АМПУ та SHIPNEXT створять систему цифрового обміну даними для суден та портів

Адміністрація морських портів України та онлайн-платформа морських перевезень ShipNEXT розпочинають розробку системи цифрового обміну даними для суден та портів. Головна мета проекту – створення сервісу, який дозволить у режимі онлайн розраховувати час підходу суден до порту. Завдяки цьому капітани зможуть обирати оптимальну швидкість підходу до порту, щоб не витрачати зайве паливо та час в очікуванні на рейді. А портові адміністрації отримають можливість значно покращити ефективність та точність планування руху суден в акваторії портів та швартові роботи. «Мій досвід роботи в портах ЄС свідчить, що максимальна прозорість, зрозумілість та передбачуваність усіх процесів мають велике значення для забезпечення якісного сервісу. Тому портова галузь в усьому світі йде шляхом автоматизації потоків документації, підвищення ефективності роботи та мінімізації людського фактора. Саме це ми робимо в АМПУ. Аналог такої системи працює в порту Гамбург, і я переконаний, що такий сервіс буде корисним для українських портів»,— поділився планами під час підписання меморандуму з ShipNEXT керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. За словами директора та засновника ShipNEXT Олександра Варваренко, система розроблена як єдина онлайн-платформа для обслуговування всіх видів вантажу, проведення всіх видів операцій з ними та суднами, тому залучення до неї масиву інформації про суднозаходи та портову інфраструктуру, яким володіє АМПУ, – дуже важливе для обох сторін та перспективне для всього ринку. Користування системою для її учасників буде безкоштовним. Підписання Меморандуму між АМПУ та ShipNEXT сприятиме подальшому впровадженню проектів, спрямованих на цифровізацію та прозорість галузі морської логістики.

АМПУ розпочала реалізацію проекту з експлуатаційного днопоглиблення обсягом 1,85 млн кубометрів у Бердянському морському порту

21 серпня до морського порту Бердянськ прибув земснаряд «DUNAY» — перше з трьох суден днопоглиблювального флоту підрядника, який за договором за ДП «АМПУ» має відновити паспортні глибини цього українського порту на Азовському морі. Спеціалізоване судно має приступити до роботи в акваторії вже сьогодні.

АМПУ: Порядок перевірки та взяття проб води встановлює прозорий механізм визначення джерел забруднення та запобігає корупційним зловживанням

«Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» став уже другим важливим для портової галузі документом, схваленим Кабінетом міністрів України за останні два місяці, безпосередню участь у розробці яких брали фахівці Адміністрації морських портів України. Схвалення цього Порядку – передостанній крок для побудови сучасної та прозорої системи екологічних перевірок у морських портах України. Наступним стане «Порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», який наразі опрацьовується робочою групоюДержавної регуляторної служби, у складі якої також фахівці АМПУ. «За новим Порядком проби з місця забруднення в обов’язковому порядку порівнюються з результатами дослідження показників якості води у фонових точках, які будуть відібрані АМПУ в разі виявлення забруднення. В акваторіях українських портів судна – далеко не перший фактор забруднення. Значно більшу шкоду акваторії наносять стічні води та міські колектори. Ще однією причиною можливих забруднень є порушення правил перевалки вантажів на терміналах. Для визначення джерела забруднення важливо знати, в якому стані була акваторія порту до його виявлення. Саме задля цього АМПУ створила та розвиває систему моніторингу стану акваторії в усіх портах країни та регулярно публікує результати моніторингу на своєму сайті»,— відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. За його словами, це дозволить одночасно запобігти проявам корупції під час встановлення джерела забруднення у портах та не дозволить порушникам природоохоронного законодавства уникнути відповідальності. Відтепер, як зазначають фахівці з екології АМПУ, у портах є чіткі правила, які визначають не тільки, хто і як виявляє факт забруднення, але й одностайний порядок дій для визначення його джерела, у разі якщо є достатні підстави вважати, що забруднення здійснило судно. Зокрема, відтепер чітко визначається: де і хто має забезпечувати відбір проб та хто має бути при цьому присутнім; посуд, у який здійснюється відбір проб; термін зберігання контрольних екземплярів; проведення аналізу проб сертифікованими лабораторіями.

Три важливі факти про днопоглиблення в порту Південний

Розвиток акваторії найпотужнішого порту України – Південного – зокрема її днопоглиблення – найактуальніша тема для фахових обговорень і фахових же пліток у соцмережах. Адже Південний – це не тільки насправді великі кошти, але й найбільш гостра конкуренція. Приємно, що поважні спікери підтверджують правильність розробленого АМПУ проекту розвитку порту Південний та наголошують на необхідності реалізації, щоправда, лише одного з його етапів, який стосується приватного стивідора. Водночас дивує, що експерти у своїх висловлюваннях не роблять наступного необхідного кроку, а саме не озвучують джерела фінансування проекту, вартість якого для АМПУ складає 2 млрд грн. Тож, спробуємо розібратися, що саме робить АМПУ для того, щоб у порту Південний з’явилося більше глибоководних причалів. 1. Усе – за проектом Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на яких працює компанія ТІС — це лише один із чотирьох етапів реалізації масштабного проекту реконструкції акваторії порту в рамках плану розвитку порту Південний. Замовником та виконавцем цього документа, що передбачає здійснення робіт на площі у понад 1747 тис. кв м є саме АМПУ. Проект затверджений розпорядженням Кабміну від 19.04.2017 № 324-р. і за цей час завершено роботи по першому пусковому комплексу. Таким чином, за рахунок АМПУ створені: водний підхід до причалів №№ 23–25, операційна акваторія причалів №№ 23–25, розворотне місце D = 370 м проектною глибиною 16 м. Загальний обсяг днопоглиблення склав 4 339 486 куб. м, створений об’єкт введений у експлуатацію у 2018 році. На цей етап проекту розвитку акваторії Південного, який значно покращив конкурентні умови для найбільшого приватного стивідора ТІС держкомпанією АМПУ витрачено понад 1 млрд грн. Днопоглиблення внутрішнього каналу заплановане в рамках другого пускового комплексу проекту. 2. Підхідний канал до причалів 18–22 – що є та що буде Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на якому наполягає приватний стивідор група компаній ТІС, включено до проекту фінансового плану АМПУ на поточний рік. Тож, Адміністрація аж ніяк не зволікає з підготовкою до реалізації проекту і рекомендації Антимонопольного комітету України значно покращити конкурентні умови для приватного стивідора є цікавими, але не актуальними. Більше того, зараз відбувається коригування проекту. Адже група компаній ТІС вирішила змінити технологію перевантаження, яку планує використовувати на цих причалах. Тож, технічні характеристики проекту необхідно привести у відповідність до планів приватного інвестора, внести відповідні зміни у фінансові та економічні розрахунки, визначити економічну ефективність капітальних інвестицій АМПУ, уточнити термін окупності проекту з проведенням повторної державної експертизи. А для того, щоб роботи по проекту були більш ефективними для держави та приватного стивідора, було вирішено розділити його на додаткові два етапи. В рамках першого глибина внутрішнього підхідного каналу буде доведена до 17 м. Після чого ТІС зможе обробляти на причалах 18–22 судна з більшим осіданням та, за умови наявності гарантованого вантажопотоку, швидко окупити його та приносити додаткові портові збори державі та прибуток своїм власникам. Паралельно з цим триватиме робота над другим етапом – поглибленням внутрішнього каналу до 19 м. 3. Що стає на заваді? Висока вартість проекту — понад 4 млрд грн., та відсутність у АМПУ необхідних коштів через те, що держпідприємство вимушено відраховувати до Держбюджету 90% прибутку (тобто майже все) є причиною того, що проект не може бути реалізований так швидко, як розраховує приватна стивідорна компанія. Кабінет міністрів України затвердив саме таку норму відрахувань і на 2019, і на 2020 роки, фактично паралізувавши інвестиційну діяльність підприємства по капітальним проектам, зокрема і днопоглибленню у Південному. У 2020 році, за попередніми розрахунками, АМПУ зможе спрямувати на капітальні інвестиції в усіх 13 портах лише 500 млн грн, що у 4 рази менше, ніж потрібно для днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22 у Південному. Адміністрація морських портів готова спрямовувати кошти на реалізацію інвестиційних проектів, як у Південному, так і в інших морських портах України, прямим чином зацікавлена у розвитку портової інфраструктури. Але для цього необхідно приймати офіційні рішення на державному рівні, а не дискутувати у соцмережах. Про недостатню кількість коштів для здійснення капітальних інвестицій АМПУ говорить з моменту прийняття Кабміном рішення про збільшення відрахувань до 90%. Не тільки говорить, але й аргументує опонентам, звертається із варіантами вирішення питання до влади, знаходить союзників для зміни ситуації. Було б ефективним, аби приватний бізнес, який першочергово зацікавлений в капітальних інвестиціях АМПУ теж був активним в боротьбі за грамотне рішення щодо відрахувань на користь всій галузі. І активним не тільки в соцмережах і не тільки постфактум.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n