АМПУ оголосила тендери по проведенню днопоглиблювальних робіт в портах Маріуполь і Бердянськ

Адміністрація морських портів України оголосила два тендери на проведення днопоглиблювальних робіт в портах Азовського моря. Заявки на участь в конкурсах на проведення експлуатаційного днопоглиблення в морських портах Бердянськ і Маріуполь приймаються до 14 січня 2019 р. Відповідна інформація опублікована в системі електронних закупівель ProZorro. «Адміністрація морських портів України прийняла рішення розділити обсяги робіт в портах на Азовському морі. Це зроблено для того, аби потенційні підрядники могли мобілізувати необхідний флот для виконання робіт в кожному конкретному порту. Ми зацікавлені в залученні максимальної кількості учасників конкурсів і швидкому початку робіт з днопоглиблення в Маріуполі і Бердянську», — підкреслив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Обсяг робіт, який необхідно виконати у Бердянському порту, складає 1,85 млн куб. м, з них: 1,4 млн куб. м — на підхідному каналі і 466 тис. куб. м — на внутрішній акваторії порту. Очікувана вартість робіт — 430 млн грн. без ПДВ. У порту Маріуполь обсяг днопоглиблення складає 1,9 млн куб. м. Основні роботи (1,79 млн куб. м) належить провести на підхідному каналі Вугільної гавані, і 115 тис. куб. м — в акваторії порту. Очікувана вартість днопоглиблення — 460 млн грн. без ПДВ. Наразі в портах Азовського моря днопоглиблювальні роботи виконує власне судно АМПУ — самовідвізний землесос «Меотида». Проте, його потужності недостатньо для виконання усього обсягу робіт, необхідного для забезпечення паспортних прохідних осадок суден, що прямують у порти. Враховуючи складну ситуацію на Азові, зняття обмежень по глибині є важливим чинником зниження собівартості перевалки вантажів і підвищення конкурентоспроможності українських портів на Азовському морі. Проведення закупівель здійснюється новою, спеціалізованою філією «Днопоглиблювальний флот» Адміністрації морських портів України, до функцій якої входить організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на внутрішніх водних шляхах України і в акваторіях морських портів. Нагадаємо, що тільки в 2018 році ДП «АМПУ» тричі оголошувало тендери на проведення днопоглиблення в портах Азова, але усі вони не відбулися внаслідок того, що заявки на участь в конкурсах подавало менше двох компаній — потенційних учасників.

За 11 місяців 2018 року порти України більш ніж на 700 тис. тонни перевищили обсяг перевалки минулого року

За січень-листопад 2018 року обсяг перевалки вантажів українським портами склав понад 121,5 млн тонн, що на 736 тис. тонн або 0,6% більше, ніж за 11 місяців 2017 року. Поліпшити показники попереднього року вдалося завдяки збільшенню обсягів вантажів металургійної і аграрної промисловості, а також контейнерів. Перевалка сільськогосподарських вантажів за підсумками 11 місяців перевищила показники аналогічного періоду 2017 року. Причому, якщо по зернових відзначається зростання всього на 0,1% або 38 тис. тонн, то інші сипучі вантажі, такі як горох і кукурудза демонструють суттєву динаміку: +8,4% або 717 тис. тонн. Стабільно перевищує показники попереднього року перевалка металопродукції: +11% або 1,45 млн. тонн. Обробка контейнерів виросла на 16% або на 1,3 млн. тонн. Всього морські порти України перевалили 757,5 тис. TEU. Експорт продукції за січень-листопад, у порівнянні з підсумками 10 місяців 2018 року, збільшився більш ніж на 10 млн. тонн до 88,8 млн. тонн. Окрім лідерів перевалки (агро-, металопродукції і контейнерних вантажів) демонструють позитивну динаміку вугілля (+9,5%) і нафтопродукти (+14,5%). Імпорт за місяць збільшився на 2,6 млн. тонн і склав 21,5 млн. т. Істотно — в 4,7 рази, в порівнянні з попереднім роком, збільшився імпорт коксу до 408,9 тис. тонн., хімічних і мінеральних добрив — в 2,7 рази, до 313,2 тис. тонн. Майже третину усього імпорту, що поступає в Україну через морські порти, складає руда — 6,9 млн. тонн (+ 17,7%). За листопад через морські порти було перевалено 580 тис. тонн транзитних вантажів. В цілому за 11 місяців транзитний вантажообіг склав 9,2 млн. т., що на 15,2% менше аналогічного періоду попереднього року. Загалом з початку 2018 року морські порти України обробили 10 589 суден, що на 308 одиниць або 2,9% менше аналогічних показників 2017 року. Зросла кількість суднопроходів і обсяги основних видів вантажів, що перевозяться по річці Дніпро. Кількість рейсів за січень-листопад 2018 року склала 15629, що 1324 (на 8,5%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільш «популярним» річковим вантажем традиційно є будматеріали — понад 5,1 млн тонн (+ 22%). Росте і кількість перевезених пасажирів, як усередині України, так і іноземних. Всього водним транспортом з початку року скористались понад півмільйона осіб. З повним оглядом вантажообігу за січень-листопад 2018 року в розрізі номенклатур вантажів і портів можна ознайомитися за посиланням. Інформація по перевезеннях пасажирів доступна тут. Дані про рух суден і перевезення вантажу по річці Дніпро за звітний період дивіться за посиланням.

АМПУ розпочала днопоглиблення у порту Херсон

У морському порту Херсон розпочато роботи з днопоглиблення біля причалів та у операційній акваторії. Це вже дев’ятий об’єкт, на якому здійснює днопоглиблення Адміністрація морських портів України у 2018 році. Обсяг робіт у Херсоні сягає понад 400 тис. м3. «Реалізація цього проекту дозволить АМПУ довести глибини акваторії та біля причалів у Херсоні до паспортних показників. Востаннє експлуатаційне днопоглиблення в порту Херсон здійснювалось 7 років тому — у 2005–2011 рр.— тоді загальний обсяг склав менше 100 тис.м3. Зараз за замовленням АМПУ підрядник зробить у 4 рази більше. Завдяки цьому державні та приватні стивідори зможуть використовувати технічні можливості порту на повну потужність», — прокоментував початок робіт керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Роботи у порту Херсон буде виконувати ТОВ «СМД ІНВЕСТ». Станом на сьогодні днопоглиблювальний флот виконавця, що складається з багаточерпакового земснаряду «Дунай», грунтовідвізних шаланд «Куяльницька», «Ізмаїльська» та допоміжного судна для завезення якорів «МЗ-9», вже прибув до порту Херсон. На першому етапі планується здійснити днопоглиблення 6-ти якірних стоянок. Після цього днопоглиблення буде проводитися на інших запланованих в договорі об’єктах. ТОВ «СМД ІНВЕСТ» стало переможцем конкурсних торгів, проведених АМПУ в електронній системі закупівель «PROZORRO». Економія від стартової ціни за підсумками тендерного аукціону склала понад 6,6 млн грн.

Тендеры по передаче в концессию портов Ольвия и Херсон пройдут в середине 2019 года,— Омелян

До конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, а в январе МИУ подготовит тендерную документацию.
Министерство инфраструктуры Украины ожидает проведения тендерных процедур по передаче в концессию стивидорной компании Ольвия и Херсонского морского торгового порта в марте-апреле, а подписание договоров с победителями конкурсов — в мае-июне 2019 года. Об этом сообщил глава ведомства Владимир Омелян на брифинге в Кабинете министров во вторник, передает ЦТС со ссылкой на Интерфакс-Украина. По данным Мининфраструктуры, до конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, в январе МИУ подготовит тендерную документацию (с привлечением МЖРТ и торговли и Минфина). Ожидается, что уже в феврале тендерная документация по передаче в концессию Ольвии и Херсона будет одобрена и утверждена Кабмином. Общий объем ожидаемых инвестиций со стороны концессионеров составит 17,3 млрд грн на протяжении 35-летнего срока концессии для Ольвии и 1,4 млрд грн за 30 лет концессии Херсонского порта. Инвестиции будут направлены на обновление инфраструктуры и развитие портов. В течение первых трех лет в Ольвии планируется построить новый зерновой терминал мощностью 2 млн тонн/год (инвестиции 1,56 млрд грн), а в морпорту Херсон — провести неотложное обновление активов (инвестиции 216 млн грн). Как уже писал ЦТС, заинтересованность в концессии госстивидоров в портах Ольвия и Херсон ранее проявили более 25 украинских и зарубежных компаний из США, Китая, Франции, Швейцарии, Великобритании, Японии, Турции, Катара и Кореи. Мининфраструктуры и Международная финансовая корпорация (IFC) из группы Всемирного банка с целью развития государственно-частного партнерства в портовой отрасли 14 ноября 2017 года подписали меморандум о взаимопонимании, согласно которому IFC поможет структурировать проекты государственно-частного партнерства в двух указанных выше украинских портах. cfts.org.ua

Степан Кубів презентував два концесійні проекти в портах “Ольвія” та “Херсон”

11 грудня Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів разом із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, заступником директора ЄБРР в Україні Мариною Петров та головою представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Оленою Волошиною презентував перші два пілотні проекти з передачі в концесію морських портів. Ці проекти розроблені за участі Мінекономрозвитку разом з Мінінфраструктури, ЄБРР та IFC. “Проекти, які ми сьогодні презентуємо, розраховані на 30–35 років і за нашими розрахунками принесуть близько 85 млрд гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, які були створені за часів незалежності. Крім модернізації, власне, інфраструктури, ці проекти значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів”,— зазначив Степан Кубів. Проекти здійснюватимуться в двох морських портах:
  • проект концесії в спеціалізованому морському порту «Ольвія» передбачає залучення інвестицій обсягом у 17,3 млрд грн зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність на період із реалізації проекту становить 68,7 млрд грн;
  • проект концесії в морському порту “Херсон” передбачає обсяг інвестицій у 1,4 млрд грн. Очікується, що за 30 років реалізації цей проект дасть близько 16,2 млрд грн бюджетних надходжень.
  • Також очікується, що завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах збільшаться щонайменше на 130%. Степан Кубів висловив впевненість в успішності реалізації перших проектів концесії. “Ми уже маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії, як: Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, Нібулон, Укррічфлот та інші. Починаючи з цих двох проектів, маємо можливість успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а також на освіту, медицину та інші сфери”,— додав Перший віце-прем’єр-міністр. Міністр інфраструктури Володимир Омелян у своєму виступі відзначив: “Сьогодні ми пропонуємо реалізацію проектів концесії таких стратегічних об’єктів інфраструктури, як морські порти, що не можуть бути приватизовані, однак потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Ми також вбачаємо в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають в ході реалізації існуючої сьогодні оренди виробничих потужностей у портах. Концесія — це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній”. Як відомо, новий законопроект про концесії (№ 8125), ініційований Мінекономрозвитку, наразі вже ухвалено у першому читанні. “Разом із нашими партнерами з ЄБРР та МФК ми провели велику роботу для того, щоб із чинного, надто заплутаного і непрозорого, законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований із директивами ЄС закон. Наразі він вже схвалений Верховною Радою у першому читанні. Однак будь-який закон — це тільки правила. Інвесторів цікавлять проекти. Враховуючи цю обставину, ми не стали чекати, поки Рада остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів об’єктивно займає місяці і навіть роки, а у нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки”,— розповів Степан Кубів. Законопроект, зокрема, пропонує чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства; врегулювання питання права власності на об’єкти концесії, де передбачено, що передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об’єкти, також будь-яке майно створене або побудоване в рамках концесійного договору є державною або комунальною власністю; єдина прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо доцільності реалізації проекту на умовах концесії та визначення повноважень кожного із органів; запровадження транспарентної процедури вибору концесіонера, лише шляхом проведення концесійного конкурсу, врегулювання питання щодо залучення радників; особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а також щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг; врегулювання питань надання земельних ділянок для реалізації проектів на умовах концесії; додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачені концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера; можливість розгляду спорів у інвестиційних та міжнародних арбітражах; встановлення чіткого переліку істотних умов концесійного договору. www.kmu.gov.ua

    Дочірні категорії

    АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

    © 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

    Ми в соціальних мережах

    n-ayt-n