АМПУ: Порядок перевірки та взяття проб води встановлює прозорий механізм визначення джерел забруднення та запобігає корупційним зловживанням

«Порядок перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» став уже другим важливим для портової галузі документом, схваленим Кабінетом міністрів України за останні два місяці, безпосередню участь у розробці яких брали фахівці Адміністрації морських портів України. Схвалення цього Порядку – передостанній крок для побудови сучасної та прозорої системи екологічних перевірок у морських портах України. Наступним стане «Порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», який наразі опрацьовується робочою групоюДержавної регуляторної служби, у складі якої також фахівці АМПУ. «За новим Порядком проби з місця забруднення в обов’язковому порядку порівнюються з результатами дослідження показників якості води у фонових точках, які будуть відібрані АМПУ в разі виявлення забруднення. В акваторіях українських портів судна – далеко не перший фактор забруднення. Значно більшу шкоду акваторії наносять стічні води та міські колектори. Ще однією причиною можливих забруднень є порушення правил перевалки вантажів на терміналах. Для визначення джерела забруднення важливо знати, в якому стані була акваторія порту до його виявлення. Саме задля цього АМПУ створила та розвиває систему моніторингу стану акваторії в усіх портах країни та регулярно публікує результати моніторингу на своєму сайті»,— відзначив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. За його словами, це дозволить одночасно запобігти проявам корупції під час встановлення джерела забруднення у портах та не дозволить порушникам природоохоронного законодавства уникнути відповідальності. Відтепер, як зазначають фахівці з екології АМПУ, у портах є чіткі правила, які визначають не тільки, хто і як виявляє факт забруднення, але й одностайний порядок дій для визначення його джерела, у разі якщо є достатні підстави вважати, що забруднення здійснило судно. Зокрема, відтепер чітко визначається: де і хто має забезпечувати відбір проб та хто має бути при цьому присутнім; посуд, у який здійснюється відбір проб; термін зберігання контрольних екземплярів; проведення аналізу проб сертифікованими лабораторіями.

АМПУ розпочала реалізацію проекту з експлуатаційного днопоглиблення обсягом 1,85 млн кубометрів у Бердянському морському порту

21 серпня до морського порту Бердянськ прибув земснаряд «DUNAY» — перше з трьох суден днопоглиблювального флоту підрядника, який за договором за ДП «АМПУ» має відновити паспортні глибини цього українського порту на Азовському морі. Спеціалізоване судно має приступити до роботи в акваторії вже сьогодні.

АМПУ врегулювала процес декларування валюти для капітанів суден закордонного плавання

Адміністрації морських портів України вдалося врегулювати правову колізію, що виникла нещодавно при декларуванні капітанами закордонних суден валюти в судновій касі. Згідно з роз’ясненням Національного банку України, капітани суден можуть і надалі заповнювати генеральну декларацію, подавати звичайну – паперову декларацію – не потрібно. «Декларування готівкової іноземної валюти, що знаходиться в судновій касі за генеральною декларацією, – цивілізована міжнародна практика, яка застосовується в усіх країнах ЄС та багатьох країнах світу та відповідає положенням Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року, які добровільно зобов’язалась виконувати Україна як член IMO. Колізія виникла тому, що ДФС, керуючись постановою Нацбанку, з початку року наполягала на поданні звичайних паперових декларацій, що створювало додаткові незручності судновласникам. АМПУ звернулася до НБУ з проханням надати відповідні роз’яснення – і нам вдалося повернути звичний для міжнародного судноплавства механізм декларування валюти в українських портах», – прокоментував подію керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. У листі-відповіді на звернення ДП «АМПУ» Національний банк України дозволив повернутися до процедури декларування готівкової іноземної валюти, що знаходиться в судновій касі за генеральною (загальною) декларацією. Генеральну декларацію органу доходів і зборів можна подавати в паперовій або електронній формі. Вона може використовуватися при декларуванні капітаном судна закордонного плавання суднової каси та можливості зарахування готівкової іноземної валюти на поточний рахунок морського агента у разі отримання як оплати агентських послуг до каси морського агента. При заповненні звичайної декларації в паперовому вигляді митне оформлення прибуття судна закордонного плавання до порту мало здійснюватися митницею безпосередньо на борту судна, а капітан мав заповнювати та залишати в митниці документ, який не використовується в міжнародному судноплавстві. Зокрема, це суперечить вимогам Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року. У розділі 2 Конвенції чітко зазначена генеральна (загальна) декларація, а окрема декларація транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей відсутня. З листом-позицією Національного банку України можна ознайомитись тут.

Три важливі факти про днопоглиблення в порту Південний

Розвиток акваторії найпотужнішого порту України – Південного – зокрема її днопоглиблення – найактуальніша тема для фахових обговорень і фахових же пліток у соцмережах. Адже Південний – це не тільки насправді великі кошти, але й найбільш гостра конкуренція. Приємно, що поважні спікери підтверджують правильність розробленого АМПУ проекту розвитку порту Південний та наголошують на необхідності реалізації, щоправда, лише одного з його етапів, який стосується приватного стивідора. Водночас дивує, що експерти у своїх висловлюваннях не роблять наступного необхідного кроку, а саме не озвучують джерела фінансування проекту, вартість якого для АМПУ складає 2 млрд грн. Тож, спробуємо розібратися, що саме робить АМПУ для того, щоб у порту Південний з’явилося більше глибоководних причалів. 1. Усе – за проектом Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на яких працює компанія ТІС — це лише один із чотирьох етапів реалізації масштабного проекту реконструкції акваторії порту в рамках плану розвитку порту Південний. Замовником та виконавцем цього документа, що передбачає здійснення робіт на площі у понад 1747 тис. кв м є саме АМПУ. Проект затверджений розпорядженням Кабміну від 19.04.2017 № 324-р. і за цей час завершено роботи по першому пусковому комплексу. Таким чином, за рахунок АМПУ створені: водний підхід до причалів №№ 23–25, операційна акваторія причалів №№ 23–25, розворотне місце D = 370 м проектною глибиною 16 м. Загальний обсяг днопоглиблення склав 4 339 486 куб. м, створений об’єкт введений у експлуатацію у 2018 році. На цей етап проекту розвитку акваторії Південного, який значно покращив конкурентні умови для найбільшого приватного стивідора ТІС держкомпанією АМПУ витрачено понад 1 млрд грн. Днопоглиблення внутрішнього каналу заплановане в рамках другого пускового комплексу проекту. 2. Підхідний канал до причалів 18–22 – що є та що буде Днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22, на якому наполягає приватний стивідор група компаній ТІС, включено до проекту фінансового плану АМПУ на поточний рік. Тож, Адміністрація аж ніяк не зволікає з підготовкою до реалізації проекту і рекомендації Антимонопольного комітету України значно покращити конкурентні умови для приватного стивідора є цікавими, але не актуальними. Більше того, зараз відбувається коригування проекту. Адже група компаній ТІС вирішила змінити технологію перевантаження, яку планує використовувати на цих причалах. Тож, технічні характеристики проекту необхідно привести у відповідність до планів приватного інвестора, внести відповідні зміни у фінансові та економічні розрахунки, визначити економічну ефективність капітальних інвестицій АМПУ, уточнити термін окупності проекту з проведенням повторної державної експертизи. А для того, щоб роботи по проекту були більш ефективними для держави та приватного стивідора, було вирішено розділити його на додаткові два етапи. В рамках першого глибина внутрішнього підхідного каналу буде доведена до 17 м. Після чого ТІС зможе обробляти на причалах 18–22 судна з більшим осіданням та, за умови наявності гарантованого вантажопотоку, швидко окупити його та приносити додаткові портові збори державі та прибуток своїм власникам. Паралельно з цим триватиме робота над другим етапом – поглибленням внутрішнього каналу до 19 м. 3. Що стає на заваді? Висока вартість проекту — понад 4 млрд грн., та відсутність у АМПУ необхідних коштів через те, що держпідприємство вимушено відраховувати до Держбюджету 90% прибутку (тобто майже все) є причиною того, що проект не може бути реалізований так швидко, як розраховує приватна стивідорна компанія. Кабінет міністрів України затвердив саме таку норму відрахувань і на 2019, і на 2020 роки, фактично паралізувавши інвестиційну діяльність підприємства по капітальним проектам, зокрема і днопоглибленню у Південному. У 2020 році, за попередніми розрахунками, АМПУ зможе спрямувати на капітальні інвестиції в усіх 13 портах лише 500 млн грн, що у 4 рази менше, ніж потрібно для днопоглиблення внутрішнього підхідного каналу до причалів 18–22 у Південному. Адміністрація морських портів готова спрямовувати кошти на реалізацію інвестиційних проектів, як у Південному, так і в інших морських портах України, прямим чином зацікавлена у розвитку портової інфраструктури. Але для цього необхідно приймати офіційні рішення на державному рівні, а не дискутувати у соцмережах. Про недостатню кількість коштів для здійснення капітальних інвестицій АМПУ говорить з моменту прийняття Кабміном рішення про збільшення відрахувань до 90%. Не тільки говорить, але й аргументує опонентам, звертається із варіантами вирішення питання до влади, знаходить союзників для зміни ситуації. Було б ефективним, аби приватний бізнес, який першочергово зацікавлений в капітальних інвестиціях АМПУ теж був активним в боротьбі за грамотне рішення щодо відрахувань на користь всій галузі. І активним не тільки в соцмережах і не тільки постфактум.

АМПУ вимагає від Кабміну ухвалення 5 рішень, життєво необхідних для розвитку портової галузі

Адміністрація морських портів України звернулася до голови уряду Володимира Гройсмана з відкритим листом. У документі визначено п’ять життєво необхідних для портової галузі рішень, які вже давно підготовані до розгляду, але досі не ухвалені Кабінетом Міністрів. Уряд уже отримав щодо цього десятки листів як безпосередньо від АМПУ, так і від галузевих об’єднань, членом яких є Адміністрація, а також від бізнес-асоціацій, які теж підтримують ініціативи АМПУ. Подальше зволікання з їх прийняттям може негативно позначитися на розвитку портової галузі України, залученні інвестицій, реалізації проектів державно-приватного партнерства, а також  впровадженні в українських портах європейських стандартів взаємодії між державними органами та бізнесом. «Уряду потрібно, нарешті, визначитись, чи залишиться АМПУ драйвером розвитку інфраструктурних проектів та залучення інвестицій у портах, чи єдине завдання Адміністрації – це транзит портових зборів до державного бюджету. Чи потрібні в морських портах України європейські підходи, зокрема впровадження Єдиного морського вікна для вантажів та прозорий порядок взяття проб води, чи бізнесу доведеться і надалі закладати у вартість фрахту корупційну складову? Відсутність відповідних рішень Кабміну згубно позначається на галузі»,— зазначає керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Як зазначають в Адміністрації морських портів України, те, що відбувається, суперечить пріоритетам, визначеним Кабінетом Міністрів України на 2019 рік. Зокрема держпідприємство наполягає на ухваленні: — Стратегії розвитку морських портів України до 2038 року. — Фінансового плану ДП «АМПУ» на 2019 рік. — Проекту постанови Кабінету Міністрів України, який передбачає зменшення ставки дивідендів у держбюджет для державних підприємств портової галузі, зокрема й ДП «АМПУ», з 90% до 50%. — Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу». — Проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 451» щодо запровадження Морського вікна (MaritimeSingleWindow). Так, від зниження ставки відрахувань від прибутку підприємства до держбюджету з 90% до 50% та ухвалення фінплану АМПУ на поточний рік, який потрібно було прийняти ще наприкінці минулого року, а не у серпні 2019 р., залежить реалізація масштабних інвестиційних проектів у морських портах. Зараз на одну гривню, що вкладена АМПУ у розвиток портів, припадає до 5 гривень приватних інвестицій. Серед найбільших проектів, реалізація яких опинилася під загрозою,— розвиток глибоководних портів Південний та Чорноморськ, що задіяні в поставках дефіцитного вугілля для нашої енергетики, а також реалізація спільних проектів із провідними світовими компаніями – таких, як китайська COFCO у Миколаївському порту, французька СМА CGMта німецька HHLA у порту Одеса. Від капітальних інвестицій АМПУ, які неможливо здійснювати за відсутності фінплану та за умови вилучення майже всього прибутку підприємства у держбюджет, залежить розвиток перевалочних потужностей у портах південного сходу України, які постраждали через агресію РФ. Зокрема диверсифікація вантажів у порту Маріуполь та створення там нового агропромислового кластера. І нарешті, не маючи інвестиційного ресурсу, АМПУ не зможе забезпечити виконання зобов'язань України перед Єврокомісією перепроектування та проведення ОВНС проекту розбудови глибоководного судноплавного ходу «Дунай-Чорне море», необхідного для підвищення конкурентоспроможності українських портів на Дунаї. Впровадження в Україні Морського вікна (MaritimeSingleWindow), дозволить запобігти монополії приватної компанії, яка зараз, по суті, здійснює контроль за переміщенням через митний кордон України вантажів всупереч нормам Митного кодексу України  та рекомендаціям міжнародних організацій. Нарешті, ухвалення «Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» — це наступний крок, який потрібно зробити уряду задля  остаточної ліквідації корупційних засад при проведенні екологічних перевірок у морських портах України, створення прозорого та зрозумілого як для держави, так і для бізнесу механізму виявлення джерел забруднення та визначення відповідальності за скоєні порушення природоохоронного законодавства.   Адміністрація морських портів України разом з підприємствами портової галузі сподіваються, що Кабінет Міністрів на наступному засіданні прийме відповідні рішення та розблокує розвиток портової галузі, яка формує майже 2% внутрішнього валового продукту країни, створює понад 47 тисяч робочих місць у різних регіонах держави та 57% відсотків експорту вітчизняних підприємств.

Дочірні категорії

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n