АМПУ вимагає від Кабміну ухвалення 5 рішень, життєво необхідних для розвитку портової галузі

Адміністрація морських портів України звернулася до голови уряду Володимира Гройсмана з відкритим листом. У документі визначено п’ять життєво необхідних для портової галузі рішень, які вже давно підготовані до розгляду, але досі не ухвалені Кабінетом Міністрів. Уряд уже отримав щодо цього десятки листів як безпосередньо від АМПУ, так і від галузевих об’єднань, членом яких є Адміністрація, а також від бізнес-асоціацій, які теж підтримують ініціативи АМПУ. Подальше зволікання з їх прийняттям може негативно позначитися на розвитку портової галузі України, залученні інвестицій, реалізації проектів державно-приватного партнерства, а також  впровадженні в українських портах європейських стандартів взаємодії між державними органами та бізнесом. «Уряду потрібно, нарешті, визначитись, чи залишиться АМПУ драйвером розвитку інфраструктурних проектів та залучення інвестицій у портах, чи єдине завдання Адміністрації – це транзит портових зборів до державного бюджету. Чи потрібні в морських портах України європейські підходи, зокрема впровадження Єдиного морського вікна для вантажів та прозорий порядок взяття проб води, чи бізнесу доведеться і надалі закладати у вартість фрахту корупційну складову? Відсутність відповідних рішень Кабміну згубно позначається на галузі»,— зазначає керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Як зазначають в Адміністрації морських портів України, те, що відбувається, суперечить пріоритетам, визначеним Кабінетом Міністрів України на 2019 рік. Зокрема держпідприємство наполягає на ухваленні: — Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року. — Фінансового плану ДП «АМПУ» на 2019 рік. — Проекту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає зменшення ставки дивідендів у держбюджет для державних підприємств портової галузі, зокрема й ДП «АМПУ», з 90% до 50%. — Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу». — Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451» щодо запровадження Морського вікна (MaritimeSingleWindow). Так, від зниження ставки відрахувань від прибутку підприємства до держбюджету з 90% до 50% та ухвалення фінплану АМПУ на поточний рік, який потрібно було прийняти ще наприкінці минулого року, а не у серпні 2019 р., залежить реалізація масштабних інвестиційних проектів у морських портах. Зараз на одну гривню, що вкладена АМПУ у розвиток портів, припадає до 5 гривень приватних інвестицій. Серед найбільших проектів, реалізація яких опинилася під загрозою,— розвиток глибоководних портів Південний та Чорноморськ, що задіяні в поставках дефіцитного вугілля для нашої енергетики, а також реалізація спільних проектів із провідними світовими компаніями – таких, як китайська COFCO у Миколаївському порту, французька СМА CGMта німецька HHLA у порту Одеса. Від капітальних інвестицій АМПУ, які неможливо здійснювати за відсутності фінплану та за умови вилучення майже всього прибутку підприємства у держбюджет, залежить розвиток перевалочних потужностей у портах південного сходу України, які постраждали через агресію РФ. Зокрема диверсифікація вантажів у порту Маріуполь та створення там нового агропромислового кластера. І нарешті, не маючи інвестиційного ресурсу, АМПУ не зможе забезпечити виконання зобов'язань України перед Єврокомісією перепроектування та проведення ОВНС проекту розбудови глибоководного судноплавного ходу «Дунай-Чорне море», необхідного для підвищення конкурентоспроможності українських портів на Дунаї. Впровадження в Україні Морського вікна (MaritimeSingleWindow), дозволить запобігти монополії приватної компанії, яка зараз, по суті, здійснює контроль за переміщенням через митний кордон України вантажів всупереч нормам Митного кодексу України  та рекомендаціям міжнародних організацій. Нарешті, ухвалення «Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» — це наступний крок, який потрібно зробити уряду задля  остаточної ліквідації корупційних засад при проведенні екологічних перевірок у морських портах України, створення прозорого та зрозумілого як для держави, так і для бізнесу механізму виявлення джерел забруднення та визначення відповідальності за скоєні порушення природоохоронного законодавства.   Адміністрація морських портів України разом з підприємствами портової галузі сподіваються, що Кабінет Міністрів на наступному засіданні прийме відповідні рішення та розблокує розвиток портової галузі, яка формує майже 2% внутрішнього валового продукту країни, створює понад 47 тисяч робочих місць у різних регіонах держави та 57% відсотків експорту вітчизняних підприємств.

АМПУ щотижня буде відстежувати стан морської води в акваторіях портів

Адміністрація морських портів України збільшує частоту проведення лабораторних досліджень стану морської води в акваторіях портів. Відтепер моніторинг буде здійснюватися один раз на тиждень. Це сприятиме системному аналізу стану акваторії портів та нівелюватиме вплив людського фактору при виявленні забруднень. Дані моніторингу будуть публічними — регулярно оновлюватимуться на сайті підприємства. «Нещодавно портова галузь нарешті отримала затверджений Порядок взаємодії АМПУ з Державною екологічною інспекцією у разі виявлення забруднень акваторії портів. Цей документ затвердив за АМПУ повноваження проведення моніторингу стану морської води у портах. Перехід на щотижневий режим дослідження стану акваторій дозволить нам мати найбільш актуальну картину екологічної ситуації у портах, створити чітку та зрозумілу базу даних фонових показників у кожному порту для порівняння проб у разі виявлення фактів забруднень. Крім того ми зможемо більш ефективно та оперативно виявляти зміни у стані води, та реагувати на це разом з місцевою владою, бізнесом та державними органами. Адже наша головна екологічна мета — зниження техногенного навантаження на акваторії. Ми маємо прямувати до міжнародного статусу «зелених» портів»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Наразі на щотижневий моніторинг стану поверхневих вод в акваторіях морських портів вже перейшли підрозділи з екологічної безпеки у шести філіях АМПУ. Незабаром це відбудеться у адміністраціях решти українських морських портів. Дослідження виконуються за широким спектром показників, визначених окремо для кожного порту з урахуванням специфіки його діяльності та розташування. Усі дані публікуються у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДП «АМПУ».

Морський порт Маріуполь збільшив прохідну осадку

У морському порту Маріуполь триває реалізація масштабного проекту днопоглиблення, мета якого – відновлення паспортних глибин на підходах до порту та біля причалів для збільшення прохідної осадки суден, а отже, і обсягів вантажопереробки. Наразі прохідну осадку по каналу Вугільної гавані вже збільшено з 7,7 до 7,8 м, у перспективі її планується довести до 8 метрів. «Підтримання паспортних глибин у портах – це одне з головних завдань АМПУ, згідно з Законом «Про морські порти». Збільшення прохідної осадки в Маріуполі цього року — це результат ефективної роботи власного флоту АМПУ та підрядника, якого нам вдалося залучити до реалізації проекту в системі електронних торгів «Prozorro». З початку року обсяг днопоглиблення у Маріуполі вже склав понад 425 тис. куб м. З яких наш землесос «Меотида» відпрацював понад 175 тис. куб. м, а флот підрядника, що розпочав роботу на початку липня поточного року,— понад 250 тис. куб. м. Це дозволило вже з 03 серпня гарантувати безпечне проходження підхідного каналу Вугільної гавані для суден з осадкою 7,80 м. В перспективі осадка має досягти 8 метрів»,— прокоментував хід робіт керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Загальний обсяг робіт за проектом АМПУ з експлуатаційного днопоглиблення у порту Маріуполь складає 1,98 млн куб. м – 1,87 млн кубометрів на підхідному каналі та 115 тис. кубометрів — в акваторії порту. Роботи виконує флот підрядника ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут» у складі самовідвізної шаланди з грейфером SEAL SANDS та трьох землесосів — JOSE DUARTE, GIGANTE I та UMD HERCULES, паралельно з якими працював власний землесос АМПУ «Меотида», який зараз здійснює днопоглиблення у порту Бердянськ. Днопоглиблення у порту Маріуполь – один з пріоритетів для АМПУ, адже від стабільної роботи цього порту залежить експорт промислової та аграрної продукції вітчизняних виробників на південному сході держави. Загальний обсяг інвестицій «Адміністрації морських портів України в розвиток інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ протягом 2018–2020 рр. складає близько 1 млрд грн. Окрім масштабних проектів з днопоглиблення в обох портах, мова йде, зокрема, про реконструкцію причалу № 4 для роботи нового зернового терміналу, що будує у Маріуполі держстивідор «ММТП». Довідково: Маріупольський морський порт може приймати судна з осадкою 8 м. Довжина підхідного каналу Маріупольського порту складає 18 км, ширина – 100 м, щорічна заносимість каналу та акваторії – 874 тис. куб. м на рік. Проектна глибина біля причалів порту – від 8 до 9,75 м, підхідного каналу – 9,15 м, акваторії – 9,75 м. Нагадаємо, у листопаді 2017 року, через суттєве обміління, задля безпеки судноплавства прохідну осадку по каналу Вугільної гавані порту Маріуполь було зменшено до 7,5 м. З 14 травня 2018 року вона була відновлена до позначки 7,7 м, а з 03 серпня 2019 року – до 7,8 м. Кінцевим результатом проекту днопоглиблення, який реалізує ДП «АМПУ» у Маріупольському морському порту, має стати відновлення його можливості приймати судна з осадкою 8 м.

Конкурси з концесії держстивідорів в портах Ольвія та Херсон можуть бути оголошені найближчим часом

У середу, 14.08.2019 р. на засіданні Кабінету міністрів України було ухвалено рішення про проведення конкурсу з пілотних проектів концесії в портовій галузі. Рішення Кабміну дає «зелене світло» оголошенню концесійних конкурсів, переможці яких можуть бути визначені ще до кінця поточного року. «Рішення Кабінету міністрів ставить крапку в тривалому і напруженому процесі підготовки пілотних концесійних проектів. З цього моменту для портової галузі України стає доступним новий для нас, але такий, що добре зарекомендував себе в Європі і світі інструмент залучення інвестицій в інфраструктурні проекти,— концесія. З моменту офіційного оголошення конкурсів у потенційних інвесторів, а їх зараз налічується більше 20, буде 60 днів для подачі заявок. Протягом 45 днів конкурсна комісія має визначити переможців»,— розповів про подальший перебіг реалізації проектів керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. За його словами, пілотні концесійні проекти дозволять залучити в розвиток перевалочних потужностей в портах Ольвія і Херсон близько 65 млн дол. Паралельно з узгодженням конкурсних умов, консорціум міжнародних консультантів, сформований ЄБРР і IFC, провів велику роботу з інвесторами в Україні та за кордоном. Потенційні учасники конкурсів отримали вичерпну інформацію про об'єкти концесії, умови проведення конкурсів. Це дозволить їм своєчасно підготувати необхідну документацію та подати заявки на участь у конкурсі.

Українські морські порти збільшили перевалку вантажів на 16% та продовжують на місяць випереджати обсяги минулого року

За сім місяців 2019 року морські порти України обробили 85,5 млн тонн вантажів, що майже на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Позитивна динаміка, що спостерігається у морських портах протягом семи місяців вже дозволила на 700 тис. тонн випередити показники перевалки за вісім місяців минулого року.  «Збільшення обсягів перевалки в українських морських портах відбувається протягом усіх семи місяців з початку 2019 року. Основою цього зростання є хлібні вантажі та руда, які разом забезпечують понад 55% загальної перевалки та понад 60% експорту через морські порти України. Також важливою тенденцією є двозначний приріст перевалки контейнерів, який продовжується вже другий рік поспіль. За даними АМПУ, обробка контейнерних вантажів у наших портах збільшилася вже на 20%»,— прокоментував результати роботи морських портів України керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Лідерами за темпами зростання обсягів перевалки за підсумками семи місяців 2019 р. стали хлібні вантажі та руда.  Хлібні склали третину від загального обсягу вантажі у портах  – 28,3 млн тонн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяг їх перевалки збільшився майже на 35% (на 7,3 млн тонн). Слід відзначити значний приріст транзиту зернових у перші сім місяців року – понад 53%. В першу чергу — за рахунок перевалки таких вантажів з Молдови через порт Рені, який забезпечив понад 90% транзиту зернових. Збільшення перевалки руди також майже сягнуло позначки у 30% — її обсяг склав близько 20,2 млн тонн. Значним – майже на 430 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 14,5%, фасованих – більше, ніж уп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 91 тис. TEU (+ 20%) за перші сім місяців 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки збільшення перевалки вантажів у морських портах України залишається експорт продукції українських підприємств за кордон. За звітний період він зріс більше, ніж на 22%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст в 4,4%, а транзит скоротився на 11,2%. Серед українських морських портів лідерами з перевалки є чотири порти, які забезпечили обробку понад 87% усього обсягу вантажів протягом останніх семи місяців. Південний перевалив понад 28,1 млн тонн (+24,3%, порівняно з першими сімома місяцями минулого року). Миколаїв – майже 18,2 млн тонн (+23,3%), Чорноморськ – майже 14,2 млн тонн (+18,8%), Одеса – майже 14 млн тонн (+14,1%). За перші сім місяців року морські порти України обробили 6 709 суден, що на 0,9% або 62 одиниці менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (2144), Миколаївському (1011) та в порту Чорноморськ (943). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже понад 322 тисячі осіб, що на 82% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 317,5 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями – здебільшого круїзними та прогулянковими маршрутами – у портах Одеса та Усть-Дунайськ. Іноземні перевезення склали понад 4680 осіб у портах Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за перші сім місяців 2019 року пройшли 5775 суден (рейсів), що на 31% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав майже 5,5 млн тонн, що на 1,3 млн тонн більше, ніж у першому півріччі 2018-го. Здебільшого це зернові (обсяги яких зросли у 2,3 рази і досягли 2,2 млн тонн) та будівельні вантажі (-5,7%, обсягом майже 2,4 млн тонн), а також металопродукція (+34%, 835 тис. тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-липень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n