UPF 2019: Переможці пілотних конкурсів щодо концесії держстівідорів у портах Ольвія і Херсон зареєструють в Україні окремі компанії для реалізації проєктів

31.05.2019 в межах Ukrainian Ports Forum 2019 відбувся круглий стіл, присвячений проєктам державно-приватного партнерства в українських морських портах. Консультанти з Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) поінформували інвесторів про останні зміни, що були внесені в концесійні проєкти в ході підготовки до проведення конкурсів внаслідок консультацій з представниками бізнесу та державних органів. Як зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, основне завдання пілотних проєктів – залучити в українські порти найкращі міжнародні практики й технології. Тому команда міністерства і міжнародних експертів докладає всіх зусиль для того, щоб пілотні проєкти концесії держстівідорів у портах Ольвія і Херсон були реалізовані найближчим часом. Планується, що концесійні конкурси будуть оголошені найближчим часом у червні-липні 2019 р. Конкурсна документація вже розроблена і направлена ​​на затвердження до Кабінету Міністрів України. На проведення конкурсу та визначення переможця чинне законодавство дає трохи більше трьох місяців. З переможцями будуть підписані договори, сторонами яких стануть: Міністерство інфраструктури України, Адміністрація морських портів України, компанія – переможець конкурсу, а також підприємство (SPV), яке буде створено і зареєстровано переможцем конкурсу в Україні для реалізації проєкту. Старший інвестиційний радник IFC Олег Кудашов рекомендував інвесторам, які планують узяти участь у конкурсі, починати підготовку заявок уже зараз. «Багато інвесторів відзначали, що 60 днів для подачі заявок – це занадто короткий період, але оскільки новий закон про концесії ще не прийнятий, ми маємо такі рамки. Тому підготовку потрібно починати вже зараз», – зазначив представник IFC. Також розробники пілотних проєктів поінформували інвесторів, що при підготовці до конкурсу були враховані рекомендації представників бізнесу та АМПУ. «Концесійний проєкт повинен бути вигідним для всіх учасників, тож команда міжнародних консультантів забезпечує постійний діалог з усіма сторонами. Адміністрація морських портів України передасть концесіонеру причали та іншу інфраструктуру. Для нас важливе виконання майбутнім інвестором зобов'язань з поточного та капітального ремонтів протягом усього терміну реалізації проєкту, а також планів по нарощуванню вантажопотоків через ці порти», – підкреслив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Відповідно до думок потенційних учасників, у рамках проведення IFC т. зв. market sounding для збільшення кількості потенційних учасників конкурсу вимогу про необхідність досвіду роботи з вантажами в портовій галузі розширили, включивши в допустимий досвід усю номенклатуру вантажів. Також у межах реалізації концесійного проєкту передбачається перехідний період терміном до двох років, протягом яких концесіонер зможе підготувати і узгодити безпосередньо інвестпроєкт, оформити ліцензії та інші необхідні дозвільні документи, провести інвентаризацію майна, що передається в концесію. Основні умови пілотних концесійних проєктів залишилися незмінними: обов'язкові інвестиції в розвиток обох портів у розмірі близько 60 млн дол. для проєкту в Ольвії і 8 млн дол. для проєкту в Херсоні, виділення коштів у розмірі не менше 5% від обсягу капітальних інвестицій (CapEx) на розвиток транспортної інфраструктури міст, де розташовані порти і, звичайно, дотримання соціальних зобов'язань перед працівниками підприємств, які передаються в концесію. Крім того, очікується значне зростання вантажообігу і збільшення відрахувань до місцевих бюджетів.

UPF 2019: Майже 100% українських морських портів відповідають міжнародним нормам безпеки

30 травня в рамках Ukrainian Ports Forum-2019 відбувся круглий стіл Ukrainian Ports: Maritime Security Agenda. Українські і міжнародні експерти з морської безпеки посольства США, Міжнародної морської організації (IMO) та ОБСЄ зібрались в Одесі, аби обговорити відповідність рівня безпеки українських морських портів міжнародним конвенціям. Учасники зустрічі відзначили суттєву позитивну динаміку приведення українських портів і портових засобів у відповідність до міжнародних вимог систем безпеки. За даними, представленими на круглому столі заступником голови ДП «АМПУ» з морської та внутрішньої безпеки Сергієм Гронським, за рік, що минув з моменту проведення аналогічної конференції в рамках Ukrainian Ports Forum 2018, АМПУ підтвердила відповідність міжнародним вимогам з морської безпеки 38 портових засобів. Це більш ніж в 2 рази перевищує минулорічний показник. «Зараз практично всі портові засоби, за винятком нещодавно створених, охоплені оцінками охорони, мають необхідну документацію і відповідають міжнародним нормам. У 2019 ми плануємо провести аналогічну оцінку ще в чотирьох портах і привести у відповідність ще близько 20 портових засобів. Таким чином, рівень охоплення складе більше 90% і це означає, що українські порти і термінали на високому рівні відповідають міжнародним нормам з безпеки», — прокоментував результати роботи Сергій Гронський. Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк наголосив на безальтернативності дотримання вимог міжнародного та національного законодавства в питаннях морської безпеки і охорони портів усіма суб'єктами системи морської безпеки. А глава наглядової ради АМПУ, перший заступник Державної служби морського та річкового транспорту Дмитро Баринов закликав всіх учасників ринку до координації дій і об'єднання зусиль задля забезпечення безпеки в портах. При реалізації цих завдань Україна може розраховувати на міжнародну технічну допомогу. Так, керівник відділу технічної співпраці Міжнародної морської організації в Західній Азії і Східній Європі Івайло Валев заявив про готовність IМО включати Україну в свої програми технічної допомоги для імплементації міжнародних конвенцій. За словами директора Департаменту морської безпеки ДП «АМПУ» Андрія Кашуби, наразі ведеться активна робота з залучення технічної допомоги для навчання співробітників АМПУ, служб морської безпеки портів і офіцерів охорони портових засобів по модельним курсам ІМО в питаннях виконання Кодексу охорони суден і портових засобів (ОСПС). АМПУ також співпрацює в питаннях взаємодії підвищення рівня морської безпеки з Програмою експертного контролю і захисту кордонів Уряду США (ExBS). Про її можливості на форумі розповів керівник програми Джеймс Джонс. За останні роки налагоджена тісна співпраця між береговою охороною США і АМПУ: проведено ряд навчальних семінарів для співробітників служб морської безпеки морських портів і портових операторів, ділових зустрічей і дискусій. Представники іноземних делегацій щоразу відзначають значний успіх України у впровадженні Кодексу охорони суден і портових засобів (ОСПС), який є ключовим показником ефективних заходів безпеки портів у всьому світі. Окремо учасники зустрічі обговорили питання залучення аутсорсингових охоронних компаній для посилення і підтримки режиму перебування в портах. Було відзначено що така практика успішно використовується в портах Антверпена, Роттердама, Гамбурга і Прибалтики. В Україні вона також впроваджена в декількох портах (Ізмаїл та Миколаїв). Перші результати реорганізації системи охорони показали економію коштів на рівні близько 5 млн грн на рік при збереженні якості охоронних послуг та підвищення рівня їх технічного оснащення. За прогнозами АМПУ переведення на аутсорсинг охорони в Одеській та Іллічівській філіях АМПУ може забезпечити економію на рівні ще 14 млн грн. Всі спікери наголосили на необхідності чіткого дотримання норм національного та міжнародного законодавства з морської безпеки як сегмента безпеки всієї країни і закликали до повного виконання вимог і норм всіх суб'єктів морської безпеки. Довідка: Участь в круглому столі Ukrainian Ports: Maritime Security Agenda взяли понад 100 осіб: топ-менеджмент і PFSO (офіцер охорони портового засобу) державних і приватних стивідорів, керівники структурних підрозділів АМПУ з морської та внутрішньої безпеки, філії (PSO), представники Морської адміністрації, Посольства США в Україні, ОБСЄ, галузевих міжнародних організацій (IMO). Також були присутні представники Державної прикордонної служби України, Державної фіскальної служби, Національної поліції охорони, Служби безпеки України.

В Одесі розпочав роботу другий міжнародний Ukrainian Ports Forum 2019

Одеса, 30 травня 2019 року. Сьогодні в Одесі розпочала роботу головна подія української портової галузі – Ukrainian Ports Forum 2019. Учасники з 35 країн світу зібрались, аби обговорити широкий спектр актуальних для українських портів питань в експертному середовищі. Ключові теми Форуму — реформа галузі, спільні з ЄС проекти по розвитку портової та логістичної інфраструктури. Також учасники заходу — представники влади, міжнародного співтовариства, українські і закордонні інвестори, експерти та аналітики ринку протягом двох днів обговорюватимуть наявні та перспективні проекти державно-приватного партнерства у портовій галузі, особливості перевалки ключових типів вантажів. Зокрема аграрних, контейнерних, промислових вантажів в Україні та світі, різноманітні аспекти реалізації інвестиційних проектів. «Цьогорічний Український портовий форум значно перевершив минулий як за спектром тем, запропонованих до обговорення, так і за географією учасників. Обговорити нагальні питання портової галузі до Одеси завітали гості з 35 країн світу. Ми бачимо великий інтерес до Форуму з боку міжнародного та українського експертного товариства та маємо амбітні плани зробити Ukrainian Ports Forum ще масштабнішим – важливою подією міжнародного рівня на рівні не лише Азово-Чорноморського басейну, але й країн Європи та Азії»,— зазначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. У своєму виступі Голова АМПУ окреслив ключові перепони, які наразі гальмують розвиток та інвестиції в українські порти. Він закликав до якнайшвидшого прийняття Верховною Радою закону про концесію та інших галузевих законопроектів, урегулювання питань зависоких відрахувань до бюджету, які змушені сплачувати держпідприємства портового сектору. Також актуальним є питання доступу українських компаній до грантів ЄС для реалізації проектів у портовій галузі. Також Райвіс Вецкаганс урочисто представив присутнім членів Наглядової ради ДП «АМПУ», наголосивши на необхідності подальшого реформування портової галузі та корпоратизації компанії. «Створення Наглядової Ради АМПУ – це лише перший крок довгого шляху перетворень. Наша мета – забезпечити абсолютну прозорість усього адміністративного устрою підприємства та допомогти йому стати сучасною прогресивною компанією»,— наголосив Дмитро Барінов, голова наглядової ради АМПУ, перший заступник голови Морської адміністрації. Програма цьогорічного Ukrainian Ports Forum 2019 насичена супутніми спеціалізованими подіями, які відбуваються паралельно: - Конференція EBA про лобізм інтересів портової галузі - Традиційна галузева HR- конференція - Круглий стіл з морської безпеки в портах - Детальне обговорення пілотних концесійних проектів у портах - серія B2B-зустрічей. Форум триватиме два дні: 30 та 31 травня. Повна програма розміщена на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Слідкувати за дискусією наживо можна на офіційному каналі АМПУ на Youtube за цим посиланням. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.

АМПУ та «Бруклін-Київ» за участю «Луї Дрейфус Компані Україна» визначили строки завершення робіт по проекту на причалі 1-з в порту Одеса та погодили плани його подальшого розвитку

Адміністрація морських портів України, ТОВ «Луї Дрейфус Компані Україна» та ТОВ «Бруклін-Київ» в рамках Ukrainian Ports Forum 2019 підписали меморандум про співпрацю. Цей документ визначає строки завершення робіт по будівництву причалу 1-з в порту Одеса та нового зернового комплексу. Інвестиційні проекти, загальна вартість яких складає понад $250 млн, мають бути завершені до кінця 2019 року. «Нам дуже приємно, що на фінальному етапі АМПУ та приватним інвесторам на фінальному етапі вдалося синхронізувати роботи та вийти на закінчення проектів по причалу 1-з та зернового терміналу цього року майже одночасно. Саме про це йдеться у цьому меморандумі», — відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. За його словами, подальший розвиток проекту передбачає визначення: економічної доцільності днопоглиблення до 13,5 м, наявності додаткових вантажопотоків, строків реалізації. Зараз планується, що після завершення робіт у 2019 році новий термінал повинен вийти на обсяг не менше 3 млн т на рік. Підписи під меморандумом поставили: від АМПУ – керівник Адміністрації Одеського морського порту Ігор Ткачук, від «Бруклін-Київ» — президент компанії «Бруклін Київ» Юриій Губанков. Приватні інвестори – «Бруклін-Київ» за участі та підтримки Європейського Банку Реконструкції та Розвитку та компанії «Луї Дрейфус Компані Україна» – розпочали реалізацію інвестиційного проекту з будівництва сучасного перевантажувального зернового комплексу в тилу причалу № 1-з в районі Андросвіського молу Одеського морського порту у 2012 році. За цей час було закінчено роботи по трьом з п’яти черг проекту (1,3 та 4). Друга та п’ята фінішують цього року. Адміністрація морських портів України долучилася до реалізації проекту у 2013 р. та забезпечила будівництво нового причалу № 1-з з довжиною причальної стінки 254,02 м; шириною причалу 35,4 м та глибиною біля кордону причалу 12 м.

У Ізмаїлі відбувся перший міжнародний форум з розвитку туризму

Адміністрація Ізмаїльського морського порту організувала і провела перший міжнародний форум «Розвиток туризму в українських Дунайських портах — шлях до економічного зростання регіону». Надалі Форум планується проводити на постійній основі — двічі на рік. Захід, що відбувся за сприяння мерії Ізмаїла та комунальної установи «Ізмаїльське бюро сприяння інвестиціям» пройшов в оновленій будівлі морського вокзалу. "Мета нашого Форуму — об'єднати інтереси судновласників, туроператорів, і інших представників туристичного бізнесу для створення нових туристичних маршрутів перевезень водним транспортом, які дозволили б збільшити пасажиропотік в українських Дунайських портах і розкрити туристичний потенціал Ізмаїла і усього регіону. Для нас цілком очевидно, що розвиток туристичної сфери допоможе підвищити загальноекономічні показники регіону, створить нові робочі місця і підвищить інвестиційну привабливість Придунав'я в цілому,— підкреслив начальник Адміністрації Ізмаїльського морського порту Сергій Лапоног. Форум зібрав усіх, хто зацікавлений і просуває розвиток круїзного туризму в Дунайському регіоні: представників туристичного бізнесу, у тому числі, зарубіжних, експертів грантових проектів ЄС, судноплавних компаній, Адміністрації річкових портів України, влади міста і регіону і, зрозуміло, організаторів — ДП «АМПУ», адміністрацій Ізмаїльського і Одеського морських портів. Завдяки такому високому рівню представництва і зацікавленості, Форум пройшов у форматі активної і конструктивної дискусії. Стратегію ДП «АМПУ» з розвитку туризму в українських Дунайських портах представив начальник управлінь каналів і акваторій Олександр Попов. Основними драйверами розвитку він назвав політичну і економічну стабільність в країні, просування і рекламу українського Придунав'я в європейських країнах Дунайського басейну, перегляд ставок портових зборів для пасажирських суден (групи Б) в морських портах, розташованих в гирлі і на річці Дунай, подальше вдосконалення інфраструктури. Про плани міста щодо розвитку туристичної сфери розповів міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко, підкресливши зацікавленість міської громади в усіх туристичних маршрутах, що пролягають через Ізмаїл. На думку мера міста, Ізмаїлу необхідно орієнтуватися на досвід сусідів по Дунаю,— румунських колег. За останні роки туристична індустрія в румунській частині дельти Дунаю розвивається вражаючими темпами. «За сезон сусідня Тулча приймає по 280 суднозаходів круїзних судів, і це той рівень, на який нам необхідно орієнтуватися,— зазначив міський голова в ході брифінгу для журналістів на Форумі.— Для нас дуже важлива присутність Ізмаїла в туристичних маршрутах, як кінцевої точки виходу туристів з України, або їх транзитної точки переміщення. Нам потрібен спільний туристичний продукт за участю державних структур (ДП „АМПУ“), органів місцевого самоврядування, представників малого і середнього бізнесу. Наша кінцева мета — залучення до 10 тисяч туристів в рік. Це — близько двох мільйонів євро надходжень для малого і середнього бізнесу, а значить — вірний шлях до зростання добробуту містян». Створення конкурентоздатного турпродукту — один з головних напрямів роботи у сфері розвитку туризму в Ізмаїлі. Цікаву і змістовну презентацію туристичного потенціалу Ізмаїла у рамках Форуму провів начальник відділу культури Ізмаїльської міськради Сергій Лузанов, детально розповівши про усі напрями цієї сфери. До речі, багато пам'яток міста учасники Форуму змогли побачити на власні очі під час спеціально організованої оглядової екскурсії містом. Програму розвитку туризму Дунайського субрегіону презентував начальник управління туризму, рекреації і курортів Одеської обласної держадміністрації Олександр Шека, високо оцінивши потенціал Ізмаїла для просування туристичного продукту. «Я часто буваю в Ізмаїлі і кожного разу бачу нові якісні зміни його зовнішнього вигляду,— підкреслив він.— Останнім часом Ізмаїл досить активно бере участь в міжнародних виставках і форумах, і я бачу зростаючий інтерес до цього міста у іноземних туроператорів». Активну участь в програмі форуму взяла румунська делегація у складі представників повітів Тулча і Констанца. Керівник делегації, голова Асоціації розвитку туризму в дельті Дунаю повіту Тулча Каталін Цибуляк розповів, що в ході обговорення шляхів взаємовигідної співпраці в туристичній сфері з мером Ізмаїла Андрієм Абрамченко, розглядалися варіанти організації турів вихідного дня і реалізація транскордонного проекту прямого річкового сполучення між Ізмаїлом і Тулчею. Перспективними сторони визначили екологічні тури в дельту Дунаю і гастрономічні маршрути для поціновувачів національної кухні. За підсумками зустрічі румунська сторона заявила про наміри включити Ізмаїл в пасажирські маршрути, які сьогодні пролягають через Тулчу. »Ми вважаємо доцільною роботу над залученням круїзних компаній в Дельту Дунаю і розвитком річкових пасажирських перевезень в її українській частині,— зазначив пан Цибуляк. – З метою розширення маршруту для української сторони ми можемо запропонувати туристичні родзинки Ізмаїла як спільний проект для туроператорів і організаторів круїзів. На мою думку, від цього виграють обидві сторони — українська і румунська". Завершився захід підписанням профільної угоди між Ізмаїльським бюро сприяння інвестиціям і Асоціацією менеджменту туристичних напрямів і об'єктів дельти Дунаю (Румунія). Після чого гості міста були запрошені на екскурсію, змогли продегустувати блюда бессарабської кухні, познайомитися з народними фольклорними колективами. За підсумками форуму прийнято рішення продовжити співпрацю з румунською Асоціацією менеджменту туристичних напрямів і об'єктів дельти Дунаю і взяти участь в туристичному форумі, який буде організований румунською стороною у вересні цього року. Адміністрацією Ізмаїльського морського порту буде розглянута можливість розміщення біля морвокзалу гастро-сувенірного павільйону для круїзних туристів. Форум з розвитку туризму в українських Дунайських портах на базі Адміністрації Ізмаїльського порту планується проводити на постійній основі — двічі на рік. «Я дуже задоволений результатами заходу, задоволений живою дискусією між нашими гостями,— відмітив Сергій Лапоног.— Гадаю, що наступний форум ми проведемо більш масштабно і намагатимемось розширити географію його учасників».

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n