У Ізмаїлі відбувся перший міжнародний форум з розвитку туризму

Адміністрація Ізмаїльського морського порту організувала і провела перший міжнародний форум «Розвиток туризму в українських Дунайських портах — шлях до економічного зростання регіону». Надалі Форум планується проводити на постійній основі — двічі на рік. Захід, що відбувся за сприяння мерії Ізмаїла та комунальної установи «Ізмаїльське бюро сприяння інвестиціям» пройшов в оновленій будівлі морського вокзалу. "Мета нашого Форуму — об'єднати інтереси судновласників, туроператорів, і інших представників туристичного бізнесу для створення нових туристичних маршрутів перевезень водним транспортом, які дозволили б збільшити пасажиропотік в українських Дунайських портах і розкрити туристичний потенціал Ізмаїла і усього регіону. Для нас цілком очевидно, що розвиток туристичної сфери допоможе підвищити загальноекономічні показники регіону, створить нові робочі місця і підвищить інвестиційну привабливість Придунав'я в цілому,— підкреслив начальник Адміністрації Ізмаїльського морського порту Сергій Лапоног. Форум зібрав усіх, хто зацікавлений і просуває розвиток круїзного туризму в Дунайському регіоні: представників туристичного бізнесу, у тому числі, зарубіжних, експертів грантових проектів ЄС, судноплавних компаній, Адміністрації річкових портів України, влади міста і регіону і, зрозуміло, організаторів — ДП «АМПУ», адміністрацій Ізмаїльського і Одеського морських портів. Завдяки такому високому рівню представництва і зацікавленості, Форум пройшов у форматі активної і конструктивної дискусії. Стратегію ДП «АМПУ» з розвитку туризму в українських Дунайських портах представив начальник управлінь каналів і акваторій Олександр Попов. Основними драйверами розвитку він назвав політичну і економічну стабільність в країні, просування і рекламу українського Придунав'я в європейських країнах Дунайського басейну, перегляд ставок портових зборів для пасажирських суден (групи Б) в морських портах, розташованих в гирлі і на річці Дунай, подальше вдосконалення інфраструктури. Про плани міста щодо розвитку туристичної сфери розповів міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко, підкресливши зацікавленість міської громади в усіх туристичних маршрутах, що пролягають через Ізмаїл. На думку мера міста, Ізмаїлу необхідно орієнтуватися на досвід сусідів по Дунаю,— румунських колег. За останні роки туристична індустрія в румунській частині дельти Дунаю розвивається вражаючими темпами. «За сезон сусідня Тулча приймає по 280 суднозаходів круїзних судів, і це той рівень, на який нам необхідно орієнтуватися,— зазначив міський голова в ході брифінгу для журналістів на Форумі.— Для нас дуже важлива присутність Ізмаїла в туристичних маршрутах, як кінцевої точки виходу туристів з України, або їх транзитної точки переміщення. Нам потрібен спільний туристичний продукт за участю державних структур (ДП „АМПУ“), органів місцевого самоврядування, представників малого і середнього бізнесу. Наша кінцева мета — залучення до 10 тисяч туристів в рік. Це — близько двох мільйонів євро надходжень для малого і середнього бізнесу, а значить — вірний шлях до зростання добробуту містян». Створення конкурентоздатного турпродукту — один з головних напрямів роботи у сфері розвитку туризму в Ізмаїлі. Цікаву і змістовну презентацію туристичного потенціалу Ізмаїла у рамках Форуму провів начальник відділу культури Ізмаїльської міськради Сергій Лузанов, детально розповівши про усі напрями цієї сфери. До речі, багато пам'яток міста учасники Форуму змогли побачити на власні очі під час спеціально організованої оглядової екскурсії містом. Програму розвитку туризму Дунайського субрегіону презентував начальник управління туризму, рекреації і курортів Одеської обласної держадміністрації Олександр Шека, високо оцінивши потенціал Ізмаїла для просування туристичного продукту. «Я часто буваю в Ізмаїлі і кожного разу бачу нові якісні зміни його зовнішнього вигляду,— підкреслив він.— Останнім часом Ізмаїл досить активно бере участь в міжнародних виставках і форумах, і я бачу зростаючий інтерес до цього міста у іноземних туроператорів». Активну участь в програмі форуму взяла румунська делегація у складі представників повітів Тулча і Констанца. Керівник делегації, голова Асоціації розвитку туризму в дельті Дунаю повіту Тулча Каталін Цибуляк розповів, що в ході обговорення шляхів взаємовигідної співпраці в туристичній сфері з мером Ізмаїла Андрієм Абрамченко, розглядалися варіанти організації турів вихідного дня і реалізація транскордонного проекту прямого річкового сполучення між Ізмаїлом і Тулчею. Перспективними сторони визначили екологічні тури в дельту Дунаю і гастрономічні маршрути для поціновувачів національної кухні. За підсумками зустрічі румунська сторона заявила про наміри включити Ізмаїл в пасажирські маршрути, які сьогодні пролягають через Тулчу. »Ми вважаємо доцільною роботу над залученням круїзних компаній в Дельту Дунаю і розвитком річкових пасажирських перевезень в її українській частині,— зазначив пан Цибуляк. – З метою розширення маршруту для української сторони ми можемо запропонувати туристичні родзинки Ізмаїла як спільний проект для туроператорів і організаторів круїзів. На мою думку, від цього виграють обидві сторони — українська і румунська". Завершився захід підписанням профільної угоди між Ізмаїльським бюро сприяння інвестиціям і Асоціацією менеджменту туристичних напрямів і об'єктів дельти Дунаю (Румунія). Після чого гості міста були запрошені на екскурсію, змогли продегустувати блюда бессарабської кухні, познайомитися з народними фольклорними колективами. За підсумками форуму прийнято рішення продовжити співпрацю з румунською Асоціацією менеджменту туристичних напрямів і об'єктів дельти Дунаю і взяти участь в туристичному форумі, який буде організований румунською стороною у вересні цього року. Адміністрацією Ізмаїльського морського порту буде розглянута можливість розміщення біля морвокзалу гастро-сувенірного павільйону для круїзних туристів. Форум з розвитку туризму в українських Дунайських портах на базі Адміністрації Ізмаїльського порту планується проводити на постійній основі — двічі на рік. «Я дуже задоволений результатами заходу, задоволений живою дискусією між нашими гостями,— відмітив Сергій Лапоног.— Гадаю, що наступний форум ми проведемо більш масштабно і намагатимемось розширити географію його учасників».

Транспортний діалог Україна-ЄС: пріоритети портової галузі –концесія, проекти мережі TEN-T та європейські гранти

Сьогодні в Одесі відбулося друге засідання Транспортний діалог високого рівня між Україною та ЄС. Під час заходу за участю Генерального Директора з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії Хенріка Хололея були визначені основні пріоритети розвитку українських портів. Зокрема, реалізація проектів державно-приватного партнерства на основі концесії, інтеграція України у маршрути шовкового шляху та транс’європейської транспортної мережі, що розробляються у ЄС, а також відкриття доступу до європейських грантів на розвиток інфраструктури. За словами Хенріка Хололея у ЄС майже 90% вантажів прямує через порти. В Україні цей показник поки ще значно скромніший але продовження реформи галузі та використання механізму концесії можуть пришвидшити процес розвитку портів. Європейський союз та міжнародні фінансові організації зі свого боку готові надавати необхідну технічну допомогу. «Ми вітаємо вступ Адміністрації морських портів України доESPO. Це ще один крок до інтеграції українських портів до європейської транспортної інфраструктури. Наступний крок – це реалізація проектів в рамках розвитку транс’європейської транспортної мережі TEN-T. Одразу 9 українських портів увійшли до переліку перспективних інфраструктурних проектів до 2030 року. Загальний обсяг інвестицій по цих проектах складе 844 млн євро»,— зазначив Хенрік Хололей. Міністр інфраструктури України Володимир Омелян підкреслив, що зміни у транспортній інфраструктури держави багато в чому гальмуються також через відсутність відповідного законодавства. Верховна Рада, на жаль, останнім часом не спромоглася прийняти низку важливих законопроектів, зокрема про концесію, про розвиток морегосподарського комплексу та внутрішніх водних шляхів. Також під час дискусії було приділено увагу розміру дивідендів, що сплачують зараз державні стивідори та АМПУ в Україні. На думку європейських експертів, ставка дивідендів на рівні 90% не дає державним підприємствам розвиватися та ефективно конкурувати як у межах держави так і на міжнародному рівні. Керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс, в свою чергу, відзначив важливість якісної підготовки інвестиційних проектів в українських портах задля залучення коштів міжнародних фінансових організацій та приватних компаній. «У нас вже є гарний досвід співпраці з IFC та ЄБРР з розробки пілотних проектів концесії держстивідорів у портах «Ольвія» та «Херсон», конкурси по яких стартують найближчим часом»,— навів приклад ефективної співпраці керівник АМПУ. Також під час зустрічі представники Європейської комісії ознайомилися з попередньою інформацією щодо проекту концесії держстивідора у порту «Південний». На зустрічі було відзначено також, що ще одним важливим кроком, який міг би пришвидшити модернізацію української портової інфраструктури має стати надання Україні можливості отримувати гранти ЄС на реалізацію інфраструктурних проектів. За словами Генерального Директора з питань мобільності та транспорту Європейської Комісії, з цим питанням дійсно існують певні труднощі, однак робота в цьому напрямку ведеться.

Підписано договір про днопоглиблення у Бердянському порту — АМПУ

24.05.2019 Адміністрація морських портів України підписала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення у порту Бердянськ з товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване технічне бюро Азимут». Роботи передбачають відновлення паспортних глибин на підхідному каналі та акваторії порту. «Це довгоочікувана і дуже необхідна подія, адже від стабільної роботи Бердянського порту залежить експорт підприємств регіону, який минулоріч склав майже 2 млн тонн. Відновлення паспортних глибин дозволить повністю використовувати можливості порту з обробки суден та зробить вантажоперевалку через Бердянськ більш рентабельною»,— підкреслив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. ТОВ «СТБ «Азімут» запропонувало найнижчу ціну (354,9 млн грн без ПДВ) за передбачений умовами конкурсу обсяг робіт та стало переможцем відкритого тендеру, який філія «Днопоглиблювальний флот ДП «АМПУ» провела в електронній системі державних закупівель Рrozorro. Всього до аукціону були допущені чотири з семи компаній, які подали заявки на участь у тендері. Ними стали ТОВ «Укрстройсервіс» (Україна), Consal S. R.L. (Румунія), ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут» (Україна) та ТОВ «СМД ІНВЕСТ» (Україна). Економія за підсумками відкритих торгів склала 17,5% від стартової ціни, яка була встановлена на рівні 430 млн грн (без ПДВ). Згідно з договором, загальний обсяг робіт, який має виконати підрядник в порту Бердянськ складає 1,85 млн куб. м. Основні роботи (1,39 млн куб. м) необхідно буде провести на підхідному каналі, 466 тис. куб. м — в акваторії порту. В 2017–2018 рр. Адміністрація морських портів України для відновлення паспортних глибин та підвищення конкурентоспроможності портів Азова п'ять разів оголошувала тендери на днопоглиблення в Маріуполі та Бердянську. Але визначити переможців не вдавалося через недостатню кількість учасників аукціонів. Тому роботи на найбільш проблемних ділянках у цих портах виконувало власне судно ДП «АМПУ» — землесос «Меотида». За минулий рік він виконав найбільші обсяги роботи серед днопоглиблювальних суден державного підприємства. Але його потужностей було недостатньо для відновлення паспортних глибин у двох портах України на Азовському морі. Тому залучення флоту підрядної організації було першочерговим завданням для АМПУ. Довідково: Бердянський морський порт може приймати судна з осадкою 7,9 м. Довжина підхідного каналу Бердянського порту складає 20 км, ширина – 90 м, щорічна заносимість каналу 720 тис. куб. м на рік та акваторії – 300 тис. куб. м на рік. Проектна глибина біля причалів порту — 8,4 м, підхідного каналу — 8,55 м, акваторії — 8,4 м. Зараз прохідна осадка суден що обслуговуються в Бердянському морському порту зменшена з 7,9 м до 7,7 м. Зменшення глибин на підхідних каналах порту призводить до недовантаження суден, що спричиняє значні економічні збитки для адміністрації порту, стивідорних компаній, вантажовласників. Це призводить до зменшення рівня вантажопереробки та відображається на рівні отриманих доходів від портових зборів та спеціалізованих послуг (доступу портового оператора до причалу). Недовантаження через зменшення прохідної осадки на 20 см складає від 1 до 5 тис. тонн на судно. У 2018 році вантажопереробка по Бердянському морському порту при глибинах у 7,7 м склала 1,8 млн. тонн. При глибині у 7,9 м вантажопереробка могла б бути близько 2,3 млн тонн.

UPF 2019. Перевалка контейнерів у морських портах: 10-річний максимум та подальше зростання

За підсумками минулого року обсяг перевалки контейнерних вантажів у морських портах України сягнув найвищої позначки за останні 10 років. У 2019 році позитивна динаміка продовжується: за 4 місяці темпи зростання становили 19%. В рамках Ukrainian Ports Forum 2019, який відбудеться в Одесі 30 травня, представники галузі проаналізують ключові тренди та дадуть свої оцінки факторів і прогнози зростання ринку. Сьогодні інвестори в українських портах найбільш активно вкладають кошти саме у розвиток контейнерних та зернових терміналів. «Наразі водночас два стивідори у порту Одеса ведуть підготовку до розширення власних потужностей — дочірнє підприємство німецької компанії ННLА «Контейнерний термінал Одеса» (ДП «КТО») на Карантинному молі та третя за обсягами контейнерна лінія у світі СMA CGM разом з українською компанією «Бруклін Київ». Адміністрація морських портів України зі свого боку долучається до цих проектів власними інвестиціями у днопоглиблення та модернізацію і ремонт причальної інфраструктури»,— коментує розвиток галузі керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Подальший розвиток контейнерного напрямку в морських портах України представники АМПУ, стивідорних компаній та міжнародних контейнерних ліній планують обговорити в межах однієї з ключових сесій Ukrainian Ports Forum 2019: «Контейнерні вантажопотоки – умови стабільного зростання», що відбудеться 30 травня Одесі. Своєю експертизою з цих питань поділяться учасники дискусії, серед яких представники компаній COSCOShippingLines,CMACGM, MaerskтаHHLAInternationalGmbH. Шукати відповіді та конструктивні для української портової галузі логістичні та технологічні рішення допомагатиме учасникам сесії модератор, яким цього разу буде директор WSP Рой ван Ейджсден. Серед питань, на яких зосередяться учасники,— ті, що допоможуть стимулювати розвиток контейнерних перевезень, виявити слабкі місця та визначити конкурентні переваги. Сучасні ринкові тенденції та їхній вплив на Україну, можливість створення в Чорному морі контейнерного вузла та вигоди від географічного положення України, сильні сторони українського ринку та потенційні перешкоди для розвитку, можливості збільшення транзиту і зв’язків з державами Каспію та Балтики – ось лише частина питань, включених у порядок денний контейнерної сесії. Серед інших – не менш важливі: оцінка конкурентної позиції українських портів і ринку судноплавства, роль зв’язків між внутрішніми територіями та перспективи модернізації, а також прискорення та оптимізація розвитку галузі. Сесія пройде у форматі відкритої дискусії. Запрошуємо учасників та гостей форуму взяти участь в обговоренні. Нагадаємо, що цього року Ukrainian Ports Forum в Одесі, буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейну. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.

АМПУ ініціює HR-дослідження галузі

Адміністрація морських портів України та компанія Deloitte в Україні проводять перше дослідження кадрового потенціалу портової галузі. Його мета – отримати деталізовані дані про актуальні проблеми розвитку співробітників та на їх основі визначити ключові кроки для вдосконалення цього процесу. Результати дослідження будуть представлені та обговорені на HR-конференції UKRAINIAN PORTS: PEOPLE DEVELOPMENT, що відбудеться 30 травня в Одесі. В основі дослідження – спеціально розроблені запитання анонімного опитувальника «Критичні компетенції та ефективні методи навчання персоналу». Його учасники – представники провідних підприємств портової галузі. Запитання – детальні, розроблені з урахуванням специфіки галузі та тих стратегічних цілей з розвитку, які вона перед собою ставить. Отримана за підсумками дослідження інформація дозволить фахівцям компанії Deloitte в Україні детально проаналізувати можливі зони росту кадрового потенціалу портової галузі та підготувати найбільш відповідні до ситуації рекомендації. Серед цілей дослідження – вимірювання ступеню актуальності проблеми розвитку співробітників портової галузі, визначення найбільш критичних компетенцій – тобто тих, що найбільше потребують розвитку, визначення найбільш поширених підходів до розвитку критичних компетенцій, а також формування рекомендацій з покращення розвитку співробітників портової галузі. Узагальнені результати компанія Deloitte в Україні представить 30 травня на початку HR-конференції, що відбудеться в межах другого Ukrainian Ports Forum в Одесі. Кожен з учасників форуму, вже зараз, відповідаючи на запитання анкети, бере участь у формуванні майбутніх найбільш проривних рішень та ефективних інструментів розвитку персоналу. Що більше учасників конференції максимально повно відповість на запитання опитувальника, тим об’єктивніший зріз та чіткіші рекомендації отримає галузь в цілому та кожен її гравець зокрема. Другий рік поспіль Адміністрація морських портів України проводить в Одесі Ukrainian Ports Forum – найпотужніший галузевий майданчик, що об’єднує гравців портової галузі та дає можливість знайти найбільш проривні рішення з різних питань. Досі ключовим із них лишається кадрове. Цьогорічна HR-конференція – подія особлива для всіх HR-фахівців портової галузі, що прагнуть дізнатися про світові фахові тренди, почути корисні кейси та напрацювати новітні інструменти роботи з персоналом. Саме цей досвід потрібен HR-фахівцям більшості українських портів, які досі користується застарілими HR-інструментами та спираються на неактуальні управлінські практики. Нагадаємо, цього року Ukrainian Ports Forum буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейні. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n