Оброблено суден: 22

Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Міністерство інфраструктури України та проект міжнародної технічної допомоги EDGE, що фінансується Урядом Канади, підписали спільний план дій з підтримки реформ у секторі морської безпеки. Подія відбулась 12 липня 2017 року в присутності Посла Канади в Україні п.Романа Ващука.Після здійснення запланованих кроків українська морська галузь наблизиться до міжнародних стандартів, що сприятиме досягненню кращих результатів при проходженні Україною аудиту Міжнародної морської організації навесні 2018 року.«Перед нами стоять дуже важливі завдання. Це аудит Міжнародної морської організації, який буде проходити наступного року. І я щиро вдячний Уряду Канади, Посольству Канади, які сприяють нам, надали найкращих світових експертів для того, щоб ми з честю його пройшли. Проте, це лише одне із завдань, які стоять перед нами. Цей аудит – гарний привід для того, щоб ми повністю змінили морську галузь: зробили її конкурентною, відкритою і ефективною. Ми вже оновили Адміністрацію морських портів України, ми маємо перші тендери, які економлять шалені кошти платників податків. Але нам надважливо, щоб інвестори, які заходять на український ринок, відчували себе комфортно, прозоро, розуміли, що їхні гроші приносять ефективність як для їх компанії, так і для індустрії загалом», — зазначив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян.«Ми вже залучили експерта Міністерства транспорту Канади, який окреслив найважливіші кроки, які треба зробити для підготовки до аудиту наступного року. Щоб втілити це в життя, ми також надаємо команду з шести українських фахівців, які працюватимуть в тандемі з Міністерством інфраструктури України», — прокоментувала директор проекту EDGE Танія Сенфорд Аммар.Україна вперше пройде аудит Міжнародної морської організації (IMO) у лютому-березні 2018 року. Предметом аудиту буде перевірка виконання Україною її міжнародних зобов’язань у секторі морської безпеки. План дій, зокрема, передбачає сприяння впровадженню в Україні відповідних конвенцій та посиленню державного управління у сфері морської безпеки.
7 липня 2017 року в Одесі на платформі конференції Grain Ukraine Міністерство інфраструктури України представило проект "Інвестиційні можливості: порт «Чорноморськ». В заході взяв участь Міністр інфраструктури України Володимир Омелян, заступник Міністра інфраструктури Надія Казначеєва, керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс, керівник порту «Чорноморськ» Сергій Крижанівський. Міністр інфраструктури України наголосив, що світовий оператор морських портів Hutchison Ports зайде в порт «Чорноморськ»: «Попереду ще складна бюрократична процедура, але мені би дуже хотілося, щоб це відбулося і саме ця компанія була в Україні. Бо щойно вони розгорнуть свій прапор на території порту, капіталізація порту зросте в декілька разів. Ми хочемо розвивати сам порт комплексно і саме тому сьогодні мій заступник Надія Казначеєва, керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс представлять вам бачення підходу Міністерства до розвитку причалів 7, 8, 9. Потенціал „Чорноморська“ величезний». «Ми акцентуємо увагу, що хотіли би відійти від конкуренції портів між собою і перейти до хабової моделі, що в нас є спеціалізація морських портів: один займається зерном, другий — металом, третій — контейнерами, іншими вантажами. Сьогодні ми говоримо про „Чорноморськ“ як про потенційний контейнерно-зерновий хаб», — наголосив Міністр інфраструктури України. Окремо він зазначив, що пріоритет будемо надаватися тим компаніями, які будуть створювати додану вартість на території порту. Заступник Міністра інфраструктури України Надія Казначеєва зазначила, що Чорноморський порт — це той порт, який чекає на своїх інвесторів: «Як вже сказав Міністр, ми працюємо наразі над пропозицією Hutchison Ports щодо їх намірів зайти в контейнерний бізнес в порту „Чорноморськ“. А сьогодні хотіли б представити іншу потенційну можливість для здійснення перевалки агро- або іншої продукції всім потенційним інвесторам. Наша мета — спільно опрацювати найбільш привабливий варіант для розвитку порту в тилах 7–9 причалів і перейти до реалізацїї державно-приватного партнерства до кінця року». mtu.gov.ua
7 липня 2017 року в ході Міжнародної конференції «Grain Ukraine» (м. Чорноморськ) Міністерство інфраструктури України, ДП «Адміністрація морських портів України» та ДП «МТП «Чорноморськ» представлять проект: «Інвестиційні можливості: Порт «Чорноморськ». Зокрема, під час презентації мова йтиме про реалізацію інвестиційного проекту на базі 2-го терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ». Серед спікерів Міжнародної конференції «Grain Ukraine» будуть міністр інфраструктури України Володимир Омелян, директор представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні Шевкі Аджунер, президент Американської торговельної палати в Україні Андрій Гундер, представники провідних українських та міжнародних аграрних компаній, інвестиційних банків.
На сайті Міністерства інфраструктури України опублікований проект наказу «Про внесення змін до Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України». Метою прийняття акта є встановлення чітких критеріїв застосування державних регульованих цін, припинення цінової дискримінації шляхом удосконалення тарифів морських портів, як передбачено Стратегією розвитку морських портів України на період до 2038 року, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 548-р, що сприятиме розвитку перевезень водними шляхами. Ознайомитися з проектом наказу можна на сайті Міністерства інфраструктури України за посиланням
13 червня заступник Міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань взяв участь у тринадцятому засіданні спільної міждержавної Українсько-Казахської Комісії з питань економічного співробітництва  у  м. Астана (Республіка Казахстан).   Казахську Комісію очолив Перший заступник Прем'єр-міністра Республіки Казахстан Мамин Аскар Узакпаєвіч. Українську частину Комісії очолив Віце-прем'єр-міністр України — Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Зубко Геннадій Григорович. Під час засідання обговорено актуальні питання українсько-казахського співробітництва в галузі транспорту. Сторони наголосили на тому, що в даний час авіаперевезення між Казахстаном і Україною виконує український призначений авіаперевізник «Міжнародні авіалінії України» за маршрутами: Київ — Астана з частотою 6  рейсів  на тиждень; Київ — Алмати з частотою 7 рейсів на тиждень; і казахський перевізник «Ейр Астана» за маршрутом:- Алмати — Київ з частотою 7 рейсів на тиждень. З 1-го червня 2017 року казахський перевізник відновив рейси з Астани до Києва з частотою 5 рейсів на тиждень. Співробітництво в даному секторі транспорту розвиватиметься і надалі, паралельно буде  опрацьовано перспективи взаємовигідних умов для призначених перевізників Республіки Казахстан і України. Обговорили важливість розвитку мультимодальних перевезень в напрямку Європа — Азія — Європа, зокрема, з використанням можливостей залізничного транспорту і залізнично-поромних переправ, як на Чорному, так і на Каспійському морях. Обидві країни висловили високу зацікавленість у розвитку мультимодальних перевезень та формуванні конкурентоспроможного логістичного продукту при організації транзитних перевезень в напрямку Європа-Азія-Європа. Віктор Довгань зазначив, що реалізація даного питання полягає в проведенні узгодженої та взаємовигідної транспортної та тарифної політики з їх організації. Заступник Міністра інфраструктури України Віктор Довгань звернув увагу Казахської Сторони на те, що в даний час морські порти України мають значний резерв потужностей для перевалки додаткових обсягів транзитних вантажів і висловив зацікавленість в залученні казахських вантажів, таких як нафта, нафтопродукти, хімічні вантажі, чорні метали, контейнери для перевалки в українських портах. Також на засіданні з Комітетом транспорту було погоджено Дорожню карту транспортного коридору. mtu.gov.ua

Новини АМПУ

Сьогодні, 21 липня, завершилася виробнича практика в АМПУ (Адміністрації морських портів України) студентів 3 курсу факультету воднотранспортних і шельфових споруд Одеського національного морського університету (ОНМУ). Два тижні майбутні інженери-гідротехніки вчилися і працювали в філіях (Одеса, Южний, Чорноморськ, Ізмаїл), і ще тиждень — в апараті управління. «Не хочу бути банальним, але дійсно головний актив компанії — люди, що працюють в ній. Незважаючи на те, що наша команда сильна, наші нові проекти вимагають нових людей і свіжих ідей. АМПУ потрібні сильні молоді фахівці, перш за все, технічного профілю, тому ми щільно працюємо з морським університетом в цьому напрямку. Так, кілька місяців тому був підписали Меморандум про співпрацю з ОНМУ, в рамках якого студенти проходять практику в Адміністрації », — зазначив Райвіс Вецкаганс, керівник АМПУ. В рамках угоди про роботу з профільним вузом розробили план дій і заходів: студенти проходять практику в Адміністрації, а співробітники АМПУ підвищують свою кваліфікацію на базі морського університету. За словами Ольги Кузьміної, начальника Відділу Кадрів АМПУ, щорічно сотні курсантів і студентів факультетів морських спеціальностей вищих навчальних закладів проходять практику в портах: на судах портофлоту, у відділах і службах, відповідальних за портову механізацію та операційну діяльність.
20 липня 2017 року компанія China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) розпочала днопоглиблення в морському порту «Южний». Роботи відбуваються в рамках проекту «Реконструкції водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій із урахуванням перспективного вантажообігу морського порту «Южний» (Перша черга будівництва. Перший пусковий комплекс), який передбачає збільшення глибин до 16 м для запуску одного з найбільших в Україні зерноперевантажувальних комплексів. Ділянка, на якій ведеться днопоглиблення, знаходиться у північно-західній частині Малого Аджаликського лиману на акваторії проектованих причалів №№ 23 – 25. Роботи будуть вести три земкаравани, які складаються з трьох грейферних земснарядів, дев’яти ґрунтовідвізних шаланд, морського буксиру та двох робочих катерів. На сьогоднішній день роботи виконують земкараван у складі шести суден: грейферний земснаряд, самохідна шаланда, дві несамохідні шаланди, буксир і катер для заведення якорів. Загальний проектний обсяг днопоглиблення складає 4 393 075 м3. Скидання вилученого ґрунту буде здійснюватись на морський відвал, який знаходиться на відстані 20,5 км від ділянки днопоглиблення. Роботи триватимуть до 31 березня 2018 року. «Від моменту підписання контракту з компанією CHEC Ltd в будинку Уряду пройшло менше двох місяців. Днопоглиблювальний флот оперативно прибув в акваторію порту, і ось вже розпочаті роботи. Це свідчення надійності і відповідальності наших партнерів. Цей день є визначальним для обох сторін і відкриває нову главу в розвитку української портової галузі», — заявив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Днопоглиблювальні роботи відбуваються наступним чином: грейферний земснаряд навантажує ґрунт у ґрунтовідвізну шаланду, яка переміщує вилучений ґрунт на морський відвал та розвантажує його шляхом розкриття дна шаланди, після чого повертається до земснаряда. Для забезпечення безперебійної роботи з одним грейферним земснарядом працює три шаланди. Контроль за днопоглибленням ведеться за допомогою промірів глибин, які виконує підрядник, замовник в свою чергу робить контрольні проміри. Одночасно проведення днопоглиблювальних робіт супроводжується комплексним екологічним моніторингом їх впливу на екосистему. Довідка В даний час АМПУ реалізує кілька проектів капітального днопоглиблення в морському порту «Южний». В рамках одного з них розпочато збільшення глибини біля причалів №№ 23–25, для забезпечення функціонування одного з найбільших в Україні зерноперевантажувальних комплексів. Будівництво зернового терміналу веде компанія «М. В. Карго» для Cargill. В серпні 2015 року між АМПУ, «М. В. Карго» і Cargill був укладений Меморандум, відповідно до якого Cargill взяла на себе зобов’язання завантажувати термінал для окупності інвестицій АМПУ. Очікувана потужність терміналу — 5 млн т зерна після завершення першої черги, і плюс 2–4 млн т — після другої. В результаті збільшення глибоководних потужностей, порт зможе приймати судна більшою вантажопідйомністю. Це в свою чергу збільшить обсяги експорту зерна. Роботи із збільшенню глибини виконає китайська CHEC. Компанія була обрана в ході тендерної процедури в системі ProZorro, запропонувавши найменшу ціну серед конкурентів. На торги вийшли п'ять міжнародних днопоглиблювальних компаній. В результаті конкуренції була досягнута економія в 10%.
19 липня 2017 року Адміністрація морських портів України (АМПУ) провела робочу зустріч з українськими та світовими днопоглиблювальними компаніями. Захід відбувся в одеському представництві Адміністрації. АМПУ презентувала учасникам перспективні проекти експлуатаційного та капітального днопоглиблення портів, реалізація яких розпочнеться вже в цьому році. Від бізнесу участь в події взяли представники ТОВ «Ян Де Нул Україна», ТОВ «Боскаліс Юкрейн», ПП «Інфлот-Данубіус Ейдженсі», ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв», ТОВ «Техморфлот», VanOordUkraine, СССС, DEME, проектний інститут ЧорноморНДІпроект та ін. І капітальне збільшення глибин, спрямоване на нові проекти, і експлуатаційне днопоглиблення, метою якого є підтримка паспортних глибин, відбувається комплексно згідно єдиному стратегічному підходу. Об’єми днопоглиблення стануть рекордними за всі роки діяльності АМПУ. Відтак, запланований обсяг експлуатаційного днопоглиблення в 2017 році складе 9,42 млн куб. м, що майже вдвічі більше показників минулого року (4,4 млн куб. м). Запланований обсяг капітального днопоглиблення в цьому році становить 10,9 млн куб. м. Аналогічні види робіт в 2016  році не проводились. На сьогоднішній день вже закінчується експлуатаційне днопоглиблення в Миколаєві і завершено в СМП «Ольвія», тривають роботи у порту Чорноморськ. У червні був укладений контракт з бельгійською DEME Group на проведення очистки акваторії порту «Южний» від наносів мулу. У цьому році будуть розпочаті й інші проекти експлуатаційного днопоглиблення, а саме: 1. У причалов Ренийского морского порта 2. Акваторії Херсонського морського порту, 3. Акваторії та причалів Одеського морського порту, 4. Акваторії та підхідного каналу Маріупольського морського порту, 5. Акваторії та підхідного каналу Бердянського морського порту, 6. Технічне обслуговування судноплавних каналів (Бугсько-Дніпровсько-лиманський канал та Херсонський морський канал). В напрямку капітального днопоглиблення запущені два проекти в порту «Южний», де підрядником виступає китайська CHEC. Крім того, заплановані інші проекти до реалізації: 1. Днопоглиблення підхідного каналу морського порту «Чорноморськ» до глибини 16 м (вже розпочата тендерна процедура відбору виконавця робіт), 2. Днопоглиблення Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу, 3. Днопоглиблення акваторії першого ковшу Сухого лиману до глибини 15 м. Тендери з вибору підрядних компанії для проведення відповідних робіт будуть оголошені в системі Prozorro  найближчим часом. АМПУ запросила учасників зустрічі взяти участь в майбутніх конкурсах. «В першому півріччі АМПУ запустила так звані «пілотні проекти» з днопоглиблення в порту «Южний». Була застосована нова практика – пряма комунікація з бізнесом, міжнародні норми, впроваджені повністю прозорі механізми, і  результат не змусив себе довго чекати. Проте ми маємо ще 13 портів, і в нас не має фаворитів. На прикладі Южного ми маємо еталонний приклад розвитку гавані, цим же шляхом підемо і відносно портів Маріуполя, чи Херсона, чи будь-якого з інших десяти», — прокоментував керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Попередня зустріч з днопоглиблювальними компаніями в рамках Ukrainian Dredging Day відбулася 3 лютого 2017 року. За результатами спілкування з бізнесом АМПУ вдосконалила вимоги до підрядних компаній, що здійснюють днопоглиблення і розробила нову тендерну документацію. Оголошені невдовзі тендери зі збільшення глибин в порту Южний (загалом три) виявилися успішними, в них взяли участь п’ять міжнародних днопоглиблювальних компаній, в результаті конкуренції економія коштів склала близько 400 млн грн.
У січні-червні 2017 року вантажопереробка в морських портах України склала 66,3 млн тонн, що на 5% вище показників аналогічного періоду 2016 року. Про це свідчать оперативні дані АМПУ (Адміністрації морських портів України). Перевалка експортних вантажів в морських портах України склала 50,9 млн тонн (зростання на 5,4% у порівнянні з аналогічними показниками 2016 року), імпортних — 9,4 млн тонн (збільшення на 17,6% від даних за 2016 рік). У структурі експорту традиційно показують зростання показники перевалки продукції агросектора. Це зернові — 19,6 млн тонн (+20%) і рослинні олії — 2,9 млн тонн (+33,8%). Показники перевалки продукції ГМК України були знижені; так, перевалка металопродукції склала 7 млн тонн (-15%),  рудних вантажів — 11,6 млн тонн  (-8,6%). Найбільше зростання в структурі імпорту показує вугілля, перевалка якого склала 2,6 млн тонн (+41,5%). Це перспективний і стратегічний напрям, адже пов'язаний із забезпеченням енергетичної незалежності країни. Крім того, можна відзначити позитивну динаміку щодо зростання показників імпортних нафтопродуктів, що є результатом досягнутих міжурядових угод з Іраном і Азербайджаном. Перевалка транзитних вантажів склала 5,3 млн тонн, що на 1,9%  більше показників попереднього року і складає близько 8% від загального обсягу вантажопереробки. Практично в два рази зросли показники перевалки транзитного вугілля, за рахунок залучення вантажопотоку в морський порт Южний. Перевалка інших номенклатур вантажів залишається на рівні 2016 року. Перевалка каботажу склала 0,6 млн тонн, що на 61,4% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. Основною причиною зниження рівня цього показника є переорієнтування рудних вантажів на залізницю в зв'язку з відновленням роботи ділянки «Камиш-Зоря — Волноваха». Найбільші обсяги переробки вантажів показали порти «Южний» — 22,1 млн тонн (+7,3% до показників за аналогічний період минулого року), Одеса — 12,3 млн тонн (+5,6%), Миколаїв — 11,4 млн тонн (+6,3%). Найбільший приріст зафіксовано в СМП «Ольвія», він склав 35,2% із загальним обсягом в 3,4 млн тонн. Зростання перевалки відзначено майже по всіх видах вантажів. Сукупний обсяг обробки наливних вантажів збільшився на 11,4%, склавши 5,7 млн тонн. Загальний обсяг перевалки сухих вантажів склав 47,6 млн тонн, що на 8,1% вище торішніх показників за аналогічний період. Перевалка контейнерів склала 300 тис. ТЕU, що на 6,2% більше показників попереднього року. Експортних контейнерів перевалено 132,9 тис. ТЕU (+4,4%), імпортних — 149,2 тис. ТЕU (+ 4,9%), транзитних — 17,8 тис. ТЕU (+ 38,9%), в каботажі — 0,8 тис. ТЕU (-17,6%). За звітний період морські порти України обробили 5 672 судна, що на 455 одиниць або 7,4% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2016 року. «Ми констатуємо стабільне зростання обсягів вантажопереробки в морських портах з початку 2017 року. Цьому сприяє багато факторів, зокрема, збільшення зернової продукції на експорт, а вугільної на імпорт. Втім, ми плануємо покращувати показники перевалки за рахунок старту нових інвестиційних проектів, розвитку і будівництва нових потужностей в портах, днопоглиблення та перегляду ставок портових зборів. Розраховуємо, що ці заходи сприятимуть ще більшій динаміці росту»,— заявив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. З повним оглядом вантажообігу за цей період в розрізі номенклатур вантажів, портів тощо можна ознайомитися за посиланням.
19 липня 2017 року Адміністрація морських портів України (АМПУ) проведе робочу зустріч з вітчизняними та світовими днопоглиблювальними компаніями. Захід відбудеться в одеському представництві АМПУ за адресою вулиця Ланжеронівська, 1. До участі запрошені ТОВ «Ян Де Нул Україна», ТОВ «ТІС-Гідротехніка», ООО «Боскаліс Юкрейн», ПП «Інфлот-Данубіус Ейдженсі», ТОВ «ПОРТІНВЕСТ», ТОВ «Техморгідрострой Миколаїв», ТОВ «Техморфлот», VanOordUkraine, СССС, DEMEN.V. та інші. АМПУ планує презентувати учасникам проекти з капітального днопоглиблення: 1. Підхідного каналу морського порту «Чорноморськ» до глибини 16 м (вже розпочата тендерна процедура відбору виконавця робіт). 2. Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу. 3. Акваторії першого ковшу Сухого лиману до глибини 15 м.  Крім того, будуть представлені наступні об'єкти експлуатаційного днопоглиблення: 1. Днопоглиблення затону Ренійського морського порту. 2. Днопоглиблення акваторії Херсонського морського порту. 3. Днопоглиблення акваторії та причалів Одеського морського порту. 4. Днопоглиблення акваторії та підхідного каналу Маріупольського та Бердянського морських портів. 5. Днопоглиблення підхідного каналу ПАО «МК «Азовсталь». 6. Технічне обслуговування судноплавних каналів філії Дельта-лоцман ДП «АМПУ» (БДЛК та ХМК). Тендери з вибору підрядних компанії для проведення відповідних робіт будуть оголошені найближчим часом. Попередня зустріч з днопоглиблювальними компаніями в рамках Ukrainian Dredging Day відбулася 3 лютого 2017 року. За результатами спілкування з бізнесом АМПУ вдосконалила вимоги до підрядних компаній, що здійснюють днопоглиблення і розробила нову тендерну документацію. Оголошені невдовзі тендери зі збільшення глибин в порту Южний (загалом три) виявилися успішними, в них взяли участь п’ять міжнародних днопоглиблювальних компаній, в результаті конкуренції економія коштів склала близько 400 млн грн.

Аналітика

Китайська компанія CHEC почала днопоглиблювальні роботи в акваторії порту Южний. У чому полягають особливості процесу, скільки суден буде задіяно, і чому землесос стоїть в очікуванні роботи?
Чорноморськ разом із Южним, Одесою і Миколаєвом складають четвірку найбільших вітчизняних портів. Чим він живе сьогодні, які проекти дозволять йому розвиватись, та коли можна чекати концесії?
Морський порт «Южний» стабільно є лідером та першопроходцем галузі забезпечує третину перевалки, реалізує масштабні інфраструктурні проекти міжнародного рівня, але найголовніше – системно та стратегічно підходить до питання розвитку. ВЦРТІ випала можливість особисто в цьому переконатись та поспілкуватись з представниками адміністрації морського порту «Южний».

Оголошення

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направляє інформацію по об’єкту приватизації Спортивна база відпочинку «Портовик», яка пропонується до продажу на конкурсі з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. База розташована за адресою: с.Озерне, Ізмаїльського району, вул. Польова, 19. Конкурс призначено на 18 серпня 2017 року. Повна інформація щодо продажу вказаної бази опублікована в газетах «Відомості приватизації» від 31.05.2017р. № 42(1062), «Одесские известия», на сайтах Фонду державного майна України, Одеської обласної державної адміністрації, Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльської райради, балансоутримувача – Ізмаїльської філії Адміністраціїморських портів України. Регіональне відділення заздалегідь вдячно за порозуміння та співпрацю у приватизації Спортивної бази відпочинку «Портовик». База відпочинку «Портовик» знаходиться тут. З її фото можна ознайомитись за посиланням.
З метою виконання рішення Ради національної безпеки та оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», ДП «Адміністрація морських портів України» пропонує надати пропозиції щодо альтернативних інформаційно -телекомунікаційних систем. Пропозиції мають відповідати вимогам, які містяться в Додатках до цього оголошення. Пропозиція має включати загальний опис системи, що пропонується, інформацію про технічне рішення, досвід реалізації аналогічних проектів на Україні, відповідність вимогам рішення РНБО від 28 квітня 2017 року, орієнтовну вартість впровадження такого рішення з урахуванням супутніх витрат (ліцензування, навчання, перенесення інформації, тощо) та інформацію про орієнтовні терміни такого проекту. Пропозиції очікуються на електронну адресу \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. в терміни до 13.06.2017 року. Додаток 1. Технічні вимоги до автоматизованої системи управління підприємством та бухгалтерського обліку.Додаток 2. Технічні вимоги до інформаційної логістичної системи морського та річкового транспорту.
Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» повідомляє про можливість передачі на баланс державних підприємств підпорядкованим МІУ основних засобів, які обліковуються на балансі Іллічівської філії ДП «АМПУ» або їх відчуження шляхом продажу іншим зацікавленим особам, а саме:1. Каналізаційна насосна станція № 11.Виконана в двох об'ємах: Надземна частина будівлі – металевий контейнер з категорії стандартних морських контейнерів – висотою 2,55 м, площею 10,1 м2, об’ємом 26 м3. Контейнер переобладнаний під функціональне використання в якості КНС з інженерними мережами і обладнанням: каналізація, електрозабезпечення, системою природної вентиляції – встановлена витяжна труба на даху контейнера. Підземна частина – металева ємність — об’ємом 0,95 м3 для збору і перекачування фекальних стоків. Знаходиться в аварійному стані. Пропонується до передачі як будівельні матеріали та конструкції2. Теплотраса.Складається з наземної та підземної частини. Загальна протяжність теплотраси складає 2* Ø45 = 102 м. Частина теплотраси 2* Ø45 = 25 м проходить під автомобільною дорогою в гільзі Ø 1200 мм. L — 25 м (гільза повністю замулена), тому демонтувати її не можливо. Наземна частина проходить на висоті пів метра над землею і складається з стальної труби ГОСТ 10704–91 Ø 45×3,0 протяжністю 77 м у двотрубному обчисленні. Теплоізоляція труб скловата по руберойду і лакосклотканина повністю зруйнована, опори металічні, Т-образні шириною 0,5 м — 20 од., труби місцями покриті виразковою корозією глибиною до 2,5 мм, а також на поверхні трубопроводу є свищі діаметром від 2 мм до 10 мм. Пропонується до передачі як будівельні матеріали та конструкції.3. Фекальна насосна станція 1-го району.Будівля підземна кругла, діаметром 4,5 м, глибина 5,3 м. Стіни, дно та перемички – залізобетонні. Сходи – залізні. ФНС обладнана двома насосами 100/40. Повністю затоплена ґрунтовими водами. Пропонується до передачі як будівельні матеріали та конструкції.4. Паропровід.Виконаний із сталевої труби Ду 108 мм – 320п/м, в ізоляції із скловати, руберойду на бетонних опорах h=6,0 м. Поверхня стінок паропроводу покрита виразковою корозією глибиною до 2,5 мм.На поверхні трубопроводу є свищі діаметром від 2 мм до 10 мм.Виявлено деформація і осьовий зсув між залізобетонних і металевих опор. Теплова ізоляція паропроводу зруйнована практично 100%.Паропровід відключений від споживача і частково демонтований. При контролі товщини металу виявлено корозійне потоншення на 50% від номінальної товщини, виявлено розшарування в основному металі трубопроводу. Паропровід був введений в експлуатацію у вересні 1981 року.За висновком експертизи Державного підприємства «Чорноморського експертно-технічного центру Держпраці» в Україні за результатами експертного обстеження № 51.-09.-31.-0042.16 від 22.02.2016 року, паропровід визнаний технічно несправним, ремонто- непридатним, подальшої експлуатації не підлягає.5. Паровий котел.Був виготовлений у 1970 році Бійським котельним заводом. Введений в експлуатацію в грудні 1972 року. Тип ДКВР 20/13. Призначений для вироблення насиченої пари з температурою 190°С. Нормативний термін експлуатації 20 років.Вага: 44,634 т, габаритні розміри: 9776×3215×6246. Продуктивність — 20т/год., робочий тиск – 13 кгс/см2, об’єм – 10,5 м3, температура – 190°С.В процесі довготривалої експлуатації утворилось:— Порушення овальності барабанів;— Виразкова корозія в нижньої твірної верхнього барабана глибиною до 3 мм;— Свищі в вальцьових з'єднаннях труб конвективного пучка верхнього барабана.Паровий котел відновленню не підлягає.6. Димосос Д-13,5.Був виготовлений у 1970 році Бійським котельним заводом. Введений в експлуатацію в грудні 1972 року. Призначений для видалення димових газів в котельних установках. Продуктивність — 32 тис.м3/год., повний напір – 270кгс/м2, споживча потужність – 40 кВт, максимально допустиме число оборотів – 735 об/хв. Вага: 0,5 т. (вуглецева сталь; відноситься до чорних металів). Габаритні розміри: 1855×2270×1960 мм. Димосос складається з ходової частини, робочого колеса, улітки, ведучого апарату, електродвигуна. Нормативний термін експлуатації 20 років (СТО-70238424.27.060.01.002-2009).В процесі довготривалої експлуатації димососу відбулося зношення диску робочого колеса, значне зношення лопаток і зварних швів, деформація улітки димососу. Димосос Д-13,5 відновлення неможливе.7. Вентилятор ВД-10.Був виготовлений у 1970 році Бійським котельним заводом. Введений в експлуатацію в січні 1973 року. Призначений для подачі повітря в котельну установку. Продуктивність — 32 тис.м3/год., повний напір – 270кгс/см2, споживча потужність – 55 кВт, максимально допустиме число оборотів – 970 об/хв. Вага: 0,5 т.Габаритні розміри: 1855×2270×1960 мм. Вентилятор складається з ходової частини, робочого колеса, улітки, ведучого апарату, електродвигуна. Нормативний термін експлуатації 20 років (СТО-70238424.27.060.01.002-2009).В процесі довготривалої експлуатації вентилятору прийшла в несправність ходова частина (розбита), робочі лопатки і диски робочого колеса мають значне зношення. Вентилятор ВД-10 відновленню не підлягає.8. Причіп 2 ПТС-9Введений в експлуатацію 1984 р. Причіп призначений для перевозки різноманітних сільськогосподарських вантажів, зернових, коренеплодів, органічних добрив, будматеріалів та інших вантажів з вивантаженням назад.Технічні характеристики: вантажопідйомність – 9,5 т; місткість кузова – 10,5м3; максимальна швидкість – до 25 км/год., ширина – 2,5м; висота – 2,35м; довжина – 6,0м; маса – 3,4 т; кут підйому кузова – 50*.При детальнішому обстежені встановлено: возик причіпа у місцях кріплення має розбиті гнізда; підшипники ступіци коліс вийшли з ладу, підшипники мають великий осьовий розбіг і до роботи не придатні; рама причепа перекошена; самоскидні ящики проіржавіли і ремонту не підлягають; гідросистема та циліндри підйому до роботи не придатні, не має запасних частин для їхнього ремонту; гальмова система вийшла з ладу, запасні частини для ремонту гальмової системи на даний час не виробляються, аналогів заміни немає.9. Причіп МЖТ-10Введений в експлуатацію 1995 р. Причіп МЖТ-10 представляє собою цистерну-причіп, призначений для транспортування рідин, роздачі води самозливом.Технічні характеристики: маса – 4,3;вантажність – 10 т; об’єм – 10м3; навантаження на дишло – 1,4 т; довжина – 6810мм; ширина – 2570мм; висота – 2570мм; дишло – 900мм.При детальнішому обстеженні встановлено: ємність причепа проіржавіла (перевезення аміачної води та фекалій), ремонту не підлягає; місце кріплення возика вийшло з ладу, ремонту не підлягає; рама причепа перекошена, ремонту не підлягає.10. Трактор Т150 КВведений в експлуатацію у 1994 р. Трактор Т150 К призначений для виконання енергозатратних сільськогосподарських робіт з обробки грунту та збору врожаю, та транспортування причепів 2 ПТС- 9 і МЖТ – 10. Двигун – ЯМЗ-236Д-3 ОАО «Автодизель» РФ.Складові: Двигун – потужність 126 кВт; частота обертів – 2100 об/хв.; число циліндрів – 6 шт.; розташування циліндрів – V- подібне; хід поршня – 140мм; робочий об’єм – 11,15л; муфто зчеплення – суха одно дискова. Коробка передач – гідромеханічна; передачі переднього ходу – 12; передачі заднього ходу – 4.Ходова частина – шини 2;3R24; одинарні – 4 колеса; механізм повороту – гідрооб’ємне рульове управління шарнірно-з’єднані. Обладнання – навісний пристрій заднє 2х та 3х- місцеве гідравлічне, вантажопідйомність – 4500кг. Внаслідок тривалої експлуатації трактор Т150 К зазнав значних пошкоджень салону та його складових. При детальнішому обстеженні встановлено: Проміжний вал КШ зігнутий, ремонту не підлягає. Зуби шестерень зміни швидкостей поломані, ремонту не підлягають. Корпус КЗШ має тріщини. Посадові гнізда підшипників мають велику виробітку. Задній та передні мости вийшли з ладу (диференціальний та планетарний механізм зламані). Місце з’єднання трактора вийшло з ладу.Двигун СНД-62 вийшов з ладу, КШМ ремонту не підлягає. Колінчатий вал зігнутий, шатуни зігнуті і ремонту не підлягають. Гільзи блоку двигуна проіржавіли. Блок двигуна має тріщину, ремонту не підлягає. Головка блоку двигуна від перегріву скороблена, перегородки між гніздами клапанів мають тріщини. Гума має тріщини й поперечні та прокольні порізи. 12. Кабіна трактора ремонту не підлягає. Гальмова система вийшла з ладу.11. Екскаватор ЭО 2621Введений в експлуатацію в 1995 р. Екскаватор ЭО 2621 призначений для механізації земляних робіт в ґрунтах.Технічна характеристика екскаватора ЭО 2621: базове шасі – ЮМЗ; експлуатаціонна маса – 6100кг; габаритні розміри – 6800×2500×3800мм; геометрична ємність – 0,25куб.м; номінальна ємність – 0,28куб.м; найбільша глибина копання – 4,25м; найбільший радіус копання – 5,3м; найбільша висота вигризки – 3,2м; ширина відвала — 2,3м; найбільша скорість переміщення – 20 км/час; модель двигуна – Д-242; тип двигуна – 4-циліндровий, дизельний, чотирьохтактний з вприском топлива; потужність двигуна – 46 кВт; число циліндрів – 4; робочий об’єм циліндрів – 4,94л; КПП – механічна, 9-ст., колесна формула – 4/2; розмір шин (передніх/задніх) – 11,2 R20/15,5 R38.При детальнішому обстеженні встановлено: блок двигуна СМД-14 має тріщини; ніж-відвалу має тріщини вдовж та поперек; опора оберту стріли заклинена, опорні задні лапи зламані, стріла ковша екскаватора ремонту не підлягає, привідна гідросистема не працює. Внаслідок довготривалої роботи екскаватор зазнав значних пошкоджень салону та його складових. 12. Генератор SH 7000 DX (E)Введений в експлуатацію 1998 р. Генератор SH 7000 DX (E) призначений для виробітки струму 220 В, експлуатується в аварійних ситуаціях для підключення електроспоживання.Технічні характеристики: двигун внутрішнього згорання; генератор тока; регулятор числа обертів; повітряний фільтр; паливний бак; регулятор напруги; прилади контролю.При детальнішому обстеженні виявлено: КШМ двигуна генератора вийшов з ладу й ремонту не підлягає, електричний пульт вийшов з ладу, обмотка статора згоріла й ремонту не підлягає.13. Volkswagen CaravelleАвтомобіль технічно несправний, зовнішній вигляд незадовільний. При детальнішому обстежені виявлено: двигун, коробка передач, зчеплення, передній та задній мости, система гальм, електрообладнання відпрацювали свій моторесурс, мають граничне зношення. Кузов має сліди корозії, вимагає заміни кузовних деталей, необхідні зварювальні роботи.Відновлення легкового автомобіля Volkswagen Caravelle неможливе. Пробіг автомобіля 683 328 км, вага без навантаження 1600 кг, повна вага 2640 кг, в експлуатації з 1994 року

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2017 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n