Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Буксирна компанія P&O Maritime Ukraine у понеділок оголосила про початок робіт в акваторії Одеського морського порту. Як повідомила прес-служба компанії, відповідний лист направлено в.о. голови ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвісу Вецкагансу і Одеській філії ДП «АМПУ». Одеса стала третім морським портом України, в якому буде працювати представник найбільшого світового оператора, після морських портів «Південний» і «Чорноморськ». Для роботи в Одесі укладені угоди з провідними світовими судноплавними компаніями. «P&O Maritime Ukraine у своїй роботі керується найвищими стандартами материнської компанії, світового лідера буксирних послуг. Упевнений, від нашої співпраці виграє і порт, і судновласники, і термінали, і буксирний ринок в цілому», ― зазначив генеральний директор P&O Maritime Ukraine Михайло Соколов. P&O Maritime ― глобальний оператор портових послуг, створений у Великобританії в 1834 році. Надає різні портові послуги в усьому світі. Має власний флот буксирів, швартових судів, науково-дослідних суден, пасажирських і круїзних лайнерів. У 2006 році компанію придбала DP World. У січні 2018 року P&O Maritime, власником якої є глобальний портовий оператор DP World, придбала українську буксирну компанію LB Shipping і почала надавати буксирні послуги в порту «Південний». Сума угоди не розголошувалася. Через деякий час після початку роботи LB Shipping змінила назву на P&O Maritime Ukraine. У липні 2018 року P&O Maritime Ukraine почала надавати буксирні послуги в морському порту «Чорноморськ». Компанія в 2018 році провела 3164 буксирних операції і опрацювала 1094 суден. P&O Maritime Ukraine оперує власним, найсучаснішим в Україні буксирним флотом, в тому числі ― буксирами льодового класу. Потужностей буксирів досить для обслуговування великотоннажних суден. Всі буксири компанії працюють під українським прапором.
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.
Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility — CEF). Про заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під участі у Конференції “TEN-T & CEF Conference”, яка проводиться Європейською Комісією в м.Бухарест (Румунія). Європейський комісар з питань транспорту Віолета Бульц та керівництво Європейського інвестиційного банку позитивно оцінили розширення співпраці між Україною та ЄС та запросили Україну брати участь у проектах в рамках механізму CEF. «Так, від сьогодні Україна може брати участь у спільних з державами-членами ЄС проектах, що стосуються транскордонної інфраструктури. Наприклад, спорудження або удосконалення залізничних маршрутів, які пролягають територією України, з’єднуючи з європейською залізничною мережею через сусідні Польщу, Румунію, Словаччину або Угорщину. Можливим є також започаткування спільних проектів удосконалення портової інфраструктури, у тому числі, у регіонах Приазов’я»,— наголосив Міністр інфраструктури України,— «Співробітництво Україна — ЄС ніколи не було таким інтенсивним і продуктивним, як протягом останніх п’яти років. Сьогодні Україна приєдналася до Європейського механізму взаємодії Connecting Europe Facility. Це стало ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції транспортної інфраструктури до ЄС». Бюджет  CEF у транспортній сфері складає близько 23,5 млрд євро, але у 2020 році його може бути збільшено. В рамках конференції Міністр інфраструктури України провів зустріч з Європейським комісаром з питань транспорту Віолетою Бульц. Сторони обговорили важливі питання співпраці Україна − ЄС у сфері транспорту та інфраструктури, зокрема, приєднання України до Європейського механізму взаємодії CEF, допомогу ЄС у відновленні інфраструктури Приазов’я, розвиток транспортних коридорів Рейн – Дунай та Східно-середземноморського, що відносяться до Європейської базової транспортної мережі TEN-T, розширення авіаційного та залізничного сполучення  з ЄС. «Угода високого рівня щодо розширення мап TEN-T з країнами Східного партнерства та затвердження Індикативного плану дій TEN-T ЄС та Світового банку разом із інструментом CEF дають унікальні можливості для залучення інвестицій в цифрову інфраструктуру України, її безпеку та екологічність», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що важливим є відкриття нових інвестиційних можливостей щодо запуску інструмента CEF Transport Blending Facility та платформи для інвестицій у безпечний транспорт. Водночас вона зазначила, що Україна має посилити роботу щодо прийняття Верховною Радою України пакету транспортних євроінтеграційних законів. Також Єврокомісар з питань транспорту підтвердила, що здійснить візит в Україну влітку цього року.
Поступове відкриття навігації на річці Дніпро в 2019 році почалося 6 березня на гідротехнічних спорудах нижнього каскаду — Каховському шлюзі і Запорізькому районі гідротехнічних споруд (РГС). Про це йдеться в наказі Державної служби морського та річкового транспорту (Морський адміністрації), який оприлюднено прес-службою відомства. «Затвердити дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах річки Дніпро в 2019 році, за умови плавання суден виключно в світлий час доби, при сприятливих метеорологічних умовах, до повного встановлення засобів навігаційного обладнання та завершення проведення регламентних робіт на ділянках внутрішніх водних шляхів, використовуваних для плавання. (…) Відкриття та закриття навігації здійснюється о 8:00 відповідної дати», — йдеться в документі. Наказом Морської адміністрації визначено дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах Дніпра. Зокрема, навігація на Каховському шлюзі буде здійснюватися з 6 березня по 5 грудня, Запорізькому РГС — з 6 березня по 4 грудня, Кременчуцькому шлюзі — з 12 березня по 21 листопада, Дніпродзержинському — з 19 березня по 21 листопада, Канівському — з 26 березня по 30 вересня і Київському шлюзі — з 2 квітня по 15 листопада. З урахуванням фактичних метеорологічних умов, дати відкриття та закриття навігації можуть бути змінені з відповідним оповіщенням. Навігація на Дніпрі в 2018 році відкрилася наприкінці березня і завершилася 15 листопада на Київському шлюзі, 20 грудня — на Канівському шлюзі, 25 грудня — на Кременчуцькому шлюзі, 28 грудня — на Дніпродзержинському шлюзі, 5 січня 2019 року — на Запорізькому РГС і 8 січня — на Каховському шлюзі. ports.com.ua
Президент України Петро Порошенко внесе до парламенту як першочерговий законопроект «Про концесію». Про це він заявив на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області. Головуючий на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області Президент Порошенкозаявив, що поділяє позицію бізнесменів щодо необхідності невідкладного прийняття законопроекту «Про концесії». «Верховна Рада навіть зараз, під час передвиборчих перегонів, демонструє робочий стан. Хоча й відбуваються бурхливі дискусії. Але, за результатом, депутати все ж ухвалюють актуальні закони, що є заслугою голови парламенту і коаліції. Я подам як невідкладний законопроект „Про концесії“ на розгляд парламенту. Бо це може дати потужний імпульс до залучення іноземних інвестицій у нашу економіку, а також визнання України як вигідного логістичного центру Європи», — наголосив Порошенко. Глава держави також висловив сподівання, що бізнес допоможе будувати в Україні логістичні хаби, в тому числі в портах Одеської області. Джерело: Укрінформ

Новини АМПУ

Бізнес-складова Ukrainian Ports Forum 2019 в Одесі поповнилася спеціальною В2В сесією, яка відбудеться в другий день форуму — 31 травня. Новий формат передбачає організацію серії переговорів і зустрічей між представниками зарубіжних і українських компаній. «В2В сесія дасть можливість учасникам форуму перейти від обговорення глобальних трендів, що впливають на розвиток портової галузі в Україні та світі, до рішення бізнес-завдань, що стоять перед ними, з урахуванням отриманої в перший день інформації. Вже зараз про свою готовність до переговорів заявили 8 компаній. Це — міжнародні корпорації, виробники устаткування, цифрових рішень для портової галузі та інвестори»,— прокоментував доповнення до програми форуму голова оргкомітету UPF 2019, керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. У рамках спеціальної бізнес-сесії будуть представлені презентації компаній-учасників, а також пройде серія переговорів у форматі one on one. Зараз на сайті форуму триває реєстрація на переговори з такими компаніями: — TechAgro -  Siemens — JCB — Arcelor Mittal — P&O Maritime — MTBS — Cargo X — Адміністрація морського порту Рені (Reni Sea Port Authority) — ТОВ «Поромний комплекс Орлівка» Програма В2В сесії може бути розширена за рахунок запрошення представників органів влади та міжнародних експертів портової галузі. Стежте за анонсами. Нагадаємо, що цього року Ukrainian Ports Forum в Одесі, буде тривати два дні- 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейну. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.
Адміністрація морських портів України завершила реконструкцію Ізмаїльського морвокзалу. Роботи такого масштабу проводилися тут вперше за останні 45 років. Відтепер Ізмаїльський морквокзал став найсучаснішим на українській частині Дунаю. Будівля морського вокзалу є багатофукціональною. Вона поєднує офісні приміщення, зали для прийому пасажирів, митного та прикордонного контролю. Крім того площі морвокзалу можуть бути використані для проведення конференцій та інших публічних заходів. «Українська частина Дунаю стає все більш привабливою для річкових круїзів. У 2018 році Усть-Дунайськ прийняв понад 4,5 тис. пасажирів, що вдвічі більше ніж у 2017 р. Ізмаїл також має великий туристичний потенціал. До того ж ці дунайські порти увійшли до перспективного плану розвитку загальноєвропейської транспортної мережі TEN-T. Тому така візитівка, як морвокзал європейського рівня, на мій погляд, була просто необхідною для міста, і АМПУ зробила все для реалізації цього проекту»,— зазначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Він також додав, що для АМПУ розвиток портової інфраструктури — це першочергове завдання і морський вокзал в Ізмаїлі має стати проектом, що буде працювати на розвиток галузі, бізнесу та регіону. «Морвокзал в Ізмаїлі — це центр великого проекту з розвитку пасажирських перевезень в українському Придунав'ї. Він був розглянутий в квітні на Генеральній Асамблеї Балканської і Чорноморської комісії, що відбулась в Тулчі. Тепер, завдяки АМПУ, Ізмаїл є українськими воротами в Європу не лише географічно, але й за рівнем комфорту для пасажирів і туристів»,— зазначив мер Ізмаїла Андрій Абрамченко. Обсяг інвестицій ДП «АМПУ» в реконструкцію цього об'єкту склав 52 млн гривень. Стара будівля 1972 року будівництва отримала нове життя. Зміни торкнулись не лише фасаду, який повністю змінився, але й самого будинку та прилеглої території. Ремонт виконаний з використанням енергозберігаючих технологій: будівля утеплена, встановлені нові склопакети, системи теплопостачання, вентиляції, кондиціонування, вводи водопроводу та каналізації, повністю замінені освітлення, засоби пожежної сигналізації та пожежогасіння, відремонтована покрівля. Виконано косметичний ремонт усіх внутрішніх приміщень – залів митного і прикордонного контролю, холів, а також офісної частини, де буде розташована Ізмаїльська філія ДП «АМПУ». Реконструкція має свої родзинки: стеля холу другого поверху морвокзалу оформлена у вигляді географічної карти із зображенням Дунаю та розташованих на річці європейських міст-портів. Також збережені та відреставровані великі мозаїчні панно, що прикрашають хол. Для міста Ізмаїл оновлені холи морвокзалу стануть не лише місцем обслуговування пасажирів водного транспорту, але й багатофункціональним майданчиком для проведення різноманітних заходів – виставок, форумів, конференцій. Найближча тематична подія — міжнародний форум «Розвиток туризму в українських Дунайських портах — шлях до економічного зростання регіону» очікується в травні цього року. Завершальним етапом проекту став благоустрій прилеглої території із заміною зовнішнього освітлення — відтепер Ізмаїльська набережна стала комфортним місцем для прогулянок містян та туристів.
В квітні 2019 року Адміністрація морських портів України розпочала днопоглиблення в Одеському порту. Це вже 10-й об’єкт, на якому виконуються експлуатаційні днопоглиблювальні роботи з початку 2019 року. Головна мета експлуатаційного днопоглиблення в Одеському морському порту – ліквідація наносів та підтримання паспортних глибин для забезпечення повноцінної роботи стивідорних компаній, що працюють у порту. Роботи в акваторії та біля 7 причалів порту виконує ТОВ «СМД-Інвест», яке стало переможцем відкритих торгів у системі електронних закупівель ProZorro. Вартість договору – 18,8 млн грн (без ПДВ), обсяг днопоглиблення – понад 91 тис. куб. м. Додатково АМПУ проводить днопоглиблення власним флотом біля ще 12 причалів Одеського порту. Орієнтовний обсяг робіт складає близько 10 тис. куб. м, термін виконання – до другої декади травня. Координацію робіт здійснюватимуть фахівці Одеської філії ДП «АМПУ». Роботи сплановано таким чином, щоб максимально використати потужності спеціалізованих суден, які тимчасово, через заборону на період нересту, не можуть виконувати роботу на інших об’єктах. По закінченні робіт в Одеському порту днопоглиблювальний флот повернеться до реалізації проектів ДП «АМПУ» в інших портах та на каналах. За останні три роки кількість об’єктів, де проводить днопоглиблення Адміністрація морських портів України поступово збільшується — з семи у 2016 та 2017 рр. до 10 у 2018 р. У планах на 2019 рік — проведення днопоглиблення на 12 об’єктах. Експлуатаційного — у 6 морських портах: Маріуполь, Бердянськ, Ізмаїл, Миколаїв, Одеса, Херсон; та на 4 каналах: МПК ГСХ (Дунай-Чорне море), Бузько-Дніпровсько-Лиманський, Дністровсько-Лиманський, Херсонський морський. Також цього року буде завершено реалізацію чергових етапів масштабного капітального днопоглиблення у портах Чорноморськ та Южний.
Програма UKRAINIAN PORTS FORUM-2019 доповнилася ще одним цікавим заходом. 30 травня в межах Форуму відбудеться друга галузева HR-конференція UKRAINIAN PORTS: PEOPLE DEVELOPMENT, яка, за задумом організаторів, має стати визначною подією весни в HR-ком'юніті. Це вже друга спеціалізована конференція, яку ініціює Адміністрація морських портів України задля розвитку кадрового потенціалу галузі. Перший такий захід відбувся рік тому. Тоді HR-конференція UKRAINIAN PORTS: PEOPLE AGENDA була присвячена трансформації HR-функції в рамках портової реформи, сучасним глобальним трендам на ринку праці та викликала високий інтерес у портового співтовариства, банківських установ та профільних асоціацій, галузевих профспілок, державних і приватних стивідорних компаній. Спікерами виступали представники провідних консалтингових та рекрутингових компаній, Державної служби зайнятості, топ-менеджери найбільших компаній-роботодавців України: E&Y, Boyden Global Executive Search, Національного банку України, «Миронівський хлібопродукт», «Академії ДТЕК», «Портінвест». Цього року Адміністрація морських портів України пропонує зробити наступний крок до розвитку кадрового потенціалу морських портів. HR-конференція UKRAINIAN PORTS: PEOPLE DEVELOPMENT буде присвячена створенню корпоративної системи управління знаннями на підприємствах портової сфери, сучасним підходам у розробці й впровадженні корпоративних програм навчання. На конференції будуть представлені успішні кейси провідних міжнародних та вітчизняних компаній. У панельній дискусії та подальшому обміні досвідом візьмуть участь: Deloitte, Київська школа економіки (КSE), Адміністрація порту Антверпен, Офіс підтримки реформ Міністерства інфраструктури України, Національне агентство України з питань державної служби, «Дельта-Вілмар СНД», НАК «Нафтогаз України», «ДТЕК», «Портінвест», «Метінвест», «Кернел» та інші компанії. Компанія Deloitte планує провести напередодні конференції анонімне опитування учасників на тему: «Критичні компетенції та оптимальний формат навчання» та винести його результати на обговорення під час конференції. Партнери конференції — Deloitte, Boyden Global Executive Search, Київська школа економіки (КSE), «Портінвест». Нагадаємо, що цього року Ukrainian Ports Forum в Одесі, буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейну. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.
Напередодні сезону відпочинку в Одесі спеціалісти Адміністрації морських портів України перемістили аварійний катер «Параллель» з мілини одеського міського пляжу «Дельфін» на спеціально відведений безпечний майданчик у порту Чорноморськ. «Операція була виконана силами Одеської та Іллічівськові філій ДП «АМПУ». АМПУ відповідає за безпеку судноплавства в акваторіях портів. Але у випадку з аварійним буксиром, який штормом викинуло на міський пляж, йшлося про потенційну екологічну небезпеку для курортної зони та акваторії Чорного моря. Тому спільно з місцевою владою, екологічною інспекцією та правоохоронними органами було погоджено план дій по переміщенню судна в безпечне місце», — прокоментував подію керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Операція з переміщення «Параллелі» зайняла 2 доби. Спочатку водолазна команда Адміністрації одеського порту визначила характер та ступінь пошкоджень, отриманих буксиром внаслідок шторму. Після цього водолази здійснили необхідні проміри глибин для підходу найпотужнішого в Україні плавкрану «Богатир» з порту Чорноморськ. Згодом вони відновили герметичність корпусу судна, наклали пластирі та заглушки на виявлені в обшивці отвори, після чого спеціалісти АМПУ відновили плавучість аварійного катера за допомогою водовідливних насосів. Одночасно вся навколишня акваторія була огороджена бонами на випадок виникнення загрози витоку паливно-мастильних матеріалів з аварійного судна, а на місці операції постійно чергували працівники екстрених служб. По завершенню всіх підготовчих робіт розпочалась власне аварійно-рятувальна операція. Після відкачування води з напівзатопленого катера, його за допомогою лебідки стягли з мілини ближче до хвилерізу, перемістили та закріпили на палубі плавкрану «Богатир», який і доставив його до визначеного місця безпечного зберігання у порту Чорноморськ. Довідка: 19 листопада 2018 року, приблизно о 3 годині ночі, катер «Параллель» (порт приписки — Ізмаїл) вийшов з Херсона з баржею на буксирі і взяв курс на південний захід. О 9:00 екіпаж подав сигнал SOS, який прийняв Державний морський рятувально-координаційний центр в Одесі. За вказаними координатами у море вийшли рятувальні катери. Як виявилося, катер потрапив у шторм і в його машинне відділення стала поступати вода, що загрожувало потопленням судна. Сигнал лиха прийняли також з танкера «Аркадія», який о 10:17 ранку зняв з буксира екіпаж у складі шести осіб. Катер «Параллель» залишили дрейфувати під наглядом рятувальників, і через 8 годин штормові хвилі перекинули його через хвилеріз одеського узбережжя і викинули на мілину пляжу «Дельфін».

Аналітика

До Інвестиційного плану TEN-T включено 9 перспективних інфраструктурних проектів портової галузі до 2030 року на загальну суму 844 млн євро
Якщо вдатися до умовної «інвентаризації» активів у розпорядженні Адміністрації морських портів України, роботою яких із них може пишатися морська держава Україна? Наша робота – це постійна «інвентаризація», постійний процес покращення та розвитку.  І в цьому немає нічого дивного, бо ми відповідаємо за  утримання та розвиток стратегічної інфраструктури в 13 портах України: 1) акваторії портів; 2) 263 причали загальною довжиною понад 40 кілометрів; 3) 120 одиниць рухомого складу: лоцманські катери, спеціалізований флот, криголам.
Динамика перевалки, основные грузы и статистика работы крупнейших портов Украины в 2018 году. Несмотря на серьезные ограничения работы портовых предприятий Азовского моря, в целом украинские порты уже второй год выходят на позитивную динамику переработки грузов. Так оценивает общий итог 2018-го для отрасли руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс. Действительно, если в 2017 году было +0,6% год к году, то в 2018 — уже +2%. По каким же направлениям и видам грузов удалось нарастить перевалку, какие порты оказались на лидирующих позициях, и какой фактор стал одним из определяющих для позитивной динамики перевалки по итогам 2018 года?

Оголошення

Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Центр професійного розвитку портових працівників Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня та галузевим навчальним центром з питань охорони праці на морському та річковому транспорті. Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.) здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за наступними професіями: - Слюсар-сантехнік - Електрогазозварник - Стропальник - Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - Машиніст крану (кранівник) - Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах - Водій навантажувача А також за професіями, що необхідні для забезпечення роботи філій ДП «АМПУ». Центр професійного розвитку портових працівників має досвід в соціальному партнерстві з Державною службою праці щодо організації навчання працівників з питань охорони праці та Державною службою зайнятості з питань професійного навчання безробітних, навчанні за ваучерами. Завдяки співпраці з управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради на базі центру професійного розвитку портових працівників проведено навчання учасника антитерористичноїоперації зпідвищення кваліфікації за професією «слюсар-сантехник». Детальнішу інформацію щодо умов зарахування на курси та вартості навчання можна отримати, звернувшись за тел. (0552) 48-14-50 або e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Будемо вдячні за звернення щодо професійного розвитку працівників вашого підприємства та Запрошуємо до співпраці!

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n