Близько 1 млрд грн інвестує АМПУ в розвиток портів Азова в 2018–2020 рр.

Близько мільярда гривень інвестицій в інфраструктуру, зниження до 30% відрахувань дивідендів до держбюджету для держстивідорів, 20% знижка на залізничні перевезення і фінансова допомога ЄС на проектування реконструкції автодороги і залізничної гілки. Так виглядає перелік реальних кроків та ініціатив, що вимагають затвердження на державному рівні та стосуються підтримки українських портів Маріуполь і Бердянськ на Азовському морі, який обговорювався на конференції «Зернова логістика та термінали України 2019» 12 червня в Маріуполі. Порти Маріуполь і Бердянськ активно диверсифікують свої потужності з перевалки вантажів. У 2019 році в Маріуполі повинен почати роботу зерновий термінал, а в минулому році нові потужності з перевалки зерна були введені в експлуатацію в Бердянському порту. Необхідними умовами для розвитку цих портів, що мають стратегічне значення для України на Азовському морі, є державні та приватні інвестиції, залучення нових вантажів і комплексний розвиток транспортної інфраструктури регіону. «Адміністрація морських портів України, зі свого боку, протягом 2018–2020 рр. направить на реалізацію проектів з розвитку інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ близько 1 млрд грн. Йдеться, зокрема, про реконструкцію причалу № 4 в рамках реалізації проекту держстивідора «ММТП» з будівництва нового зернового терміналу. Крім того, значна частина цих коштів піде на відновлення паспортних глибин в обох портах, що дозволить повністю використовувати їхні технічні можливості по завантаженню суден і підвищити їх конкурентоспроможність»,— заявив на відкритті конференції керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Він також підкреслив, що істотно збільшити інвестиційний потенціал галузі і стати хорошим стимулом для розвитку українських портів, в тому числі на Азові, може зниження розміру обов'язкових відрахувань до бюджету з 90% до 50% для АМПУ і до 30% — для держстівідорів «ММТП» і «БМТП». Для цього необхідно, щоб Кабінет Міністрів України підтримав ініціативу Міністерства інфраструктури. Також позитивний вплив на ефективність роботи портів на Азові надасть 20% зниження вартості доставки вантажів залізницею, анонсоване наприкінці травня поточного року. «Я сподіваюся, що найближчим часом механізм надання знижки буде розроблений і затверджений на рівні Мінінфраструктури та Укрзалізниці. Це істотно розширить можливості портів Маріуполь і Бердянськ, зробить морську логістику більш доступною та зручною як для існуючих, так і для нових вантажовідправників і трейдерів»,— підкреслив Райвіс Вецкаганс. Ще одним важливим кроком для розвитку транспортної інфраструктури регіону в цілому буде продовження співпраці з ЄС з розробки ТЕО автодороги Маріуполь-Бердянськ-Миколаїв, а також розвитку та електрифікації залізничної гілки на ділянці Запоріжжя-Маріуполь.

Відрахування від чистого прибутку держпідприємств транспортної галузі мають бути зменшені,— В. Омелян

Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС.
«Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».

Ukrainian Ports Forum 2019 в цифрах

Ukrainian Ports Forum вдруге став наймасштабнішию подією портової галузі в Україні. Цьогоріч у ньому взяли участь 670 учасників, понад чверть з яких – представники іноземних компаній з 36 країн світу. Форум продовжує пригортати увагу не тільки портової бізнес-спільноти, але й представників компаній інших галузей. Загалом наприкінці травня в Одесі для обговорення перспектив розвитку українських портів та проведення бізнес-зустрічей зібралося понад 300 компаній, серед яких – провідні світові корпорації та українські підприємства. Майже половина аудиторії Ukrainian Ports Forum 2019 – це ТОП-менеджери та/або власники компаній. Під час форуму відбулося 4 спеціалізовані сесії, 4 сайд-івенти, підписано 3 меморандуми. Вперше в рамках заходу був організований B2B-простір для зустрічей та презентацій яким скористалися близько 70 компаній. Організатори Форуму — Адміністрація морських портів України та «Центр транспортних стратегій» — дякують усім партнерам Ukrainian Ports Forum 2019, які разом з нами зробили все, аби цьогорічна подія була цікавою та корисною для усіх: — Mavega Group — COFCO International — Orexim — FEDNAV - Louis Dreyfus Company — International Financial Corporation — P&O Maritime — Arcelor Mittal — HHLA Container Terminal Odessa — Raiffeisen Bank Aval — Delta Wilmar — Euroterminal — European Business Association — POSCO International — American Chamber of Commerce — Portinvest — Huawei — Академія ДТЕК — ADM — Kyiv School of Economics — PLASKE — Deloitte — Інтер Транспорт — Укргазбанк — Rabota.ua — ГМК-Центр — Latifundist Media — Міжнародний морський журнал «Судоходство» — Порты Украины — Investory News Тим часом ми вже починаємо працювати над Ukrainian Ports Forum 2020. Тож, до зустрічі наступного року в Одесі!

Україна стане учасником програми технічного співробітництва IMO і ЄБРР

Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.

UPF-2019: HR-експерти визначились із кроками щодо трансформації персоналу портової галузі

Перепідготовка існуючих та навчання нових спеціалістів в портах відповідно до потреб ринку стали головними темами HR-конференції UKRAINIAN PORTS: PEOPLE DEVELOPMENT, яка відбулася в Одесі в межах Ukrainian Ports Forum-2019. Експерти визначались, як портовій галузі на етапі кадрової трансформації налагодити систему розвитку і навчання персоналу.   За даними компанії Deloitteв Україні, впровадження цифрових технологій у різних галузях до 2030 року призведе до вивільнення 400 млн працівників в світі. Але зворотній бік цього процесу полягає у тому, що близько 375 млн працівників, які зможуть вчасно оволодіти необхідними компетенціями, отримають нові робочі місця. Ця світова глобальна тенденція стосується безпосередньо і портової галузі. Так, дослідження Deloitteв Україні свідчать про те, що до 2040 року майже 90% операцій, що виконуються кранами у портах, будуть автоматизовані. «Портова галузь вже проходить трансформацію в роботі з персоналом. І цей процес буде тільки пришвидшуватися, тому що конкуренція вимагає від усіх нас підвищення ефективності. Адміністрація морських портів України зі свого боку намагається визначити основні потреби портової галузі у нових компетенціях. Саме для цього ми ініціювали дослідження спільно з компанією Deloitte в Україні. Отримана інформація дозволить нам консолідувати власні можливості та зусилля приватних і державних компаній та установ задля розробки та впровадження програм перепідготовки кадрів»,— зазначив керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Під час конференції було підписано угоду про співпрацю між АМПУ та Національним університетом «Одеська морська академія», а також меморандум з Одеським державним екологічним університетом. Окремо Райвіс Вецкаганс підкреслив важливість обміну досвідом із провідними компаніями – учасниками HR-конференції, які вже мають ефективну систему розвитку персоналу та навіть власні корпоративні університети. Так, свій досвід та рекомендації стосовно кадрової трансформації на конференції представили: Deloitte в Україні, Київська школа економіки (КSE), Адміністрація порту Антверпен, Офіс підтримки реформ Кабінету Міністрів України, «Дельта-Вілмар СНД», НАК «Нафтогаз України», «ДТЕК», «Портінвест», «Метінвест», «Кернел» та інші компанії. Наприклад, у НАК «Нафтогаз» також активно співпрацюють з кількома вишами. За словами директора з персоналу компанії Маргарити Короткової, програма спрямована на те, щоб за кілька років отримати перше покоління випускників з компетенціями, відповідними запитам галузі. Як зазначили учасники заходу, світові тенденції свідчать про актуальність поєднання кількох сучасних спеціальностей у межах однієї нової та появу мультифункціональних працівників, що передбачає загальне підвищення рівня кваліфікації робочих спеціальностей. Серед інших вагомих тенденцій та вимог до працівників, відзначених провідними HR-керівниками українських компаній та освітніх структур,— необхідність взаємодіяти в межах тимчасових команд, зокрема об'єднаних онлайн, співпрацювати зі штучним інтелектом та широко використовувати сучасні технології і складні гаджети, проявляти гнучкість і креативність при пошуку рішень. Важливо відзначити, що на бізнес та державні структури лягає відповідальність за перекваліфікацію працівників, їх підготовку до нових вимог та створення безпечних умов їх переходу до нових спеціальностей, насамперед технологічно-виробничих, яких найбільше потребує сучасна портова сфера. Головні кроки, які портовий бізнес вважає першочерговими для адаптації кадрової політики галузі до потреб ринку, озвучила під час конференції директор з персоналу компанії «Портінвест» Євгенія Салюк. «Для галузі необхідно створити або актуалізувати професійні стандарти за основними портовими спеціальностями. А на їх основі вже розробити сучасні цільові програми навчання. Паралельно з цим потрібно працювати над створенням незалежних кваліфікаційних центрів, які будуть підтверджувати кваліфікацію випускників навчальних закладів, а також працюючого персоналу»,— відзначила вона. Також, за словами експерта, пріоритетом для великих держпідприємств галузі є більш активна діяльність керівництва компаній та HR-підрозділів щодо підвищення кваліфікації та освоєння нових спеціальностей робітниками. Особливо актуально це тому, що чисельність персоналу у них значно вища, ніж у приватних компаніях. Окремо державі слід звернути увагу на необхідність підготовки менеджерів-лідерів, які б могли провести держпідприємства портової галузі через трансформацію як форми власності, так і кадрової політики. Задля вирішення цих завдань необхідно об’єднати зусилля влади, приватних та державних підприємств, щоб у підсумку вивести кадровий потенціал портової галузі на якісно новий рівень. Цей рівень передбачає, зокрема, значно глибшу обізнаність із сучасними технологіями, зокрема цифровими, та їх активне використання «синіми комірцями» на всіх виробничих етапах. «Ми вже конкуруємо з технологіями, і водночас уміння з ними працювати визначає рівень цінності та ефективності кожного працівника, а отже – продуктивності виробництва в цілому. Тож кожній компанії, і це особливо важливо для державних підприємств, потрібно досягти високого рівня навичок своїх працівників у використанні технологій і штучного інтелекту. Нові знання стають значною частиною продуктивності праці в цілому. Тож HR-фахівцям потрібно подбати про постійний розвиток як soft, так і hardskills персоналу, використовуючи при цьому широкий набір інструментів та розкриваючи потенціал кожного працівника»,— підбила підсумки член Наглядової ради АМПУ, віце-президент з бізнес-освіти Київської школи економіки Юлія Клименко.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n