Причал зернового терміналу Cargill і MV Cargo готовий на 50%

Готовність причалу зернового терміналу глобального сировинного трейдера Cargill і компанії MV Cargo в морському порту «Южний» становить 50%. Про це MV Cargo повідомила в Facebook. «Причал готовий майже наполовину, а силоси на фінішній прямій — вже восени вони зможуть прийняти перше зерно. У жовтні ми почнемо збирати і монтувати суднонавантажувач»,— повідомила компанія. Довжина причалу становить 428 метрів, глибина біля причалу — 15 метрів, глибина підхідного каналу — 16 метрів. «Наш термінал — один з найбільш глибоководних зернових терміналів в Україні та Причорномор'ї. До речі, при необхідності глибини біля причалу можна довести до 16 метрів, а підхідного каналу — до 19 метрів. Довжина причальної стінки і глибини дозволять нам приймати великотоннажні судна, а найсучасніше обладнання — завантажити судно типу Post-Panamax за два-три дні»,— повідомила компанія. Станом на другу половину вересня проект будівництва зернового терміналу реалізований на 85%. MV Cargo здійснює будівництво зернового терміналу в порту «Южний» річною потужністю 5 млн тонн. Термінал буде обладнаний 14 силосами по 15 тис. тонн і складом підлогового зберігання зерна на 80 тис. тонн. Термінал оснащений власною залізничною і автомобільною інфраструктурою. Станція розвантаження автомобілів здатна пропускати 790 автомобілів на добу, станція розвантаження вагонів — 256 вагонів на добу. Загальна сума інвестицій — $ 150 млн. Термінал забезпечить перевалку 10% зернових, вироблених в Україні. У серпні 2015 року Cargill, MV Cargo і ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) підписали тристоронній меморандум про наміри реалізувати інвестиційний проект з будівництва зернового терміналу в порту «Южний». В рамках проекту MV Cargo здійснить будівництво наземного термінального комплексу, АМПУ забезпечить створення судноплавної операційної акваторії причалу № 25 і судноплавного підхідного каналу до причалу № 25. У меморандумі зафіксовано намір Cargill придбати 51% терміналу. Порти України

Європейське морське єдине вікно: ESPO прагне до гармонізації даних, зберігаючи при цьому гнучкість в системах звітності

ESPO вітає пропозицію Комісії щодо Регламенту, що встановлює середовище Європейського морського єдиного вікна (COM2018 278). Однак для європейських портів скорочення адміністративного тягаря в морському транспорті та сприяння торгівлі є головним пріоритетом. ESPO прагне до гармонізації визначень даних і наборів даних при збереженні існуючих систем звітності. Це ще більше знизить адміністративний тягар і полегшить торгівлю. Це є керівним принципом позиційного документа ESPO у відповідь на пропозицію Комісії щодо Регламенту, що встановлює середовище Європейського морського єдиного вікна, яка була опублікована 17 травня. Для європейських портів першим пріоритетом має бути спрощення адміністративних процедур шляхом забезпечення того, щоб одні й ті ж набори даних могли повідомлятися кожному компетентному органу таким же чином. У цьому контексті ESPO вітає створення узгодженого набору даних. Проте, ще належить виконати роботу з визначення набору даних в деталях — як елементів даних, так і визначень даних. У той же час ESPO погоджується з пропозицією дозволити державам-членам запроваджувати або коригувати вимоги до даних, оскільки в деяких випадках порти можуть зажадати додаткових даних для реагування на надзвичайні обставини. У зв'язку з цим цю можливість слід також поширити на окремі компетентні органи. ESPO, зокрема, вітає, що ця пропозиція ґрунтується на існуючих Національних єдиних вікнах, а також дозволяє вести звітність через системи портових співтовариств портів (PCS). Ця пропозиція справедливо підтверджує правильність функціонування PCS і вкладених інвестицій. Європейські порти підкреслюють, що будь-яке рішення повинно бути технологічно нейтральним і має бути зосереджено на гармонізації даних. Крім того, повинен бути створений механізм управління для Національного єдиного вікна, що надає йому право зберігати і поширювати дані до відповідних органів. В іншому випадку ця пропозиція не призведе до спрощення процедур торгівлі, а просто перенесе тягар з суден на сторону компетентних органів. Нарешті, ESPO вважає, що принцип «звітність один раз» є дійсним засобом для досягнення цілей цієї пропозиції, за умови, що він охоплює повторне використання даних, які не змінюються між наступними суднозаходами в порт, і враховує обмежений обсяг даних, які повинні бути повторно використані між владою при заданому суднозаході. «Ми цінуємо, що ця пропозиція в значній мірі підтверджується і ґрунтується на нинішньому середовищі звітності на морському транспорті. По всьому сектору існує сильне бажання спростити і зменшити адміністративні бар'єри. Однак ми не можемо ігнорувати зобов'язання щодо подання звітності, порти та інші органи влади повинні відповідати національному, європейському і міжнародному праву. Ми вважаємо, що робота над гармонізованими стандартами даних є єдиним способом зробити звітність більш ефективною. Загальні стандарти набагато важливіші, ніж узгоджені системи. Технологія рухається швидко. Ми потребуємо законодавчу базу, яка дозволяє використовувати вже добре функціонуючі системи і освоєння нових технологій. Умови звітності не повинні підривати перебіг передвиборних процесів оцифровки і заохочувати використання нових рішень нейтральним способом»,— говорить Генеральний секретар ESPO, Ізабель Рікбост. Ця пропозиція в даний час обговорюється в Раді і Європейському парламенті. В якості доповідача в транспортному комітеті був призначений ЧЕП Дейрдре Клюне (Ірландія). ESPO сподівається на співпрацю з доповідачами парламенту і тендерними доповідачами, головуванням Австрії, Радою і Комісією в зв'язку з досягненням нової та ефективної законодавчої бази, яка ще більше знизить адміністративний тягар в морському транспорті і полегшить торгівлю. ESPO

Економічно обґрунтовані. ТЕО концесії держстивідорів «Ольвія» і «Херсон» презентували трудовим колективам і місцевій владі

Пілотні проекти концесії в українських портах є можливими і економічно обґрунтованими. Про це свідчать техніко-економічні обґрунтування проектів, підготовлені Консорціумом міжнародних консультантів, сформованим ЄБРР. Основні висновки експертів щодо перспектив передачі в концесію державних підприємств «Стивідорна компанія «Ольвія» і «Херсонський морський торговельний порт» були представлені трудовим колективам підприємств і представникам місцевих органів влади наприкінці серпня в Миколаєві і Херсоні. Про ефективність двох проектів концесії свідчать прогнозні дані по збільшенню обробки вантажів, відрахувань до державного та місцевих бюджетів, обсягам інвестицій в розвиток об'єктів портової інфраструктури. Крім того, окрему увагу заслуговує особливий підхід до розгляду соціальних питань, в тому числі — надання гарантій подальшого працевлаштування для працівників підприємств при передачі в концесію. «Фінансовий аналіз показує, що концесія є економічно обґрунтованою для інвестора навіть при помірних обсягах перевалки і при консервативних прогнозах щодо майбутніх тарифів на послуги», — зазначив фахівець з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Кудашов. Так, в ДП «Стивідорна компанія «Ольвія», згідно з ТЕО переробка вантажів може збільшитися майже в 2 рази, з 2,55 млн тонн в 2018 р. до 4,59 млн тонн в 2025 р., а в Херсоні — з 1,1 млн тонн до 2,01 млн тонн. Крім того, за розрахунками міжнародних консультантів, концесія вигідна і для міста — надходження до місцевого бюджету Миколаєва від передачі в концесію стивідорної компанії «СК «Ольвія» і її подальшої господарської діяльності за перші 5 років (з 2020 по 2025 рр.) при оптимістичному сценарії можуть зрости в 2 рази (на 241 млн грн). У Херсоні — на 55 млн грн. Концесійні проекти передбачають також суттєві інвестиції в розвиток транспортної інфраструктури регіонів, де розташовуються порти. В першу чергу мова йде про рішення транспортних проблем міст: будівництво нових шляхопроводів і розв'язок, створення майданчиків для стоянки вантажного автотранспорту. Це дозволить істотно знизити навантаження на міські автомагістралі при транспортуванні вантажів в порти і забезпечить більше збереження і довговічність експлуатації доріг. В ході презентації концесійних проектів Держсекретар Міністерства інфраструктури України Андрій Галущак зазначив, що Міністерство приділяє особливу увагу тому, щоб майбутній концесіонер зміг в повній мірі забезпечити соціальні гарантії трудовому колективу. Крім того, одним із критеріїв відбору концесіонера буде запропонована учасниками конкурсу програма збільшення економічних показників діяльності підприємств. На стадії будівництва нового і модернізації існуючого перевантажувального обладнання для працівників заплановані тренінги, підвищення кваліфікації і перепідготовка. Це дозволить підвищити професійний рівень трудових колективів, збільшити продуктивність праці і конкурентоспроможність підприємств в цілому. Під час обговорення ТЕО проектів концесії державних стивідорних компаній профспілки ініціювали внесення в них низки доповнень. Перш за все мова йде про збереження рівня заробітної плати та її щорічної індексації, продовження дії Колективного договору протягом 5 років. Також було обговорено, що примусове скорочення персоналу в процесі реалізації проектів концесії не допускається. Голова Профспілки працівників морського транспорту України Михайло Кірєєв повідомив про те, що звернувся до розробників ТЕО і представників Міністерства інфраструктури з пропозицією щодо створення наглядового органу для контролю виконання вимог концесійного договору, до якого увійдуть представники профспілок. Участь в обговореннях ТЕО з представниками трудових колективів підприємств в Миколаєві і Херсоні взяли державний секретар Міністерства інфраструктури Андрій Галущак, директор Департаменту реформування і функціонування морського і річкового транспорту Мінінфраструктури Олександр Басюк, керівництво місцевих органів влади, голова Проектного офісу з питань державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SP3ILNO» Тарас Бойчук, фахівець з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Олег Кудашов, голова Профспілки працівників морського транспорту України Михайло Кірєєв, а також представники ДП «АМПУ», філій «Октябрьск» і «Херсон», профспілкових комітетів підприємств.

Левова частка експорту маріупольських меткомбінатів припадає на Маріупольський морський порт

Гірничо-металургійна група «Метінвест» експортує більше половини виробленої в Маріуполі металопродукції (Маріупольський металургійний комбінат «Метінвест» і «Азовсталь») великотоннажними судами з Маріупольського морського порту. Про це повідомив директор з корпоративних фінансів «Метінвесту» Олександр Любарев, передають Порти України. За його словами, близько 35-40% вантажів доставляється і відправляється маріупольськими метпідприємствами залізницею. «Решта – морем, так як відвантажувати метал економічно більш вигідно великими судами з Маріуполя», – сказав Любарев в ході «Українського фінансового форуму» в Одесі на минулому тижні. При цьому топ-менеджер відзначив, що після будівництва Керченського мосту ситуація з проходженням суден ускладнилася, їх затримують для перевірки, тому влада повинна на державному рівні займатися налагодженням питань щодо проходження суден. Разом з тим, Любар зазначив, що ситуація дещо покращилася останнім часом, висловивши припущення, що в найближчі рік-півтора не буде її погіршення. «Хоча ще залишається питання – наскільки ефективно буде управлятися «Укрзалізниця», здійснювати перевезення, чи будуть локомотиви», – додав він. Любарев додав, що складнощі з відправкою вантажів з Маріуполя не вплинули на виконання контрактів. «У нас і під час війни не було з цим складнощів, так як є запаси в портах», – уточнив він. Топ-менеджер підкреслив, що «Метінвест» здійснює великі інвестиції в маріупольські комбінати. «У 2018 році інвестовано в цілому в підприємства групи близько $ 800 млн, з яких близько $ 200–250 млн – в маріупольські комбінати», – сказав Любарев. Національний промисловий портал

Володимир Омелян провів зустріч із представниками найбільших китайських компаній

23 липня 2018 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів розширену зустріч із представниками найбільших китайських компаній. До Києва прибули представники China Export – Import Bank (державний банк, один з ключових каналів фінансування будівельних контрактів та зарубіжних інвестиційних проектів, капіталізація 230 млрд доларів США); China Industrial and Commercial Bank (найбільший китайський комерційний банк, капіталізація 262 млрд доларів США), China Railwa yEngineering Corporation – найбільша державна будівельна компанія Китаю, China State Construction Engineering Corporation Ltd – друга після China Railway Engineering Corporation найбільша компанія Китаю, яка займається будівництвом залізничної інфраструктури, тунелів, мостів, швидкісних шосе, аеропортів, портів тощо (капіталізація 34 млрд доларів США), China Communications Construction, що спеціалізується на будівництві об’єктів транспортної інфраструктури, яка займалася, зокрема, проектуванням, будівництвом і оснащенням 7 з 10 найбільших за вантажообігом портів Світу, побудувала найдовший міст у світі Ханчжоу Бей 36 км завдовжки, найбільші у світі шлюзові ворота для порту Антверпен (капіталізація компанії 26 млрд доларів США). Загальна капіталізація китайських компаній, представники яких були на зустрічі з Міністром інфраструктури україни Володимиром Омеляном, складає понад 600 млрд доларів США. У зустрічі взяв участь очільник «Укравтодору» Славомір Новак, керівник «Укрзалізниці» Євген Кравцов, АМПУ – Райвіс Вецкаганс, «Укрпошти» — Ігор Смілянський, директор «Укрдорінвесту» Олена Криворучко, керівник Офісу підтримки реформ Олександра Клітіна та ін. Сторони обговорили співпрацю в залізничній галузі, в сфері розбудови автошляхів, перспективи розвитку Нового шовкового шляху, а також портів і аеропортів. Володимир Омелян наголосив, що китайські компанії вже успішно працюють в Україні, зокрема, здійснюючи великі проекти в дорожній галузі в Полтавській, в Житомирській областях: «Саме китайська компанія China harbor engineering company виграла 2 тендери і успішно провела днопоглиблення в порту «Южний», економія для держави склала понад 500 млн гривень. Також ми очікуємо, що найбільший світовий контейнерний портовий оператор Hutchison Ports розпочне свою роботу в Україні. Хороший початок для роботи китайських компаній в Україні є. Сподіваємося на спільну реалізацію масштабних проектів, які дадуть Україні нову якість, а Китаю — нові успішні бізнес-проекти». Міністерство інфраструктури України

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n