Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Корейська Posco Daewoo у вівторок підписала угоду з українською логістичною компанією Orexim Group про покупку експортного зернового терміналу в Миколаєві. Про це повідомляє південнокорейське видання Pulse. За інформацією видання, після завершення угоди частка Posco Daewoo в зерновому терміналі складе 75%. Вартість угоди не розкривається. Завершення будівництва очікується в липні 2019 року. Потужність терміналу, який буде відвантажувати на експорт в основному кукурудзу і пшеницю, складе 2,5 млн тонн на рік. За заявою Posco Daewoo, таким чином компанія зможе контролювати весь ланцюжок постачання зерна, виробленого в Україні, і ефективно керувати запасами. Правочин також сприятиме продовольчій безпеці Кореї. Постачання зерна до цієї країни у значній мірі залежать від експорту, при цьому самозабезпеченість кукурудзою і пшеницею становить 1%. Тільки в 2017 році було імпортовано 10 млн тонн кукурудзи і 5 млн тонн пшениці. Posco Daewoo стала першою корейською компанією, що має в управлінні зерновий термінал за кордоном. Раніше стало відомо, що Posco Daewoo цікавиться також розвитком другого терміналу морського порту «Чорноморськ» із використанням причалів №№ 7–9. Компанія розглядає цю територію як перспективний майданчик для будівництва комплексу з перевалки зернових вантажів і продуктів їх переробки. Orexim Group в лютому 2018 року залучила кредит Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) в розмірі €31 млн на реконструкцію і модернізацію ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів». Планувалося, що після модернізації річна потужність перевалки на підприємстві складе 2 млн тонн, місткість складів збільшиться з 60 тис. nонн до 150 тис. nонн. Введення в дію модернізованого терміналу мало відбутися в 2018 році, але було перенесене на більш пізній термін. У лютому 2018 року Orexim Group ввела в експлуатацію шосту чергу морського перевантажувального терміналу «Евері» в Миколаївському морському порту, збільшивши сумарну ємність резервуарного парку терміналу до 175 тис. кубометрів (40 резервуарів, обсяг зберігання — до 160 тис. тонн). Річна перевантажувальна потужність резервуарного парку збільшилася до 1,6 млн тонн. Група Orexim займається експортом сільськогосподарської продукції, надає портові та логістичні послуги. Основними активами групи є морський перевантажувальний термінал «Евері» в Миколаївському морському порту і Миколаївський комбінат хлібопродуктів (придбаний в 2016 році). З початку діяльності в 2004 році група інвестувала в розвиток понад $100 млн. Posco Daewoo Corporation (штаб-квартира — Сеул), колишня Daewoo Corporation — одна з найбільших корейських торгових корпорацій, дочірня компанія Posco. Компанія розвиває бізнес у трьох основних сегментах: міжнародна торгівля, розвиток видобутку сировини, і менеджмент проектів.
Проект дозволить збільшити річну пропускну спроможність терміналу приблизно на 200 тис. TEU, до 850 тис. TEU. Компания Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) на четверть увеличила производительность контейнерного терминала Burchardkai (СТВ) в порту Гамбург, который и до модернизации считался крупнейшим в Европе. Об этом пишет ЦТС со ссылкой на информацию компании. HHLA построила два дополнительных ж/д пути и поставила два новых козловых крана, расширив железнодорожный терминал. Теперь железнодорожный терминал имеет десять путей (раньше было восемь). На каждом пути терминал может обработать ж/д составы, длина которых составляет 740 метров. Обрабатывать грузы теперь будут четыре крана вместо двух. Оба новых крана разработаны и построены компанией Kocks Ardelt Kranbau с учетом пожеланий HHLA. Оборудование работает на электричестве и спроектировано таким образом, чтобы повысить безопасность труда рабочих. Федеральное управление железных дорог Германии внесло свой вклад в расходы по проекту, выделив 13 млн евро в рамках программы, направленной на стимулирование комбинированных перевозок. «Мы вновь расширили возможности железнодорожного терминала, чтобы предоставить клиентам больше дополнительных возможностей. Четыре рельсовых козловых крана, которые работают независимо друг от друга, обеспечивают более гибкий график обработки грузов и разгружают ж/д пути, увеличивая их пропускную способность»,— сказал управляющий директор CTB Андреас Холлманн. По его словам, благодаря модернизации, пропускная способность ж/д терминала увеличится на 25%. Проект позволит нарастить годовую пропускную способность терминала примерно на 200 тыс. TEU, до 850 тыс. TEU. С 2010 года годовая пропускная способность ж/д терминала CTB выросла почти на 50%. Одновременно доля железнодорожного транспорта в общем объеме контейнеров в порту Гамбурга также заметно увеличилась за семь лет — на 6,3%, до 42,8% в 2017 году. Рост этого показателя делает Гамбург крупнейшим железнодорожным портом в Европе. По словам члена исполнительного совета HHLA Йенса Хансена, расширение железнодорожных транспортных мощностей в CTB может еще больше увеличить долю ж/д перевозок. «Многочисленные высокоскоростные железнодорожные сообщения предоставляют порту Гамбург явное преимущество перед другими европейскими портами. Мы считаем, что железнодорожное сообщение значительно увеличится с 2020 года, но к этому мы уже отлично подготовимся»,— заявил он. После ввода в эксплуатацию новых автомобильных и железнодорожных мостов Вальтерсхофера, CTB хочет иметь два подъездных пути к железной дороге порта Гамбург, а также дополнительный фидер к ж/д терминалу. Проект для строительства дополнительных путей, который сейчас находится на рассмотрении в администрации порта Гамбурга, должен быть завершен в 2020 году. HHLA продолжит инвестировать в расширение своих терминальных мощностей и в развитие интермодальных перевозок. К 2022 году компания намерена вложить в подразделение Port Logistics 800 млн евро, из которых 450 млн евро предназначены для сегмента контейнеров, а 350 млн евро — для интермодального сегмента. Ранее ЦТС писал о том, что компания HHLA и компания Hyperloop Transportation Technologies объявили о создании совместного предприятия, цель которого состоит в разработке и выводе на рынок системы для высокоскоростной транспортировки морских контейнеров по суше в порты и из них. На первом этапе предусмотрено построить для испытаний перегрузочную станцию на одном из терминалов HHLA в Гамбурге и разработать транспортную капсулу для стандартных морских контейнеров. cfts.org.ua
Датская транспортно-логистическая компания A. P. Moller-Maersk продает китайской China Navigation Company балкерный бизнес Hamburg Süd, который включает Rudolf A. Oetker (RAO), Furness Withy Chartering и балкерные операции Alianca Navegacao e Logistica (Aliabulk). Об этом сообщает ТАСС. Балкерные операции Hamburg Süd координируются из центров в Гамбурге, Лондоне, Мельбурне и Рио-де-Жанейро и выполняются флотом из около 45 зафрахтованных судов классов Handysize, Supramax/Ultramax и Kamsarmax/Panamax. В сделку не вошли танкерные операции RAO Tankers. Параметры сделки не сообщаются. Стороны рассчитывают закрыть сделку в первом квартале 2019 года при условии получения необходимых согласований. «Hamburg Süd, как и планировалось, сосредотачивается на развитии линейного бизнеса под брендами Hamburg Süd и Alianca», — отметил генеральный директор Hamburg Süd Арнт Весперманн. Решение о продаже балкерного бизнеса принято в рамках текущей реорганизации Maersk, направленной на превращение группы в единую интегрированную контейнерную и логистическую компанию. Maersk приобрела Hamburg Süd в 2017 году. Сумма сделки составила €3,7 млрд. Помимо контейнерного бизнеса Hamburg Süd, сделка включала флот из 55 зафрахтованных танкеров и балкеров, которым управляли три дочерних предприятия. A. P. Moller-Maersk Group (штаб-квартира — Копенгаген) — интегрированный транспортно-логистический холдинг, в состав которого входят крупнейшая судоходная линия мира Maersk Line, оператор контейнерных терминалов APM Terminals, компании логистического и производственного секторов. Корпорация представлена в 130 странах. Штат — около 90 тыс. сотрудников. Компания в 2017 году сократила убыток по сравнению с 2016 годом на 39% — до $1,164 млрд. ports.com.ua
Сьогодні, 11 січня 2019 року, в Міністерстві інфраструктури відбулась зустріч щодо реалізації проекту «Цифровий логістичний інкубатор». Міністр інфраструктури України Володимир Омелян разом з представниками Адміністрації морських портів України, некомерційного інкубатору ІT-проектів «1991 Open Data Incubator», Офісу підтримки реформ Міністерства обговорили перспективи цифровізації в інфраструктурних проектах. Участь у зустрічі також взяли Танія Амар – директор Агрітім Канада в Україні та Джейхун Остовар – радник з економічних питань Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Володимир Омелян подякував міжнародним партнерам за плідну співпрацю і підтримку, яка відіграла важливу роль в успішному проходженні аудиту ІМО, та окреслив перспективи ІT-проектів в сфері транспорту: «Міністерство активно здійснює реформування сектору транспортної інфраструктури, зокрема у сфері цифровізації та інновацій, підвищення прозорості, відкритості даних та покращення логістичних послуг. Всі ці пріоритети будуть задіяні у новому проекті цифрового логістичного інкубатора, який реалізовуватиметься за підтримки АМПУ. У нас є гарний приклад роботи інкубатора в залізничному секторі. Я вірю, що ми можемо повторити цей успіх у морському секторі, який особливо прагне інновацій»,— заначив Міністр інфраструктури. Володимир Омелян підкреслив, що для збільшення транзитного потенціалу Україна повинна забезпечити конкурентні логістичні послуги користувачам вантажів: «На мій погляд, прогрес може бути досягнутий в рамках реалізації таких напрямків. По-перше, автоматизація логістики і використання роботів — це застосування комп'ютерного програмного забезпечення та автоматизованих машин і устаткування для підвищення ефективності логістичних операцій. По-друге, розвиток автономних транспортних засобів. По-третє, Big data. Досвід успішних інтернет-компаній не залишає сумнівів в тому, що інформація стала важливим елементом конкурентної диференціації. Далі — симуляція і віртуальна реальність. Доступність широкого спектру додатків для роботи з великими даними надасть операторам портів, логістичним фірмам і постачальникам послуг можливість скористатися перевагами програмного забезпечення для моделювання. Різні операції в порту можуть бути змодельовані для аналізу робочих потоків, виявлення можливих бар'єрів і оцінки різних сценаріїв проектування і пропускної здатності. Моделювання буде грати важливу роль, коли автоматизоване устаткування і робототехнічне обладнання використовуватиметься в портовому і логістичному секторі. Очікуємо, що технологія буде підтримувати як портові послуги, так і логістику, одночасно підвищуючи ефективність процесу ланцюжка поставок»,— підсумував Міністр інфраструктури. Адміністрація морських портів України підтримує позицію Міністерства інфраструктури та готова до співпраці з учасниками проекту, зацікавленість висловили також і міжнародні партнери, присутні на зустрічі. Міністр інфраструктури висловив сподівання щодо успішної реалізації проекту: «Я вважаю, що впровадження цифрового портового логістичного інкубатора призведе до підвищення якості логістичних послуг, стимулюватиме інновації в портовому секторі і в цілому підвищить конкурентоспроможність України на міжнародному рівні. Сподіваюсь, що наші міжнародні партнери підтримають реалізацію цього проекту на базі Центру Транспортних Інновацій, який має стати платформою для всіх акселераційних та інкубаторських програм в транспортній галузі»,— зазначив Володимир Омелян.
Уряд схвалив оновлену Морську доктрину на період до 2035 року. Це комплексний стратегічний документ, який визначає пріоритети послідовної морської політики України на довгострокову перспективу, спрямованої на утвердження України як морської держави. Прийняття рішення дасть змогу реалізувати національні інтереси України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах територіального моря України з урахуванням дій Російської Федерації як країни-агресора, інтенсифікувати розвиток морської індустрії на основі сучасних технологій та перетворити її на потужний сектор економіки, посилити інтеграційні зв’язки зі світовим морським співтовариством, забезпечити сталий розвиток морської індустрії та приморських регіонів країни, виконати соціальні і культурні завдання, пов’язані із морською діяльністю, збереженням біологічного та ландшафтного різноманіття Чорного та Азовського морів. Детальніше

Новини АМПУ

Україна продовжує зміцнювати зв’язки із країнами ЄС, зокрема й завдяки розвитку нових логістичних маршрутів. Українська сторона завершує підготовку до відкриття нового пункту пропуску на кордоні з Румунією. Він забезпечуватиме пропуск пасажирів та вантажів, що будуть прямувати поромною переправою між українською Орлівкою та румунською Ісакчею. На цьому тижні за дорученням Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економічного розвитку і торгівлі України Степана Кубіва відбулось комісійне обстеження пункту пропуску через державний кордон «Орлівка». Від ДП «Адміністрація морських портів України» участь в роботі комісії взяв начальник служби з організації роботи портів В’ячеслав Вороной. Комісія прийшла до висновку, що на українському пункті пропуску існують необхідні умови для проведення передбачених законодавством України видів контролю. Планується, що поромна переправа розпочне роботу влітку 2019 року. Вона зможе пропускати близько тисячі вантажівок та 250 легкових авто щодоби. Враховуючи професійний досвід і знання фахівців Ренійської філії ДП «АМПУ», диспетчеризація суднових операцій в акваторії поромного комплексу буде здійснюватися ДП «АМПУ». Відкриття переправи спростить процедуру перетину кордону між Румунією і Україною та виключить потребу руху територією Молдови, що дозволить заощадити відстань та час. Так, економія відстані складе близько 100 км. Реалізація цього проекту буде сприяти перетворенню південного регіону нашої держави та України в цілому в важливий транспортний вузол східної Європи. Крім того, нова поромна переправа стане додатковим стимулом для розвитку районів Придунайського регіону обох країн: залучення нових інвестицій, створення нових робочих місць, збільшення податкових відрахувань у бюджети всіх рівнів. Слід зазначити, що «Орлівка» стане єдиним в Одеській області пунктом пропуску між Україною та країнами ЄС. До того ж, він створений «з нуля» за приватні інвестиції вперше за всю історію незалежності України. Створення пункту пропуску «Орлівка» передбачено міжурядовою угодою між Україною та Румунією про відкриття міжнародного пункту пропуску через українсько-румунський державний кордон для поромного, пасажирського та вантажного сполучення між населеними пунктами Орлівка (Україна) – Ісакча (Румунія).
За підсумками січня 2019 року українські порти обробили на 362 тис. тонн (або на 3,4%) вантажів більше, ніж за перший місяць минулого року. Головні драйвери зростання – вже традиційні – зернові, руда та контейнерні вантажі. Найбільшу динаміку в розрізі вантажів порівняно з січнем 2018 року продемонстрували контейнери: +34% або майже 20 000 TEU. На понад 21% зросли обсяги перевалки зерна та руди (на 665 тис. тонн та на 406 тис. тонн відповідно). При цьому збільшення перевалки відбулось в основному за рахунок зростання експорту майже на 1 млн тонн (або на 12%). Тим часом імпорт та транзит вантажів, навпаки, скоротилися на 23,3% (або майже 500 тис. тонн) та 12,5% (понад 100 тис. тонн) відповідно. Найпомітніше збільшили показники обробки вантажів Херсонський порт – на понад 27% та порт Южний – понад 10%. Також зросла перевалка у портах Бердянськ, Чорноморськ, Одеса, Рені. З початку 2019 року морські порти України обробили 856 суден, що на 57 одиниць менше, ніж у січні 2018-го. На понад 20% збільшили кількість оброблених суден порти Бердянськ, Ольвія та Херсон. За підсумками січня відзначається незначне збільшення перевезення пасажирів – 2460, що на 57 більше ніж торік. Переважно це паромні перевезення у порту Чорноморськ. З початку року, завдяки сприятливим погодним умовам, по річці Дніпроздійснено 41 суднопрохід. У січні минулого року на Дніпрі діяла льодова кампанія, тому судна не проходили. Загалом обсяг перевезень вантажів по Дніпру склав 61,2 тис.тонн. Майже 90% з них – зернові. Також річкою перевозилися металопродукція, будматеріали та інші вантажі. З повним оглядом вантажообігу за січень 2019 року в розрізі номенклатур вантажів і портів та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Інформація щодо перевезення пасажирів розміщена за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.
Пріоритетом розвитку портів України стають інтеграція до розширеної Трансєвропейську опорну транспортної мережі (TEN — T), приведення портових зборів і відрахувань до конкурентного рівня та реалізація проектів ДПП. Такі пріоритети були визначені у вівторок, 12.02.2019 р. в Ізмаїлі на розширеному засіданні з питань розвитку морегосподарського комплексу України за участю Президента України Петра Порошенка. «Портова галузь України посідає 2 місце за обсягом вантажообігу серед 6 країн Азово-Чорноморського басейну. Проте морські перевезення — це дуже висококонкурентний ринок. АМПУ зараз реалізує 15 великих інвестиційних проектів у портах для розширення можливостей державних і приватних стивідорів з перевалки вантажів. Збалансована і економічно обгрунтована державна політика щодо рівня портових зборів і відрахування дивідендів збільшить можливості для інвестування в модернізацію основних фондів для державних підприємств», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Окрім внутрішніх джерел фінансування для розвитку портової галузі необхідно залучати також приватні українські і зарубіжні інвестиції у рамках реалізації ДПП-проектів, у тому числі на основі механізму концесії. Пілотні проекти концесії держстивідорів у портах «Ольвія» та «Херсон» можуть бути оголошені вже навесні поточного року. Потенційний обсяг інвестицій по них складає близько $60 млн. Крім того, за словами міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, включення 8 українських портів, у тому числі Ізмаїла та Рені, до розширеної трансєвропейської опорної транспортної мережі (TEN — T) відкриває для транспортної галузі України нові можливості по участі в спільних з ЄС проектах з потенційним обсягом інвестицій 4,5 млрд. євро.
На початку лютого у порту Ізмаїл було завершено роботи з експлуатаційного днопоглиблення. Обсяг виконаних на замовлення Адміністрації морських портів робіт склав майже 190 тис. куб. м. Це найбільший проект з експлуатаційного днопоглиблення, реалізований у порту Ізмаїл за останні 11 років. Проведене днопоглиблення дозволяє приймати усі судна, які можуть заходити та виходити до порту через глибоководний судновий хід Дунай-Чорне море, та обробляти їх біля причалів. Роботи в Ізмаїлі виконувались із залученням румунської компанії «COMPLEX DELTA». «Вперше до процесу днопоглиблення в українському порту на Дунаї було залучено іноземну компанію, що стала переможцем відкритих конкурсних торгів, економія за якими склала 12% від очікуваної вартості або 3,8 млн грн. АМПУ і далі залишається відкритим для співробітництва з вітчизняними та міжнародними днопоглиблювальними компаніями та зарошує їх до участі у наших наступних тендерах»,— прокоментував подію керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Реалізація проекту значно поліпшила можливості з прийому та обробки суден державною стивідорною компанією «Ізмаїльський морський торговельний порт», а також приватного портового оператора «Вілле форте Україна», який розвиває у порту Ізмаїл термінал з перевалки скрапленого газу. Проведення робіт було розділено на чотири ділянки і виконувалось почергово з вересня 2018 до лютого 2019 року. Загальний обсяг вийнятого грунту складає 185 521,8 куб. м. У 2019 році Адміністрація морських портів України планує здійснювати експлуатаційне днопоглиблення у 7 морських портах: Маріуполь, Бердянськ, Ізмаїл, Чорноморськ, Миколаїв, Одеса, Херсон; та на 4 каналах: Дунай-Чорне море, Бузько-Дніпровсько-Лиманський, Дністровсько-Лиманський, Херсонський морський. Продовжується реалізація двох масштабних проектів капітального днопоглиблення у портах Чорноморськ та Южний.
Минулого тижня в Одесі під час розширеного засідання з керівниками філій Адміністрації морських портів України, присвяченого підсумкам року, що минув та планам на 2019, було відзначено кращі порти за напрямами міжнародної діяльності, освоєння капітальних інвестицій, розвитку інфраструктури та морської безпеки.  — Найкращою філією за результатами проходження аудиту IMO  у 2018 році стала Южненська філія ДП «АМПУ». — Найбільш ефективними в освоєнні  капітальних інвестицій визнані Южненська, Маріупольська філія та Іллічівська філія ДП «АМПУ». — Перемогу в номінації проект року — відкриття нового терміналу  одержала філія «Октябрьськ» (нагадаємо, зерновий термінал ТОВ «Компанія «Євровнєшторг», розташований у спеціалізованому морському порту Ольвія, став першим новим терміналом, внесеним Адміністрацією морських портів України до Реєстру морських портів у 2019 році). — Найактивнішими у впровадженні МСФО стали Южненська філія та філія «Дельта-Лоцман». — А найкраще за усіх виконувала заходи з морської безпеки у 2018 році Іллічівська філія ДП «АМПУ». Переможці були відзначені пам’ятними грамотами та сертифікатами на придбання необхідного для філій обладнання. Нагороди керівникам філій вручали директор департаменту реформування та функціонування морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України Олександр Басюк, керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс та його заступники. Керівник АМПУ звернув увагу на необхідність подальшого підвищення ефективності роботи підприємства та його філій, підвищення кваліфікації співробітників, а також якісної командної взаємодії. «Усі філії повинні рухатися вперед. Бізнес розвивається. Конкуренція росте. І наше завдання — створювати умови для підвищення конкурентоспроможності українських портів. Успіх підприємства безпосередньо залежить від ефективності роботи його співробітників. Тому сьогодні для нас, як ніколи актуальне навчання персоналу. У нас вже започатковані навчальні програми з експертами провідних Європейських портів, зокрема Антверпену. Нам необхідно опановувати нові технології, впроваджувати їх у свою роботу і продовжувати розвиватися. Наші знання і навички повинні відповідати міжнародним стандартам», — підкреслив Райвіс Вецкаганс.

Аналітика

Кабінет міністрів схвалив можливість корпоратизації АМПУ, відповідно — вже наступного року держпідприємство може отримати новий статус і можливості. Серед них — спрощення залучення кредитів, прозоре управління за колегіальним принципом, впровадження світових практик розпорядження майном, спрощення процедур закупівель. Мы попросили в Администрации морских портов Украины подробнее рассказать, зачем же госпредприятию нужна корпоратизация? В АМПУ дали свои пояснения.
В Киеве прошла конференция для потенциальных участников предстоящих конкурсов по выбору концессионеров портовых госпредприятий «Ольвия» и «Херсон».   Небольшой конференц-зал гостиницы «Интерконтиненталь» полностью заполнен людьми. Среди присутствующих Louis Dreyfus, Вunge, COFCO, «Портинвест», «Укрречфлот», Dnipro Cargo, Nectar Group, CEYGROUP и другие. Старший инвестиционный советник IFC Олег Кудашов презентует технико-экономическое обоснование концессионных проектов ГП «Херсонский морской торговый порт» и ГП СК «Ольвия». По словам министра инфраструктуры Владимира Омеляна, полный перечень потенциальных инвесторов станет известен уже на этапе тендера, который планируют объявить в декабре этого года. До этого ТЭО еще должно пройти согласование в МЭРТ и других заинтересованных ведомствах. "Один из потенциальных инвесторов сказал, что они разочарованы таким количеством заинтересованных компаний, поскольку надеялись, что никого не будет и тогда можно было бы заключить договор по минимальной цене, теперь ясно что будет конкуренция”,— рассказал министр.
Від компетентності та професіоналізму морських агентів безпосередньо залежить ефективність доставки вантажів морським транспортом. Однак, в Україні спостерігається неконтрольоване зростання кількості агентських компаній, багато з яких обробляють всього одне/два судна протягом року. Які ризики це несе для бізнесу і як вирішують цю проблему провідні порти? У цій статті мова піде про основні критерії, які застосовуються до агентських компаній, в Європі і світі.

Оголошення

Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Центр професійного розвитку портових працівників Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня та галузевим навчальним центром з питань охорони праці на морському та річковому транспорті. Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.) здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за наступними професіями: - Слюсар-сантехнік - Електрогазозварник - Стропальник - Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - Машиніст крану (кранівник) - Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах - Водій навантажувача А також за професіями, що необхідні для забезпечення роботи філій ДП «АМПУ». Центр професійного розвитку портових працівників має досвід в соціальному партнерстві з Державною службою праці щодо організації навчання працівників з питань охорони праці та Державною службою зайнятості з питань професійного навчання безробітних, навчанні за ваучерами. Завдяки співпраці з управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради на базі центру професійного розвитку портових працівників проведено навчання учасника антитерористичноїоперації зпідвищення кваліфікації за професією «слюсар-сантехник». Детальнішу інформацію щодо умов зарахування на курси та вартості навчання можна отримати, звернувшись за тел. (0552) 48-14-50 або e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Будемо вдячні за звернення щодо професійного розвитку працівників вашого підприємства та Запрошуємо до співпраці!

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n