Уряд упорядкував назви філій ДП «АМПУ» у раніше перейменованих морських портах України

У зв’язку зі зміною назв морських портів Іллічівськ та Южний на морські порти Чорноморськ та Південний, а спеціалізованого морського порту Октябрьск на спеціалізований морський порт Ольвія, виникла необхідність приведення у відповідність назв розташованих у вказаних морських портах філій ДП «АМПУ» (адміністрацій морських портів). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 46 «Про перейменування морського порту Іллічівськ та спеціалізованого морського порту Октябрьск», постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 341 «Про перейменування морського порту Южний та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»,  наказу Міністерства інфраструктури України від 28.05.2019 № 404 «Про затвердження положень про філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», враховуючи зміни у назві деяких філій та у реквізитах їх місцезнаходження, передбачається зміна назв: — філії «Октябрьск» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація спеціалізованого морського порту «Октябрьск») на філію «Ольвія» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація спеціалізованого морського порту Ольвія); — Іллічівської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Іллічівського морського порту) на Чорноморську філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Чорноморськ); — Южненської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту «Южний») на Південну філію державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Південний). Зміни у місцезнаходженнях: — для Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація морського порту Чорноморськ) змінено м. Іллічівськ на м. Чорноморськ; — для Скадовської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Скадовського морського порту) змінено назву вулиці Пролетарська на Магнібурську. 04 червня у встановленому порядку проведено державну реєстрацію вищезазначених змін у назвах філій та змін, що відбулись у реквізитах місцезнаходження.

UPF-2019: Конкурентоспроможність вантажів ГМК-комплексу Україні залежить від збільшення глибин та модернізації спеціалізованих терміналів у портах

Вантажі гірничо-металургійного комплексу залишаються однією з основних номенклатур у морських портах України. Зараз вони займають впевнене друге місце після аграрних. У минулому році було перевалено понад 52 млн тонн продукції ГМК. В рамках Ukrainian Ports Forum-2019 міжнародні експерти акцентували увагу на тому, що українським вантажовласникам та портам слід бути готовими до збільшення кількості заходів великих суден класу Newcastlemaх. Це дозволить збільшити суднові партії, знизити витрати на логістику та зробити український експорт менш вразливим до коливання світових цін. Серед основних проблем у сфері перевалки промислових вантажів в Україні представники провідних компаній зі США, Німеччини, Італії, ОАЕ, Болгарії, України, Хорватії та інших країн відзначили необхідність створення глибоководних портів, розвиток спеціалізованих терміналів, оснащених сучасним обладнанням для обробки гірничо-металургічних вантажів, а також забезпечення стабільної роботи українських портів на Азовському морі. Президент глобальної логістичної компанії Clarksons Platou (Італія) Массімо Дентиче на форумі в Одесі відзначив світову тенденцію збільшення флоту суден класу Newcastlemaх, які складають понад 41% від загальної кількості нових суден, які зараз замовлені судновласниками у світі. «Перехід на сучасні великі судна значно покращить економічну ситуацію як для судновласників, так і для портових операторів. Тому наразі необхідно довести глибини українських портів до належного для таких суден рівня, щоб залишатися конкурентоздатними у порівнянні з конкурентами на світових ринках», – відзначив експерт. В Україні існує лише один порт, який вже практично має необхідні глибини. Це порт Південний. Адміністрація морських портів України завершує тут черговий етап днопоглиблення. «АМПУ вже практично забезпечила доведення глибин підхідного каналу, маневрових зон та операційних акваторій окремих причалів порту Південний до 20 м. У цей проєкт було вкладено понад півмільярда гривень, а обсяг робіт з днопоглиблення склав 2,7 млн м3», – прокоментував реалізацію масштабного проєкту у порту керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Ще одна проблема, про яку йшлося на форумі в Одесі, – необхідність забезпечення вільного судноплавства в Азовському морі. Через проблеми, які виникли наприкінці минулого року з проходом суден через Керч-Єнікальський канал, вантажовласники вимушені були переорієнтувати частину вантажів до українських портів на Чорному морі. Але технічне оснащення терміналів не завжди дозволяло обробляти відповідні обсяги у необхідні строки. Зараз ситуація у Керченський протоці дещо стабілізувалась, до того ж АМПУ вдалося залучити підрядника для відновлення паспортних глибин у портах Маріуполь та Бердянськ та на підхідних каналів до них. Обсяг інвестицій АМПУ у ці проєкти складає майже 725 млн грн. Крім того, нещодавно були озвучені наміри АТ «Укрзалізниця» надати 20% знижку на доставку вантажів до українських портів на Азовському морі. Все це дозволяє сподіватись на підвищення конкурентоспроможності перевалки вантажів через порти Маріуполь та Бердянськ. Проте державі та бізнесу слід посилити взаємодію задля розвитку спеціалізованих термінальних потужностей в українських портах. Оптимальним форматом для цього є проєкти державно-приватного партнерства, зокрема концесії, які дозволили, наприклад, Болгарії, за 4 роки залучити понад 127 млн євро у розвиток порту Бургас та збільшити обсяги перевалки у ньому майже у 5 разів. Наразі в Україні реалізовуються пілотні проєкти концесії держстивідорів у портах Ольвія та Херсон, підготовлені Міністерством інфраструктури, командою міжнародних консультантів та фахівцями АМПУ. Концесійні конкурси можуть бути оголошені вже у червні-липні. Більш докладно про це читайте за посиланням. Як повідомлялось раніше, наступними можливими проєктами концесій у портовій галузі є проєкти розвитку спеціалізованих терміналів в портах Південний та Чорноморськ.

UPF 2019: Переможці пілотних конкурсів щодо концесії держстівідорів у портах Ольвія і Херсон зареєструють в Україні окремі компанії для реалізації проєктів

31.05.2019 в межах Ukrainian Ports Forum 2019 відбувся круглий стіл, присвячений проєктам державно-приватного партнерства в українських морських портах. Консультанти з Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) поінформували інвесторів про останні зміни, що були внесені в концесійні проєкти в ході підготовки до проведення конкурсів внаслідок консультацій з представниками бізнесу та державних органів. Як зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, основне завдання пілотних проєктів – залучити в українські порти найкращі міжнародні практики й технології. Тому команда міністерства і міжнародних експертів докладає всіх зусиль для того, щоб пілотні проєкти концесії держстівідорів у портах Ольвія і Херсон були реалізовані найближчим часом. Планується, що концесійні конкурси будуть оголошені найближчим часом у червні-липні 2019 р. Конкурсна документація вже розроблена і направлена ​​на затвердження до Кабінету Міністрів України. На проведення конкурсу та визначення переможця чинне законодавство дає трохи більше трьох місяців. З переможцями будуть підписані договори, сторонами яких стануть: Міністерство інфраструктури України, Адміністрація морських портів України, компанія – переможець конкурсу, а також підприємство (SPV), яке буде створено і зареєстровано переможцем конкурсу в Україні для реалізації проєкту. Старший інвестиційний радник IFC Олег Кудашов рекомендував інвесторам, які планують узяти участь у конкурсі, починати підготовку заявок уже зараз. «Багато інвесторів відзначали, що 60 днів для подачі заявок – це занадто короткий період, але оскільки новий закон про концесії ще не прийнятий, ми маємо такі рамки. Тому підготовку потрібно починати вже зараз», – зазначив представник IFC. Також розробники пілотних проєктів поінформували інвесторів, що при підготовці до конкурсу були враховані рекомендації представників бізнесу та АМПУ. «Концесійний проєкт повинен бути вигідним для всіх учасників, тож команда міжнародних консультантів забезпечує постійний діалог з усіма сторонами. Адміністрація морських портів України передасть концесіонеру причали та іншу інфраструктуру. Для нас важливе виконання майбутнім інвестором зобов'язань з поточного та капітального ремонтів протягом усього терміну реалізації проєкту, а також планів по нарощуванню вантажопотоків через ці порти», – підкреслив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. Відповідно до думок потенційних учасників, у рамках проведення IFC т. зв. market sounding для збільшення кількості потенційних учасників конкурсу вимогу про необхідність досвіду роботи з вантажами в портовій галузі розширили, включивши в допустимий досвід усю номенклатуру вантажів. Також у межах реалізації концесійного проєкту передбачається перехідний період терміном до двох років, протягом яких концесіонер зможе підготувати і узгодити безпосередньо інвестпроєкт, оформити ліцензії та інші необхідні дозвільні документи, провести інвентаризацію майна, що передається в концесію. Основні умови пілотних концесійних проєктів залишилися незмінними: обов'язкові інвестиції в розвиток обох портів у розмірі близько 60 млн дол. для проєкту в Ольвії і 8 млн дол. для проєкту в Херсоні, виділення коштів у розмірі не менше 5% від обсягу капітальних інвестицій (CapEx) на розвиток транспортної інфраструктури міст, де розташовані порти і, звичайно, дотримання соціальних зобов'язань перед працівниками підприємств, які передаються в концесію. Крім того, очікується значне зростання вантажообігу і збільшення відрахувань до місцевих бюджетів.

Представники провідних міжнародних контейнерних ліній обговорили на форумі в Одесі перспективи створення в Україні чорноморського контейнерного хабу

Наприкінці травня перевалка контейнерних вантажів в українських портах перевищила 5 млн тонн, що майже на 19% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збільшення вантажообігу контейнерів в українських портах спостерігається протягом останніх 3 років і триває в поточному році. Чи достатньо цього для створення в Україні чорноморського контейнерного хабу? Це питання, а також основні тренди ринку на Ukrainian Ports Forum 2019 обговорювали представники провідних міжнародних логістичних компаній і контейнерних ліній. На сьогодні спеціалізовані контейнерні та зернові термінали в українських портах розвиваються найбільш динамічно. «Зараз АМПУ спільно з двома провідними міжнародними компаніями – французькою CMA CGM і німецькою HHLA – реалізує в порту Одеса інвестиційні проекти, спрямовані на збільшення потужності їхных контейнерних терміналів і поліпшення технічних параметрів причалів, на яких обробляються контейнеровози. Відповідно до Стратегії розвитку морських портів України, до 2038 року перевалка контейнерів має зрости більш, ніж удвічі і наблизитися до 2 млн TEU»,— прокоментував результати роботи портів керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Учасники Ukrainian Ports Forum 2019 відзначили, що в України є великий потенціал розвитку перевалки контейнерних вантажів. Серед ключових рекомендацій для розвитку цього напрямку вони відзначили швидке спрощення портових і митних процедур, а також активне впровадження сучасних програмних рішень у цій сфері. При виборі маршруту потенційні клієнти враховують швидкість і простоту проходження процедур на всіх етапах логістичного ланцюжка, а також наявність розвиненої транспортної мережі, включно з автомобільним і залізничним транспортом. Це допоможе не тільки утримати позитивний тренд збільшення перевалки, який спостерігається з 2018 року, але і значно посилити його. Розвиток транспортної інфраструктури в Україні може стати тим ключовим фактором, який може залучити компанії, що користуються сьогодні більш західними маршрутами для доставки товарів, наприклад, з Китаю у Європу. Поліпшення інфраструктури має також враховувати наявність перевалочних центрів, наприклад, сухих портів, на кордонах з Білоруссю, Румунією, Польщею та іншими країнами, де могли б працювати оператори контейнерних терміналів. На думку керівника відділу закупівель у Південній Європі контейнерної лінії Maersk Іренеї Віллар Карілло, позитивна динаміка, яку демонструють українські порти в обробці контейнерів, а також стабілізація економіки і підвищення споживчого попиту створюють передумови для створення в східній частині Чорного моря контейнерного хабу. Розвиток термінальних потужностей в Одеському порту та успішна робота спеціалізованих терміналів у портах Південний і Чорноморськ також сприяють цьому, відзначає виконавчий директор Cosco Shipping Lines (Україна) Ванг Хінліанг. Однак, на думку експертів, існує і ряд стримуючих факторів. Так, президент компанії HHLA Філіп Свенс зазначив, що створенню регіонального перевалочного центру в Україні перешкоджає політична нестабільність і недостатній розвиток залізничної інфраструктури. Також, за його словами, рівень контейнеризації зерна – основи експорту українських портів – може бути значно більшим. Керуючий директор Mediterranean Shipping Company (Україна) Рашид Буда звернув увагу на існуючі обмеження проходу великих суден через протоку Босфор, а також на необхідність наявності в українських портах відповідного обсягу вантажопотоку для роботи в режимі хабу. Підбиваючи підсумки дискусії, Вольфганг Хуртьене, член Наглядової ради ДП «АМПУ», експерт Світового банку з розвитку портової інфраструктури зазначив, що за більшістю із зазначених проблемних питань АМПУ за участю держави, стивідорів та інших компаній, відповідальних за розвиток транспортної інфраструктури на національному рівні, вже веде роботу. Подальше підвищення конкурентоспроможності українських портів має зміцнити їхні позиції в Азово-Чорноморському басейні.

UPF 2019: Майже 100% українських морських портів відповідають міжнародним нормам безпеки

30 травня в рамках Ukrainian Ports Forum-2019 відбувся круглий стіл Ukrainian Ports: Maritime Security Agenda. Українські і міжнародні експерти з морської безпеки посольства США, Міжнародної морської організації (IMO) та ОБСЄ зібрались в Одесі, аби обговорити відповідність рівня безпеки українських морських портів міжнародним конвенціям. Учасники зустрічі відзначили суттєву позитивну динаміку приведення українських портів і портових засобів у відповідність до міжнародних вимог систем безпеки. За даними, представленими на круглому столі заступником голови ДП «АМПУ» з морської та внутрішньої безпеки Сергієм Гронським, за рік, що минув з моменту проведення аналогічної конференції в рамках Ukrainian Ports Forum 2018, АМПУ підтвердила відповідність міжнародним вимогам з морської безпеки 38 портових засобів. Це більш ніж в 2 рази перевищує минулорічний показник. «Зараз практично всі портові засоби, за винятком нещодавно створених, охоплені оцінками охорони, мають необхідну документацію і відповідають міжнародним нормам. У 2019 ми плануємо провести аналогічну оцінку ще в чотирьох портах і привести у відповідність ще близько 20 портових засобів. Таким чином, рівень охоплення складе більше 90% і це означає, що українські порти і термінали на високому рівні відповідають міжнародним нормам з безпеки», — прокоментував результати роботи Сергій Гронський. Заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк наголосив на безальтернативності дотримання вимог міжнародного та національного законодавства в питаннях морської безпеки і охорони портів усіма суб'єктами системи морської безпеки. А глава наглядової ради АМПУ, перший заступник Державної служби морського та річкового транспорту Дмитро Баринов закликав всіх учасників ринку до координації дій і об'єднання зусиль задля забезпечення безпеки в портах. При реалізації цих завдань Україна може розраховувати на міжнародну технічну допомогу. Так, керівник відділу технічної співпраці Міжнародної морської організації в Західній Азії і Східній Європі Івайло Валев заявив про готовність IМО включати Україну в свої програми технічної допомоги для імплементації міжнародних конвенцій. За словами директора Департаменту морської безпеки ДП «АМПУ» Андрія Кашуби, наразі ведеться активна робота з залучення технічної допомоги для навчання співробітників АМПУ, служб морської безпеки портів і офіцерів охорони портових засобів по модельним курсам ІМО в питаннях виконання Кодексу охорони суден і портових засобів (ОСПС). АМПУ також співпрацює в питаннях взаємодії підвищення рівня морської безпеки з Програмою експертного контролю і захисту кордонів Уряду США (ExBS). Про її можливості на форумі розповів керівник програми Джеймс Джонс. За останні роки налагоджена тісна співпраця між береговою охороною США і АМПУ: проведено ряд навчальних семінарів для співробітників служб морської безпеки морських портів і портових операторів, ділових зустрічей і дискусій. Представники іноземних делегацій щоразу відзначають значний успіх України у впровадженні Кодексу охорони суден і портових засобів (ОСПС), який є ключовим показником ефективних заходів безпеки портів у всьому світі. Окремо учасники зустрічі обговорили питання залучення аутсорсингових охоронних компаній для посилення і підтримки режиму перебування в портах. Було відзначено що така практика успішно використовується в портах Антверпена, Роттердама, Гамбурга і Прибалтики. В Україні вона також впроваджена в декількох портах (Ізмаїл та Миколаїв). Перші результати реорганізації системи охорони показали економію коштів на рівні близько 5 млн грн на рік при збереженні якості охоронних послуг та підвищення рівня їх технічного оснащення. За прогнозами АМПУ переведення на аутсорсинг охорони в Одеській та Іллічівській філіях АМПУ може забезпечити економію на рівні ще 14 млн грн. Всі спікери наголосили на необхідності чіткого дотримання норм національного та міжнародного законодавства з морської безпеки як сегмента безпеки всієї країни і закликали до повного виконання вимог і норм всіх суб'єктів морської безпеки. Довідка: Участь в круглому столі Ukrainian Ports: Maritime Security Agenda взяли понад 100 осіб: топ-менеджмент і PFSO (офіцер охорони портового засобу) державних і приватних стивідорів, керівники структурних підрозділів АМПУ з морської та внутрішньої безпеки, філії (PSO), представники Морської адміністрації, Посольства США в Україні, ОБСЄ, галузевих міжнародних організацій (IMO). Також були присутні представники Державної прикордонної служби України, Державної фіскальної служби, Національної поліції охорони, Служби безпеки України.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n