Ukrainian Ports Forum 2019 в цифрах

Ukrainian Ports Forum вдруге став наймасштабнішию подією портової галузі в Україні. Цьогоріч у ньому взяли участь 670 учасників, понад чверть з яких – представники іноземних компаній з 36 країн світу. Форум продовжує пригортати увагу не тільки портової бізнес-спільноти, але й представників компаній інших галузей. Загалом наприкінці травня в Одесі для обговорення перспектив розвитку українських портів та проведення бізнес-зустрічей зібралося понад 300 компаній, серед яких – провідні світові корпорації та українські підприємства. Майже половина аудиторії Ukrainian Ports Forum 2019 – це ТОП-менеджери та/або власники компаній. Під час форуму відбулося 4 спеціалізовані сесії, 4 сайд-івенти, підписано 3 меморандуми. Вперше в рамках заходу був організований B2B-простір для зустрічей та презентацій яким скористалися близько 70 компаній. Організатори Форуму — Адміністрація морських портів України та «Центр транспортних стратегій» — дякують усім партнерам Ukrainian Ports Forum 2019, які разом з нами зробили все, аби цьогорічна подія була цікавою та корисною для усіх: — Mavega Group — COFCO International — Orexim — FEDNAV - Louis Dreyfus Company — International Financial Corporation — P&O Maritime — Arcelor Mittal — HHLA Container Terminal Odessa — Raiffeisen Bank Aval — Delta Wilmar — Euroterminal — European Business Association — POSCO International — American Chamber of Commerce — Portinvest — Huawei — Академія ДТЕК — ADM — Kyiv School of Economics — PLASKE — Deloitte — Інтер Транспорт — Укргазбанк — Rabota.ua — ГМК-Центр — Latifundist Media — Міжнародний морський журнал «Судоходство» — Порты Украины — Investory News Тим часом ми вже починаємо працювати над Ukrainian Ports Forum 2020. Тож, до зустрічі наступного року в Одесі!

UPF-2019: HR-експерти визначились із кроками щодо трансформації персоналу портової галузі

Перепідготовка існуючих та навчання нових спеціалістів в портах відповідно до потреб ринку стали головними темами HR-конференції UKRAINIAN PORTS: PEOPLE DEVELOPMENT, яка відбулася в Одесі в межах Ukrainian Ports Forum-2019. Експерти визначались, як портовій галузі на етапі кадрової трансформації налагодити систему розвитку і навчання персоналу.   За даними компанії Deloitteв Україні, впровадження цифрових технологій у різних галузях до 2030 року призведе до вивільнення 400 млн працівників в світі. Але зворотній бік цього процесу полягає у тому, що близько 375 млн працівників, які зможуть вчасно оволодіти необхідними компетенціями, отримають нові робочі місця. Ця світова глобальна тенденція стосується безпосередньо і портової галузі. Так, дослідження Deloitteв Україні свідчать про те, що до 2040 року майже 90% операцій, що виконуються кранами у портах, будуть автоматизовані. «Портова галузь вже проходить трансформацію в роботі з персоналом. І цей процес буде тільки пришвидшуватися, тому що конкуренція вимагає від усіх нас підвищення ефективності. Адміністрація морських портів України зі свого боку намагається визначити основні потреби портової галузі у нових компетенціях. Саме для цього ми ініціювали дослідження спільно з компанією Deloitte в Україні. Отримана інформація дозволить нам консолідувати власні можливості та зусилля приватних і державних компаній та установ задля розробки та впровадження програм перепідготовки кадрів»,— зазначив керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Під час конференції було підписано угоду про співпрацю між АМПУ та Національним університетом «Одеська морська академія», а також меморандум з Одеським державним екологічним університетом. Окремо Райвіс Вецкаганс підкреслив важливість обміну досвідом із провідними компаніями – учасниками HR-конференції, які вже мають ефективну систему розвитку персоналу та навіть власні корпоративні університети. Так, свій досвід та рекомендації стосовно кадрової трансформації на конференції представили: Deloitte в Україні, Київська школа економіки (КSE), Адміністрація порту Антверпен, Офіс підтримки реформ Кабінету Міністрів України, «Дельта-Вілмар СНД», НАК «Нафтогаз України», «ДТЕК», «Портінвест», «Метінвест», «Кернел» та інші компанії. Наприклад, у НАК «Нафтогаз» також активно співпрацюють з кількома вишами. За словами директора з персоналу компанії Маргарити Короткової, програма спрямована на те, щоб за кілька років отримати перше покоління випускників з компетенціями, відповідними запитам галузі. Як зазначили учасники заходу, світові тенденції свідчать про актуальність поєднання кількох сучасних спеціальностей у межах однієї нової та появу мультифункціональних працівників, що передбачає загальне підвищення рівня кваліфікації робочих спеціальностей. Серед інших вагомих тенденцій та вимог до працівників, відзначених провідними HR-керівниками українських компаній та освітніх структур,— необхідність взаємодіяти в межах тимчасових команд, зокрема об'єднаних онлайн, співпрацювати зі штучним інтелектом та широко використовувати сучасні технології і складні гаджети, проявляти гнучкість і креативність при пошуку рішень. Важливо відзначити, що на бізнес та державні структури лягає відповідальність за перекваліфікацію працівників, їх підготовку до нових вимог та створення безпечних умов їх переходу до нових спеціальностей, насамперед технологічно-виробничих, яких найбільше потребує сучасна портова сфера. Головні кроки, які портовий бізнес вважає першочерговими для адаптації кадрової політики галузі до потреб ринку, озвучила під час конференції директор з персоналу компанії «Портінвест» Євгенія Салюк. «Для галузі необхідно створити або актуалізувати професійні стандарти за основними портовими спеціальностями. А на їх основі вже розробити сучасні цільові програми навчання. Паралельно з цим потрібно працювати над створенням незалежних кваліфікаційних центрів, які будуть підтверджувати кваліфікацію випускників навчальних закладів, а також працюючого персоналу»,— відзначила вона. Також, за словами експерта, пріоритетом для великих держпідприємств галузі є більш активна діяльність керівництва компаній та HR-підрозділів щодо підвищення кваліфікації та освоєння нових спеціальностей робітниками. Особливо актуально це тому, що чисельність персоналу у них значно вища, ніж у приватних компаніях. Окремо державі слід звернути увагу на необхідність підготовки менеджерів-лідерів, які б могли провести держпідприємства портової галузі через трансформацію як форми власності, так і кадрової політики. Задля вирішення цих завдань необхідно об’єднати зусилля влади, приватних та державних підприємств, щоб у підсумку вивести кадровий потенціал портової галузі на якісно новий рівень. Цей рівень передбачає, зокрема, значно глибшу обізнаність із сучасними технологіями, зокрема цифровими, та їх активне використання «синіми комірцями» на всіх виробничих етапах. «Ми вже конкуруємо з технологіями, і водночас уміння з ними працювати визначає рівень цінності та ефективності кожного працівника, а отже – продуктивності виробництва в цілому. Тож кожній компанії, і це особливо важливо для державних підприємств, потрібно досягти високого рівня навичок своїх працівників у використанні технологій і штучного інтелекту. Нові знання стають значною частиною продуктивності праці в цілому. Тож HR-фахівцям потрібно подбати про постійний розвиток як soft, так і hardskills персоналу, використовуючи при цьому широкий набір інструментів та розкриваючи потенціал кожного працівника»,— підбила підсумки член Наглядової ради АМПУ, віце-президент з бізнес-освіти Київської школи економіки Юлія Клименко.

UPF-2019: Конкурентоспроможність вантажів ГМК-комплексу Україні залежить від збільшення глибин та модернізації спеціалізованих терміналів у портах

Вантажі гірничо-металургійного комплексу залишаються однією з основних номенклатур у морських портах України. Зараз вони займають впевнене друге місце після аграрних. У минулому році було перевалено понад 52 млн тонн продукції ГМК. В рамках Ukrainian Ports Forum-2019 міжнародні експерти акцентували увагу на тому, що українським вантажовласникам та портам слід бути готовими до збільшення кількості заходів великих суден класу Newcastlemaх. Це дозволить збільшити суднові партії, знизити витрати на логістику та зробити український експорт менш вразливим до коливання світових цін. Серед основних проблем у сфері перевалки промислових вантажів в Україні представники провідних компаній зі США, Німеччини, Італії, ОАЕ, Болгарії, України, Хорватії та інших країн відзначили необхідність створення глибоководних портів, розвиток спеціалізованих терміналів, оснащених сучасним обладнанням для обробки гірничо-металургічних вантажів, а також забезпечення стабільної роботи українських портів на Азовському морі. Президент глобальної логістичної компанії Clarksons Platou (Італія) Массімо Дентиче на форумі в Одесі відзначив світову тенденцію збільшення флоту суден класу Newcastlemaх, які складають понад 41% від загальної кількості нових суден, які зараз замовлені судновласниками у світі. «Перехід на сучасні великі судна значно покращить економічну ситуацію як для судновласників, так і для портових операторів. Тому наразі необхідно довести глибини українських портів до належного для таких суден рівня, щоб залишатися конкурентоздатними у порівнянні з конкурентами на світових ринках», – відзначив експерт. В Україні існує лише один порт, який вже практично має необхідні глибини. Це порт Південний. Адміністрація морських портів України завершує тут черговий етап днопоглиблення. «АМПУ вже практично забезпечила доведення глибин підхідного каналу, маневрових зон та операційних акваторій окремих причалів порту Південний до 20 м. У цей проєкт було вкладено понад півмільярда гривень, а обсяг робіт з днопоглиблення склав 2,7 млн м3», – прокоментував реалізацію масштабного проєкту у порту керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Ще одна проблема, про яку йшлося на форумі в Одесі, – необхідність забезпечення вільного судноплавства в Азовському морі. Через проблеми, які виникли наприкінці минулого року з проходом суден через Керч-Єнікальський канал, вантажовласники вимушені були переорієнтувати частину вантажів до українських портів на Чорному морі. Але технічне оснащення терміналів не завжди дозволяло обробляти відповідні обсяги у необхідні строки. Зараз ситуація у Керченський протоці дещо стабілізувалась, до того ж АМПУ вдалося залучити підрядника для відновлення паспортних глибин у портах Маріуполь та Бердянськ та на підхідних каналів до них. Обсяг інвестицій АМПУ у ці проєкти складає майже 725 млн грн. Крім того, нещодавно були озвучені наміри АТ «Укрзалізниця» надати 20% знижку на доставку вантажів до українських портів на Азовському морі. Все це дозволяє сподіватись на підвищення конкурентоспроможності перевалки вантажів через порти Маріуполь та Бердянськ. Проте державі та бізнесу слід посилити взаємодію задля розвитку спеціалізованих термінальних потужностей в українських портах. Оптимальним форматом для цього є проєкти державно-приватного партнерства, зокрема концесії, які дозволили, наприклад, Болгарії, за 4 роки залучити понад 127 млн євро у розвиток порту Бургас та збільшити обсяги перевалки у ньому майже у 5 разів. Наразі в Україні реалізовуються пілотні проєкти концесії держстивідорів у портах Ольвія та Херсон, підготовлені Міністерством інфраструктури, командою міжнародних консультантів та фахівцями АМПУ. Концесійні конкурси можуть бути оголошені вже у червні-липні. Більш докладно про це читайте за посиланням. Як повідомлялось раніше, наступними можливими проєктами концесій у портовій галузі є проєкти розвитку спеціалізованих терміналів в портах Південний та Чорноморськ.

Уряд упорядкував назви філій ДП «АМПУ» у раніше перейменованих морських портах України

У зв’язку зі зміною назв морських портів Іллічівськ та Южний на морські порти Чорноморськ та Південний, а спеціалізованого морського порту Октябрьск на спеціалізований морський порт Ольвія, виникла необхідність приведення у відповідність назв розташованих у вказаних морських портах філій ДП «АМПУ» (адміністрацій морських портів). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 46 «Про перейменування морського порту Іллічівськ та спеціалізованого морського порту Октябрьск», постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 341 «Про перейменування морського порту Южний та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»,  наказу Міністерства інфраструктури України від 28.05.2019 № 404 «Про затвердження положень про філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», враховуючи зміни у назві деяких філій та у реквізитах їх місцезнаходження, передбачається зміна назв: — філії «Октябрьск» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») на філію «Ольвія» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація спеціалізованого морського порту Ольвія); — Іллічівської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту) на Чорноморську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Чорноморськ); — Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний») на Південну філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Південний). Зміни у місцезнаходженнях: — для Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Чорноморськ) змінено м. Іллічівськ на м. Чорноморськ; — для Скадовської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Скадовського морського порту) змінено назву вулиці Пролетарська на Магнібурську. 04 червня у встановленому порядку проведено державну реєстрацію вищезазначених змін у назвах філій та змін, що відбулись у реквізитах місцезнаходження.

Представники провідних міжнародних контейнерних ліній обговорили на форумі в Одесі перспективи створення в Україні чорноморського контейнерного хабу

Наприкінці травня перевалка контейнерних вантажів в українських портах перевищила 5 млн тонн, що майже на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збільшення вантажообігу контейнерів в українських портах спостерігається протягом останніх 3 років і триває в поточному році. Чи достатньо цього для створення в Україні чорноморського контейнерного хабу? Це питання, а також основні тренди ринку на Ukrainian Ports Forum 2019 обговорювали представники провідних міжнародних логістичних компаній і контейнерних ліній. На сьогодні спеціалізовані контейнерні та зернові термінали в українських портах розвиваються найбільш динамічно. «Зараз АМПУ спільно з двома провідними міжнародними компаніями – французькою CMA CGM і німецькою HHLA – реалізує в порту Одеса інвестиційні проекти, спрямовані на збільшення потужності їхных контейнерних терміналів і поліпшення технічних параметрів причалів, на яких обробляються контейнеровози. Відповідно до Стратегії розвитку морських портів України, до 2038 року перевалка контейнерів має зрости більш, ніж удвічі і наблизитися до 2 млн TEU»,— прокоментував результати роботи портів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Учасники Ukrainian Ports Forum 2019 відзначили, що в України є великий потенціал розвитку перевалки контейнерних вантажів. Серед ключових рекомендацій для розвитку цього напрямку вони відзначили швидке спрощення портових і митних процедур, а також активне впровадження сучасних програмних рішень у цій сфері. При виборі маршруту потенційні клієнти враховують швидкість і простоту проходження процедур на всіх етапах логістичного ланцюжка, а також наявність розвиненої транспортної мережі, включно з автомобільним і залізничним транспортом. Це допоможе не тільки утримати позитивний тренд збільшення перевалки, який спостерігається з 2018 року, але і значно посилити його. Розвиток транспортної інфраструктури в Україні може стати тим ключовим фактором, який може залучити компанії, що користуються сьогодні більш західними маршрутами для доставки товарів, наприклад, з Китаю у Європу. Поліпшення інфраструктури має також враховувати наявність перевалочних центрів, наприклад, сухих портів, на кордонах з Білоруссю, Румунією, Польщею та іншими країнами, де могли б працювати оператори контейнерних терміналів. На думку керівника відділу закупівель у Південній Європі контейнерної лінії Maersk Іренеї Віллар Карілло, позитивна динаміка, яку демонструють українські порти в обробці контейнерів, а також стабілізація економіки і підвищення споживчого попиту створюють передумови для створення в східній частині Чорного моря контейнерного хабу. Розвиток термінальних потужностей в Одеському порту та успішна робота спеціалізованих терміналів у портах Південний і Чорноморськ також сприяють цьому, відзначає виконавчий директор Cosco Shipping Lines (Україна) Ванг Хінліанг. Однак, на думку експертів, існує і ряд стримуючих факторів. Так, президент компанії HHLA Філіп Свенс зазначив, що створенню регіонального перевалочного центру в Україні перешкоджає політична нестабільність і недостатній розвиток залізничної інфраструктури. Також, за його словами, рівень контейнеризації зерна – основи експорту українських портів – може бути значно більшим. Керуючий директор Mediterranean Shipping Company (Україна) Рашид Буда звернув увагу на існуючі обмеження проходу великих суден через протоку Босфор, а також на необхідність наявності в українських портах відповідного обсягу вантажопотоку для роботи в режимі хабу. Підбиваючи підсумки дискусії, Вольфганг Хуртьене, член Наглядової ради ДП «АМПУ», експерт Світового банку з розвитку портової інфраструктури зазначив, що за більшістю із зазначених проблемних питань АМПУ за участю держави, стивідорів та інших компаній, відповідальних за розвиток транспортної інфраструктури на національному рівні, вже веде роботу. Подальше підвищення конкурентоспроможності українських портів має зміцнити їхні позиції в Азово-Чорноморському басейні.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n