Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Міжнародна морська організація (International Maritime Organization — IМО) і Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) підписали меморандум про взаєморозуміння, метою якого є просування і сприяння проектам, спрямованим на забезпечення безпеки і екологічності морського транспорту і портового сектора. Як повідомляє Seanews, партнерську угоду підписали генеральний секретар IMO Кітак Лім і перший віце-президент ЄБРР Філ Беннетт. Окрім спільної діяльності в зазначених сферах, IMO і ЄБРР мають намір надавати послуги з технічного консультування, проектування, планування, будівництва потужностей та інституційного розвитку. На початковому етапі плануються спільні проекти з владою Азербайджану, Грузії, Єгипту, Марокко, Тунісу та Туреччини. Як уточнили в IMO, в числі проектів, які можуть розраховувати на підтримку, можуть бути інвестпроекти в сфері екологічно чистих технологій перевезень, безпечного транспортування навалочних і небезпечних вантажів, спрощення процедур морського транспорту, електронних технологій ведення бізнесу, впровадження єдиного вікна, прийому сміття з суден, проведення навчань з ліквідації нафторозливів, скорочення атмосферних викидів, підвищення енергоефективності суден, інвестицій в інфраструктуру СПГ-бункерування, оцінки ризиків морської біоінвазії і розробок рекомендацій по створенню інфраструктури з прийому баластних вод, сприяння прийняттю і застосуванню Кейптаунської угоди про безпеку риболовних суден, а також можливості законодавчих реформ, пов'язаних з використанням судами берегових джерел енергії. ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку діяльності банку в країні в 1993 році його сукупні зобов'язання склали майже € 12,2 млрд в 377 проектах. Зараз ЄБРР фінансує кілька проектів у портовій та інфраструктурній галузях України, серед яких — будівництво зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill в морському порту «Южний». ЄБРР в 2017 році збільшив обсяг інвестицій в Україну в порівнянні з 2016 роком на 37% — до € 800 млн. Порти України
Міністерство інфраструктури вдячно представникам бізнесу за підтримку законопроекту «Про внутрішній водний транспорт» № 2475а та публічно зобов’язується під час підготовки законопроекту до другого читання доопрацювати питання доступу іноземних суден на ВВШ та річкового збору з урахуванням пропозиції АСС та ЕВА. На цьому наголосив Міністр інфраструктури Володимир Омелян під час наради щодо обговорення зазначеного законопроекту.  В обговоренні взяли  участь  народний депутат України Борис Козир, представник Єврокомісії в Україні Йоханес Бауер,  представників бізнесу: Cargill, Бунге Україна, ТОВ «Гермес-Трейдинг», ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», ТОВ «Портінвест», АСК «Укррічфлот», ТОВ «АДМ-Трейдинг», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «ДДСГ Шиппінг менеджмент» ТОВ «ТОВ СП «Нібулон», а також ДП «АМПУ»,  ДП «Укрводшлях», ДП «Адміністрація річкових портів», ДУ «Держгідрографія», Команди підтримки реформ Міністерства інфраструктури. «Проект Закону України 2475а Про внутрішній водний транспорт є базовим законопроектом, який встановлює правила ведення бізнесу і без якого не можливий розвиток річних перевезень. Затягування з ухваленням цього закону  врешті-решт погіршує ситуацію для всіх гравців ринку. Міністерство інфраструктури зібрало для дискусії бізнес з метою вироблення компромісного рішення», зазначив Володимир Омелян. Міністр інфраструктури запропонував кроки на зустріч побажанням бізнесу, зокрема відтермінування запровадження річкового збору та відкритого доступу іноземних суден на ВВШ, а також відмовитись від створення підприємства з обслуговування ВВШ України.  З 10 присутніх на зустрічі компаній, 9 підтримали законопроект  на умовах запропонованих Міністром інфраструктури, це представники Cargill, Бунге Україна, ТОВ «Гермес- Трейдинг», ТОВ «Кофко Агрі Ресорсіз Україна», ТОВ «Портінвест», АСК «Укррічфлот», ТОВ «АДМ-Трейдинг», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «ДДСГ Шиппінг менеджмент». Представники ТОВ «ТОВ СП «Нібулон» не брали участь у голосуванні. Міністерство інфраструктури України
У 2018 році ПАТ «Укрзалізниця» посилює взаємодію з портами та припортовими станціями. Для цього в товаристві буде створено окремий виробничий підрозділ з управління припортовими станціями. Це дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій (ДН-5). Про це розповів в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Євген Кравцов під час робочого візиту на Одещину. Дирекція діятиме на території регіональної філії «Одеська залізниця». Вона включатиме в себе всі 13 припортових станцій регіональної філії «Одеська залізниця» із залізничною інфраструктурою. Серед її основних завдань будуть, зокрема: забезпечення рівноправного доступу до перевезень всіх замовників, своєчасне та якісне перевезення вантажів, збільшення транзитних перевезень, розширення транспортних послуг та залучення інвестицій для комплексного розвитку залізничних перевезень. За словами Євгена Кравцова, удосконалення перевізного процесу та надання клієнтам залізничного транспорту нової якості транспортних послуг припортових станцій – це ключове завдання, яке дозволить Укрзалізниці збільшити вантажообіг транзитних та експортно-імпортних перевезень. «Сьогодні ми тісно взаємодіємо з АМПУ щодо розвитку залізничної інфраструктури в портах. Нам потрібно якнайшвидше вирішити проблему диспропорції в переробній спроможності морських портів і припортових станцій, а також збільшити пропускну здатність перевалочних комплексів та припортових станцій. Саме з цією метою і створюємо окрему дирекцію, яка займатиметься цими питаннями та здійснюватиме єдиний диспетчерський контроль над усім комплексом внутрішньо-портової роботи», – прокоментував Євген Кравцов. За його словами, дирекція також співпрацюватиме з портами з питань підвищення ефективності взаємодії залізничного та морського транспорту для якісного і швидкого обслуговування клієнтів у ланцюгу «залізниця – морські порти». «Дирекція залучатиме на залізничний транспорт додаткові обсяги вантажів з автомобільного та річкового транспорту. Дбатиме про зручне та раціональне виконання контролюючих операцій, зменшення часу на проходження митного огляду та оформлення документів на перевезення вантажів», – зазначив в.о. голови правління ПАТ «Укрзалізниця». Передбачається, що ДН-5 створюватиметься шляхом відокремлення з Одеської та Херсонської дирекцій залізничних перевезень припортових станцій з персоналом, основними засобами та оборотними активами. Її штат буде укомплектовано кваліфікованими працівниками регіональної філії «Одеська залізниця» за рахунок реорганізації діючих дирекцій філії. Залізничний інформаційних портал
За оцінкою Міністерства аграрної політики і продовольства, валовий збір зерна в Україні в 2017 році складе 62 мільйони тонн. Новий 2018 рік обіцяє здивувати багатьох показниками по введенню в дію нових термінальних потужностей для перевалки зернових. Тож які об’єкти вже будуються і реально плануються до здачі в наступному році? Найбільший інвестиційний проект не тільки в морській галузі, але, схоже, і в Україні, сьогодні реалізує компанія «М. В. Карго» за допомогою Адміністрації морських портів України в порту «Південний». Компанія будує новий зерновий термінал потужністю 5 млн тонн на рік з ємностями для одноразового зберігання 290 тис. тонн зернових. Підтримку їй надає американська компанія Cargill, яка в подальшому викупить частку в побудованому об’єкті і стане оператором і ключовим клієнтом терміналу. Кредитне фінансування закупівель та будівництва здійснюють ЄБРР і Міжнародна фінансова корпорація. До речі, Cargill Inc. – найбільша світова компанія, що інвестує в харчове виробництво. Її дохід (в 2016 році – $ 107,1 млрд) перевищує ВВП України ($ 93,27 млрд). Компанія «М. В. Карго» також веде будівництво нового причалу № 25 довжиною 436 м з глибиною 16 м, який зможе приймати судна класу Post-Panamax дедвейтом понад 100 тис. тонн. Днопоглиблювальні роботи в акваторії порту «Южний» веде Адміністрація морських портів України. Вартість всього проекту, включаючи днопоглиблення, – $ 150 млн. Він реалізується за графіком – роботи ведуться цілодобово, вже виконано більше половини обсягу робіт. Завершення будівництва заплановано на перше півріччя 2018 року. Продовжить свій поетапний розвиток в порту «Південний» і найбільший в країні зерновий термінал «ТІС-Зерно». Термінал сьогодні є лідером в країні за обсягами перевалки. У 2016–2017 МР він перевалив 5,8 млн тонн зернових. Рекорд місячної навантаження було встановлено в серпні 2017 року – 800 тис. тонн. У 2018 року там планують побудувати додаткові ємності для зернових на 75 тис. тонн одноразового зберігання. В цілому пропускна спроможність терміналу зросте ще на 1 млн тонн. У подальших планах компанії будівництво нового причалу для прийому кейпсайз, розширення залізничних потужностей і доведення річний пропускної спроможності до 15 млн тонн. В Одеському морському порту компанія «Бруклін-Київ» спільно з АМПУ реалізує великий проект нового зернового терміналу потужністю 4,5 млн тонн. Будівництво йде з 2012 року і повинне була завершитися в 2016 році. Але АМПУ, яка повинна була побудувати новий причал 1-z, призначений для роботи зернового терміналу, не вклалася в намічені терміни. Інвестору довелося організовувати перевалку зерна через причал розташованого по сусідству контейнерного терміналу. Однак сьогодні в учасників проекту є впевненість, що в 2018 році причал довжиною 340 м буде зданий в експлуатацію, а компанія «Бруклін Київ» додасть до своїх ємностей для зберігання зернових ще 12 силосів місткістю 72 тис. тонн. Це дозволить компанії нормалізувати свою роботу і наростити потужність терміналу як мінімум на 1 млн тонн на рік. У тому ж Одеському порту компанія «Олімпекс Купе» будує четверту чергу свого терміналу. Її потужність – орієнтовно близько 1 млн тонн на рік. Вже закуплена і до кінця нинішнього року має запрацювати нова потужна суднонавантажувальних машина з новітньою системою пилоподавлення. Вона зможе працювати як в експортному, так і в імпортному варіанті, наприклад приймаючи зерно з річкового тоннажу. У лютому 2018 року планується завершення будівництва 12 силосів ємністю 60 тис. тонн одноразового зберігання. У Миколаєві реконструюється Миколаївський комбінат хлібопродуктів, придбаний групою компаній OREXIM. Старі складські ємності на 62 тис. тонн переобладнуються, за рахунок нових силосів, що є більш потужними і призначені для одночасного зберігання зерна до 120 тис. тонн, а для шроту, макухи – до 30 тис. тонн. На причал Миколаївського морського порту, де працює стивідорна компанія групи OREXIM, буде виведена галерея, і вже влітку 2018 роки там планується запуск зернового терміналу потужністю 2 млн тонн на рік. У морському порту «Чорноморськ» компанія «Трансгрейнтермінал» в 2018 році планує завершити будівництво першої черги свого терміналу. Зокрема, будуть здані силоси на 75 тис. тонн одноразового зберігання. Потужність першої черги за грубими підрахунками – 1,5 млн тонн на рік. В акваторії порту «Октябрськ» будує зерновий термінал компанія «Евровнешторг». До кінця нинішнього року вона планує запустити побудований за власний рахунок підхідний канал і морський причал довжиною 280 м з глибинами «на виріст» в 12,5 м (глибини БДЛК поки 10,3 м), а на початку наступного року – першу чергу терміналу зі складськими ємностями на 90 тис. тонн одноразового зберігання. Орієнтовна потужність першої черги терміналу – 1 млн тонн. В цілому ж проект передбачає наростити потужності до 4 млн тонн на рік з ємностями одноразового зберігання в 190 тис. тонн. Нарешті, вже згадана вище компанія «Новотех-Термінал» повинна добудувати свій зерновий комплекс в Одеському порту, довівши його до проектної потужності 3 млн тонн зерна в рік. У підсумку 2018 рік може стати рекордним в історії України за обсягом введених в експлуатацію термінальних зернових потужностей – 14 млн тонн і ємностей для одноразового зберігання на 916 тис. тонн. AGRONEWS
Адміністрація порту Роттердам і IBM починають довгострокову співпрацю з дигіталізації операційного середовища порту з використанням технології інтернету речей і хмарних технологій. Про це повідомляє Seanews. Згідно з повідомленням Адміністрації порту, в проекті також беруть участь компанії Cisco і Axians. Першим етапом реалізації проекту стане розробка програми, яка буде акумулювати і обробляти дані гідрометеомоніторінга і інформаційного обміну в режимі реального часу за допомогою хмарної платформи IBM, що використовує технологію інтернету речей. На всій території порту та акваторії (причалах, якірних стоянках і автодорогах) здійснюється установка датчиків, які будуть передавати інформацію про приливи, течії, температуру, швидкісті і напрямки вітру, висоту хвилі, видимість і наявність вільних місць біля причалів. Аналіз цих даних за допомогою хмарних технологій інтернету речей IBM дозволить визначити оптимальні вікна для постановки суден до причалів і скоротити простої суден. Наприклад, можна визначити, в який час судну краще зайти і вийти з порту з максимальним завантаженням. За оцінками Адміністрації порту, запуск програми значно підвищить безпеку і ефективність судноплавства в порту. У свою чергу, оператори порту зможуть одночасно бачити дії всіх учасників процесу. В Адміністрації підрахували, що якщо порт і судноплавні компанії зможуть скоротити час перебування судна в порту на одну годину, економія складе близько $ 80 тис. Роттердам — ​​найбільший порт-хаб Європи. Обслуговує океанські сервіси, фідерні лінії, трубопровідний, залізничний та автомобільний транспорт. У порту діють близько 120 терміналів. Порт в 2016 році скоротив вантажообіг в порівнянні з 2015 роком на 1,1% — до 461,2 млн т. Контейнерообіг збільшився на 1,2% — до 12,4 млн TEU. У листопаді 2017 року ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) і Адміністрація порту Роттердам в рамках візиту делегації АМПУ в Нідерланди досягли домовленості про співпрацю з низки питань. Порти України

Новини АМПУ

Почала свою діяльність нова філія Адміністрації морських портів України (АМПУ) — «Днопоглиблювальний флот», створена як відокремлений підрозділ підприємства. Керівником філії призначено Сергія Бомчака, який до цього обіймав посаду директора Адміністрації річкових портів України. Основною метою діяльності філії є централізоване навігаційне забезпечення на акваторіях морських портів і внутрішніх водних шляхах, віднесених до категорії судноплавних. Зокрема, мова йде про забезпечення гарантованих габаритів, проведення днопоглиблювальних робіт і забезпечення безпеки судноплавства. «Створення днопоглиблювальної служби — це одне з пріоритетних завдань, які були поставлені АМПУ на 2018 рік. Цього року днопоглиблення буде проведено в акваторіях усіх портів від Маріуполя до Рені. Загальний обсяг робіт — 11 млн куб. м. На це у фінансовому плані передбачено понад 1,3 млрд грн, що становить третину від загальної суми капітальних інвестицій. Для успішного виконання днопоглиблювальних проектів за новою філією буде закріплено весь необхідний функціонал, а також днопоглиблювальний флот. Крім днопоглиблення в портах, філія буде проводити відповідні роботи і на внутрішніх водних шляхах», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Філія була створена відповідно до наказу № 409 Міністерства інфраструктури України. 9 лютого 2018 року — зареєстрована в Реєстрі юридичних осіб, а 12 лютого — в офісі великих платників податків Державної фіскальної служби України. «На сьогоднішній день філія готує план першочергових заходів щодо проведення днопоглиблювальних робіт. Зокрема, будуть визначені відповідні ділянки на судноплавних внутрішніх водних шляхах. Після чого, пропозиції будуть надані на розгляд Міністерства інфраструктури України. Перш за все, будемо розглядати можливість проведення робіт на річці Дніпро», — розповів начальник філії «Днопоглиблювальний флот» Сергій Бомчак.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) продовжує роботу по реалізації непрофільних активів і соціальних об'єктів, що знаходяться на балансі підприємства. Рішення про передачу в управління даних об'єктів було прийнято керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом у липні 2017 року. На даний момент, вже винесені на розгляд Міністерства інфраструктури України проекти передачі 4 активів. Нагадаємо, що згідно з чинним законодавством, питання передачі майна в комунальну власність або оренди вирішує Комісія з розгляду питань щодо розпорядження майном Міністерства інфраструктури України. Так, на Комісії були розглянуті питання передачі спортивного комплексу «Портовик» та автобази Ізмаїльської філії АМПУ в комунальну власність міста Ізмаїл, а також Палацу спорту «Юність» Іллічівської філії в комунальну власність міста Чорноморськ (передача об'єкта здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України). Крім цього, розглянуто питання щодо передачі в оренду дитячого оздоровчого табору «Фрегат» Херсонського філіалу АМПУ. Реалізація даних об'єктів дозволить скоротити витрати на їх утримання більш ніж на 7 млн ​​грн на рік. «Починаючи з минулого року, ми працюємо над оптимізацією системи управління підприємством. Передача непрофільних активів в комунальну власність або їх приватизація — один з напрямків, який допоможе нам перейти до ще більш ефективного управління. В даний час ми ведемо до логічного завершення цілий ряд проектів по передачі непрофільних активів, які перебували у підвішеному стані протягом багатьох років. У нашій власності ми плануємо залишити не більше 4 об'єктів, які пов'язані з діяльністю компанії, і зосередитися на своїх основних функціях», — розповів Райвіс Вецкаганс. Незабаром планується розгляд питань про передачу поліклініки Миколаївської філії АМПУ в комунальну власність (збиток за 2017 рік роботи об'єкта склав 5,5 млн грн) та бази відпочинку «Соло» Ренійської філії в оренду (збиток склав 82 тис. грн). Крім того, АМПУ спільно з Фондом державного майна України веде роботу по приватизації бази відпочинку «Портовик» Ізмаїльської філії. Також планується приватизація санаторію-профілакторію «Портовик» Южненської філії і триває пошук приватного інвестора для об'єктів Одеського морського вокзалу. «Крім реалізації непрофільних активів, АМПУ взяла на себе соціальну функцію — відновити роботу Музею морського флоту України і реставрувати будівлю Англійського клубу, в якому буде розташована експозиція Музею. За моїм розпорядженням, була створена Робоча група, яка на даний момент вже сформувала «дорожню карту» відновлення Музею і створення в його стінах Національного морського музейного центру», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Також протягом 2018 року АМПУ планує вирішити питання реставрації дитячого оздоровчого табору «Альбатрос» Іллічівської філії, який за літо 2017 року відвідали 1000 дітей. Нагадаємо, на балансі АМПУ знаходиться 22 соціальних об'єкти. До цього списку входять спорткомплекси, бази відпочинку, музеї. АМПУ провадить роботу з реалізації об'єктів соціальної сфери для того, щоб зосередитися на своїх основних функціях та акумулювати кошти, необхідні для розвитку портів.  
Адміністрація морських портів України (АМПУ) здійснить технічне обслуговування акваторій морських портів Ізмаїл та Рені для підтримки навігаційних габаритів шляхом експлуатаційного днопоглиблення. З цією метою підприємство оголосило процедуру відкритих торгів в електронній системі Prozorro. З детальною інформацією можна ознайомитися за посиланням:  https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-02-08-000395-c. Проведення зазначених заходів дозволить зберегти позитивну динаміку зростання вантажообігу в Дунайських портах, які з початку 2018 року, значно наростили обсяги оброблених вантажів, збільшивши перевалку в 5 разів – до 316,5 тис. тонн. «У 2018 році АМПУ проведе днопоглиблення у всіх портах: маленьких і великих, прибуткових і дотаційних. Ключовим для нас є забезпечити безпеку судноплавства, паспортні глибини і можливість повноцінної роботи для стивідорів. Раніше ми анонсували днопоглиблення в Дунайських портах, зокрема, в Ізмаїлі і Рені, і ось цей тендер оголошено. Ми традиційно запрошуємо найширше коло днопоглиблювачів до участі. У той же час, очікуємо, що цей проект буде особливо цікавим для національних компаній», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Орієнтовна вартість експлуатаційного днопоглиблення становить майже 36 млн грн. Загальний орієнтовний обсяг ґрунту, що підлягає обробці, становить 200,0 тис. куб. м, у тому числі: на ділянках акваторії Ізмаїльського морського порту – до 156,0 тис. куб. м і на ділянках акваторії Ренійського морського порту – до 44,0 тис. куб м. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 12 березня 2018 року, електронний аукціон відбудеться 17 квітня 2018 року. До участі запрошуються національні та іноземні днопоглиблювальні компанії. Запланований термін проведення днопоглиблення становить не більше чотирьох місяців.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) провела робочу зустріч в Маріупольській філії зі стивідорами, представниками бізнесу та місцевих органів державних влади, в ході якої було розглянуто проект Стратегії морських портів України до 2038 року і узгоджені напрямки розвитку портів Азовського регіону. Керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс підкреслив, що головними питаннями в даний час є днопоглиблення акваторій портів, а також пропускна спроможність залізниці та автодоріг. «АМПУ повернула в акваторію Азовського моря земснаряд «Меотида». Плюс в кінці минулого року ми оголосили тендер на днопоглиблювальні роботи в портах Маріуполя і Бердянська, і вже найближчим часом будуть розкриті компанії, які подали заявки на участь. Крім того, проводимо процедуру закупівлі спеціалізованого судна для проведення днопоглиблювальних робіт в цьому регіоні власними силами», — розповів Райвіс Вецкаганс. Начальник відділу стратегічного розвитку АМПУ Володимир Шемаєв представив драфт актуалізованої Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. «Пріоритетними напрямками розвитку морських портів України є збалансований розвиток і ефективне використання портових потужностей на інноваційній основі, забезпечення конкурентоспроможної логістики та покращення сервісу в морських портах і оптимізація системи управління. На підставі прогнозів зростання вантажопотоків до 2038 року за «песимістичним» прогнозом очікуємо +0,5%, за ймовірним — +3%, а за «оптимістичним» сценарієм — +7% », — зазначив Володимир Шемаєв. В ході подальшого обговорення учасники наради виділили складові, поліпшення яких істотно вплине на збільшення вантажопотоків в Маріупольському та Бердянському портах, а отже вони будуть включені до Стратегії як пріоритетні шляхи розвитку. У короткостроковій перспективі в морському порту Маріуполь передбачається: - доведення глибин на підхідному каналі та акваторії до паспортних; - реконструкція причалів загальною довжиною 820 метрів; - обладнання двостороннім автоматичним блокуванням залізничних перегонів Волноваха — Камиш-Зоря і Камиш-Зоря – Запоріжжя; - реконструкція залізничної ділянки Камиш-Зоря-Волноваха для організації двостороннього руху; - модернізація автомобільної дороги Т-08–03 Маріуполь-Запоріжжя з метою покращення сполучення порту з іншими регіонами,— оформлення нових звалищ ґрунту. На середньострокову перспективу: - електрифікація перегону і станцій на ділянках Волноваха — Камиш-Зоря і Камиш-Зоря – Запоріжжя; - організація сервісу контейнерних морських перевезень; - вихід держави з сегмента стивідорної діяльності шляхом передачі ДП «Маріупольський морський торговельний порт» в концесію або його приватизації. У Стратегії морського порту Бердянськ на короткострокову перспективу передбачається: - доведення глибин на підхідному каналі та акваторії до паспортних; - вихід держави з сегмента стивідорної діяльності шляхом передачі ДП «Бердянський морський торговельний порт» в концесію або його приватизація. На середньострокову перспективу передбачається: - електрифікація залізничного перегону Пологи — Бердянськ; - розвиток вільних перспективних територій. «АМПУ винесла пропозицію про приватизацію держстивідорів, які в даний час не проводять перевантажувальних операцій з метою оптимізації діяльності, функціоналу і коштів державних підприємств портової галузі. Відповідне рішення повинні затвердити профільні міністерства і Кабінет Міністрів. У разі приватизації держстивідорів цей процес буде відбуватися з обов'язковою умовою надання соціальних гарантій для співробітників. У той же час, концесія або приватизація комплексно із залученням інвестицій, синхронним розвитком акваторій, залізниці та автодоріг забезпечить ефективну реалізацію стратегії розвитку. Наші плани також повинні знайти відображення в бюджетах відповідальних підприємств, органів влади, і будуть синхронізовані з планами розвитку міст», — зазначив Райвіс Вецкаганс.
Процедуру проведення відкритих торгів за проектом днопоглиблення в порту Чорноморськ розблоковано. Розкриття тендерних пропозицій відбулось 9 лютого. «Наразі відомі всі учасники. Серед них -  чотири провідні світові компанії: China Harbour Engineering Company Ltd. (Китай), LTD Novadeal (дочірнє підприємство групи компаній DEME Group, Бельгія), Jan De Nul n.v. (Нідерланди), Van Oord Dredging and Marine Contractors BV (Нідерланди). Також у аукціоні планує брати  участь  українська компанія «Укрстройсервіс», - розповів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Процедура відкритих торгів передбачає закупівлю робіт через систему ProZorro за двома лотами. Перший лот включає реконструкцію підхідного морського каналу порту Іллічівської філії ДП «АМПУ» з досягненням глибини у морському каналі порту до 16 м, другий лот − реконструкцію операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» із збільшенням глибини до 15 м. В рамках реалізації проекту під час днопоглиблювальних робіт планується вилучити загалом майже 2 мільйони кубометрів ґрунту. Очікувана вартість за першим лотом − 91 769 365 грн. без ПДВ, за другим − 353 032 189 грн. без ПДВ. «Основна мета реконструкції морського підхідного каналу у порту Чорноморськ − розширення його можливостей щодо безпечного та надійного прийому великовантажних суден з осадкою 14,5 м. Цим задовольнимо зростаючі потреби судновласників та збільшимо обсяги вантажопереробки», − наголосив Райвіс Вецкаганс. Нагадаємо, 6 лютого 2018 року Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель по відкритих торгах за Проектом «Реконструкція підхідного морського каналу порту та операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» припинила розгляд скарги ТОВ «ЛІГОС УА» від 18 січня 2018 року. З рішенням АМКУ можна ознайомитися на офіційному сайті ProZorro за посиланням  https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-11-14-001695-c.

Аналітика

В інтерв'ю «Центр транспортних стратегій» керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс розповів про те, що вдалося зробити за перший рік, плани на поточний, а також про те, що робить його щасливим та свою родину.   — „На первом этапе было сложно, на втором — два раза останавливался, а вот с бегом — все сложилось“, — рассказывает Райвис об опыте участия в соревнованиях по триатлону. Утро руководителя АМПУ Райвиса Вецкаганса начинается с пробежки в 6:30 утра. Просыпаться рано — это для него семейное. „Мы вообще утренние. Родители просыпаются в пять утра. Такой у нас биоритм. А еще мы все много работаем“, — делится он. С момента его назначения на должность прошел год, однако Райвис до сих пор в статусе исполняющего обязанности. Хотя тут проблема, скорее, не в нем — такова тенденция во всей транспортной отрасли. Министр инфраструктуры Владимир Омелян говорит, что это вопрос к Кабмину.
Голова АМПУ Райвiс Вецкаганс в ексклюзивному інтерв'ю «Портам України» підводить підсумки року, що минає і ділиться планами на майбутній. С главой Администрации морских портов Украины Райвисом Вецкагансом встречаемся в здании Министерства инфраструктуры. Поздоровавшись, он все еще вглядывается в документы на рабочем столе — от срочных дел оторваться сложно. 12 января у него годовщина пребывания на должности. Говорим о том, насколько удалось реформировать АМПУ, о проблемах в портовой отрасли и их решениях.
Створення Морської адміністрації, зниження ставок портових зборів, реконструкція залізничної інфраструктури у морських портах, новий законопроект «Про концесію» – ось деякі з основних напрямків у морській галузі, над якими активно працює Міністерство інфраструктури спільно з Адміністрацією морських портів України (АМПУ). Керівник АМПУ Райвіс Вейкаганс у ексклюзивному інтерв’ю журналу «Судоходство» детально розповів про те, які методи допоможуть ефективно вирішити поставлені задачі та який вплив відповідні перетворення матимуть на подальший розвиток галузі. 

Оголошення

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направляє інформацію по об'єкту приватизації Спортивна база відпочинку «Портовик», яка пропонується до продажу на конкурсі з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. База розташована за адресою: с.Озерне, Ізмаїльського району, вул. Польова, 19. Конкурс призначено на 17 листопада 2017 року. Остання дата подання документів — 13 листопада 2017 року. Повна інформація щодо продажу вказаної бази опублікована в газетах «Відомості приватизації» від 31.05.2017р. № 42(1062), «Одесские известия», на сайтах Фонду державного майна України, Одеської обласної державної адміністрації, Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльської райради, балансоутримувача – Ізмаїльської філії Адміністраціїморських портів України. Регіональне відділення заздалегідь вдячно за порозуміння та співпрацю у приватизації Спортивної бази відпочинку «Портовик». База відпочинку «Портовик» знаходиться тут. З її фото можна ознайомитись за посиланням.
Державне підприємство «Адміністрація морських  портів України» розглядає можливість укладання договору фрахтування самовідвізного землесосу «Меотида»  в період до 31.12.2017р. терміном до 30 діб. Основні характеристики судна: - самовідвізний землесос; - місткість трюму – 750 куб. м; - дедвейт – 1030 т; - довжина габаритна – 55,25 м; - ширина габаритна – 11,00 м; - висота борту – 4 м; - осадка – 3,18 м; - глибина грунтозабору – від 4 до 15м.; - продуктивність грунтонасосу – 2100 куб/год; - рік та місце побудови – м. Галац, Румунія, 2012р.; - райони плавання – А1+А2; - мінімальна тайм-чартерна ставка – 8166,3 дол. США на добу без ПДВ. Судно знаходиться у придатному робочому та мореходному стані та має діючі документи Регістру судноплавства України до 28 лютого 2018 року. Процедура реалізації намірів укладання договору фрахтування здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством та Методичними рекомендаціями щодо порядку розгляду матеріалів, надання згоди та укладання договорів фрахтування (бербоут-чартеру, тайм-чартеру) суден та інших плавзасобів підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України, затверджених наказом МІУ № 244  від 23.04.2013 (далі – Методичні рекомендації). Заяви про намір укласти договір фрахтування з визначенням предмета та умов договору, у тому числі пропонованого розміру фрахтової ставки, напрямків використання судна, подаються протягом 10 (десяти) календарних днів з дня розміщення оголошення на адресу ДП «АМПУ» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14), а також у сканованому вигляді на електронну адресу:
Маріупольська філія ДП «АМПУ» (Адміністрація Маріупольського морського порту) пропонує до реалізації (на договірних умовах) партію брухту та відходів чорних металів згідно ДСТУ 4121–2002, які знаходяться на території підприємства: № п/п Наименування Од. вим Кількість 1. Вид 500 (Відсоток засміченості 5% згідно ДСТУ 4121-2002) УКТ ЗЕД 7204 49 90 00 т 9 2. Вид 501 (Відсоток засміченості 2% згідно ДСТУ 4121-2002) УКТ ЗЕД 7204 49 90 00 т 19 3. Вид 502 ст.канат (Відсоток засміченості 5% згідно ДСТУ 4121-2002) УКТ ЗЕД 7204 49 90 00 т 1 Договір на реалізацію брухту та відходів чорнихметалів укладаєтьсяна весь асортимент металу, який вказаний в оголошенні. Особливі умови вивезення: — Вага кожного виду брухту визначається брутто; — Засмічення включається в вагу. — Cроки вивезення:після надання письмової заявкипротягом 3 днів. — Перехід права власності на товар від продавця до покупця підтверджується актом прийому-передачі (який складається покупцем), який підписується уповноваженими представниками обох сторін у двох примірниках після зважування товару. За рахунок покупця здійснюється: — Надання вантажного транспорту; — Надання техніки і працівників для навантаження на транспорт; — Відвантаження та зважування кожного виду брухту здійснюється за рахунок покупця;За необхідності надаються послуги з демонтажу. — Свої ціни просимо вказувати з кодами по УКТЗЕД та з відсотком засміченості(згідно ДСТУ 4121-2002) Умови оплати: 100% передоплата на всю партію брухту. Перерахування коштів здійснюється на розрахунковий рахунок продавця. Комерційні пропозиції направляти на ім'я начальника Адміністрації Маріупольського морського порту Росінського О.К. за адресою:87510 Донецька обл. м.Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок 3; телефон: (0629) 40-82-61, (0629) 40-08-89, e-mail:

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n