Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Володимир Омелян провів зустрічі з представниками американських компаній Bunge, Cargill та General Electric В рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів зустрічі з керівниками американських компаній, зокрема, Bunge, Cargill та General Electric. Під час спілкування з керівництвом Bunge та Cargill Міністр інфраструктури України надав позитивну оцінку діяльності зазначених компаній в українських портах. Так, за його словами, великі іноземні інвестори, які працюють в Україні, створюють нову філософію співпраці бізнесу та держави, вищі стандарти роботи для робітників та сприяють розвитку не тільки окремих секторів економіки, а й багатьом суміжним секторам. Володимир Омелян повідомив, що наразі Міністерство інфраструктури України готується до проведення концесійного конкурсу для двох великих інфраструктурних проектів: 1.Концесійний проект державного підприємства «Стивідорна компанія Ольвія» (У рамках проекту передбачається будівництво зернового терміналу потужністю 2 млн. тонн. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 49 мільйонів доларів) та Концесійний проект державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (В рамках проекту планується інвестувати в існуючу інфраструктуру порту та модернізацію перевалочних потужностей. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 8 мільйонів доларів). «Відзначу, що проекти в портах Ольвія та Херсон реалізуються за допомогою та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми раді запросити Cargill та Bunge взяти участь у концесійних тендерах, які буде оголошено у наступному місяці»,— заявив Володимир Омелян. Що стосується співпраці України з General Electric, Володимир Омелян назвав її «зразковою» від моменту підписання контракту і до сьогодні, коли локомотиви GE успішно допомагають в транспортуванні вантажів українською залізницею. «Контракт з General Electric, певно, є найбільш знаковою угодою, яку уклала Україна за останні декілька років з провідною світовою компанією. Перший етап Угоди виконано успішно — Укрзалізниця отримала 30 локомотивів, які вже працюють на вантажних перевезеннях. Для виконання Другого етапу Угоди на 40 нових локомотивів важливе довгострокове фінансування на суму 150 млн доларів США, які будуть залучені від міжнародних фінансових інституцій»,— наголосив Міністр інфраструктури України. Представники американського бізнесу подякували українському урядовцю за чесний і відкритий діалог з інвесторами, а також за підтримку в реалізації великих українсько-американських інфраструктурних проектів.
Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС. «Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.
Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Новини АМПУ

21 серпня до морського порту Бердянськ прибув земснаряд «DUNAY» — перше з трьох суден днопоглиблювального флоту підрядника, який за договором за ДП «АМПУ» має відновити паспортні глибини цього українського порту на Азовському морі. Спеціалізоване судно має приступити до роботи в акваторії вже сьогодні.
Розвиток акваторії найпотужнішого порту України – Південного – зокрема її днопоглиблення – найактуальніша тема для фахових обговорень і фахових же пліток у соцмережах. Адже Південний – це не тільки насправді великі кошти, але й найбільш гостра конкуренція. Приємно, що поважні спікери підтверджують правильність розробленого АМПУ проекту розвитку порту Південний та наголошують на необхідності реалізації, щоправда, лише одного з його етапів, який стосується приватного стивідора. Водночас дивує, що експерти у своїх висловлюваннях не роблять наступного необхідного кроку, а саме не озвучують джерела фінансування проекту, вартість якого для АМПУ складає 2 млрд грн. Тож, спробуємо розібратися, що саме робить АМПУ для того, щоб у порту Південний з’явилося більше глибоководних причалів. 1. Усе – за проектом Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на яких працює компанія ТІС — це лише один із чотирьох етапів реалізації масштабного проекту реконструкції акваторії порту в рамках плану розвитку порту Південний. Замовником та виконавцем цього документа, що передбачає здійснення робіт на площі у понад 1747 тис. кв м є саме АМПУ. Проект затверджений розпорядженням Кабміну від 19.04.2017 № 324-р. і за цей час завершено роботи по першому пусковому комплексу. Таким чином, за рахунок АМПУ створені: водний підхід до причалів №№ 23–25, операційна акваторія причалів №№ 23–25, розворотне місце D = 370 м проектною глибиною 16 м. Загальний обсяг днопоглиблення склав 4 339 486 куб. м, створений об’єкт введений у експлуатацію у 2018 році. На цей етап проекту розвитку акваторії Південного, який значно покращив конкурентні умови для найбільшого приватного стивідора ТІС держкомпанією АМПУ витрачено понад 1 млрд грн. Днопоглиблення внутрішнього каналу заплановане в рамках другого пускового комплексу проекту. 2. Підхідний канал до причалів 18–22 – що є та що буде Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на якому наполягає приватний стивідор група компаній ТІС, включено до проекту фінансового плану АМПУ на поточний рік. Тож, Адміністрація аж ніяк не зволікає з підготовкою до реалізації проекту і рекомендації Антимонопольного комітету України значно покращити конкурентні умови для приватного стивідора є цікавими, але не актуальними. Більше того, зараз відбувається коригування проекту. Адже група компаній ТІС вирішила змінити технологію перевантаження, яку планує використовувати на цих причалах. Тож, технічні характеристики проекту необхідно привести у відповідність до планів приватного інвестора, внести відповідні зміни у фінансові та економічні розрахунки, визначити економічну ефективність капітальних інвестицій АМПУ, уточнити термін окупності проекту з проведенням повторної державної експертизи. А для того, щоб роботи по проекту були більш ефективними для держави та приватного стивідора, було вирішено розділити його на додаткові два етапи. В рамках першого глибина внутрішнього підхідного каналу буде доведена до 17 м. Після чого ТІС зможе обробляти на причалах 18–22 судна з більшим осіданням та, за умови наявності гарантованого вантажопотоку, швидко окупити його та приносити додаткові портові збори державі та прибуток своїм власникам. Паралельно з цим триватиме робота над другим етапом – поглибленням внутрішнього каналу до 19 м. 3. Що стає на заваді? Висока вартість проекту — понад 4 млрд грн., та відсутність у АМПУ необхідних коштів через те, що держпідприємство вимушено відраховувати до Держбюджету 90% прибутку (тобто майже все) є причиною того, що проект не може бути реалізований так швидко, як розраховує приватна стивідорна компанія. Кабінет міністрів України затвердив саме таку норму відрахувань і на 2019, і на 2020 роки, фактично паралізувавши інвестиційну діяльність підприємства по капітальним проектам, зокрема і днопоглибленню у Південному. У 2020 році, за попередніми розрахунками, АМПУ зможе спрямувати на капітальні інвестиції в усіх 13 портах лише 500 млн грн, що у 4 рази менше, ніж потрібно для днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22 у Південному. Адміністрація морських портів готова спрямовувати кошти на реалізацію інвестиційних проектів, як у Південному, так і в інших морських портах України, прямим чином зацікавлена у розвитку портової інфраструктури. Але для цього необхідно приймати офіційні рішення на державному рівні, а не дискутувати у соцмережах. Про недостатню кількість коштів для здійснення капітальних інвестицій АМПУ говорить з моменту прийняття Кабміном рішення про збільшення відрахувань до 90%. Не тільки говорить, але й аргументує опонентам, звертається із варіантами вирішення питання до влади, знаходить союзників для зміни ситуації. Було б ефективним, аби приватний бізнес, який першочергово зацікавлений в капітальних інвестиціях АМПУ теж був активним в боротьбі за грамотне рішення щодо відрахувань на користь всій галузі. І активним не тільки в соцмережах і не тільки постфактум.
Адміністрації морських портів України вдалося врегулювати правову колізію, що виникла нещодавно при декларуванні капітанами закордонних суден валюти в судновій касі. Згідно з роз’ясненням Національного банку України, капітани суден можуть і надалі заповнювати генеральну декларацію, подавати звичайну – паперову декларацію – не потрібно. «Декларування готівкової іноземної валюти, що знаходиться в судновій касі за генеральною декларацією, – цивілізована міжнародна практика, яка застосовується в усіх країнах ЄС та багатьох країнах світу та відповідає положенням Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, які добровільно зобов’язалась виконувати Україна як член IMO. Колізія виникла тому, що ДФС, керуючись постановою Нацбанку, з початку року наполягала на поданні звичайних паперових декларацій, що створювало додаткові незручності судновласникам. АМПУ звернулася до НБУ з проханням надати відповідні роз’яснення – і нам вдалося повернути звичний для міжнародного судноплавства механізм декларування валюти в українських портах», – прокоментував подію керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. У листі-відповіді на звернення ДП «АМПУ» Національний банк України дозволив повернутися до процедури декларування готівкової іноземної валюти, що знаходиться в судновій касі за генеральною (загальною) декларацією. Генеральну декларацію органу доходів і зборів можна подавати в паперовій або електронній формі. Вона може використовуватися при декларуванні капітаном судна закордонного плавання суднової каси та можливості зарахування готівкової іноземної валюти на поточний рахунок морського агента у разі отримання як оплати агентських послуг до каси морського агента. При заповненні звичайної декларації в паперовому вигляді митне оформлення прибуття судна закордонного плавання до порту мало здійснюватися митницею безпосередньо на борту судна, а капітан мав заповнювати та залишати в митниці документ, який не використовується в міжнародному судноплавстві. Зокрема, це суперечить вимогам Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року. У розділі 2 Конвенції чітко зазначена генеральна (загальна) декларація, а окрема декларація транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей відсутня. З листом-позицією Національного банку України можна ознайомитись тут.
Адміністрація морських портів України звернулася до голови уряду Володимира Гройсмана з відкритим листом. У документі визначено п’ять життєво необхідних для портової галузі рішень, які вже давно підготовані до розгляду, але досі не ухвалені Кабінетом Міністрів. Уряд уже отримав щодо цього десятки листів як безпосередньо від АМПУ, так і від галузевих об’єднань, членом яких є Адміністрація, а також від бізнес-асоціацій, які теж підтримують ініціативи АМПУ. Подальше зволікання з їх прийняттям може негативно позначитися на розвитку портової галузі України, залученні інвестицій, реалізації проектів державно-приватного партнерства, а також  впровадженні в українських портах європейських стандартів взаємодії між державними органами та бізнесом. «Уряду потрібно, нарешті, визначитись, чи залишиться АМПУ драйвером розвитку інфраструктурних проектів та залучення інвестицій у портах, чи єдине завдання Адміністрації – це транзит портових зборів до державного бюджету. Чи потрібні в морських портах України європейські підходи, зокрема впровадження Єдиного морського вікна для вантажів та прозорий порядок взяття проб води, чи бізнесу доведеться і надалі закладати у вартість фрахту корупційну складову? Відсутність відповідних рішень Кабміну згубно позначається на галузі»,— зазначає керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Як зазначають в Адміністрації морських портів України, те, що відбувається, суперечить пріоритетам, визначеним Кабінетом Міністрів України на 2019 рік. Зокрема держпідприємство наполягає на ухваленні: — Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року. — Фінансового плану ДП «АМПУ» на 2019 рік. — Проекту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає зменшення ставки дивідендів у держбюджет для державних підприємств портової галузі, зокрема й ДП «АМПУ», з 90% до 50%. — Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу». — Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451» щодо запровадження Морського вікна (MaritimeSingleWindow). Так, від зниження ставки відрахувань від прибутку підприємства до держбюджету з 90% до 50% та ухвалення фінплану АМПУ на поточний рік, який потрібно було прийняти ще наприкінці минулого року, а не у серпні 2019 р., залежить реалізація масштабних інвестиційних проектів у морських портах. Зараз на одну гривню, що вкладена АМПУ у розвиток портів, припадає до 5 гривень приватних інвестицій. Серед найбільших проектів, реалізація яких опинилася під загрозою,— розвиток глибоководних портів Південний та Чорноморськ, що задіяні в поставках дефіцитного вугілля для нашої енергетики, а також реалізація спільних проектів із провідними світовими компаніями – таких, як китайська COFCO у Миколаївському порту, французька СМА CGMта німецька HHLA у порту Одеса. Від капітальних інвестицій АМПУ, які неможливо здійснювати за відсутності фінплану та за умови вилучення майже всього прибутку підприємства у держбюджет, залежить розвиток перевалочних потужностей у портах південного сходу України, які постраждали через агресію РФ. Зокрема диверсифікація вантажів у порту Маріуполь та створення там нового агропромислового кластера. І нарешті, не маючи інвестиційного ресурсу, АМПУ не зможе забезпечити виконання зобов'язань України перед Єврокомісією перепроектування та проведення ОВНС проекту розбудови глибоководного судноплавного ходу «Дунай-Чорне море», необхідного для підвищення конкурентоспроможності українських портів на Дунаї. Впровадження в Україні Морського вікна (MaritimeSingleWindow), дозволить запобігти монополії приватної компанії, яка зараз, по суті, здійснює контроль за переміщенням через митний кордон України вантажів всупереч нормам Митного кодексу України  та рекомендаціям міжнародних організацій. Нарешті, ухвалення «Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» — це наступний крок, який потрібно зробити уряду задля  остаточної ліквідації корупційних засад при проведенні екологічних перевірок у морських портах України, створення прозорого та зрозумілого як для держави, так і для бізнесу механізму виявлення джерел забруднення та визначення відповідальності за скоєні порушення природоохоронного законодавства.   Адміністрація морських портів України разом з підприємствами портової галузі сподіваються, що Кабінет Міністрів на наступному засіданні прийме відповідні рішення та розблокує розвиток портової галузі, яка формує майже 2% внутрішнього валового продукту країни, створює понад 47 тисяч робочих місць у різних регіонах держави та 57% відсотків експорту вітчизняних підприємств.
Адміністрація морських портів України збільшує частоту проведення лабораторних досліджень стану морської води в акваторіях портів. Відтепер моніторинг буде здійснюватися один раз на тиждень. Це сприятиме системному аналізу стану акваторії портів та нівелюватиме вплив людського фактору при виявленні забруднень. Дані моніторингу будуть публічними — регулярно оновлюватимуться на сайті підприємства. «Нещодавно портова галузь нарешті отримала затверджений Порядок взаємодії АМПУ з Державною екологічною інспекцією у разі виявлення забруднень акваторії портів. Цей документ затвердив за АМПУ повноваження проведення моніторингу стану морської води у портах. Перехід на щотижневий режим дослідження стану акваторій дозволить нам мати найбільш актуальну картину екологічної ситуації у портах, створити чітку та зрозумілу базу даних фонових показників у кожному порту для порівняння проб у разі виявлення фактів забруднень. Крім того ми зможемо більш ефективно та оперативно виявляти зміни у стані води, та реагувати на це разом з місцевою владою, бізнесом та державними органами. Адже наша головна екологічна мета — зниження техногенного навантаження на акваторії. Ми маємо прямувати до міжнародного статусу «зелених» портів»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Наразі на щотижневий моніторинг стану поверхневих вод в акваторіях морських портів вже перейшли підрозділи з екологічної безпеки у шести філіях АМПУ. Незабаром це відбудеться у адміністраціях решти українських морських портів. Дослідження виконуються за широким спектром показників, визначених окремо для кожного порту з урахуванням специфіки його діяльності та розташування. Усі дані публікуються у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДП «АМПУ».

Аналітика

Друга частина ексклюзивного інтерв'ю глави Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса агентству «Інтерфакс-Україна»
На старті кожного сезону увага експертів прикута до прогнозів обсягів виробництва зерна та оцінки його якості. При цьому в умовах активного розвитку сільського господарства України треба говорити не тільки про перспективи валового збору та нарощування експортного потенціалу, а й низку проблем, з якими живе і працює український агробізнес. Злободенним в останні роки є питання логістики зернових вантажів, яка явно не встигає ані за розвитком аграрної галузі, ані за нарощуванням портових потужностей.Щорічно вводяться в експлуатацію нові сучасні і все більш потужні термінали, що свідчить про підготовку портів до подальшого зростання валового збору зернових та олійних культур, в тому числі до досягнення довгоочікуваної позначки в 100 млн тонн. Про стан справ в портовій галузі ІА «АПК-Інформ» розповів Райвіс Вецкаганс, керівник Адміністрації морських портів України
Ініціативи злиття та поглинання (від англ. Мergers and acquisitions — M & A) — звичайне явище в корпоративному секторі. Останніми роками в країнах ЄС все більш стійким є тренд на об'єднання та укрупнення адміністрацій портів. Чи можуть ефективно об'єднуватися інфраструктурні компанії, що перебувають у державній або муніципальній власності і які потенційно конкурують між собою? Досвід портів деяких країн ЄС свідчить, що так.

Оголошення

3 01 серпня номер «телефону довіри» ДП «Адміністрація морських портів України» змінено на +380 48 775-94-60. Дзвінки приймаються цілодобово. Тарифікація — згідно з тарифами Вашого оператора зв'язку.
Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n