Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Сьогодні, 11 січня 2019 року, в Міністерстві інфраструктури відбулась зустріч щодо реалізації проекту «Цифровий логістичний інкубатор». Міністр інфраструктури України Володимир Омелян разом з представниками Адміністрації морських портів України, некомерційного інкубатору ІT-проектів «1991 Open Data Incubator», Офісу підтримки реформ Міністерства обговорили перспективи цифровізації в інфраструктурних проектах. Участь у зустрічі також взяли Танія Амар – директор Агрітім Канада в Україні та Джейхун Остовар – радник з економічних питань Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Володимир Омелян подякував міжнародним партнерам за плідну співпрацю і підтримку, яка відіграла важливу роль в успішному проходженні аудиту ІМО, та окреслив перспективи ІT-проектів в сфері транспорту: «Міністерство активно здійснює реформування сектору транспортної інфраструктури, зокрема у сфері цифровізації та інновацій, підвищення прозорості, відкритості даних та покращення логістичних послуг. Всі ці пріоритети будуть задіяні у новому проекті цифрового логістичного інкубатора, який реалізовуватиметься за підтримки АМПУ. У нас є гарний приклад роботи інкубатора в залізничному секторі. Я вірю, що ми можемо повторити цей успіх у морському секторі, який особливо прагне інновацій»,— заначив Міністр інфраструктури. Володимир Омелян підкреслив, що для збільшення транзитного потенціалу Україна повинна забезпечити конкурентні логістичні послуги користувачам вантажів: «На мій погляд, прогрес може бути досягнутий в рамках реалізації таких напрямків. По-перше, автоматизація логістики і використання роботів — це застосування комп'ютерного програмного забезпечення та автоматизованих машин і устаткування для підвищення ефективності логістичних операцій. По-друге, розвиток автономних транспортних засобів. По-третє, Big data. Досвід успішних інтернет-компаній не залишає сумнівів в тому, що інформація стала важливим елементом конкурентної диференціації. Далі — симуляція і віртуальна реальність. Доступність широкого спектру додатків для роботи з великими даними надасть операторам портів, логістичним фірмам і постачальникам послуг можливість скористатися перевагами програмного забезпечення для моделювання. Різні операції в порту можуть бути змодельовані для аналізу робочих потоків, виявлення можливих бар'єрів і оцінки різних сценаріїв проектування і пропускної здатності. Моделювання буде грати важливу роль, коли автоматизоване устаткування і робототехнічне обладнання використовуватиметься в портовому і логістичному секторі. Очікуємо, що технологія буде підтримувати як портові послуги, так і логістику, одночасно підвищуючи ефективність процесу ланцюжка поставок»,— підсумував Міністр інфраструктури. Адміністрація морських портів України підтримує позицію Міністерства інфраструктури та готова до співпраці з учасниками проекту, зацікавленість висловили також і міжнародні партнери, присутні на зустрічі. Міністр інфраструктури висловив сподівання щодо успішної реалізації проекту: «Я вважаю, що впровадження цифрового портового логістичного інкубатора призведе до підвищення якості логістичних послуг, стимулюватиме інновації в портовому секторі і в цілому підвищить конкурентоспроможність України на міжнародному рівні. Сподіваюсь, що наші міжнародні партнери підтримають реалізацію цього проекту на базі Центру Транспортних Інновацій, який має стати платформою для всіх акселераційних та інкубаторських програм в транспортній галузі»,— зазначив Володимир Омелян.
Уряд схвалив оновлену Морську доктрину на період до 2035 року. Це комплексний стратегічний документ, який визначає пріоритети послідовної морської політики України на довгострокову перспективу, спрямованої на утвердження України як морської держави. Прийняття рішення дасть змогу реалізувати національні інтереси України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах територіального моря України з урахуванням дій Російської Федерації як країни-агресора, інтенсифікувати розвиток морської індустрії на основі сучасних технологій та перетворити її на потужний сектор економіки, посилити інтеграційні зв’язки зі світовим морським співтовариством, забезпечити сталий розвиток морської індустрії та приморських регіонів країни, виконати соціальні і культурні завдання, пов’язані із морською діяльністю, збереженням біологічного та ландшафтного різноманіття Чорного та Азовського морів. Детальніше
18 грудня 2018 року заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань взяв участь у відкритті круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями». Участь у круглому столі також взяли представники Європейської Комісії, представники пріоритетного напряму 1А Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Дунайського стратегічного пункту, Міністерства інфраструктури України, ДП «Адміністрація морських портів України», ДУ «Держгідрографія», ДП «Класифікаційне товариство регістр судноплавства України», Державної служби морського та річкового транспорту України, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, обласних адміністрації та міських рад Одеської області. Метою проведення круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями» стало об’єднання та консолідація зусиль та спільних дій центральних та місцевих органів влади з метою підтримки внутрішнього судноплавства в Дунайському регіоні, а також активізації діяльності України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Віктор Довгань зазначив, що проведення круглого столу, присвяченого питанням розвитку мобільності на р. Дунай, надасть можливість визначити основні пріоритети та заходи для подальшого розвитку стійких і екологічно безпечних водних перевезень на річці Дунай як на національному, так і на міжнародному рівнях. «Посилення участі України в реалізації Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) сприятиме: підвищення конкурентоспроможності Дунайського макрорегіону; прискоренню європейських інтеграційних процесів; наближенню рівня життя населення прикордонних регіонів до європейського рівня» — зауважив заступник Міністра. Віктор Довгань також підкреслив, що Українська Сторона зацікавлена в активізації участі України в спільних заходах щодо реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону та підтверджує свою готовність до підготовки та реалізації спільних з МФО та ЄС проектів, таких як розвиток інфраструктури на річці Дунай і модернізація українського флоту в контексті його екологізації. Заступник Міністра також висловив подяку всім учасникам міжнародного круглого столу та запевнив, що спільними зусиллями ми забезпечимо належний рівень розвитку вільного та безперешкодного судноплавства на р. Дунай, а також сприятимемо створенню найбільш комфортних умов розвитку навігаційних процесів на річці Дунай та спільного процвітаючого майбутнього Дунайського регіону. Презентаційні матеріали: EUSDR PA1a Joint efforts for mobility in Danube region Simplifying – harmonising – digitalising reporting in Danube waterborne transport Danube strategy point a Secretariat for the Danube Region DAPhNE – Danube Ports Network Project co-funded by European Union Funds (ERDF, IPA) Motivation & Project status presentation as of Q4 / 2018 TRANSGREEN. Integrated Transport and Green Infrastructure Planning in the Danube-Carpathian Region for the Benefit of People and Nature Інтермодальність та перспективи розвитку морських портів на Дунаї
До конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, а в январе МИУ подготовит тендерную документацию. Министерство инфраструктуры Украины ожидает проведения тендерных процедур по передаче в концессию стивидорной компании Ольвия и Херсонского морского торгового порта в марте-апреле, а подписание договоров с победителями конкурсов — в мае-июне 2019 года. Об этом сообщил глава ведомства Владимир Омелян на брифинге в Кабинете министров во вторник, передает ЦТС со ссылкой на Интерфакс-Украина. По данным Мининфраструктуры, до конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, в январе МИУ подготовит тендерную документацию (с привлечением МЖРТ и торговли и Минфина). Ожидается, что уже в феврале тендерная документация по передаче в концессию Ольвии и Херсона будет одобрена и утверждена Кабмином. Общий объем ожидаемых инвестиций со стороны концессионеров составит 17,3 млрд грн на протяжении 35-летнего срока концессии для Ольвии и 1,4 млрд грн за 30 лет концессии Херсонского порта. Инвестиции будут направлены на обновление инфраструктуры и развитие портов. В течение первых трех лет в Ольвии планируется построить новый зерновой терминал мощностью 2 млн тонн/год (инвестиции 1,56 млрд грн), а в морпорту Херсон — провести неотложное обновление активов (инвестиции 216 млн грн). Как уже писал ЦТС, заинтересованность в концессии госстивидоров в портах Ольвия и Херсон ранее проявили более 25 украинских и зарубежных компаний из США, Китая, Франции, Швейцарии, Великобритании, Японии, Турции, Катара и Кореи. Мининфраструктуры и Международная финансовая корпорация (IFC) из группы Всемирного банка с целью развития государственно-частного партнерства в портовой отрасли 14 ноября 2017 года подписали меморандум о взаимопонимании, согласно которому IFC поможет структурировать проекты государственно-частного партнерства в двух указанных выше украинских портах. cfts.org.ua
11 грудня Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів разом із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, заступником директора ЄБРР в Україні Мариною Петров та головою представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Оленою Волошиною презентував перші два пілотні проекти з передачі в концесію морських портів. Ці проекти розроблені за участі Мінекономрозвитку разом з Мінінфраструктури, ЄБРР та IFC. “Проекти, які ми сьогодні презентуємо, розраховані на 30–35 років і за нашими розрахунками принесуть близько 85 млрд гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, які були створені за часів незалежності. Крім модернізації, власне, інфраструктури, ці проекти значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів”,— зазначив Степан Кубів. Проекти здійснюватимуться в двох морських портах: проект концесії в спеціалізованому морському порту «Ольвія» передбачає залучення інвестицій обсягом у 17,3 млрд грн зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність на період із реалізації проекту становить 68,7 млрд грн; проект концесії в морському порту “Херсон” передбачає обсяг інвестицій у 1,4 млрд грн. Очікується, що за 30 років реалізації цей проект дасть близько 16,2 млрд грн бюджетних надходжень. Також очікується, що завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах збільшаться щонайменше на 130%. Степан Кубів висловив впевненість в успішності реалізації перших проектів концесії. “Ми уже маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії, як: Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, Нібулон, Укррічфлот та інші. Починаючи з цих двох проектів, маємо можливість успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а також на освіту, медицину та інші сфери”,— додав Перший віце-прем’єр-міністр. Міністр інфраструктури Володимир Омелян у своєму виступі відзначив: “Сьогодні ми пропонуємо реалізацію проектів концесії таких стратегічних об’єктів інфраструктури, як морські порти, що не можуть бути приватизовані, однак потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Ми також вбачаємо в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають в ході реалізації існуючої сьогодні оренди виробничих потужностей у портах. Концесія — це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній”. Як відомо, новий законопроект про концесії (№ 8125), ініційований Мінекономрозвитку, наразі вже ухвалено у першому читанні. “Разом із нашими партнерами з ЄБРР та МФК ми провели велику роботу для того, щоб із чинного, надто заплутаного і непрозорого, законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований із директивами ЄС закон. Наразі він вже схвалений Верховною Радою у першому читанні. Однак будь-який закон — це тільки правила. Інвесторів цікавлять проекти. Враховуючи цю обставину, ми не стали чекати, поки Рада остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів об’єктивно займає місяці і навіть роки, а у нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки”,— розповів Степан Кубів. Законопроект, зокрема, пропонує чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства; врегулювання питання права власності на об’єкти концесії, де передбачено, що передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об’єкти, також будь-яке майно створене або побудоване в рамках концесійного договору є державною або комунальною власністю; єдина прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо доцільності реалізації проекту на умовах концесії та визначення повноважень кожного із органів; запровадження транспарентної процедури вибору концесіонера, лише шляхом проведення концесійного конкурсу, врегулювання питання щодо залучення радників; особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а також щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг; врегулювання питань надання земельних ділянок для реалізації проектів на умовах концесії; додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачені концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера; можливість розгляду спорів у інвестиційних та міжнародних арбітражах; встановлення чіткого переліку істотних умов концесійного договору. www.kmu.gov.ua

Новини АМПУ

У 2018 році Адміністрація морських портів України забезпечила проведення днопоглиблювальних робіт у 6 портах та на 4 каналах. Завершено два важливих етапи капітального днопоглиблення у портах Чорноморськ та Южний, здійснюється підтримання глибин у портах Маріуполь та Бердянськ на Азовському морі, а також у Херсоні та Ізмаїлі на Чорному морі. Капітальне днопоглиблення, окремі етапи якого були завершені у 2018 році у портах Чорноморськ та Южний, здійснювалось в рамках реалізації проектів державно-приватного партнерства, спрямованих на розвиток портової інфраструктури та збільшення потужностей українських портів. Зокрема, створення підхідного каналу та операційної акваторії біля причалу № 25 у Южному передбачає будівництво та запуск нового зернового терміналу MV Cargo потужністю до 5 млн тонн на рік. Обсяг приватних та державних інвестицій має скласти понад 5 млрд. грн. Наразі тривають роботи зі створення на базі порту Южний одного з найглибоководніших портів на Чорному морі – доведення глибини морського підхідного каналу та операційної акваторії біля причалів № 5–6 державного стивідора «Морський торговельний порт Южний» до 21 метра. В рамках капітального днопоглиблення у порту Чорноморськ вперше за останні 20 років було проведено реконструкцію підхідного каналу. Тривають роботи з днопоглиблення акваторії першого ковша Сухого лиману. Проект дозволить збільшити вантажообіг компаній Risoil, Кernel, що інвестують у розвиток власних перевантажувальних потужностей у порту Чорноморськ. Загальні інвестиції складають понад 4,5 млрд. грн. Експлуатаційне днопоглиблення у 2018 році здійснювалось власним флотом АМПУ, а також за допомогою підрядних організацій, які було обрано на відкритих тендерах, проведених за допомогою електронної системи «Прозорро». За підсумками 2018 року власний флот АМПУ збільшив обсяги робіт у 3,5 рази у порівнянні з 2016 роком. Робота землесоса АМПУ «Меотида» у портах Бердянськ та Маріуполь дозволила частково вирішити проблему підтримання необхідних для забезпечення роботи азовських портів України глибин. Зараз АМПУ проводить тендери з вибору підрядника для днопоглиблення у портах Бердянськ та Маріуполь. Заявки приймаються до 25.01.2019. Також у 2018 році було розпочато перше за останні 7 років масштабне днопоглиблення у Херсоні, продовжуються роботи у порту Ізмаїл. Проведення днопоглиблення на каналах Дунай-Чорне море, Бузько-Дніпровсько-Лиманському, Херсонському морському та Дністровсько-лиманському дозволило забезпечити безпеку судноплавства та роботу приватних та державних стивідорних компаній в морських портах України.
За підсумками 2018 року морські порти України перевалили 846,5 тис. TEU контейнерних вантажів. Це на 18,7% більше ніж у минулому році. За даними Конференції ООН із торгівлі та розвитку (UNCTAD), світовий ринок контейнерів до 2023 р. зростатиме у середньому на 3,8% на рік. Значна позитивна динаміка в морських портах України є наслідком відновлення вантажообігу після значного падіння у 2014–2015 рр. «Зростання контейнерних перевезень свідчить про пожвавлення економіки. Українські порти ще не вийшли на докризовий рівень за цим напрямком, тому нам є ще куди зростати. Про це свідчать також і плани бізнесу по реалізації спільно з АМПУ проектів із розвитку контейнерних терміналів у тилу наших причалів. У 2018 році було досягнуто відповідних домовленостей одразу з двома провідними світовими компаніями – Дочірнім підприємством німецької компанії HHLA «Контейнерний термінал Одеса» (ДП «КТО») та СМА CGM спільно з ТОВ «Бруклін-Київ Порт» по проектам в порту Одеса»,— відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. У 2018 р. експорт та імпорт контейнерів через українські морські порти розподілився майже порівну – 47,4% та 48,8% відповідно. Контейнерами за межі країни експортуються такі товари як зерно, фрукти, харчові вантажі, а також металопродукція, будівельні матеріали. Імпортуються переважно обладнання, текстиль, харчові вантажі, алкоголь, пластик/ПВХ. Лідерами з перевалки контейнерів стали порти Одеса, Южний та Чорноморськ. Южний у 2018 році збільшив перевалку цих вантажів на понад 75% за рахунок переходу до порту міжнародної контейнерної лінії Maersk з Одеси. Проте незважаючи на це Одесі вдалося не тільки зберегти обсяги контейнерних вантажів, а й збільшити його на 15%. Серед стивідорних компаній лідерами з обробки контейнерів стали ДП «КТО», ТОВ «Бруклін-Київ Порт», ТІС та Чорноморський рибний порт..
За підсумками 2018 року морські порти України перевалили майже на 2,6 млн тонн вантажів більше ніж у 2017 році. Збільшення вантажопотоку спостерігається за чотирма основними напрямками, які забезпечують майже 80% перевалки: аграрна продукція, руда, металопродукція та контейнерні перевезення.Про це свідчать фактичні дані Адміністрації морських портів України. Перше місце за обсягами перевалки зайняли аграрні вантажі. У 2018 році морські порти України перевалили майже 52 млн тонн зернових, кукурудзи, гороху та іншої сільськогосподарської продукції. Це на 3,5%, або на 1,7 млн тонн більше минулорічних обсягів. На другому місці – руда – понад 28 млн тонн, що на 2,2% або майже на 600 тис. тонн більше показників 2018 року. На третьому – металопродукція – понад 18 млн тонн. Збільшення у порівнянні з минулим роком складає 8,5% або 1,26 млн тонн. На четвертій позиції – контейнерні вантажі, перевалка яких склала понад 846 тис. TEU, що на 18% більше, ніж тогоріч. Лідерами за обсягом перевалки вантажів у 2018 р. стали порти: Южний – 42,7 млн т., Миколаїв – 29,2 млн тонн, Одеса – 21,7 млн тонн, Чорноморськ – 21,5 млн тонн, Маріуполь – 5,9 млн тонн. В цілому в минулому році перевалка експортних вантажів склала майже 100 млн тонн, що на 0,5% перевищує обсяги експорту у 2017 році. Збільшення експорту відзначається по наступним групам вантажів: аграрна продукція, нафтопродукти, олія, вугілля, чорні метали, хімічні та мінеральні добрива, контейнери, великотоннажні автомобілі. Імпорт товарів через морські порти України збільшився на 3,3 млн тонн — до 23,7 млн тонн (+16,5%). Понад 56% імпорту складають поставки руди (7,6 млн тонн) та вугілля (5,7 млн тонн). Суттєво – у 4,3 рази – збільшився імпорт коксу (485 тис. тонн), хімічних та мінеральних добрив – майже у 3 рази до 361 тис. тонн. Транзитні перевезення цьогоріч склали 10,2 млн тонн, що на 13,4% менше, ніж роком раніше. Всього за 2018 рік морські порти України обробили 11654 судна, що на 370 одиниць або на 3% менше ніж у 2017 році. Зросла кількість суднопроходів і обсяги перевезень основних видів вантажів по річці Дніпро. Загальна кількість рейсів у 2018 року склала 16390, що на 10,2% більше, ніж за 2017 рік. Протягом 2018 року по Дніпру було перевезено понад 10 млн тонн вантажів. Більш ніж 52% перевезень склали будівельні матеріали (5,4 млн тонн) та зерно (3,1 млн тонн). Росте і кількість перевезених пасажирів, як усередині України, так і іноземних. Всього водним транспортом у 2018 році скористались понад 515 тисяч осіб. З повним оглядом вантажообігу за 2018 рік в розрізі номенклатур вантажів і портів можна ознайомитися за посиланням. Інформація з перевезення пасажирів доступна тут. Дані по руху суден і перевезенню вантажу по річці Дніпро за звітний період дивіться за посиланням.
Власне днопоглиблювальне судно ДП «АМПУ» «Меотида» завершило експлуатаційне днопоглиблення на підхідному каналі Бердянського порту та передислоковане до Маріуполя. Менш ніж за 40 днів (з 17 листопада) землесосу вдалось вилучити близько 45 тисяч куб. м ґрунту, а загалом, протягом року, було вилучено понад 100 тис. куб. м. «Виконання цих робіт допомогло покращити умови судноплавства на підхідному каналі – зазначили у Адміністрації морського порту Бердянськ.— Однак, потреба порту в днопоглиблювальних роботах не може бути вирішена однією лише «Меотидою». В планах на 2019 рік — збільшення прохідної осадки до 7,9 м, тож ми дуже сподіваємось на позитивне завершення тендеру, оголошеного АМПУ». 24 грудня поточного року «Меотиду» було знов передислоковано до Маріупольського морського порту, де з 26 грудня землесос поновив виконання днопоглиблення на підхідному каналі Вугільної гавані, яке буде продовжуватися протягом січня 2019 року доки дозволять погодні умови. З початку 2018 року орієнтовний обсяг днопоглиблення, виконаний земснарядом, становить понад 360 тис. куб. м. Нагадаємо, Адміністрація морських  портів України оголосила два тендери на проведення днопоглиблювальних робіт в портах Азовського моря. Обсяг робіт, який необхідно виконати у Бердянському порту, складає 1,85 млн куб. м, з них: 1,4 млн куб. м — на підхідному каналі і 466 тис.куб. м — на внутрішній акваторії порту. Очікувана вартість робіт — 430 млн грн. без ПДВ. У порту Маріуполь обсяг днопоглиблення складає 1,9 млн куб. м. Основні роботи (1,79 млн куб. м) належить провести на підхідному каналі Вугільної гавані, і 115 тис. куб. м — в акваторії порту. Очікувана вартість днопоглиблення — 460 млн грн. без ПДВ. Заявки на участь в конкурсах на проведення експлуатаційного днопоглиблення в морських портах Бердянськ і Маріуполь приймаються до 14 січня 2019 р. Відповідна інформація опублікована в системі електронних закупівель ProZorro.

Аналітика

Динамика перевалки, основные грузы и статистика работы крупнейших портов Украины в 2018 году. Несмотря на серьезные ограничения работы портовых предприятий Азовского моря, в целом украинские порты уже второй год выходят на позитивную динамику переработки грузов. Так оценивает общий итог 2018-го для отрасли руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс. Действительно, если в 2017 году было +0,6% год к году, то в 2018 — уже +2%. По каким же направлениям и видам грузов удалось нарастить перевалку, какие порты оказались на лидирующих позициях, и какой фактор стал одним из определяющих для позитивной динамики перевалки по итогам 2018 года?
Кабінет міністрів схвалив можливість корпоратизації АМПУ, відповідно — вже наступного року держпідприємство може отримати новий статус і можливості. Серед них — спрощення залучення кредитів, прозоре управління за колегіальним принципом, впровадження світових практик розпорядження майном, спрощення процедур закупівель. Мы попросили в Администрации морских портов Украины подробнее рассказать, зачем же госпредприятию нужна корпоратизация? В АМПУ дали свои пояснения.
В Киеве прошла конференция для потенциальных участников предстоящих конкурсов по выбору концессионеров портовых госпредприятий «Ольвия» и «Херсон».   Небольшой конференц-зал гостиницы «Интерконтиненталь» полностью заполнен людьми. Среди присутствующих Louis Dreyfus, Вunge, COFCO, «Портинвест», «Укрречфлот», Dnipro Cargo, Nectar Group, CEYGROUP и другие. Старший инвестиционный советник IFC Олег Кудашов презентует технико-экономическое обоснование концессионных проектов ГП «Херсонский морской торговый порт» и ГП СК «Ольвия». По словам министра инфраструктуры Владимира Омеляна, полный перечень потенциальных инвесторов станет известен уже на этапе тендера, который планируют объявить в декабре этого года. До этого ТЭО еще должно пройти согласование в МЭРТ и других заинтересованных ведомствах. "Один из потенциальных инвесторов сказал, что они разочарованы таким количеством заинтересованных компаний, поскольку надеялись, что никого не будет и тогда можно было бы заключить договор по минимальной цене, теперь ясно что будет конкуренция”,— рассказал министр.

Оголошення

До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Центр професійного розвитку портових працівників Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня та галузевим навчальним центром з питань охорони праці на морському та річковому транспорті. Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.) здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за наступними професіями: - Слюсар-сантехнік - Електрогазозварник - Стропальник - Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - Машиніст крану (кранівник) - Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах - Водій навантажувача А також за професіями, що необхідні для забезпечення роботи філій ДП «АМПУ». Центр професійного розвитку портових працівників має досвід в соціальному партнерстві з Державною службою праці щодо організації навчання працівників з питань охорони праці та Державною службою зайнятості з питань професійного навчання безробітних, навчанні за ваучерами. Завдяки співпраці з управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради на базі центру професійного розвитку портових працівників проведено навчання учасника антитерористичноїоперації зпідвищення кваліфікації за професією «слюсар-сантехник». Детальнішу інформацію щодо умов зарахування на курси та вартості навчання можна отримати, звернувшись за тел. (0552) 48-14-50 або e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Будемо вдячні за звернення щодо професійного розвитку працівників вашого підприємства та Запрошуємо до співпраці!
Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) пропонує до передачі на умовах бербоут-чартера пасажирське судно т/х «Савона» з такими технічними даними: 1. Тип судна: пасажирське 2. Рік та місце побудови: 1989р, Україна 3. Клас судна: КМ + {1} ІІІ пасажирське 4. Тип головних двигунів: ДВС 1*ДРАОБ (12ЧСП18/20);  2×3Д6С (6ЧСП 15/18) 5. Кількість головних двигунів: 3 6. Рушії: гвинти фіксованого кроку 7. Довжина найбільша: 34,03 м 8. Ширина: 6,9 м 9. Висота борту: 2,9 м 10. Дедвейт: 34,4 т 11. Пасажиромісткість: 160 персон 12. Мінімальна добова фрахтова ставка: 590,62 грн. без ПДВ Судно знаходиться у відстої, укомплектоване відповідно до вимог Регістру судноплавства України, термін дії класифікаційних документів закінчився у 2014 році. Усі витрати щодо поновлення класифікаційних документів та перегону судна з Одеського морського порту – за рахунок фрахтувальника. Пропонуємий термін дії договору фрахтування 10 років. Контактна особа: Глемязний Микола Іванович тел. (048) 729-47-69 з 08.30 до 17.30 факс (048) 729-47-73 електронна адреса: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n