Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Возможно ли взаимовыгодное сосуществование городов и портов в Украине и, что необходимо сделать, чтобы муниципалитеты были заинтересованы в содержании и развитии припортовой инфраструктуры. В конце августа мэр Николаева Александр Сенкевич на одном из форумов заявил, что городу было бы неплохо и без портов. «Возможно, я единственный мэр, который считает, что нашему городу сегодня порты не нужны… у нас есть порты, и в результате — только проблемы. Средства, которые Николаев получает, не покрывают расходы на решение проблем от их же деятельности», — заявил градоначальник. Независимо от мотивов его высказывания, мэр Николаева затронул действительно важную тему — взаимодействия портов и городов, для которых порты чаще всего являются градообразующими предприятиями. Мы решили разобраться, есть ли у городов рычаги влияния на развитие портов и, чем помогают развитию «своих» городов сами порты. Здесь, прежде всего, следует отметить, что проблема не нова — введение муниципалитетов в управление портами задумывалось как третий этап портовой реформы, реализуемой в Украине,— после разделения хозяйственных и административных функций и корпоратизации в портовой сфере. Пока же можем констатировать, что мэр Николаева оказался в меньшинстве в вопросе взаимодействия города и порта.  Так, городской голова города Измаил Андрей Абрамченко отметил, что Измаильский морской торговый порт является бюджетообразующим предприятием и городской совет крайне заинтересован в его дальнейшем функционировании и развитии. В мэриях Южного и Черноморска говорить об этом не пожелали, но несложно предположить, что для этих небольших городов порты также являются бюджетообразующими предприятиями и дают работу значительному количеству местных жителей. В мэрии Одессы заявили, что город больше выигрывает от наличия порта, поскольку это и рабочие места, и инвестиции. Муниципалитет тратит много средств на поддержание инфраструктуры (дороги, электросети и т. д.), которая также используется портом, но местные власти не спешат отказываться от предприятия. Вместо этого, город говорит о том, что хотел бы получать часть средств из портовых сборов для покрытия затрат от деятельности порта и предлагает создать для этих целей «муниципальный целевой сбор» в портовых сборах. Но на проблему, как мы уже отметили выше, стоит смотреть шире — с точки зрения того, как городские власти могут принимать участие в работе портов, и должна ли быть у них такая возможность в принципе? Переходной этап Муниципальные власти развитых стран смотрят на частный бизнес, как на партнера, источник налоговых платежей и рабочих мест. Руководитель ЦТС-Консалтинг Андрей Шкляр отмечает, что мэрии крупных морских городов, таких как Роттердам или Антверпен, принимают активное участие в развитии портов, обеспечивая бизнес критической публичной инфраструктурой и содействуя приходу инвестиций. Ведь порты — это сильнейший генератор импульса к экономическому развитию региона. В Европе широко распространена модель порт-лендлорд. Она предоставляет возможность максимально эффективного взаимодействия между администрацией порта, местными органами власти, инвестором и частными операторами. Рашид Буда, менеджер портовых и морских проектов компании Interlegal, приводит пример, как эта модель работает в порту Роттердам. «Чтобы полностью понять институциональные взаимоотношения между городом и портом, надо сначала увидеть статус администрации порта (АП) и собственности на землю. В случае с Роттердамом АП является полу-частной корпорацией. После 2004 года была проведена корпоратизация АП и 70% акций портовой администрации находятся в собственности города, а остальные 30% — принадлежат правительству Нидерландов. Представители муниципалитета входят в состав наблюдательного совета порта, благодаря чему могут влиять на стратегию его развития. По этой причине АП не является полностью независимой. Экономические планы порта и бизнес-модели утверждены муниципалитетом, и существует постоянный диалог между мэром и генеральным директором АП. Следовательно, муниципалитет получает доходы от АП в качестве основного акционера. Активное участие местной власти в управлении портом позволяет порту развиваться как промышленный кластер для разнообразия фирм в что стимулирует экономический рост и инновации в городе и регионе», — объясняет он. «Большинство успешных европейских портов работают по модели земельных концессий, когда портовая администрация (port authority) выступает в роли лендлорда, в распоряжении которого находятся земли в границах акваторий портов. При этом частные портовые операторы занимаются стивидорной деятельностью на землях и причалах, полученных в концессию до 40 лет с правом последующего продления»,— описывал ситуацию начальник отдела стратегического планирования и развития АМПУ Владимир Шемаев. По его словам, весь пакет акций администрации порта Антверпен принадлежит муниципалитету одноименного города; бельгийский порт Зебрюгге принадлежит на 98% муниципалитету Брюгге, а оставшиеся 2% — частным лицам, основавшим порт более 100 лет назад. «Участие местных властей в управлении портами гармонизирует развитие портов с учетом региональных интересов и позволяет использовать дополнительные территории для строительства новых мощностей за пределами населенных пунктов, в которых изначально располагался порт», — пояснил В. Шемаев. Отметим, что схожая схема взаимодействия города и порта практикуется и в одном из крупнейших речных портов США — Катузе. Как рассказали здесь ЦТС, администрация порта сформирована властями города Талса и округа Роджерс, которые в 1960-х годах инвестировали 22 млн долларов с создание порта. Сегодня администрация порта не получает бюджетного финансирования, поскольку находится на самообеспечении и сама зарабатывает деньги для округа и города. Основной источник доходов — сдача в аренду земли в порту, на территории которого создан индустриальный парк. Аренда дает 2/3 средств, зарабатываемых портом. Украинские порты находятся на переходном этапе от модели государственного сервисного порта, где государство является собственником инфраструктуры, осуществляет управление и предоставляет большую часть услуг, к модели порт-лендлорд. По существующему законодательству местные власти не могут принимать участия в управлении портами. В Администрации морских портов Украины не первый год говорят о необходимости привлечения муниципалитетов к процессам управления в портах. Тем более, что руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс знаком с тем, как это работает в портах стран Балтии и имеет понимание, как можно вополтить такую модель в Украине. Так, минувшим летом, выступая на Ukrainian Ports Forum, Райвис Вецкаганс заявил: "Мы выступаем за кооперацию между портом и городом. Но для реализации этой инициативы нужны законодательные инструменты, которых сейчас пока нет ". Тогда же в своей презентации одной из целей Стратегии развития портов до 2038 года руководитель АМПУ обозначил оптимизацию систем управления портами. Поддержал позицию Администрации морских портов и вице-премьер Владимир Кистион. Выступая на упомянутом форуме, он также заявил о важности баланса между местной властью и портами. «Очередным шагом портовой реформы может стать привлечение муниципальных властей к развитию морских портов», — подчеркнул он. Стоит напомнить, что портовая реформа изначально предусматривала три этапа. Первый — это разделение хозяйственных и административных функций, что уже произошло. Второй – корпоратизация — проходит сейчас. И третий — введение муниципалитетов в управление портами. Вместе с тем, в АМПУ отмечают, что суть не только в реформе портовой отрасли. Необходимо менять земельное законодательство. «Городские власти должны получить возможность передавать земельные участки портовым администрациям и самим становиться их акционерами или членами наблюдательных советов. В таком случае, в развитии портов, формировании их стратегии будут принимать участие все заинтересованные стороны»,— говорят в Администрации морских портов. Пока лучше деньгами Поскольку возможности принимать участия в управлении портами у местных властей пока что нет, то они хотели бы хотя бы получать от предприятий больше средств на местные нужды. Но согласно текущему законодательству, АМПУ выделять деньги под это не может. Портовые сборы имеют целевое назначение — развитие портовой инфраструктуры, акваторий, обеспечение деятельности предприятия. Где же искать городу дополнительные источники финансирования на модернизацию и развитие инфраструктуры, которой пользуется порт? Во-первых, АМПУ выступает с инициативой выделения части средств, которые государство получает от портовых сборов, в виде целевых субвенций из госбюджета на решение проблем дорожной и прилегающей инфраструктуры городов и портов. Во-вторых, дополнительным источником финансирования могут стать концессионные проекты, (сейчас разрабатываются пилотные — в портах Херсон и Ольвия). Согласно разработанному ТЭО, паевой взнос инвестора в размере 5% от объема капитальных инвестиций будет направлен на решение проблем городской инфраструктуры для улучшения условий соседства города и порта. В-третьих, не лишней будет помощь бизнеса, который заинтересован и развитии региона. Что касается последнего, то опрошенные ЦТС представители портового бизнеса из Николаева говорят, что принимают активное участие в благоустройстве города. За 2014–2018 годы «Морской специализированный порт Ника-Тера» выделил на благоустройство и развитие района и города, а также на социально-культурные и спортивные проекты сумму в размере более 7 млн гривен. В частности, ремонт железнодорожного переезда в Корабельном районе, ямочный ремонт общей дороги по улице Айвазовского, которая ведет к ряду крупных предприятий морехозяйственного комплекса и др. Порт также выделяет средства на озеленение улиц, изготовление и установку скамеек в парках, скверах и других общественных местах. В компании отмечают, что видят необходимость в строительстве новых объездных железной и автомобильной дорог в Корабельном районе и готовы рассматривать возможность участия в строительстве дорог и других местных инфраструктурных проектов, при условии поддержки и правовых гарантий со стороны государства и участия в финансировании тех или иных проектов со стороны других предприятий портовой отрасли. Директор по юридическим вопросам и связям с органами власти по Украине и Черноморскому региону компании Bunge Олег Бигдан отмечает, что в муниципальных программах компания не участвует, но, как и в других странах мира, где присутствует компания, она помогает региону как good corporate citizen в рамках благотворительных программ. Как видим, вопрос оптимального взаимодействия в треугольнике «порт — муниципалитет — бизнес» остается открытым. И от правильных ответов на него будет зависеть экономическая эффективность работы морских портов Украины — синергия, при которой портовая администрация будет вольна самостоятельно управлять земельными активами на правах лендлорда, а местная власть, принимая участие в управлении портом, будет видеть свою выгоду в инвестициях на прилегающую инфраструктуру, не может не дать позитивного результата.  cfts.org.ua
Китай планує інвестиційні проекти зі створення мультимодальних вантажних терміналів на українській території на кордоні з ЄС у рамках розвитку транзиту з Євросоюзом. У Пекіні 8–9 листопада 2018 року відбулася зустріч заступника міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктора Довганя з віце-прем'єр-міністром КНР Лю Хе, керівництвом Державного комітету розвитку та реформ, а також міністерств транспорту і комерції Китаю у рамках транспортної ініціативи «Один пояс — один шлях». На зустрічі наголошувалося на необхідності розвитку транзиту з Китаю до ЄС. «Китайська сторона зазначила, що цього року було перевезено 6500 контейнерів до Австрії, і зростає вантажопотік за Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом. Плануються інвестиційні проекти зі створення мультимодальних терміналів на кордоні з ЄС (Львів, Ковель та Ужгород)», — йдеться в повідомленні Мінінфраструктури. У рамках стратегічного партнерства між Україною та КНР китайська сторона поінформувала Мінінфраструктури про підготовку CRBC (China Road and Bridge Corporation) проектів будівництва мосту через Дніпро біля Кременчука та бетонної дороги 1-ї категорії Одеса-Миколаїв-Херсон. Також китайська сторона заявила про готовність COFCO (Китайська національна зернова, оліє- та продовольча корпорація) інвестувати в причальні потужності Миколаївського порту та річкову логістику до $30 млн. Окрім зазначених питань, під час зустрічі обговорювалося надання кредиту на будівництво мосту через Дніпро біля Кременчука за пільговою ставкою в 3% річних у сумі $340 млн із відстроченням платежів на термін будівництва в чотири роки (відбудеться після завершення ТЕО проекту). https://bit.ly/2DgQKmv 
09 листопада 2018, 18:00 Державна служба морського та річкового транспорту (Морська адміністрація) оголосила конкурс на зайняття вакантних посад капітанів 13 морських портів України. Відповідне оголошення розміщено на сайті Морської адміністрації. «Таке новаторське управлінське рішення свідчить про значну увагу чинного уряду до інфраструктурної сфери економіки, яка може і повинна істотно наповнювати державну скарбницю», — повідомила прес-служба Морської адміністрації. Згідно з оголошенням, конкурс буде проводити Національне агентство з питань державної служби. «Конкурс проводиться (…) відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади державної служби, оцінкою його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків. А також з дотриманням принципів забезпечення рівного доступу, політичної неупередженості, законності, довіри суспільства, недискримінації, прозорості, доброчесності, надійності і відповідності методів тестування, узгодженості застосування методів тестування, ефективного і справедливого процесу відбору»,— сказано в повідомленні. Дедлайн подачі документів — 19 листопада 2018 року. ports.com.ua
Міжнародна морська організація (ІМО) пообіцяла вирішити велику проблему, яку відходи пластика представляють для морського середовища, за допомогою прийняття Плану дій, мета якого, поліпшити існуючі правила і ввести нові додаткові заходи для зменшення морських пластмасових відходів з суден. Комітет із захисту морського середовища ІМО (КЗМС) прийняв (26 жовтня) План дій, щоб внести вклад в глобальне рішення щодо запобігання забруднення океанів пластиковими відходами з судів. Скидання пластмас в море вже заборонено Правилами щодо запобігання забруднення сміттям з суден в Міжнародній конвенції щодо запобігання забрудненню із суден (МАРПОЛ), що також зобов'язує уряди країн забезпечувати належні портові приймальні споруди для отримання суднових відходів. Відповідно до Лондонської конвенції та Протоколу про скидання відходів у море дозволяється скидати тільки дозволені матеріали, і ці відходи — наприклад, від днопоглиблювальних робіт — повинні бути повністю оцінені, щоб гарантувати, що вони не містять шкідливих матеріалів, наприклад, таких як пластмаси. Визнаючи, що необхідно зробити більше для вирішення проблем навколишнього середовища і здоров'я, які завдаються морським пластиковим сміттям, держави-члени ІМО, на засіданні Комітету із захисту морського середовища (КЗМС), погодили дії, які повинні бути завершені до 2025 року, що будуть відноситись до всіх суден, включаючи рибальські судна. План дій відповідає цілям поставленим в Декларації ООН 2030 «Сталий розвиток» 14 (SDG 14) по океанах. Морське пластикове сміття також може становити небезпеку для судноплавства. Наприклад, занедбані або втрачені рибальські мережі можуть заплутатися в пропелерах і рулях. План дій ІМО щодо вирішення проблеми забруднення морським пластмасовим сміттям з суден У Плані дій наголошується, що морське пластикове сміття потрапляє у морське середовище в результаті широкого спектру наземних і морських робіт. Обидва макропластика (наприклад, великі пластикові предмети, такі як пластикові пакети, пляшки з водою і знаряддя лову) і мікропластикі (невеликі пластикові частинки розміром в п'ять міліметрів або менш) зберігаються в морському середовищі і призводять до згубного впливу на морське життя і біорізноманіття, а також негативний вплив на здоров'я людини. Крім того, морське пластикове сміття негативно впливає на такі види діяльності, як туризм, рибальство і судноплавство. Цей пластиковий матеріал може бути повернутий в оборот шляхом повторного використання або переробки. Дослідження показують, що, незважаючи на існуючу нормативну базу для запобігання забруднення морським пластиковим сміттям з суден, скиди в море продовжують відбуватися. План дій ІМО передбачає механізми визначення конкретних результатів, і дій, для досягнення цих результатів. План ґрунтується на існуючих політичних і регуляторних нормах, визначає можливості для поліпшення цих норм і впроваджує нові допоміжні заходи для вирішення проблем забруднення океанів морським пластиковим сміттям з суден. Конкретні заходи і деталі будуть додатково розглянуті MEPC 74. https://bit.ly/2zecYlp
23 жовтня  2018 року під головуванням заступника Міністра інфраструктури Юрія Лавренюка відбулось засідання постійно діючої Комісії Міністерства інфраструктури України для проведення конкурсного відбору на вакантні посади директорів  ДП «Скадовський морський торговельний порт» та «Ренійський морський торговельний порт». Юрій Лавренюк повідомив, що до Комісії надійшли 4 заяви претендентів для участі у конкурсі на вакантну посаду директора ДП «Ренійський морський торговельний порт». Комісією за результатами розгляду заяв претендентів і доданих до них документів, до участі у конкурсі було допущено всіх кандидатів. До участі у конкурсі на заміщення вакантної посади директора ДП «Скадовський морський торговельний порт» надійшла заява тільки від одного претендента. Тому, керуючись пунктом 19 Порядку проведення  конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного  сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2008 р. № 777, Комісія вирішила  не проводити конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП  «Скадовський морський торговельний порт». За результатами заслуховування конкурсних пропозицій на заміщення вакантної  посади директора державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», Комісія визначила найкращою конкурсну пропозицію Володіна Дмитра Миколайовича та визначила його переможцем конкурсного відбору на заміщення вакантної посади. Юрій Лавренюк зазначив, що багато проблем, які зараз існують, пов’язані з кадровими питаннями. «Найближчим часом будуть поставлені крапки у багатьох кадрових рішеннях. Ми маємо чіткий намір закінчити епоху «виконуючих обов’язків»,— підкреслив заступник Міністра інфраструктури.

Новини АМПУ

Реалізація проектів державно-приватного партнерства у портах Миколаїв та Ольвія, а також перспектива концесії державного стивідора в одному з портів сприяють збільшенню обсягів перевалки вантажів. Зважаючи на це АМПУ закликала місцеві органи влади Миколаєва до співпраці у розвитку інфраструктури та у вирішенні екологічних питань. Домовленості про це було досягнуто на Миколаївському економічному форумі 2018. За даними ДП «АМПУ», порти Миколаїв та Ольвія у 2018 році покращили показники своєї роботи. За підсумками 10 місяців вони піднялися на друге місце за обсягами перевалки вантажів та продовжують розвиватися. «Вже найближчим часом у порту Ольвія розпочнеться реалізація пілотного концесійного проекту, одного з перших у портовій галузі України, а також запрацює новий зерновий термінал компанії «Єврозовнішторг». Тиждень тому АМПУ підписала з китайською компанією COFCO меморандум про реалізацію спільного проекту з розвитку зернового терміналу та реконструкції причалу № 0 в Миколаївському порту, також плануємо будівництво причалу № 8. Реалізація цих проектів збільшить можливості портів по перевалці вантажів, щонайменше на 5 млн т на рік»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Розвиток портів призводить до збільшення відрахувань у місцеві бюджети, створює нові робочі місця та сприяє розвитку бізнесу в інших галузях. Зараз кількість людей у регіоні, життя яких пов’язано з портовою галуззю, складає понад 40 тис. чоловік. У той же час для забезпечення ефективної доставки вантажів у порти потрібно розвивати також і транспортну інфраструктуру міста. На форумі Райвіс Вецкаганс та міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич домовилися про координацію дій між АМПУ та міською адміністрацією за декількома напрямками. Зокрема, йдеться про ремонт та модернізацію автомобільних шляхів та залізничних колій із залученням фінансування з різних джерел. Також важливим питанням є зниження техногенного навантаження на акваторію порту через скиди стоків та покращення екологічної ситуації в Миколаєві. Участь у Миколаївському економічному форумі 2018 взяли також міністр інфраструктури України Володимир Омелян, народні депутати Борис Козир та Олександр Урбанський. Вони відзначили необхідність прийняття найближчим часом низки законопроектів, які будуть сприяти розвитку портової галузі та заявили про намір підтримувати ці законодавчі ініціативи. Йдеться про закони, що нададуть додатковий імпульс розвитку державно-приватного партнерства. Так, прийняття нової редакції «Закону про концесії» дозволить більш ефективно залучати до конкурсів міжнародних інвесторів да дасть змогу АМПУ бути активним учасником концесійного договору. В свою чергу, законопроект № 7385 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку морегосподарського комплексу» сприятиме збільшенню інвестицій у портову інфраструктуру та розширить можливості участі бізнесу у розвитку причалів зокрема через механізм оренди.
12–16 листопада Україну вчергове відвідала делегація Міжнародної Програми з безпеки портів Берегової охорони США. Мета візиту — проведення практичного семінару з питань підготовки та проведення навчань та тренувань з безпеки портів відповідно до вимог Міжнародного Кодексу з охорони суден і портових засобів (Кодекс ОСПЗ). «Для нас постійний діалог між береговою охороною США, Посольством США в Україні та АМПУ в питаннях поліпшення заходів безпеки портів – це унікальна можливість обміну досвідом та впровадження у нас кращих практик, які застосовуються у всьому світі, безпосередньо від команди висококваліфікованих фахівців Міжнародної Програми з безпеки портів. АМПУ зацікавлена в імплементації оптимальної моделі управління системою морської безпеки в портах в рамках міжнародних зобов’язань України», — прокоментував подію керівник АМПУ Райвис Вецкаганс. У семінарі взяли участь керівництво ДП «АМПУ», керівники та фахівці підрозділів, відповідальних за питання морської безпеки та охорони центрального апарату та адміністрацій морських портів, приватних та державних портових операторів, а також представники Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) та Регістру судноплавства України. Фахівці з безпеки отримали можливість застосувати на практиці отримані теоретичні знання під час виконання ситуаційних завдань та обговорити їх результати з іншими учасниками заходу та офіцерами Берегової охорони США. По завершенню семінару його учасники отримали іменні сертифікати. Захід відбувся в рамках програми з розвитку потенціалу українських портів в питаннях морської безпеки і охорони на базі ДП «Адміністрація морських портів України» в Одесі. Завершився візит представників Міжнародної Програми з безпеки портів Берегової охорони США робочою зустріччю з керівництвом ДП «АМПУ», на якій було обговорено результати проведених заходів та питання подальшої співпраці.
Робочі групи при Міністерстві інфраструктури України затвердили позитивні Висновки за результатами аналізу ефективності проектів концесії майна державних стивідорних компаній в портах «Ольвія» та в «Херсон». Документи направлені на погодження до Мінекономрозвитку, після чого може бути розпочато створення конкурсних комісій, документації та проектів концесійних угод. Протягом наступних 45 днів Міністерство економічного розвитку та торгівлі буде розглядати надані їм висновки та, при необхідності, проводити консультації з іншими заінтересованими державними органами. «Пілотні концесійні проекти у портах перейшли на наступний етап. Ми сподіваємось на те, що по закінченню цього строку або навіть раніше проекти будуть погодженні та вже в поточному році розпочнеться фінальна стадія підготовки до проведення відкритих концесійних конкурсів», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. За його словами, те, що документи по пілотним проектам направлені на погодження в МЕРТ є підтвердженням бюджетної та економічної ефективності, а також є важливим сигналом для інвесторів, яким потрібно заздалегідь починати вивчення проектів та готувати необхідну документацію для участі у майбутніх конкурсах. Зацікавленість у концесії держстивідорів у портах «Ольвія» та «Херсон» раніше виявило більше 25 українських і закордонних компаній з США, Китаю, Франції, Швейцарії, Великобританії, Японії, Туреччини, Катару та Кореї. Техніко-економічне обґрунтування пілотних концесійних проектів розроблено Консорціумом міжнародних консультантів, сформованим ЄБРР та International Finance Corporation (IFC). Реалізація концесійного проекту у порту «Ольвія» та «Херсон» сприятиме залученню інвестицій у розмірі близько 17,3 млрд грн та 1,37 млрд грн відповідно. Передбачається збільшення надходжень до бюджетів різних рівнів до 58 млрд грн по проекту в «Ольвії» та до 14,3 млрд грн за весь період дії договору концесії у Херсоні.
Співробітники відділу екологічної безпеки Миколаївської філії ДП «АМПУ» 14.11.2018 зафіксували забруднення акваторії порту в районі причалу № 0. Джерелом забруднення за попередніми даними став міський стічний колектор. Візуальний моніторинг екологічного стану акваторії та території морського порту, що здійснюють співробітники АМПУ, свідчить про те, що забруднення виникло внаслідок тривалого скиду забруднюючих речовин з міського стічного колектору. «АМПУ маємо всі необхідні повноваження, щоб здійснювати постійний моніторинг акваторії портів задля виявлення фактів забруднення. Відповідні обстеження ми робимо по кілька разів на день»,— відзначила керівник відділу екологічної безпеки Миколаївської філії ДП «АМПУ» Ілона Воїн. Відповідно до вимог діючого законодавства, про забруднення акваторії було повідомлено Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря. Миколаївська філія ДП «АМПУ» також зв’язалася з міською адміністрацією задля подальшого вирішення проблеми забруднення акваторії стічними водами. Зважаючи на те, що питання забруднення акваторії час від часу постає досить гостро у різних портах, АМПУ ініціює створення робочих груп, щоб спільно з органами місцевої влади та представниками громадськості визначити шляхи вирішення питань, пов’язаних із забрудненням акваторій, що виникає внаслідок несправності очисних споруд, промислової діяльності та інших факторів. Результати цієї діяльності а також постійного моніторингу стану акваторій будуть висвітлюватися максимально публічно.
Обсяг перевалки вантажів у морських портах України впритул наблизився до показників аналогічного періоду минулого року. За 10 місяців 2018 р. вантажообіг в портах склав понад 108 млн. тонн, що становить 99,3% від обсягу вантажів минулого року. Про це свідчать фактичні дані Адміністрації морських портів України. Скорочення відставання по показникам перевалки спостерігається вже четвертий місяць поспіль. Найбільший розрив – 3,1% — було  зафіксовано за підсумками першого півріччя 2018 р.  За підсумками 10 місяців продовжує покращуватись ситуація з перевалкою основних груп товарів – зернових, руди та металопродукції, що складають зараз понад 60% вантажообігу українських портів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року перевалка зерна станом на кінець жовтня складає 94,6% (30,8 млн. т), руди — 98,7% (22,9 млн. т), чорних металів – 111% (13,2 млн. т). На 16% збільшилася переробка контейнерних вантажів та склала 683,8 тис. TEU. В цілому за 10 місяців 2018 року перевалка експортних вантажів склала 78,7 млн тонн, що на 3,8% менше в порівнянні з аналогічним періодом 2017 року. Збільшення експорту відзначається по наступним групам вантажів: нафтопродукти, вугілля, чорні метали, хімічні та мінеральні добрива, контейнери, великотоннажні автомобілі. Перевалка імпортних вантажів склала майже 18,9 млн тонн (+ 19%). Суттєво – у 4,7 рази – збільшився  імпорт коксу (408,9 тис. т), хімічних та мінеральних добрив – у 2,4 рази до 276,2 тис. т.  Майже третину всього імпорту, що поступає до України через морські порти складає рудна сировина – 6,2 млн. т (+21%). Вантажообіг транзитних вантажів склав  8,6 млн тонн, що на 11% менше, ніж роком раніше. Всього з початку 2018 року морські порти України обробили 9 613 суден, що на 166 одиниць або 1,7% менше аналогічних показників 2017 року. З січня по жовтень 2018 року було перевезено 508 103 пасажира (внутрішні — 463 897 пасажирів; іноземні — 44 206 пасажирів). Більшість пасажирів скористалося послугами водного транспорту в портах Одеса і Херсон. Переважно це морські прогулянки і внутрішні перевезення. За 10 місяців 2018 року по річці Дніпро здійснено 14 680 суднопроходів, що на 1067 одиниць або 8% більше, ніж роком раніше. Загальний обсяг перевезення вантажів по Дніпру склав 7,8 млн. тонн. З них: 1,1 млн. тонн металопродукції (+ 7,8%), 2,1 млн. ​​тонн зернових (+ 3,4%), 59,9 тис. тонн нафтопродуктів (+ 39,6%) і 4,6 млн. тонн будівельних матеріалів (+ 28%). Також було перевезено 35 одиниць контейнерів, що в 43 рази менше, ніж роком раніше. З повним оглядом вантажообігу за січень-жовтень 2018 року в розрізі номенклатур вантажів і портів можна ознайомитися за посиланням. Інформація з перевезення пасажирів доступна тут. Дані по руху суден і перевезенню вантажу по річці Дніпро за звітний період дивіться за посиланням.

Аналітика

В Киеве прошла конференция для потенциальных участников предстоящих конкурсов по выбору концессионеров портовых госпредприятий «Ольвия» и «Херсон».   Небольшой конференц-зал гостиницы «Интерконтиненталь» полностью заполнен людьми. Среди присутствующих Louis Dreyfus, Вunge, COFCO, «Портинвест», «Укрречфлот», Dnipro Cargo, Nectar Group, CEYGROUP и другие. Старший инвестиционный советник IFC Олег Кудашов презентует технико-экономическое обоснование концессионных проектов ГП «Херсонский морской торговый порт» и ГП СК «Ольвия». По словам министра инфраструктуры Владимира Омеляна, полный перечень потенциальных инвесторов станет известен уже на этапе тендера, который планируют объявить в декабре этого года. До этого ТЭО еще должно пройти согласование в МЭРТ и других заинтересованных ведомствах. "Один из потенциальных инвесторов сказал, что они разочарованы таким количеством заинтересованных компаний, поскольку надеялись, что никого не будет и тогда можно было бы заключить договор по минимальной цене, теперь ясно что будет конкуренция”,— рассказал министр.
Від компетентності та професіоналізму морських агентів безпосередньо залежить ефективність доставки вантажів морським транспортом. Однак, в Україні спостерігається неконтрольоване зростання кількості агентських компаній, багато з яких обробляють всього одне/два судна протягом року. Які ризики це несе для бізнесу і як вирішують цю проблему провідні порти? У цій статті мова піде про основні критерії, які застосовуються до агентських компаній, в Європі і світі.
31 травня Адміністрація морських портів України (АМПУ) офіційно приєдналася до Європейської організації морських портів (European Sea Ports Organization — ESPO) в якості члена-спостерігача. Ми подумали, що це слушна нагода для інтерв'ю з керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом, щоб представити український портовий сектор. АМПУ відповідає за 13 українських портів. Яка роль АМПУ щодо цих портів? Які основні характеристики та проблеми АМПУ?

Оголошення

Центр професійного розвитку портових працівників Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня та галузевим навчальним центром з питань охорони праці на морському та річковому транспорті. Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.) здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за наступними професіями: - Слюсар-сантехнік - Електрогазозварник - Стропальник - Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - Машиніст крану (кранівник) - Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах - Водій навантажувача А також за професіями, що необхідні для забезпечення роботи філій ДП «АМПУ». Центр професійного розвитку портових працівників має досвід в соціальному партнерстві з Державною службою праці щодо організації навчання працівників з питань охорони праці та Державною службою зайнятості з питань професійного навчання безробітних, навчанні за ваучерами. Завдяки співпраці з управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради на базі центру професійного розвитку портових працівників проведено навчання учасника антитерористичноїоперації зпідвищення кваліфікації за професією «слюсар-сантехник». Детальнішу інформацію щодо умов зарахування на курси та вартості навчання можна отримати, звернувшись за тел. (0552) 48-14-50 або e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Будемо вдячні за звернення щодо професійного розвитку працівників вашого підприємства та Запрошуємо до співпраці!
Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) пропонує до передачі на умовах бербоут-чартера пасажирське судно т/х «Савона» з такими технічними даними: 1. Тип судна: пасажирське 2. Рік та місце побудови: 1989р, Україна 3. Клас судна: КМ + {1} ІІІ пасажирське 4. Тип головних двигунів: ДВС 1*ДРАОБ (12ЧСП18/20);  2×3Д6С (6ЧСП 15/18) 5. Кількість головних двигунів: 3 6. Рушії: гвинти фіксованого кроку 7. Довжина найбільша: 34,03 м 8. Ширина: 6,9 м 9. Висота борту: 2,9 м 10. Дедвейт: 34,4 т 11. Пасажиромісткість: 160 персон 12. Мінімальна добова фрахтова ставка: 590,62 грн. без ПДВ Судно знаходиться у відстої, укомплектоване відповідно до вимог Регістру судноплавства України, термін дії класифікаційних документів закінчився у 2014 році. Усі витрати щодо поновлення класифікаційних документів та перегону судна з Одеського морського порту – за рахунок фрахтувальника. Пропонуємий термін дії договору фрахтування 10 років. Контактна особа: Глемязний Микола Іванович тел. (048) 729-47-69 з 08.30 до 17.30 факс (048) 729-47-73 електронна адреса: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У морському порту Маріуполь, наказами Донецького прикордонного загону від 16.03.2018 № 38 та від 06.04.2018 № 42 затверджені Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті контролю «Азовський судноремонтний завод» та Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для морського сполучення «Маріупольський морський торговельний порт» (далі – Технологічні схеми). Звертаємо увагу, що розділом 3 зазначених Технологічних схем визначено: «3.1. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється відділом санітарної охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі — відділ санітарної охорони території), відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.05.2017 року № 604/30472 згідно з вимогами Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року, Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Правил санітарної охорони території України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893.». Просимо враховувати зазначені зміни під час здійснення своєї діяльності у морському порту Маріуполь.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n