ТОП-10 пріоритетів портів Європи для нової влади в ЄС

Меморандум ESPO по портовій галузі визначає десять галузей, які на думку фахівців є найважливішими для розвитку портової галузі Європи на наступні п'ять років.

Протягом 23–24 травня 2019 р. у м. Ліворно відбулась щорічна конференція Європейської організації морських портів, яка цього року мала тему ― «Європейські порти у новому світі». Учасниками заходу стали більше 300 учасників з держав-членів ЄС та інших країн.

Під час заходу Секретаріатом ESPO було оголошено про завершення підготовки Меморандуму ESPO щодо портової галузі. Цей документ визначає десять пріоритетів, десять галузей, які на думку фахівців є найважливішими для розвитку портової галузі Європи на наступні п'ять років. Особливо з огляду на загальноєвропейські вибори, які призведуть до формування нового складу Європейської Комісії, нового складу Європейського Парламенту та нового бачення Європи.

Багато з визначених ESPO пріоритетів є актуальними і для української портової галузі. Частина з них вже прописана у програмі «Ukrainian Ports are Going Green», розробленій фахівцями Адміністрації морських портів України. Інші безумовно знайдуть відображення в Білій книзі (White Paper) пріоритетів у морській галузі, створення якої нещодавно, під час Ukrainian Ports Forum 2019 в Одесі, анонсував комітет з логістики Європейської бізнес асоціації. Визначення таких пріоритетів саме зараз є дуже важливим, адже Україна, як і ЄС, проходить етап зміни політичного ландшафту, але це не повинно відбиватися на довгострокових проектах розвитку транспортної галузі.

Отже давайте подивимося на те, що вважають першочерговим у Європейській організації морських портів.

Пріоритет 1. Адміністрації портів у Європі є ключовим елементом портової системи.

Європейські адміністрації портів наразі є комунікаторами між клієнтами, портовим співтовариством та широким рядом стейкхолдерів. Протягом законодавчого періоду 2014–2019 рр. були вжиті важливі політичні кроки у забезпеченні європейського портового сектора надійною і стабільною правовою базою, яка успішно враховує складну роль керівних органів порту, що постійно змінюється. Оновлене регулювання портових послуг встановлює принципи прозорого фінансування, що надходить від державного бюджету, та передбачає базові умови залучення стейкхолдерів та суб'єктів господарювання в портах. В тому числі передбачається право адміністрації порту самостійно визначати розмір та структуру зборів для розвитку портової інфраструктури та можливість вести індивідуальні перемови зі своїми клієнтами.

Пріоритет 2. Портові адміністративні органі продовжують бути гібридними.

Порти Європи є гібридними з різних точок зору. Вони стають більш автономними та комерційно орієнтованими. Водночас адміністрації портів виконують громадські завдання та беруть на себе більше соціальних зобов’язань. Крім того, лише мала частина європейських портів належить приватними суб’єктами, більша частина управляється адміністраціями, акції яких належать різним рівням влади. Структура портових доходів складається з портових зборів, концесійних платежів, доступу до причалу та іноді від надання послуг з операційної діяльності.

У зв’язку з цим портові збори повинні розглядатися як суттєві доходи для адміністрацій портів, оскільки вони становлять до половини доходів портів. Тому знижки, що надаються портовими адміністраціями на портові збори для певних категорій суден у межах своїх фінансових можливостей, повинні тлумачитись як добровільне, індивідуальне рішення адміністрацій портів відповідно до стратегії порту, регіональних пріоритетів (наприклад, екологічних проблем).

Пріоритет 3. Інвестування в європейські порти є інвестуванням у конкурентоздатність Європи.

Інвестиційна політика ЄС має визнати, що більшість європейських портів поєднує комерційні та суспільні інтереси. Адміністрації портів здійснюють інвестиції за умови повільної окупності проектів. Наразі інвестиційні потреби європейських портів сягають €48 млрд на найближчі десять років, при цьому 65% інвестицій потребують основні інфраструктурні об’єкти, включаючи інфраструктуру морського доступу та транспортне сполучення з внутрішніми територіями Європи. Крім того, багато портів відіграють провідну роль в інноваціях та інвестують у галузі, для яких ринок поки що не існує.

Пріоритет 4. Ключовим зв’язком між портами та логістичними центрами країн є мультимодальне сполучення.

Значною мірою успіх морського порту залежить від його мультимодального сполучення з внутрішніми територіями Європи. Базуючись на керівних принципах Транс'європейської транспортної мережі (TEN-T) до 31 грудня 2030 року, основні морські порти повинні бути з'єднані із залізницею, автомобільною дорогою та, де це можливо, внутрішнім водним транспортом.

У зв’язку з цим 18% інвестиційних проектів, запланованих адміністраціями портів у найближчі десять років, є проектами транспортного сполучення із внутрішніми територіями та розвитку інфраструктури для безперешкодного мультимодального сполучення в порту. Додаткові 5% проектів стосуються інвестицій в інтермодальні/мультимодальні термінали в портовій зоні та за її межами.

Пріоритет 5. Діджіталізація посилює роль портів як координаторів логістичних ланцюжків постачання.

Цифровізація транспорту, логістики та ланцюжків постачання підвищить ефективність, захист, безпеку та екологічні показники. Вона також може відігравати важливу роль в управлінні портовими активами. Контролюючи реальні стан інфраструктури та потреби в її обслуговуванні, порти можуть раціоналізувати та пріорітизувати інвестиції в підтримку та розвиток інфраструктури. Крім того одним із пріоритетів діджіталізації є впровадження European Maritime Single Window Environment у співробітництві між владою, морськими та митними органами на національному та на рівні ЄС, що унормує та спростить взаємозв’язок між учасниками логістичних ланцюжків постачання.

Пріоритет 6. Декарбонізація: потрібна участь всіх.

ІМО повинна розробити стратегію та заходи для здійснення енергетичного переходу (переходу до відновлювальної енергетики), енергоефективного та сталого розвитку, що зменшить викиди вуглекислого газу та використання невідновлюваних енергоресурсів. Додатково планується посилити інвестиції в порти, які сприяють зміцненню ролі та впровадженню альтернативних видів палива та джерел енергії в економіці та суспільному житті. Першим пріоритетом для портового сектора в цьому відношенні є розгортання заходів щодо скорочення викидів відповідно до програм, цілей та планів щодо декарбонізації. Крім того, програма енергетичного переходу може запропонувати нові можливості для бізнесу в певних портах (відновлювані джерела енергії, біопромисловість, розвиток біоелектростанцій з уловлювання та зберігання вуглецю).

Пріоритет 7. Якість повітря в центрі відносин між портами та містами.

Протягом останніх чотирьох років якість повітря є головним екологічним пріоритетом європейських адміністрацій портів у відносинах з містами. З огляду на зниження викидів SOx, NOx та CO2, необхідно розробити поступовий, але обов'язковий план переходу до більш чистих видів палива, що забезпечує як якість повітря, так і декарбонізацію. ESPO просить нову владу ЄС розпочати обговорення впровадження зони контролю викидів в ЄС у тісній співпраці з усіма стейкхолдерами та переглянути законодавство з метою співфінансування інвестицій у створення пунктів електропостачання для суден на причалах (OPS) та LNG-заправок.

Пріоритет 8. Європейські порти прагнуть максимально сприяти відкритому торговому середовищу.

Через морські порти здійснюється близько 75% торгівлі Європи зі світом та більше однієї третини внутрішньоєвропейської торгівлі. У зв’язку з чим для європейських портів пріоритетним є відкрите торгове середовище. Це можливо за умови сильної та об'єднаної Європи, здатної впоратися з торговими та геополітичними викликами сьогодення та завтрашнього дня. Внаслідок чого одним із завдань політиків є внести змін в мережу TEN-T для забезпечення торгівлі в межах ЄС-27, у разі виходу Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії з Європейського співтовариства, а також продовжувати відігравати провідну роль у СОТ з огляду на адаптацію та оновлення існуючих правил, щоб забезпечувати рівні умови для всіх торгових партнерів. Крім того, ESPO вважає, що опубліковані 12 березня 2019 року принципи та умови взаємодії між ЄС та Китаєм є конкретною стратегією, що повинна бути реалізована найближчим часом для сприяння двосторонній торгівлі.

Пріоритет 9. Порти і громадяни: збереження права на діяльність.

Збільшення спроможності громадян висловити свої занепокоєння значною мірою впливає на економічний, соціальний та політичний ландшафт. 91% європейських портів розташовані в/або дуже близько до міської території. Через що європейські порти можуть функціонувати і розвиватися лише в тому випадку, якщо вони отримують право на діяльність від місцевої громади. Щоб отримати це право, вони повинні бути прозорими щодо свої діяльності, впливу на навколишнє середовище, а також щодо їх ролі та внеску у вирішення наявних проблем. Сьогодні все більше і більше європейські порти демонструють свою прозорість та природоохоронну діяльність через незалежну оцінку третьої сторони та аудит.

Пріоритет 10. Формування політики ЄС.

ESPO наголошує на необхідності узгодження та координації дій між розробкою та впровадженням транспортної політики та іншими політиками на рівні ЄС (навколишнє середовище, митниця, конкуренція, енергетика, морські справи, дослідження). Краща координація на дуже ранній стадії формування політики дозволить уникнути розвитку конфліктуючих цілей і заходів і призведе до більш послідовної й ефективної політики.

Володимир Шемаєв, начальник відділу стратегічного планування АМПУ

Джерело: Порти України

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n