Maersk продає балкерний бізнес Hamburg Süd китайської компанії

Датская транспортно-логистическая компания A. P. Moller-Maersk продает китайской China Navigation Company балкерный бизнес Hamburg Süd, который включает Rudolf A. Oetker (RAO), Furness Withy Chartering и балкерные операции Alianca Navegacao e Logistica (Aliabulk). Об этом сообщает ТАСС. Балкерные операции Hamburg Süd координируются из центров в Гамбурге, Лондоне, Мельбурне и Рио-де-Жанейро и выполняются флотом из около 45 зафрахтованных судов классов Handysize, Supramax/Ultramax и Kamsarmax/Panamax. В сделку не вошли танкерные операции RAO Tankers. Параметры сделки не сообщаются. Стороны рассчитывают закрыть сделку в первом квартале 2019 года при условии получения необходимых согласований. «Hamburg Süd, как и планировалось, сосредотачивается на развитии линейного бизнеса под брендами Hamburg Süd и Alianca», — отметил генеральный директор Hamburg Süd Арнт Весперманн. Решение о продаже балкерного бизнеса принято в рамках текущей реорганизации Maersk, направленной на превращение группы в единую интегрированную контейнерную и логистическую компанию. Maersk приобрела Hamburg Süd в 2017 году. Сумма сделки составила €3,7 млрд. Помимо контейнерного бизнеса Hamburg Süd, сделка включала флот из 55 зафрахтованных танкеров и балкеров, которым управляли три дочерних предприятия. A. P. Moller-Maersk Group (штаб-квартира — Копенгаген) — интегрированный транспортно-логистический холдинг, в состав которого входят крупнейшая судоходная линия мира Maersk Line, оператор контейнерных терминалов APM Terminals, компании логистического и производственного секторов. Корпорация представлена в 130 странах. Штат — около 90 тыс. сотрудников. Компания в 2017 году сократила убыток по сравнению с 2016 годом на 39% — до $1,164 млрд. ports.com.ua

Впровадження цифрового логістичного інкубатора стимулюватиме інновації в портовому секторі,— Володимир Омелян

Сьогодні, 11 січня 2019 року, в Міністерстві інфраструктури відбулась зустріч щодо реалізації проекту «Цифровий логістичний інкубатор». Міністр інфраструктури України Володимир Омелян разом з представниками Адміністрації морських портів України, некомерційного інкубатору ІT-проектів «1991 Open Data Incubator», Офісу підтримки реформ Міністерства обговорили перспективи цифровізації в інфраструктурних проектах. Участь у зустрічі також взяли Танія Амар – директор Агрітім Канада в Україні та Джейхун Остовар – радник з економічних питань Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Володимир Омелян подякував міжнародним партнерам за плідну співпрацю і підтримку, яка відіграла важливу роль в успішному проходженні аудиту ІМО, та окреслив перспективи ІT-проектів в сфері транспорту: «Міністерство активно здійснює реформування сектору транспортної інфраструктури, зокрема у сфері цифровізації та інновацій, підвищення прозорості, відкритості даних та покращення логістичних послуг. Всі ці пріоритети будуть задіяні у новому проекті цифрового логістичного інкубатора, який реалізовуватиметься за підтримки АМПУ. У нас є гарний приклад роботи інкубатора в залізничному секторі. Я вірю, що ми можемо повторити цей успіх у морському секторі, який особливо прагне інновацій»,— заначив Міністр інфраструктури. Володимир Омелян підкреслив, що для збільшення транзитного потенціалу Україна повинна забезпечити конкурентні логістичні послуги користувачам вантажів: «На мій погляд, прогрес може бути досягнутий в рамках реалізації таких напрямків. По-перше, автоматизація логістики і використання роботів — це застосування комп'ютерного програмного забезпечення та автоматизованих машин і устаткування для підвищення ефективності логістичних операцій. По-друге, розвиток автономних транспортних засобів. По-третє, Big data. Досвід успішних інтернет-компаній не залишає сумнівів в тому, що інформація стала важливим елементом конкурентної диференціації. Далі — симуляція і віртуальна реальність. Доступність широкого спектру додатків для роботи з великими даними надасть операторам портів, логістичним фірмам і постачальникам послуг можливість скористатися перевагами програмного забезпечення для моделювання. Різні операції в порту можуть бути змодельовані для аналізу робочих потоків, виявлення можливих бар'єрів і оцінки різних сценаріїв проектування і пропускної здатності. Моделювання буде грати важливу роль, коли автоматизоване устаткування і робототехнічне обладнання використовуватиметься в портовому і логістичному секторі. Очікуємо, що технологія буде підтримувати як портові послуги, так і логістику, одночасно підвищуючи ефективність процесу ланцюжка поставок»,— підсумував Міністр інфраструктури. Адміністрація морських портів України підтримує позицію Міністерства інфраструктури та готова до співпраці з учасниками проекту, зацікавленість висловили також і міжнародні партнери, присутні на зустрічі. Міністр інфраструктури висловив сподівання щодо успішної реалізації проекту: «Я вважаю, що впровадження цифрового портового логістичного інкубатора призведе до підвищення якості логістичних послуг, стимулюватиме інновації в портовому секторі і в цілому підвищить конкурентоспроможність України на міжнародному рівні. Сподіваюсь, що наші міжнародні партнери підтримають реалізацію цього проекту на базі Центру Транспортних Інновацій, який має стати платформою для всіх акселераційних та інкубаторських програм в транспортній галузі»,— зазначив Володимир Омелян.

В Міністерстві інфраструктури пройшов круглий стіл «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями»

18 грудня 2018 року заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань взяв участь у відкритті круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями». Участь у круглому столі також взяли представники Європейської Комісії, представники пріоритетного напряму 1А Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Дунайського стратегічного пункту, Міністерства інфраструктури України, ДП «Адміністрація морських портів України», ДУ «Держгідрографія», ДП «Класифікаційне товариство регістр судноплавства України», Державної служби морського та річкового транспорту України, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, обласних адміністрації та міських рад Одеської області. Метою проведення круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями» стало об’єднання та консолідація зусиль та спільних дій центральних та місцевих органів влади з метою підтримки внутрішнього судноплавства в Дунайському регіоні, а також активізації діяльності України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Віктор Довгань зазначив, що проведення круглого столу, присвяченого питанням розвитку мобільності на р. Дунай, надасть можливість визначити основні пріоритети та заходи для подальшого розвитку стійких і екологічно безпечних водних перевезень на річці Дунай як на національному, так і на міжнародному рівнях. «Посилення участі України в реалізації Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) сприятиме: підвищення конкурентоспроможності Дунайського макрорегіону; прискоренню європейських інтеграційних процесів; наближенню рівня життя населення прикордонних регіонів до європейського рівня» — зауважив заступник Міністра. Віктор Довгань також підкреслив, що Українська Сторона зацікавлена в активізації участі України в спільних заходах щодо реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону та підтверджує свою готовність до підготовки та реалізації спільних з МФО та ЄС проектів, таких як розвиток інфраструктури на річці Дунай і модернізація українського флоту в контексті його екологізації. Заступник Міністра також висловив подяку всім учасникам міжнародного круглого столу та запевнив, що спільними зусиллями ми забезпечимо належний рівень розвитку вільного та безперешкодного судноплавства на р. Дунай, а також сприятимемо створенню найбільш комфортних умов розвитку навігаційних процесів на річці Дунай та спільного процвітаючого майбутнього Дунайського регіону. Презентаційні матеріали: EUSDR PA1a Joint efforts for mobility in Danube region Simplifying – harmonising – digitalising reporting in Danube waterborne transport Danube strategy point a Secretariat for the Danube Region DAPhNE – Danube Ports Network Project co-funded by European Union Funds (ERDF, IPA) Motivation & Project status presentation as of Q4 / 2018 TRANSGREEN. Integrated Transport and Green Infrastructure Planning in the Danube-Carpathian Region for the Benefit of People and Nature Інтермодальність та перспективи розвитку морських портів на Дунаї

Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 року

Уряд схвалив оновлену Морську доктрину на період до 2035 року. Це комплексний стратегічний документ, який визначає пріоритети послідовної морської політики України на довгострокову перспективу, спрямованої на утвердження України як морської держави. Прийняття рішення дасть змогу реалізувати національні інтереси України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах територіального моря України з урахуванням дій Російської Федерації як країни-агресора, інтенсифікувати розвиток морської індустрії на основі сучасних технологій та перетворити її на потужний сектор економіки, посилити інтеграційні зв’язки зі світовим морським співтовариством, забезпечити сталий розвиток морської індустрії та приморських регіонів країни, виконати соціальні і культурні завдання, пов’язані із морською діяльністю, збереженням біологічного та ландшафтного різноманіття Чорного та Азовського морів. Детальніше

Тендеры по передаче в концессию портов Ольвия и Херсон пройдут в середине 2019 года,— Омелян

До конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, а в январе МИУ подготовит тендерную документацию.
Министерство инфраструктуры Украины ожидает проведения тендерных процедур по передаче в концессию стивидорной компании Ольвия и Херсонского морского торгового порта в марте-апреле, а подписание договоров с победителями конкурсов — в мае-июне 2019 года. Об этом сообщил глава ведомства Владимир Омелян на брифинге в Кабинете министров во вторник, передает ЦТС со ссылкой на Интерфакс-Украина. По данным Мининфраструктуры, до конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, в январе МИУ подготовит тендерную документацию (с привлечением МЖРТ и торговли и Минфина). Ожидается, что уже в феврале тендерная документация по передаче в концессию Ольвии и Херсона будет одобрена и утверждена Кабмином. Общий объем ожидаемых инвестиций со стороны концессионеров составит 17,3 млрд грн на протяжении 35-летнего срока концессии для Ольвии и 1,4 млрд грн за 30 лет концессии Херсонского порта. Инвестиции будут направлены на обновление инфраструктуры и развитие портов. В течение первых трех лет в Ольвии планируется построить новый зерновой терминал мощностью 2 млн тонн/год (инвестиции 1,56 млрд грн), а в морпорту Херсон — провести неотложное обновление активов (инвестиции 216 млн грн). Как уже писал ЦТС, заинтересованность в концессии госстивидоров в портах Ольвия и Херсон ранее проявили более 25 украинских и зарубежных компаний из США, Китая, Франции, Швейцарии, Великобритании, Японии, Турции, Катара и Кореи. Мининфраструктуры и Международная финансовая корпорация (IFC) из группы Всемирного банка с целью развития государственно-частного партнерства в портовой отрасли 14 ноября 2017 года подписали меморандум о взаимопонимании, согласно которому IFC поможет структурировать проекты государственно-частного партнерства в двух указанных выше украинских портах. cfts.org.ua

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n