Причал № 4 у Маріупольському морському порту готовий вже на 70%

Адміністрація Маріупольського порту Маріуполь завершує реконструкцію причалу № 4. Станом на кінець серпня виконано вже 70% робіт. Реалізація проекту дозволить збільшити навантаження по усіх зонах причалу та довести обсяг перевалки зерна, олії та шроту у Маріупольському порту до 2,5 млн тонн на рік. «Окрім реконструкції гідротехнічної частини причалу № 4 план капітальних інвестицій АМПУ в порту Маріуполь включає в себе також реконструкцію 3-го та 2-го причалів порту. Наразі активно готується уся відповідна проектна документація, і найближчим часом АМПУ планує реалізувати ці проекти» — зазначив начальник Адміністрації Маріупольського морського порту Ігор Барський. Наразі вже виконано 70% від затвердженого титулу об’єкту будівництва. Продовжуються роботи з монтажу облицювальних плит, відсипання пазухи причалу піском, улаштування ж/б монолітних ділянок посилення підкранових балок естакади, улаштування щебеневої і бетонної основи та залізобетонного днища зливового лотка. Адміністрація морських портів України здійснює реконструкцію причалу № 4 паралельно з реалізацією інвестиційного проекту ДП «ММТП» з будівництва зернового терміналу в Маріупольському морському порту. Після завершення робіт довжина причалу № 4 становитиме 234 м, пропускна спроможність — 1,3 млн тонн, проектна глибина — 9,75 м. Після реконструкції причал можна буде експлуатувати не менше 50 років.

Херсон став вже четвертим портом, де АМПУ завершило експлуатаційне днопоглиблення цього року

Адміністрація морських портів України завершила експлуатаційне днопоглиблення у порту Херсон. Загальний обсяг робіт склав понад 400 тис. м3. Це вже четвертий порт, у якому з початку року АМПУ провело роботи з відновлення паспортних глибин. «Відновлення паспортних глибин у морських портах – це одна з головних функцій АМПУ, відповідно до Закону «Про морські порти». Цього року ми вже провели днопоглиблення у портах Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл та відтепер ще й у Херсоні. Зараз тривають роботи у Миколаєві, а також у двох українських портах на Азові – Маріуполі та Бердянську. Таким чином АМПУ, як ми і планували, у 2019 році проведе експлуатаційне днопоглиблення одразу у 7 портах. Це дозволить приватним та державним стивідорним компаніям працювати більш ефективно та зменшить собівартість транспортування вантажів через морські порти України»,— прокоментував завершення проекту у Херсоні керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Відповідно до умов договору підрядник — ТОВ «СМД ІНВЕСТ», якого АМПУ обрало на відкритому тендері у системі електронних закупівель Prozorro, відновив паспортні глибини в акваторії морського порту Херсон, операційній частини біля причалів, на ділянках підхідного каналу до порту та на підхідному каналі до кар’єру с.Рибальче. «Проведення робіт з експлуатаційного днопоглиблення у Херсоні відбувалось із забезпеченням усіх природоохоронних заходів, відповідно до діючих норм та правил»,— зазначив начальник Херсонської філії ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) Володимир Гаращенко. Довідка:   По завершенню днопоглиблювальних робіт глибина підхідного каналу (річкова частина ХМК) до морського порту Херсон складає — 8,25 м, якірних місць — 8,25 м, підхідного каналу до піщаного кар’єру с. Рибальче — 4,1 м. Показники глибини на операційній частині акваторії набули паспортних та мають наступні значення: — біля причалів Херсонської філії ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) від 2,5 м (№ 7) до 8,5 м (№№ 4, 5, 6); — біля вантажних причалів, на яких працює Філія «Херсонський річковий порт» АСК «Укррічфлот» — від 3,3 м до 4,4 м; — біля причалів портового оператора ТОВ «Смарт-Мерітайм груп» −7,0 м; — біля причалів Херсонського представництва ДП «Підприємство із забезпечення нафтопродуктами» — від 4,1 м до 9,6 м; — біля причалів морського терміналу ХДЗ «Палада» від 4,6 м до 6,0 м.

Адміністрація морських портів України спростовує припущення невідомих авторів інтернет-видання Mind.ua

Адміністрація морських портів України спростовує припущення невідомих авторів інтернет-видання Mind.ua і платформи Скажи.ua, наведених у публікації від 16 серпня цього року у статті «Схематоз» місяця: як працює «екологічна схема» в Одеському порту», доступної за посиланням:  https://mind.ua/publications/20200887-shematoz-misyacya-yak-pracyue-ekologichna-shema-v-odeskomu-portu. Зокрема, необґрунтоване твердження про «участь або як мінімум лояльність» керівництва держпідприємства і особисто Райвіса Вецкаганса в корупції при проведенні екологічних перевірок суден у портах. Це припущення є неправдивим, демонструє нерозуміння суті й механізму екологічних перевірок у портах, про які взялося писати видання, а також шкодить діловій репутації державного підприємства і його керівника. Анонімність авторів може свідчити про їхню заангажованість. Стаття «Схематоз» місяця: як працює «екологічна схема» в Одеському порту» хоча й порушує актуальну для портової галузі проблему, але при цьому містить не обґрунтовані припущення й звинувачення на адресу АМПУ. Очевидно, що автори не змогли або не захотіли розібратися в темі. У зв'язку з цим АМПУ вимагає офіційного спростування некоректних і ганебних тверджень, а також прямого діалогу з авторами, які чомусь вважають за доцільне приховувати свої імена. З моменту приходу Райвіса Вецкаганса на посаду голови АМПУ саме Адміністрація виступила ініціатором розробки документів, які вирішують проблему врегулювання екологічних перевірок у морських портах України. Завдяки активності та експертизі співробітників АМПУ, Державної регуляторної служби та Європейської бізнес-асоціації у 2019 році були розроблені й затверджені Кабінетом Міністрів України два Порядки, що ліквідують передумови для корупційних дій при проведенні екологічних перевірок: Порядок взаємодії з Державною екологічною інспекцією у разі виявлення випадків скидання суднами забруднюючих речовин у межах акваторії порту» і «Порядок перевірки суден, взяття проб води та проведення їх аналізу». Ці два документи визначають чітку послідовність дій у разі виявлення забруднень у портах, прописують і розмежовують функції АМПУ, Держекоінспекції, Морської і річкової служби і межі повноважень екоінспекторів. Зокрема, вони визначають: де, хто і в яких випадках повинен забезпечувати відбір проб, хто повинен при цьому бути присутнім; посуд, у який здійснюється відбір проб; термін зберігання контрольних примірників. Тепер у разі виникнення сумнівів можна проби замовити і порівняти з фоновими показниками, які регулярно відбирає й публікує на своєму сайті АМПУ. І, нарешті, ці документи передбачають проведення аналізу проб сертифікованими лабораторіями. Зараз АМПУ спільно з Держрегуляторслужбою, експертами профільних асоціацій та представниками міністерств інфраструктури та екології продовжує роботу над третім, заключним документом — «Порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України». Ці три Порядки дозволять забезпечити прозорі умови проведення перевірок і наблизять українські порти до європейських стандартів забезпечення охорони довкілля. Усім компаніям, що працюють у галузі, добре відома роль АМПУ в розробці й прийнятті цих основоположних для вирішення проблеми екологічних перевірок у портах документів, а також неявна для всіх інших тривала й непроста боротьба з бюрократією за їх прийняття. І від журналістів, які бажають підготувати збалансований матеріал з актуальної проблеми, з’ясування цієї інформації не вимагає значних зусиль. Однак, на жаль, це не було зроблено і матеріал вийшов вкрай недбалим і непрофесійним. Адміністрація морських портів України вимагає прибрати з тексту необґрунтовані звинувачення, що шкодять діловій репутації підприємства та його керівництва, або опублікувати спростування. Нагадуємо, що прес-служба АМПУ відкрита для діалогу з журналістами. Ви завжди можете звернутися із запитом або за уточненнями за електронною адресою

АМПУ та SHIPNEXT створять систему цифрового обміну даними для суден та портів

Адміністрація морських портів України та онлайн-платформа морських перевезень ShipNEXT розпочинають розробку системи цифрового обміну даними для суден та портів. Головна мета проекту – створення сервісу, який дозволить у режимі онлайн розраховувати час підходу суден до порту. Завдяки цьому капітани зможуть обирати оптимальну швидкість підходу до порту, щоб не витрачати зайве паливо та час в очікуванні на рейді. А портові адміністрації отримають можливість значно покращити ефективність та точність планування руху суден в акваторії портів та швартові роботи. «Мій досвід роботи в портах ЄС свідчить, що максимальна прозорість, зрозумілість та передбачуваність усіх процесів мають велике значення для забезпечення якісного сервісу. Тому портова галузь в усьому світі йде шляхом автоматизації потоків документації, підвищення ефективності роботи та мінімізації людського фактора. Саме це ми робимо в АМПУ. Аналог такої системи працює в порту Гамбург, і я переконаний, що такий сервіс буде корисним для українських портів»,— поділився планами під час підписання меморандуму з ShipNEXT керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. За словами директора та засновника ShipNEXT Олександра Варваренко, система розроблена як єдина онлайн-платформа для обслуговування всіх видів вантажу, проведення всіх видів операцій з ними та суднами, тому залучення до неї масиву інформації про суднозаходи та портову інфраструктуру, яким володіє АМПУ, – дуже важливе для обох сторін та перспективне для всього ринку. Користування системою для її учасників буде безкоштовним. Підписання Меморандуму між АМПУ та ShipNEXT сприятиме подальшому впровадженню проектів, спрямованих на цифровізацію та прозорість галузі морської логістики.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n