Корейська компанія POSCO DAEWOO CORPORATION зацікавилася низкою проектів в Миколаївському порту

16 липня 2019 року в адміністрації Миколаївського морського порту відбулась розширена зустріч спеціалістів та керівництва адміністрації з іноземною делегацією корейської компанії POSCO DAEWOO CORPORATION та керівництвом OREXIM GROUP. Перевіривши будівництво терміналу та хід реконструкції причалу № 10, представники компанії POSCO DAEWOO СORPORATION та OREXIM GROUP обговорили з керівництвом адміністрації Миколаївського морського порту можливу співпрацю на умовах державно-приватного партнерства на інших інвестиційних майданчиках порту, а саме на причалах № 14(А), 16, 17. Начальник Миколаївської філії ДП «АМПУ» Олег Проточенко ознайомив гостей з особливостями географічного розташування потужностей порту, виробничими характеристиками портових терміналів, вантажами на причалах, характеристиками автомобільних та залізничних підходів до порту Миколаїв та представив інвестиційні проекти порту. Сторони зазначили, що адміністрація Миколаївського морського порту – надійний партнер, а порт Миколаєва — цікавий та перспективний майданчик для інвестицій, з великим потенціалом подальшого розвитку, у якому компанії POSCO DAEWOO СORPORATION та OREXIM GROUP мають наміри брати активну участь.

Оголошено тендер на V чергу реконструкції операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману у морському порту Чорноморськ

Чорноморська філія ДП “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) оголосила тендер з вибору підрядника на виконання реконструкція операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману у морському порту Чорноморськ (V черга будівництва). Інформація про закупівлю опублікована в системі  електронних  публічних закупівель ProZorro за цим посиланням. Проект передбачає збільшення глибини об’єкту до 15 м. Очікувана вартість робіт становить 161,4 млн грн, джерелом фінансування є кошти АМПУ. Заявки на участь у тендері приймаються до 20 серпня 2019 року. Нагадаємо, раніше АМПУ та China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) завершили співробітництво в рамках реалізації проекту з капітального днопоглиблення операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману та підхідного каналу порту Чорноморськ. Менш, ніж за 11 місяців загальний обсяг виконаних днопоглиблювальних робіт перевищив 1,5 млн куб. м.

АМПУ: Вперше за останні 6 років на внутрішніх водних шляхах почалося днопоглиблення

Філія «Днопоглиблювальний флот», що входить до складу ДП «АМПУ», почала реалізацію проектів з днопоглиблення на двох водосховищах на річці Дніпро – Кременчуцькому та Кам’янському. Днопоглиблення на водосховищах передбачає забезпечення гарантованих габаритів та відновлення глибин до рівня 3,65 м. Станом на 17.07.2019 обсяг робіт склав 60,2 тис куб м. Роботи виконуються власним флотом Філії АМПУ «Днопоглиблювальний флот», судна якого вже виходять з відновлювального ремонту. А також потужностями підрядників, визначених на тендерах, проведених філією ДП «АМПУ» у системі електронних закупівель Prozorro. «Перед спеціалізованою філією ДП «АМПУ» стоїть масштабна задача відновити габарити судового ходу на внутрішніх водних шляхах, де системне днопоглиблення не проводилося останні 6 років. Україна має великий потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів. Дніпро, Південний Буг і Десна – це абсолютно судноплавні річки, які можуть забезпечувати екологічне та економічне транспортування вантажів в межах України, розвантажити автомобільні шляхи, а також збільшити транзитний потенціал нашої держави»,— зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. За словами керівника АМПУ Райвіса Вецкаганса, у першому півріччі 2019 року обсяг перевезень річкою Дніпро збільшився на понад 40%. Зростання триває вже другий рік поспіль. «Для забезпечення зростаючих потреб бізнесу у річкових перевезеннях необхідно підтримувати гарантовані габарити на внутрішніх водних шляхах. На водосховищах, де зараз тривають роботи, глибини місцями на півметра менші за потрібні габарити. Загалом по цих двох об’єктах днопоглиблення буде проведено на 57 км суднового ходу. Здійснення цих робіт на каскаді водосховищ по Дніпру вже давно чекали провідні українські компанії-користувачі ВВШ: АСК «Укррічфлот», СК «Нібулон», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «Гермес-Трейдінг»,— прокоментував хід робіт керівник АМПУ. «Зниження осадки судна вантажопідйомністю 4000 тон на 5 см призводить до його недовантаження в середньому на 65 тонн, що дорівнює недовантаженню одного залізничного вагона. Ми щиро вітаємо початок відновлення судноплавної глибини на замулених ділянках Дніпра. Це дозволить не лише здешевити перевезення водним транспортом за рахунок максимального завантаження суден, але й беззаперечно забезпечить безпеку суден, екіпажів та вантажів», − додав комерційний директор ТОВ «Грейн-Трансшипмент» Євген Ігнатенко. Зараз триває експлуатаційне днопоглиблення суднового ходу Кременчуцького водосховища. Роботи виконує підрядна організація ТОВ «СОБІ» (Україна), яку система Prozorro визначила переможцем відкритих торгів. Загальний обсяг робіт, які необхідно виконати, складає 770 тис. куб. м. Також тривають роботи з відновлення глибин на перекатах Кам’янського водосховища. Тут задіяний власний флот філії АМПУ– земснаряд «Скіф». Потреба в днопоглибленні складає 30 тис. куб. м. Філія «Днопоглиблювальний флот» продовжує масштабні роботи з відновлення спеціалізованого флоту, отриманого у 2018 році від ДП «Укрводшлях». Наразі в системі Prozorro оголошено 11 тендерів на ремонт суден філії загальною вартістю понад 146 млн грн. По семи тендерах укладені договори з підрядними ремонтними компаніями загальною вартістю понад 35 млн грн. По мірі виходу з ремонту флот буде укомплектований екіпажами, ЗІПом, забункерований та направлений на проведення днопоглиблювальних робіт. Довідка: У 2017 році прийнято рішення про те, що навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах (ВВШ) переходить від ДП «Укрводшлях» до ДП «АМПУ». Зокрема, АМПУ забезпечує встановлені габарити і безпеку судноплавства, виконує на річках промірні, тральні, днопоглиблювальні і дноочисні роботи. Для виконання цих завдань в структурі АМПУ у 2018 році була створена спеціалізована філія «Днопоглиблювальний флот». Метою її діяльності є організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на ВВШ, в акваторіях морських портів і на підходах до них. 

Облаштуванням альтернативного в’їзду в Одеський порт опікуватиметься робоча група, створена АМПУ та Одеською міською радою

Будівництво альтернативної дороги, яка має з’єднати Об’їзну дорогу Одеси з магістральним шляхопроводом Одеського морського порту необхідне, аби розвантажити житлові квартали Одеси від вантажного автотранспорту, який прямує в/із порту. 17 липня було прийняте рішення про створення робочої групи за участі фахівців Адміністрації морських портів України та Одеської міської ради, які будуть займатися реалізацією цього проекту. АМПУ наполягає, що однією з головних умов проекту є наявність альтернативного в’їзду в порт поза межами житлових кварталів, який не буде належати приватній компанії. Проблема будівництва альтернативного в’їзду до Одеського порту знову була винесена на порядок денний, після наради з питань розвитку морських портів, яка відбулась минулої суботи за участю Президента України Володимира Зеленського в Одесі. Голова держави тоді підтримав ініціативу АМПУ і бізнесу та звернувся до мера Одеси Геннадія Труханова з проханням терміново вирішити питання надання земельної ділянки для облаштування альтернативного в'їзду на територію Одеського морського порту. «Необхідно знайти можливість вирішити проблему надання Одеському морському порту земельної ділянки для облаштування в'їзду на територію порту», ― процитувала заяву Володимира Зеленського прес-служба Офісу Президента, додавши, що на сьогодні функціонує тільки один в’їзд великовантажного транспорту на територію порту, який проходить через приватну територію. «Президент вважає таку ситуацію неприпустимою і наголошує, що це створює монополію, яка шкодить великій кількості підприємців»,— йдеться у повідомленні прес-служби. Пошуку вирішення ситуації що склалася була присвячена нарада, яка відбулася у Одеській міськраді 17.07.2019. Питання облаштування альтернативного в’їзду у порт обговорювалось безпосередньо Одеським міським головою Геннадієм Трухановим, керівником ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвісом Вецкаганасом, начальником Служби автомобільних доріг в Одеській області Олегом Вариводою, начальником адміністрації Одеського морського порту Ігорем Ткачуком, представниками Асоціації стивідорних компаній Одеського морського порту, головного управління Держгеокадастру в Одеській області, заступниками Одеського міського голови, депутатами Одеської міськради та ін. Під час дискусії зокрема відзначалось, що проблема відведення великовантажного транспорту з вулиць міста почала вирішуватись ще в середині 1990-х років шляхом будівництва автотранспортної естакади порту. Однак дорога, що сполучає естакаду з Об'їзною дорогою, до теперішнього часу не побудована. Тож сьогодні маршрути великовантажного транспорту, який заїжджає у порт, проходять, по-перше, через зону житлової забудови, від чого страждають жителі кількох вулиць, і, по-друге – сходяться на території приватного транспортно-логістичного комплексу у Сухому порту (ТОВ «Євротермінал»), за проїзд по якому потрібно платити. Наявні інші в’їзди до порту не можуть використовуватись через те, що під’їзди до них пролягають через житлові квартали. «Стаття 4 Закону України «Про морські порти» передбачає рівність прав усіх суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у доступі до об’єктів портової інфраструктури загального користування,— коментує проблему в.о. голови АМПУ Райвіс Вецкаганс.— Тому наша позиція однозначна і принципова: в Одеський порт має бути вільний альтернативний автомобільний в’їзд. Наші партнери по перемовинах у особі представників міської влади піднімають питання про фінансування будівництва альтернативної дороги. Ми готові розглянути питання про інвестування такого проекту зокрема й за рахунок дивідендів АМПУ, але за умови, що контроль за підтримкою дороги в експлуатаційному стані візьме на себе або міська влада, або АМПУ. Але ні в якому разі це не повинна бути приватна структура». Представники адміністрації Одеського порту відзначили, що питання виведення потоків великовантажного транспорту за межі житлової забудови повинно вирішуватись комплексно і включати три складові: будівництво альтернативної дороги, з’єднання транспортної магістралі Одеського морського порту з цією дорогою, а також будівництво спеціального накопичувального демпферного майданчика для відстою автотранспорту в очікуванні проїзду в порт. «Знайти компромісний варіант, який би влаштував АМПУ, міську владу, бізнес, спроектувати, знайти фінансування і побудувати в’їзд – на все це потрібен час,— висловлюється з цього приводу начальник адміністрації порту Ігор Ткачук. – А люди страждають вже сьогодні. У мешканців вулиці Хутірської і селища Усатове вантажівки їздять під вікнами, від чого тріскаються стіни їх будинків. Водії-дальнобійники, які везуть вантажі у порт за сотні кілометрів, не застраховані від того, що сьогодні чи завтра обурені одесити не перекриють дорогу. Я вже не кажу про бізнес – експедиторські та стивідорні компанії, які також повинні мати гарантії безперешкодного завозу вантажів на термінали і елеватори, щоб витримувати строки своїх зобов’язань за контрактами. Ми повинні знайти інструментарій, щоб вже сьогодні якось збалансувати інтереси усіх і зняти напруженість». На нараді в Одеській мерії сторонами створена робоча група, яка має розробити дорожню карту вирішення проблеми облаштування альтернативного в’їзду на територію порту та зняття соціальної напруги, викликаної його відсутністю. Найближче засідання комісії відбудеться наступного тижня.

За півроку українські морські порти збільшили перевалку на 13% до понад 70 млн тонн

У першому півріччі 2019 року морські порти України обробили понад 72 млн тонн вантажів. Цього року перевалка у портах перевищила позначку 70 млн тонн вже у червні, тоді як минулого року цього вдалося досягти лише за підсумками липня. Уже традиційно понад третину перевалки – майже 25 млн тонн – склала перевалка хлібних вантажів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяг перевалки хлібних збільшився майже на 35% (більш, ніж на 6 млн тонн). Слід відзначити значний приріст транзиту зернових у першому півріччі – понад 60%. В першу чергу — за рахунок перевалки таких вантажів з Молдови через порт Рені, який забезпечив майже 90% транзиту зернових. Також більше, ніж на чверть, або на 26,6%, зросла перевалка руди, яка склала близько 16,5 млн тонн. Тут теж відзначається збільшення транзитного вантажопотоку – понад 70%. Значним – на 392 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 16,9%, фасованих – майже уп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 72 тис. TEU (+ 18,4%) за перше півріччя 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт продукції українських підприємств за кордон. За звітний період він зріс більше, ніж на 20%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст лише в 0,4%, а транзит скоротився на 14,9%. Серед українських морських портів лідерами з перевалки є чотири порти, які забезпечили обробку понад 87% усього обсягу вантажів протягом останніх шести місяців. Південний перевалив майже 23,4 млн тонн (+20,3%, порівняно з першими шістьма місяцями минулого року). Миколаїв – майже 15,3 млн тонн (+19,5%), Чорноморськ – 12,3 млн тонн (+21,1%), Одеса – майже 12,1 млн тонн (+12,3%). За перші шість місяців року морські порти України обробили 5 694 суден, що на 2,6% або 154 одиниці менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (1816), Миколаївському (876) та в порту Чорноморськ (809). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже майже 158 тисяч осіб, що на майже 60% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 155 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями – здебільшого круїзними та прогулянковими маршрутами – у портах Одеса та Усть-Дунайськ. Іноземні перевезення склали понад 3400 осіб у портах Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за перше півріччя пройшли 4453 суден (рейсів), що на 23% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі 2018-го. Здебільшого це зернові (обсяги яких зросли у 2,2 рази і досягли понад 1,7 млн тонн) та будівельні вантажі (+7,5%, обсягом 1,8 млн тонн), а також металопродукція (+45%, 647 тис. тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-травень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням.  Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n