АМПУ постійно здійснює екологічний моніторинг акваторії портів

У зв’язку з аномальним цвітінням водоростей у Чорному морі підрозділи з екологічної безпеки АМПУ працюють у посиленому режимі. Окрім щоденного моніторингу акваторії на предмет виявлення забруднень та регулярного взяття проб води, екологи АМПУ здійснюють додаткові аналізи води, а спеціалізований флот прибирає зайві водорості з акваторії Одеського порту. У зв’язку з аномальним цвітінням водорості у Чорному морі біля Одеси протягом тижня екологічні підрозділи АМПУ працюють у посиленому режимі. Діяльність портів не має безпосереднього впливу на розвиток синьо-зелених водоростей, до того ж значно більші глибини, ніж біля пляжів стримують їх поширення. При цьому фахівці Одеської філії ДП «АМПУ» активно задіяні в ліквідації наслідків природного явища. «За останні чотири доби у ліквідації наслідків цвітіння водоростей в акваторії порту було задіяно три спеціалізованих судна флоту Адміністрації Одеського порту»,— відзначила керівник відділу екологічної безпеки Одеської філії Надія Шапошнікова. Водночас, фахівці АМПУ продовжують забезпечувати щоденний контроль за станом екологічної безпеки у портах. Відповідно до Водного кодексу та постанови КМУ від 03 липня 2013 р. № 406 саме Адміністрація морських портів України є основним водокористувачем акваторії портів. Підрозділи з екологічної безпеки АМПУ на постійній основі здійснюють моніторинг екологічного стану портів, проводять щоквартальний збір проб морської води на наявність забруднюючих речовин. Спеціалізований флот, який налічує 28 суден, здійснює локалізацію та ліквідацію виявлених забруднень в акваторії портів. З початку року підрозділами з екологічної безпеки Адміністрації морських портів виявлено 252 випадки забруднення акваторії порту, зокрема й з міських зливових колекторів. За даними експертів саме колекторні та стічні води разом з високою температурою стали причиною цвітіння водоростей під Одесою. Згідно з вимогами законодавства АМПУ надає інформацію про виявлені факти забруднення до територіальних підрозділів Державної екологічної інспекції, які повинні остаточно встановлювати джерела забруднень та вживати заходів для їх припинення. Адміністрація морських портів України забезпечує виконання у портах вимог міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден — МАРПОЛ 73/78, є учасником міжнародної Дунайської комісії з розробки правил запобігання забрудненню річки Дунай. З 2019 року АМПУ розпочала реалізацію у морських портах України власної програми «Ukrainian Ports are Going Green», яка багато в чому відповідає пріоритетам розвитку портів Європи, визначених цього року ESPO. Зокрема, програма АМПУ передбачає введення у портах автоматичної системи моніторингу стану навколишнього середовища з використанням дистанційних датчиків та дронів.

АМПУ — 6 років!

Сьогодні Адміністрація морських портів України відзначає шосту річницю від дня заснування. За цей час новостворене державне підприємство, що об’єднує 13 морських портів у Чорному та Азовському морях, забезпечило впровадження реформи та подальший розвиток портової галузі. Одним з головних завдань АМПУ є розвиток акваторій та інфраструктури морських портів України та сприяння ефективній роботі приватних та державних підприємств портової галузі. За 6 років на ці цілі було спрямовано понад 6,5 млрд грн, які було інвестовано в проекти реконструкції та будівництва причалів та інших гідротехнічних споруд, а також проведення днопоглиблення в портах. Загальний обсяг днопоглиблювальних робіт вже склав понад 43 млн куб. м. Деякі з проєктів були реалізовані вперше за останні 10–20 років. Наприклад у минулому році вперше за 20 років було завершено реконструкцію підхідного каналу у порту Чорноморськ. Реалізований найбільший за останні 11 років проєкт з експлуатаційного днопоглиблення у порту Ізмаїл. Продовжується капітальне днопоглиблення у порту Південний, яке дозволить зробити його одним з найглибших портів Чорноморського басейну. Вкладаючи багатомільярдні інвестиції у розвиток портової інфраструктури, ДП «АМПУ» за 6 років також забезпечило надходження до державного бюджету понад 20 млрд грн. Вітаємо всіх причетних до наших спільних досягнень і бажаємо ще більших успіхів та вдалих проєктів. Сильнішаємо разом!

Близько 1 млрд грн інвестує АМПУ в розвиток портів Азова в 2018–2020 рр.

Близько мільярда гривень інвестицій в інфраструктуру, зниження до 30% відрахувань дивідендів до держбюджету для держстивідорів, 20% знижка на залізничні перевезення і фінансова допомога ЄС на проектування реконструкції автодороги і залізничної гілки. Так виглядає перелік реальних кроків та ініціатив, що вимагають затвердження на державному рівні та стосуються підтримки українських портів Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі, який обговорювався на конференції «Зернова логістика та термінали України 2019» 12 червня в Маріуполі. Порти Маріуполь і Бердянськ активно диверсифікують свої потужності з перевалки вантажів. У 2019 році в Маріуполі повинен почати роботу зерновий термінал, а в минулому році нові потужності з перевалки зерна були введені в експлуатацію в Бердянському порту. Необхідними умовами для розвитку цих портів, що мають стратегічне значення для України на Азовському морі, є державні та приватні інвестиції, залучення нових вантажів і комплексний розвиток транспортної інфраструктури регіону. «Адміністрація морських портів України, зі свого боку, протягом 2018–2020 рр. направить на реалізацію проектів з розвитку інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ близько 1 млрд грн. Йдеться, зокрема, про реконструкцію причалу № 4 в рамках реалізації проекту держстивідора «ММТП» з будівництва нового зернового терміналу. Крім того, значна частина цих коштів піде на відновлення паспортних глибин в обох портах, що дозволить повністю використовувати їхні технічні можливості по завантаженню суден і підвищити їх конкурентоспроможність»,— заявив на відкритті конференції керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Він також підкреслив, що істотно збільшити інвестиційний потенціал галузі і стати хорошим стимулом для розвитку українських портів, в тому числі на Азові, може зниження розміру обов'язкових відрахувань до бюджету з 90% до 50% для АМПУ і до 30% — для держстівідорів «ММТП» і «БМТП». Для цього необхідно, щоб Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства інфраструктури. Також позитивний вплив на ефективність роботи портів на Азові надасть 20% зниження вартості доставки вантажів залізницею, анонсоване наприкінці травня поточного року. «Я сподіваюся, що найближчим часом механізм надання знижки буде розроблений і затверджений на рівні Мінінфраструктури та Укрзалізниці. Це істотно розширить можливості портів Маріуполь і Бердянськ, зробить морську логістику більш доступною та зручною як для існуючих, так і для нових вантажовідправників і трейдерів»,— підкреслив Райвіс Вецкаганс. Ще одним важливим кроком для розвитку транспортної інфраструктури регіону в цілому буде продовження співпраці з ЄС з розробки ТЕО автодороги Маріуполь-Бердянськ-Миколаїв, а також розвитку та електрифікації залізничної гілки на ділянці Запоріжжя-Маріуполь.

Морські порти України за п’ять місяців перевищили піврічний обсяг перевалки зерна та руди минулого року

За перші п’ять місяців 2019 року морські порти України обробили понад 61,4 млн тонн вантажів, що майже на 7 млн тонн (або 13%) перевищує аналогічний показник минулого року. За обсягами перевалки хлібних вантажів та руди порти вже перевищили показники перевалки першого півріччя 2018 року. Понад третину перевалки у січні-травні 2019 року – більше 21,9 млн тонн – склала перевалка хлібних вантажів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей обсяг збільшився майже на третину (+ 5,5 млн тонн). Більше, ніж на чверть, зросла перевалка руди, яка склала понад 13,4 млн тонн, досить суттєвим – на 361 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 14,3%, фасованих – більше, ніж у п’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 59,9 тис. TEU (+ 18,4%) за перші п’ять місяців 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт, який за звітний період зріс майже на 20%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст лише в 0,9%, а транзит скоротився на 17,1%. Серед українських морських портів лідерами є чотири порти, які забезпечили понад 87% усього обсягу перевалки протягом останніх п’яти місяців. Південний перевалив приблизно 19,6 млн тонн (+20,4%, порівняно з першими п’ятьма місяцями минулого року. Миколаїв – майже 13,3 млн тонн (+19,5%), Чорноморськ – 10,6 млн тонн (+20,9%), Одеса – понад 10,1 млн тонн (+9,2%). За перші п’ять місяців року морські порти України обробили 4808 суден, що лише на 1% або 47 одиниць менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (1544), Миколаївському (754) та в порту Чорноморськ (685). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже понад 66 тисяч осіб, що на майже 8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 60 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями здебільшого в портах Одеса та Херсон. Іноземні перевезення склали понад 6200 осіб у портах Чорноморськ (поромна переправа), Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за п’ять місяців пройшли вже 3235 суден (рейсів), що на 2% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав майже 3,2 млн тонн, що на 1,3 млн тонн більше, ніж у перші п’ять місяців 2018-го. Здебільшого це зернові та будівельні вантажі, обсяги яких зросли відповідно у 2,2 та 1,4 рази, а також металопродукція. При цьому перевезення річкою зернових складає майже половину від загального обсягу вантажів (1,5 млн тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-травень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.

Відрахування від чистого прибутку держпідприємств транспортної галузі мають бути зменшені,— В. Омелян

Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС.
«Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n