Впровадження цифрового логістичного інкубатора стимулюватиме інновації в портовому секторі,— Володимир Омелян

Сьогодні, 11 січня 2019 року, в Міністерстві інфраструктури відбулась зустріч щодо реалізації проекту «Цифровий логістичний інкубатор». Міністр інфраструктури України Володимир Омелян разом з представниками Адміністрації морських портів України, некомерційного інкубатору ІT-проектів «1991 Open Data Incubator», Офісу підтримки реформ Міністерства обговорили перспективи цифровізації в інфраструктурних проектах. Участь у зустрічі також взяли Танія Амар – директор Агрітім Канада в Україні та Джейхун Остовар – радник з економічних питань Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Володимир Омелян подякував міжнародним партнерам за плідну співпрацю і підтримку, яка відіграла важливу роль в успішному проходженні аудиту ІМО, та окреслив перспективи ІT-проектів в сфері транспорту: «Міністерство активно здійснює реформування сектору транспортної інфраструктури, зокрема у сфері цифровізації та інновацій, підвищення прозорості, відкритості даних та покращення логістичних послуг. Всі ці пріоритети будуть задіяні у новому проекті цифрового логістичного інкубатора, який реалізовуватиметься за підтримки АМПУ. У нас є гарний приклад роботи інкубатора в залізничному секторі. Я вірю, що ми можемо повторити цей успіх у морському секторі, який особливо прагне інновацій»,— заначив Міністр інфраструктури. Володимир Омелян підкреслив, що для збільшення транзитного потенціалу Україна повинна забезпечити конкурентні логістичні послуги користувачам вантажів: «На мій погляд, прогрес може бути досягнутий в рамках реалізації таких напрямків. По-перше, автоматизація логістики і використання роботів — це застосування комп'ютерного програмного забезпечення та автоматизованих машин і устаткування для підвищення ефективності логістичних операцій. По-друге, розвиток автономних транспортних засобів. По-третє, Big data. Досвід успішних інтернет-компаній не залишає сумнівів в тому, що інформація стала важливим елементом конкурентної диференціації. Далі — симуляція і віртуальна реальність. Доступність широкого спектру додатків для роботи з великими даними надасть операторам портів, логістичним фірмам і постачальникам послуг можливість скористатися перевагами програмного забезпечення для моделювання. Різні операції в порту можуть бути змодельовані для аналізу робочих потоків, виявлення можливих бар'єрів і оцінки різних сценаріїв проектування і пропускної здатності. Моделювання буде грати важливу роль, коли автоматизоване устаткування і робототехнічне обладнання використовуватиметься в портовому і логістичному секторі. Очікуємо, що технологія буде підтримувати як портові послуги, так і логістику, одночасно підвищуючи ефективність процесу ланцюжка поставок»,— підсумував Міністр інфраструктури. Адміністрація морських портів України підтримує позицію Міністерства інфраструктури та готова до співпраці з учасниками проекту, зацікавленість висловили також і міжнародні партнери, присутні на зустрічі. Міністр інфраструктури висловив сподівання щодо успішної реалізації проекту: «Я вважаю, що впровадження цифрового портового логістичного інкубатора призведе до підвищення якості логістичних послуг, стимулюватиме інновації в портовому секторі і в цілому підвищить конкурентоспроможність України на міжнародному рівні. Сподіваюсь, що наші міжнародні партнери підтримають реалізацію цього проекту на базі Центру Транспортних Інновацій, який має стати платформою для всіх акселераційних та інкубаторських програм в транспортній галузі»,— зазначив Володимир Омелян.

Про внесення змін до Морської доктрини України на період до 2035 року

Уряд схвалив оновлену Морську доктрину на період до 2035 року. Це комплексний стратегічний документ, який визначає пріоритети послідовної морської політики України на довгострокову перспективу, спрямованої на утвердження України як морської держави. Прийняття рішення дасть змогу реалізувати національні інтереси України в Азовському і Чорному морях, Керченській протоці та інших районах територіального моря України з урахуванням дій Російської Федерації як країни-агресора, інтенсифікувати розвиток морської індустрії на основі сучасних технологій та перетворити її на потужний сектор економіки, посилити інтеграційні зв’язки зі світовим морським співтовариством, забезпечити сталий розвиток морської індустрії та приморських регіонів країни, виконати соціальні і культурні завдання, пов’язані із морською діяльністю, збереженням біологічного та ландшафтного різноманіття Чорного та Азовського морів. Детальніше

Тендеры по передаче в концессию портов Ольвия и Херсон пройдут в середине 2019 года,— Омелян

До конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, а в январе МИУ подготовит тендерную документацию.
Министерство инфраструктуры Украины ожидает проведения тендерных процедур по передаче в концессию стивидорной компании Ольвия и Херсонского морского торгового порта в марте-апреле, а подписание договоров с победителями конкурсов — в мае-июне 2019 года. Об этом сообщил глава ведомства Владимир Омелян на брифинге в Кабинете министров во вторник, передает ЦТС со ссылкой на Интерфакс-Украина. По данным Мининфраструктуры, до конца декабря планируется завершить рассмотрение выводов по анализу эффективности концессионных проектов, в январе МИУ подготовит тендерную документацию (с привлечением МЖРТ и торговли и Минфина). Ожидается, что уже в феврале тендерная документация по передаче в концессию Ольвии и Херсона будет одобрена и утверждена Кабмином. Общий объем ожидаемых инвестиций со стороны концессионеров составит 17,3 млрд грн на протяжении 35-летнего срока концессии для Ольвии и 1,4 млрд грн за 30 лет концессии Херсонского порта. Инвестиции будут направлены на обновление инфраструктуры и развитие портов. В течение первых трех лет в Ольвии планируется построить новый зерновой терминал мощностью 2 млн тонн/год (инвестиции 1,56 млрд грн), а в морпорту Херсон — провести неотложное обновление активов (инвестиции 216 млн грн). Как уже писал ЦТС, заинтересованность в концессии госстивидоров в портах Ольвия и Херсон ранее проявили более 25 украинских и зарубежных компаний из США, Китая, Франции, Швейцарии, Великобритании, Японии, Турции, Катара и Кореи. Мининфраструктуры и Международная финансовая корпорация (IFC) из группы Всемирного банка с целью развития государственно-частного партнерства в портовой отрасли 14 ноября 2017 года подписали меморандум о взаимопонимании, согласно которому IFC поможет структурировать проекты государственно-частного партнерства в двух указанных выше украинских портах. cfts.org.ua

В Міністерстві інфраструктури пройшов круглий стіл «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями»

18 грудня 2018 року заступник Міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції Віктор Довгань взяв участь у відкритті круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями». Участь у круглому столі також взяли представники Європейської Комісії, представники пріоритетного напряму 1А Стратегії ЄС для Дунайського регіону, Дунайського стратегічного пункту, Міністерства інфраструктури України, ДП «Адміністрація морських портів України», ДУ «Держгідрографія», ДП «Класифікаційне товариство регістр судноплавства України», Державної служби морського та річкового транспорту України, ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, обласних адміністрації та міських рад Одеської області. Метою проведення круглого столу «Мобільність на Дунаї спільними зусиллями» стало об’єднання та консолідація зусиль та спільних дій центральних та місцевих органів влади з метою підтримки внутрішнього судноплавства в Дунайському регіоні, а також активізації діяльності України в реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону. Віктор Довгань зазначив, що проведення круглого столу, присвяченого питанням розвитку мобільності на р. Дунай, надасть можливість визначити основні пріоритети та заходи для подальшого розвитку стійких і екологічно безпечних водних перевезень на річці Дунай як на національному, так і на міжнародному рівнях. «Посилення участі України в реалізації Європейської стратегії для Дунайського регіону (ЄСДР) сприятиме: підвищення конкурентоспроможності Дунайського макрорегіону; прискоренню європейських інтеграційних процесів; наближенню рівня життя населення прикордонних регіонів до європейського рівня» — зауважив заступник Міністра. Віктор Довгань також підкреслив, що Українська Сторона зацікавлена в активізації участі України в спільних заходах щодо реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону та підтверджує свою готовність до підготовки та реалізації спільних з МФО та ЄС проектів, таких як розвиток інфраструктури на річці Дунай і модернізація українського флоту в контексті його екологізації. Заступник Міністра також висловив подяку всім учасникам міжнародного круглого столу та запевнив, що спільними зусиллями ми забезпечимо належний рівень розвитку вільного та безперешкодного судноплавства на р. Дунай, а також сприятимемо створенню найбільш комфортних умов розвитку навігаційних процесів на річці Дунай та спільного процвітаючого майбутнього Дунайського регіону. Презентаційні матеріали: EUSDR PA1a Joint efforts for mobility in Danube region Simplifying – harmonising – digitalising reporting in Danube waterborne transport Danube strategy point a Secretariat for the Danube Region DAPhNE – Danube Ports Network Project co-funded by European Union Funds (ERDF, IPA) Motivation & Project status presentation as of Q4 / 2018 TRANSGREEN. Integrated Transport and Green Infrastructure Planning in the Danube-Carpathian Region for the Benefit of People and Nature Інтермодальність та перспективи розвитку морських портів на Дунаї

Степан Кубів презентував два концесійні проекти в портах “Ольвія” та “Херсон”

11 грудня Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів разом із Міністром інфраструктури Володимиром Омеляном, заступником директора ЄБРР в Україні Мариною Петров та головою представництва Міжнародної фінансової корпорації в Україні Оленою Волошиною презентував перші два пілотні проекти з передачі в концесію морських портів. Ці проекти розроблені за участі Мінекономрозвитку разом з Мінінфраструктури, ЄБРР та IFC. “Проекти, які ми сьогодні презентуємо, розраховані на 30–35 років і за нашими розрахунками принесуть близько 85 млрд гривень бюджетних надходжень. Це найбільші проекти, які були створені за часів незалежності. Крім модернізації, власне, інфраструктури, ці проекти значною мірою сприятимуть розвитку соціальної сфери регіонів, розвитку дотичного бізнесу, створенню нових робочих місць, збільшенню надходжень до бюджетів усіх рівнів”,— зазначив Степан Кубів. Проекти здійснюватимуться в двох морських портах:
  • проект концесії в спеціалізованому морському порту «Ольвія» передбачає залучення інвестицій обсягом у 17,3 млрд грн зі строком реалізації 35 років. Очікувана бюджетна ефективність на період із реалізації проекту становить 68,7 млрд грн;
  • проект концесії в морському порту “Херсон” передбачає обсяг інвестицій у 1,4 млрд грн. Очікується, що за 30 років реалізації цей проект дасть близько 16,2 млрд грн бюджетних надходжень.
  • Також очікується, що завдяки реалізації концесії в 2030 році обсяги перевалки вантажів у цих портах збільшаться щонайменше на 130%. Степан Кубів висловив впевненість в успішності реалізації перших проектів концесії. “Ми уже маємо кілька інвесторів, які готові позмагатися за можливість працювати з українською стороною над концесіями. Серед них такі компанії, як: Louis Dreyfus Company, Нектар Груп, QTerminals, Bunge, COFCO, POSCO, OREXIM, Нібулон, Укррічфлот та інші. Починаючи з цих двох проектів, маємо можливість успішно поширити цю практику не лише на інфраструктурні об’єкти, а також на освіту, медицину та інші сфери”,— додав Перший віце-прем’єр-міністр. Міністр інфраструктури Володимир Омелян у своєму виступі відзначив: “Сьогодні ми пропонуємо реалізацію проектів концесії таких стратегічних об’єктів інфраструктури, як морські порти, що не можуть бути приватизовані, однак потребують інвестування значних коштів у власний розвиток. Ми також вбачаємо в концесії можливість подолання значних корупційних ризиків, що виникають в ході реалізації існуючої сьогодні оренди виробничих потужностей у портах. Концесія — це шанс для України отримати необхідні для швидкого і сталого економічного зростання інвестиції провідних світових компаній”. Як відомо, новий законопроект про концесії (№ 8125), ініційований Мінекономрозвитку, наразі вже ухвалено у першому читанні. “Разом із нашими партнерами з ЄБРР та МФК ми провели велику роботу для того, щоб із чинного, надто заплутаного і непрозорого, законодавства щодо концесії створити один якісний, дієвий і гармонізований із директивами ЄС закон. Наразі він вже схвалений Верховною Радою у першому читанні. Однак будь-який закон — це тільки правила. Інвесторів цікавлять проекти. Враховуючи цю обставину, ми не стали чекати, поки Рада остаточно ухвалить закон, а почали підготовчу роботу над реальними проектами і пошуком інвесторів для них. Якісна підготовка таких проектів об’єктивно займає місяці і навіть роки, а у нас уже готові мінімум два і ще кілька у процесі підготовки”,— розповів Степан Кубів. Законопроект, зокрема, пропонує чітке розмежування регулювання концесії та інших форм здійснення державно-приватного партнерства; врегулювання питання права власності на об’єкти концесії, де передбачено, що передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії не припиняє права державної чи комунальної власності на ці об’єкти, також будь-яке майно створене або побудоване в рамках концесійного договору є державною або комунальною власністю; єдина прозора процедура ініціювання та прийняття рішення щодо доцільності реалізації проекту на умовах концесії та визначення повноважень кожного із органів; запровадження транспарентної процедури вибору концесіонера, лише шляхом проведення концесійного конкурсу, врегулювання питання щодо залучення радників; особливості концесії на ринках, що перебувають у стані природної монополії, а також щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг; врегулювання питань надання земельних ділянок для реалізації проектів на умовах концесії; додаткові гарантії для концесіонерів та кредиторів, зокрема, передбачені концесійним договором права заміни концесіонера на іншого концесіонера; можливість розгляду спорів у інвестиційних та міжнародних арбітражах; встановлення чіткого переліку істотних умов концесійного договору. www.kmu.gov.ua

    АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

    © 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

    Ми в соціальних мережах

    n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n