Порт Скадовськ прийняв перше судно з комплектуючими для вітроелектростанцій

07 серпня до морського порту Скадовськ зайшло судно «OCEANIC» з вантажем комплектуючих для майбутньої Мирненської ВЕС, які були доставлені в Україну з Іспанії. Освоєння цього нового для порту великогабаритного вантажу зробить Скадовськ важливим транспортним вузлом транспортування обладнання для розвитку альтернативної енергетики на Херсонщині. Судно доставило до Скадовська 15 лопатей, кожна з них завдовжки майже з 25-поверховий будинок (74 метри) та важить 17 тонн. Окрім лопатей на судні до Скадовська прибуло ще 90 тонн інших комплектуючих. Задля безпечного розвантаження та транспортування великогабаритного вантажу у порту та місті було проведено роботи з підготовки автошляхів та габаритів для проїзду спеціальних автопричепів довжиною 80 метрів. Очкується, що найближчим часом порт Скадовськ прийме ще декілька суден з вантажем для вітроелектростанцій. Якщо обробка перших партій пройде вдало, розглядається можливість співробітництва на найближчі декілька років. Будівництво Мирненської ВЕС потужністю 163 МВт у Каланчацькому районі Херсонської області  здійснює  компанія «Віндкрафт-Каланчак». Вітроелектростанція налічуватиме 39 вітротурбін Vestas V150 потужністю 4,2 МВт кожна. Це перші вітряки такого типу в Україні. «Мирненська» стане однією з найпотужніших вітроелектростанцій в Україні та відіграватиме значну роль в енергозабезпеченні Каланчацького району Херсонщини, який раніше отримував електроенергію з розташованої в окупованому Криму підстанції «Титан».

АМПУ розраховує на рішення Кабміну про зниження ставки дивідендів і погодження конкурсних умов пілотних концесійних проектів

Про це в п'ятницю, 02.08.2019, заявив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс на зустрічі членів Наглядової ради АМПУ з представниками бізнесу в Американській торговельній палаті.

АМПУ заявляє про абсолютну прозорість процесу підготовки фінплану підприємства

Процес підготовки фінансового плану Адміністрації морських портів України повністю відповідає вимогам законодавства, а його зміст – чинній Стратегії розвитку морських портів України. Документ проходить увесь необхідний процес погоджень, розглядається й приймається на засіданні Кабінету Міністрів. Фінансовий план АМПУ на 2019 рік – це документ обсягом близько 200 сторінок. Серед іншого, у ньому прописані інвестиційні проекти, заплановані до реалізації, та фінансові умови, в яких підприємство працюватиме в зазначений період. За час роботи над проектом фінплану представники АМПУ провели понад 50 зустрічей з компаніями, що працюють у морських портах України для обговорення проектів розвитку портової інфраструктури. Зацікавленість бізнесу в лобіюванні своїх інтересів при реалізації проектів очевидна, проте АМПУ при формуванні фінплану дотримується виключно інтересів держави, стратегії розвитку галузі та планів розвитку портів. В результаті, в портах реалізуються проекти державно-приватного партнерства, де АМПУ інвестує в розвиток причалів і акваторій, а бізнес – у модернізацію перевалочних потужностей. Так, у січні минулого року АМПУ виконала свої зобов'язання по великому проекту в порту Південний для однієї з компаній, пов’язаних з групою компаній ТІС (M. V. Cargo). Інвестиції в днопоглиблення біля 25 причалу склали понад 1 млрд грн, а обсяг робіт – 4,4 млн куб. м. Приватний інвестор, зі свого боку, протягом останнього півтора року досі не забезпечив введення в експлуатацію нового зернового терміналу. Фактично, на даний момент АМПУ вклала в розвиток портової інфраструктури біля причалів компанії 55,4 млн дол., тоді як обсяг прибутку, сформованого за рахунок портових зборів від суден, оброблених ТІС за період 2013–2018 рр., в 1,6 рази менший – 33,77 млн дол. АМПУ активно працює і з іншими стивідорами. У 2019 р. АМПУ вже завершила або планує завершити роботи по своїх проектах у портах Одеса, Чорноморськ, Південний, Миколаїв, які також сприятимуть розвитку портів, а також державних і приватних стивідорних компаній, що в них працюють. При цьому, як відомо, рішення про вилучення 90% прибутку АМПУ до бюджету у вигляді дивідендів, прийняте Кабінетом Міністрів у другому кварталі 2019 р., привело до істотного зниження інвестиційних ресурсів держпідприємства. Фінплан був переглянутий і зараз виноситься на розгляд урядового комітету. Пропозиції про підтримку ініціативи щодо зниження ставки дивідендів АМПУ тільки підкреслюють важливість тієї роботи, яку протягом останніх 3 місяців ведуть у цьому напрямі АМПУ, Міністерство інфраструктури України, бізнес-асоціації та профспілки. За умови зниження ставки дивідендів АМПУ готова повернутися до розгляду можливості реалізації інвестпроектів зі стивідорними компаніями в портах. Однією з основних завдань Адміністрації морських портів України є контроль і підтримання оголошених глибин. Рішення АМПУ про придбання нового днопоглиблювального судна якраз і обумовлено гострим дефіцитом потужності власного спеціалізованого флоту підприємства в обсязі 5,0 млн куб. м на рік. Щорічний обсяг експлуатаційного днопоглиблення, виходячи з природної заносимості каналів і акваторій, що обслуговуються ДП «АМПУ», становить 6,8 млн куб. м (без урахування річкових внутрішніх водних шляхів), а потужність наявного флоту становить до 1,8 млн куб. м. Власний днопоглиблювальних флот АМПУ використовує виключно в цілях, прямо передбачених ст.15 профільного Закону,— для підтримки паспортних глибин. Він не призначений для проведення капітального днопоглиблення робіт і створення акваторій. Підтримка паспортних глибин в портах власним флотом обходиться АМПУ в 2-4рази дешевше, ніж використання флоту приватних компаній. За попередніми розрахунками?купівля нового землесоса дозволить АМПУ економити більше 400 млн грн на рік. Таким чином, твердження про необгрунтованість збільшення потужності власного флоту АМПУ є маніпуляцією з метою лобіювання фінансування інших проектів та інтересів приватних компаній. АМПУ щиро сподівається, що заяви окремих представників бізнесу із закликом не розглядати фінплан підприємства на 2019 рік не є спробою заблокувати прийняття документа, від якого багато в чому залежить розвиток стратегічних об'єктів нашої держави в морських портах, забезпечення поставок енергоносіїв та енергетичної безпеки держави, а також левової частки експорту українських підприємств.

АМПУ спрямувала в Офіс Президента України пакет ініціатив з розвитку морської галузі

Документ містить перелік рішень (законів, нормативних актів тощо) – як невідкладних, так і стратегічних, – які мають прийняти Верховна Рада та Кабінет Міністрів задля вирішення проблемних питань, що перешкоджають розвитку портової галузі України. «Передача напрацьованого пакету ініціатив – це логічне продовження діалогу між Офісом Президента України та АМПУ за підсумками нашої зустрічі в рамках робочої поїздки Президента України Володимира Зеленського до Одеси 13 липня 2019 р. Кожен пункт цього документу містить наявну проблему, пов’язаний з нею закон чи нормативний акт, а також мету та очікувані результати від прийняття необхідних рішень. Сподіваюсь, що плідна співпраця з новим складом уряду та парламенту дозволить нам зрушити з місця багато процесів, які стримують розвитку портової галузі України», – прокоментував цю ініціативу керівник ДП «Адміністрація морських портів України» Райвіс Вецкаганс. У пакеті ініціатив з розвитку галузі, запропонованому АМПУ, є пропозиції, як орієнтовані на реформування морегосподарського комплексу в цілому, так і актуальні для розвитку власне підприємства та підвищення ефективності його діяльності. Серед ключових проблем, що наразі гальмують розвиток портової галузі, окрему увагу акцентовано на наступних: Системний підхід. Необхідно терміново переглянути дивідендну політику держави щодо АМПУ і державних стивідорних компаній. Збереження ставки дивідендів на рівні 90% призведе до катастрофічного зниження обсягу інвестицій в розвиток портової інфраструктури — в 2,6 рази в порівнянні з минулим роком. Стратегічне планування. Необхідно затвердити оновлену Стратегію розвитку морських портів України до 2038 року. Оновлений документ враховує поточну політичну ситуацію, зовнішні гібридні загрози, плани розвитку морських портів. Стратегія необхідна для чіткого визначення пріоритетів та напрямків розвитку українських портів. Це важливо як для держави так і для українських та міжнародних інвесторів, яким необхідно розуміти, як буде розвиватися галузь в довгостроковій перспективі. Залучення інвестицій. Ухвалення нового закону «Про концесії» створить нові механізми державно-приватного партнерства та сприятиме збільшенню приватних інвестицій в галузь, а також забезпечить вихід держави з сегмента стивідорної діяльності. Прозорість та екологічна безпека. КМУ вже затвердив один важливий документ, що регулює порядок взаємодії між представниками АМПУ та Держекоінспекції у випадку виявлення забруднень у портах. Він закріпив за АМПУ функцію моніторингу акваторії і чітко позначив, коли і в якому порядку представники Держекоінспекції здійснюють перевірку виявлених забруднень. Необхідно прийняти ще 2 документи, один з них буде винесено на розгляд Держрегуляторслужби вже 31.07. Ухвалення цих документів дозволить впровадити в українських портах логічні європейські підходи до захисту екології і нівелювати корупційні ризики. Розвиток портів і внутрішніх водних шляхів. Ряд законопроектів має спростити залучення приватних інвестицій в портову інфраструктуру і врегулювати подальший розвиток судноплавства на внутрішніх водних шляхах (Дніпро, Південний Буг, Прип'ять), зокрема, механізмів і джерел фінансування їх утримання та ін. «Наша стратегічна мета – по-перше, завдяки ефективному партнерству держави та бізнесу, наростити обсяги перевалки в українських портах щонайменше на 25 млн тонн протягом 5 років, а до 2038 року перетнути позначку у 200 млн тонн на рік (за оптимістичним сценарієм) за рахунок підвищення ефективності використання портової інфраструктури. А по-друге, вивести Україну в ТОП-30 країн у Глобальному індексі конкурентоспроможності (World Economic Forum). Це амбітні, але цілком досяжні цілі за умови злагодженої спільної роботи на результат усіх стейкхолдерів портової галузі»,— підкреслив Райвіс Вецкаганс. Щодо діяльності ДП «АМПУ», найбільш нагальними питаннями, що потребують вирішення на державному рівні, є корпоратизація підприємства з унормуванням майнових відносин та запровадження моделі «порт-лендлорд» щодо гармонічного земельного планування, розширення повноважень наглядової ради задля більш гнучкого фінансового планування (в т. ч. щодо встановлення тарифів та зборів), а також зміна фінансового та процедурного механізмів оренди причалів. «У планах АМПУ в найближчі 5 років – суттєво підвищити ефективність використання власного флоту при здійсненні експлуатаційного днопоглиблення (50% — власним флотом), збільшивши обсяги робіт у понад 2,5 рази – до 4,5 млн куб. м на рік, реалізація 4 концесійних угод в українських портах, подальше відродження річкового судноплавства та круїзного туризму. Вирішення цих питань можливе лише за умови збалансованої та послідовної політики держави, на яку ми щиро сподіваємося та розраховуємо»,— наголосив Райвіс Вецкаганс.

Днопоглиблювальний флот підрядника у повному складі став до роботи у порту Маріуполь

21 липня, для подальшого виконання днопоглиблювальних робіт в акваторії та на підхідному каналі Вугільної гавані Маріупольського морського порту, до Маріуполя прибуло третє судно – JOSE DUARTE, прапор Португалії, яке побудоване лише в 2018 році. «Раді повідомити про повну «озброєність» флоту підрядника, ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут», для виконання днопоглиблювальних робіт в морському порту Маріуполь,— зазначив Ігор Барський, начальник Адміністрації Маріупольського морського порту.- Усі три земснаряди прибули, підрядник працює за графіком, виконуючи всі зобов'язання у повній відповідності з умовами договору. І це з кожним днем робить наш порт потужнішим і конкурентоспроможним, адже вже скоро ми сподіваємося отримати бажану прохідну осадку 8 метрів». Землесос вже приєднався до суден, що прийшли раніше і працюють в Маріупольському порту – шаланди SEAL SANDS та землесосу GIGANTE I. Днопоглиблювальні роботи в Маріупольському морському порту між земснарядами розподілили наступним чином: землесос JOSE DUARTE працюватиме на 1–3 км підхідного каналу Вугільної Гавані, землесос GIGANTE I вже працює на 3–5 км підхідного каналу, а самовідвізна шаланда з грейфером SEAL SANDS продовжує виконувати роботи в операційній зоні біля причалів Західної гавані. Всього з початку роботи днопоглиблювального флоту підрядника, а саме з 5 липня 2019р., обсяг відпрацьованого ґрунту складає 26 430 куб. м, у тому числі – шаланда 5400 куб. м ґрунту, землесос GIGANTE I – 21 030 куб. м ґрунту. Окрім флоту підрядника, на 7–9 км підхідного каналу Вугільної гавані працює земснаряд АМПУ «Меотида». З початку навігації загальний обсяг складає понад 160 тис. куб. м ґрунту. Нагадаємо, 26 квітня 2019 року Адміністрація морських портів України підписала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення в порту Маріуполь з ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут». Роботи передбачають відновлення паспортних глибин на підхідному каналі та в акваторії порту. Загалом підрядник повинен виконати днопоглиблення обсягом 1,98 млн кубометрів. Орієнтовний строк завершення робіт – до кінця 2019 року.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n