АМПУ в першому кварталі 2019 р. втричі збільшила капітальні інвестиції

Адміністрація морських портів України (АМПУ) підбила фінансові підсумки роботи державного підприємства за перший квартал 2019 року. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року капітальні інвестиції АМПУ збільшилися в 3 рази. «У першому кварталі 2019 року АМПУ інвестувало в розвиток портової інфраструктури 229,3 млн грн, що в 3 рази більше, ніж в перші три місяці минулого року. Зараз ми реалізуємо вісім великих інвестпроектів в портах. П'ять з них мають бути завершені цього року», — підкреслив керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. У Одеському порту це причал 1-з через який працюватиме новий зерноперевантажувальний комплекс компаній Бруклін-Київ і Louis Dreyfus. У Маріупольському — причал № 4 під новий зерновий термінал ДП «ММТП». У Миколаївському — причал № 8 під потужності з перевалки зернових вантажів і олії. У портах Чорноморськ та Південний завершуються чергові етапи капітального днопоглиблення, які сприятимуть істотному підвищенню конкурентоспроможності як портів в цілому, так і державних та приватних стивідорних компаній, що працюють там. Чистий прибуток підприємства склав 605 811 тис. грн, що на 14,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли чистий прибуток склав 707 994 тис. грн. Зниження прибутку обумовлене збільшенням операційних витрат, зокрема на проведення експлуатаційного днопоглиблення, яке проводилося в 1 кварталі 2019 р. в портах Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, а також на каналах. За підсумками перших трьох місяців 2019 року АМПУ перерахувало на користь держави 708,46 млн. грн. У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року кількість відрахувань до бюджету скоротилася на 43,6%. Це обумовлено тим, що в І кварталі виплачуються дивіденди державі за 4 квартал попереднього року. У 2017 році в цьому періоді діяла норма відрахувань 75%, а в 2018 році, відповідно до рішення Кабміну, вона була скорочена до 50%, крім того на 20% були знижені портові збори. Дохід АМПУ за звітний період склав 1 792 321 тис. грн, що на 137 млн грн або на 8,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Детально з фінансовим звітом АМПУ за перший квартал 2019 року можна ознайомитись за посиланням.

Землесос «Меотида» після ремонту розпочав днопоглиблення у порту Маріуполь

Після завершення планового докового ремонту, земснаряд «Меотида» відновив виконання робіт з експлуатаційного днопоглиблення в Маріупольському морському порту. Судно розпочало роботи на підхідному каналі Вугільної гавані Маріупольського морського порту з метою підтримки його паспортних глибин. Згідно з технічним завданням, загальний обсяг днопоглиблення складає 145 тис. куб. м. Задля стабільної й ефективної роботи «Меотиди» в українських портах Азовського моря філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» забезпечила проведення планового докового ремонту судна на потужностях підрядника, обраного на відкритому тендері. Було проведено комплекс робіт з ремонту гвинторульового комплексу, палубних механізмів, насосів, систем гідравліки і автоматики, капітальний ремонт головних двигунів, виконаний значний обсяг фарбувальних робіт. Після ремонту, у рамках огляду Реєстром судноплавства України, судно успішно пройшло ходові і швартові випробування з перевіркою працездатності усіх систем і механізмів, і отримало класифікаційне свідоцтво з терміном дії до 2024 року. Нагадаємо, наприкінці квітня Адміністрація морських портів України уклала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення в порту Маріуполь з ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут», яке перемогло у відкритому тендері філії Днопоглиблювальний флот ДП «АМПУ» в системі Рrozorro. Підрядник має виконати днопоглиблення в порту Маріуполь в обсязі 1,98 млн куб. м. Основні роботи (1,87 млн куб. м) необхідно буде провести на підхідному каналі Вугільної гавані і 115 тис. куб. м – в акваторії порту. Перебазування днопоглиблювального флоту підрядника в Маріупольський порт заплановано на середину червня. Довідково. Самовідвізний трюмний землесос «Меотида» призначений для виконання експлуатаційних і будівельних днопоглиблювальних робіт. Судно побудоване в 2010–2012 рр. компанією «Damen Shipyards Gorinchem» (Нідерланди). Розвантаження може виконуватися: на підводні звалища через донні люки, на берегові гідровідвали через пульпопровід, методом рефулірування «Rainbow» через носове сопло.

Морські порти України продовжують нарощувати перевалку вантажів

За перші чотири місяці 2019 року морські порти України вже обробили 48,8 млн тонн вантажів, що на 5 млн тонн (або 12%) перевищує аналогічний показник минулого року. Понад третину цього обсягу — трохи менше 18 млн тонн — складає перевалка хлібних вантажів, яка, в свою чергу, зросла майже на третину (+ 4,4 млн тонн) порівняно з січнем-квітнем 2018 року. Більш, ніж на чверть – понад 10,5 млн тонн — зросла перевалка руди, Досить суттєвим – на 385 тис. тонн — виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на чверть, фасованих – більш, ніж вп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 47,8 тис. TEU (+ 18,6%) за перші чотири місяці 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, драйвером позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт, який за звітний період зріс на 20% порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт та транзит скоротилися на 5% та 18,5% відповідно. Серед українських морських портів лідерами є чотири порти, які забезпечили понад 87% усього обсягу перевалки протягом останніх чотирьох місяців. Південний перевалив трохи менше 15,5 млн тонн (+19,6%) порівняно з першими чотирма місяцями минулого року. Миколаїв — майже 10,7 млн тонн (+20,3%), Чорноморськ — 8,4 млн тонн (+20,9%), Одеса — понад 8 млн тонн (+5,5%). За перші чотири місяці року морські порти України обробили 3787 суден, що лише на 42 одиниці (1,1%) менше, ніж за такий самий період минулого року. З початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже понад 55 тисяч пасажирів, на 19% більше, ніж торік. Три чверті від загальної кількості пасажирів (42149 осіб) — це внутрішні перевезення водним транспортом у порту Херсон та на прогулянкових катерах в Одесі. Іноземні перевезення з січня по квітень склали майже 13 тис. пасажирів. Переважно це поромна переправа у Чорноморську та круїзні річкові лайнери в Усть-Дунайську. Дніпром з початку року пройшли вже 1934 судна (рейси), що на понад 60% перевищує минулорічну статистику за цей період. Загальний обсяг перевезень вантажів вже склав майже 2 млн. тонн. Здебільшого це зернові та будівельні вантажі, обсяги яких зросли відповідно у 2,8 та 2,3 рази, а також металопродукція. При цьому зернові сягнули позначки у 1 млн тонн. З повним оглядом вантажообігу за січень-квітень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Інформація щодо перевезення пасажирів розміщена за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.

Під час Ukrainian Ports Forum 2019 відбудуться заходи для інвесторів по пілотним проектам концесії держстивідорів у морських портах України

31 травня в Одесі відбудеться круглий стіл, під час якого інвестори та представники бізнесу, що зацікавлені в участі у пілотних проектах концесії держстивідорів у портах Ольвія та Херсон, матимуть можливість отримати актуальну інформацію та відповіді на свої запитання від консультантів та залучених сторін проектів. Також в рамках форуму буде проведена серія індивідуальних зустрічей і консультацій з представниками інвесторів. В рамках круглого столу «Пілотні проекти державно-приватного партнерства в морських портах України» представники АМПУ, IFC, ЄБРР, офісу «PPP SPILNO», WorldBank та EuropeanInvestmentBankобговорять важливі моменти проведення конкурсів концесії та умови участі в них зацікавлених інвесторів. Надання інвесторам актуальної інформації щодо проектів концесії безпосередньо від розробників проектів сприятиме забезпеченню максимальної прозорості проведення конкурсів та залученню до їх проведення максимальної кількості учасників. «Я переконаний, що напередодні оголошення перших концесійних конкурсів, важливо ще раз детально обговорити з потенційними інвесторами та представниками галузі пілотні проекти та майбутні плани концесії в морських портах України, – говорить Олег Кудашов, старший спеціаліст з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC). – Важливо проаналізувати нормативну базу у сфері регулювання ДПП, а також детально зупинитися на практичних питаннях концесійних тендерів, які можуть виникнути у зацікавлених сторін». «З нашого боку, ми бачимо готовність Уряду України, зокрема, Міністерства інфраструктури, та Адміністрації морських портів України до конструктивного діалогу з бізнесом щодо знаходження оптимальної моделі концесії на основі балансу інтересів всіх стейкхолдерів, тому запрошуємо зацікавлених інвесторів до відкритої дискусії» — додає Марк Магалецький, керівник сектору інфраструктури в Україні Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (EBRD). Круглий стіл відбудеться 31 травня 2019 року в готелі Бристоль, м. Одеса в рамках проведення однієї з найбільш визначних подій морської галузі України — UkrainianPortsForum 2019, що відбудеться в Одесі. Організаторами форуму виступають ДП «Адміністрація морських портів України» та Центр транспортних стратегій.

З початку року українські порти обробили понад 4000 суден

З початку 2019 року в українські порти зайшло вже понад 4000 суден. За даними філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ», яка відповідає за лоцманські проводки усіх суден та регулювання руху в акваторіях усіх морських портів України, найбільшими суднами, що заходили в наші порти за цей період стали контейнеровози та балкери з вантажами руди. ТОП-5 найбільших суден, що побували в наших портах цьогоріч виглядає так. Замикають п’ятірку два судна з вантажем залізорудного концентрату: • CAPE OASIS: довжина — 287,5 м, дедвейт — 183 049 тонн • FRONTIER JACARANDA: довжина — 288 м, дедвейт — 182 757 тонн «Бронза» та «срібло» — у двох контейнеровозів: • SANTA CRUZ: довжина — 288,54 м, дедвейт — 93 603 тонн • COSCO SHIPPING PANAMA: довжина — 289,1 м, дедвейт — 117 366 тонн Ну і пальма першості – знов-таки, за судном з залізорудним концентратом: • MINERAL EDO: довжина – 291,94 м, дедвейт — 206 600 тонн.

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n