Скадовський порт
Скадовськ

Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Кабінет Міністрів України відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради державного унітарного підприємства та їх призначення, а також проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, що пропонуються суб’єктом управління об’єктами державної власності до обрання на посаду незалежних членів наглядової ради, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 р. № 142, постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р.  № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки» та наказу Міністерства інфраструктури України від 26 вересня № 436 «Про конкурсний відбір незалежних членів наглядової ради державного підприємства «Адміністрація морських портів України» оголошує конкурс на посаду незалежних членів наглядової ради ДП «Адміністрація морських портів України». Детальніше  
Нидерландский банк развития FMO и Diligent Capital Partners совместно приобрели 16% акций Allseeds SA, предоставляя финансирование для реализации стратегии роста компании.  Об этом сообщает корреспондент Latifundist.com. Стратегия роста включает в себя расширение мощностей по переработке семян масличных культур, перегрузки на экспорт масел и шротов и увеличение добавленной стоимости. «Мы благодарим основателям Allseeds за их готовность развивать партнерство. Мы также благодарим наших партнеров в FMO за их сотрудничество в этой транзакции и ожидаем совместной работв в будущем», — сообщил управляющий партнер DCP, который стал членом Совета директоров Allseeds, Даниил Пасько. FMO и DCP также будут сотрудничать с Allseeds, чтобы улучшить корпоративное управление и экологические и социальные стандарты в компании. «Мы ценим тот факт, что DCP связал нас с Allseeds. Мы верим в ценность построения локального партнерства как фундаментального для инвестиций, которые создают экономический рост и развитие. Мы гордимся тем, что стали частью команды Allseeds и с нетерпением ждем продолжения развития компании», — отметил руководитель Фонда частных инвестиций FMO Джорит Дингемманс. В компании считают, что такие инвестиции в акционерный капитал помогут Allseeds стать лидером в переработке и перегрузке на экспорт сельскохозяйственной продукции в Южном, увеличить добавленную стоимость экспорта сельскохозяйственных товаров в страны и улучшить связь с крупнейшими мировыми рынками. «Мы рады, что FMO и DCP признали наши достижения и продемонстрировали свою веру в наш потенциал, сделав эти инвестиции. У нас есть амбициозные планы роста и мы открыты для построения партнерских отношений для их реализации. Мы также благодарим DCP за то, что помогли Allseeds привести наши стандарты корпоративного управления до уровня международных передовых практик, чтобы помочь нам привлечь такого авторитетного инвестора как FMO», — сообщил CEO Allseeds Group Вячеслав Петрище. Справка: FMO — банк развития Королевства Нидерланды, осуществляющий финансирование частных инвестиционных проектов на развивающихся рынках. Основан в 1970 г., является одним из крупнейших финансовых институтов Европы. Правительству Нидерландов принадлежит контрольный пакет акций FMO.  Diligent Capital Partners — независимый фонд прямых инвестиций, который объединяет сильную команду профессионалов с опытом более двадцати лет инвестиционной деятельности в регионе Восточной Европы. Фокус фонда сосредоточен на сельском хозяйстве, IT, электронной коммерции, инфраструктуре, логистике, потребительских товарах и недвижимости.
Міністр інфраструктури України Володимир Омелян позитивно оцінив ратифікацію Верховною Радою України фінансової угоди з Європейським Інвестиційним Банком, яка передбачає залучення 150 млн. євро на модернізацію української залізниці. Зазначену Угоду було підписано Міністром Інфраструктури України у грудні  2016 року в м.Брюссель. Угода передбачає залучення інвестицій в обсязі близько 300 млн. євро для будівництва другої колії, електрифікації та модернізації систем сигналізації і зв'язку на напрямку Долинська – Миколаїв – Колосівка, з яких 150 млн євро – кредитні кошти Європейського інвестиційного банку, залучені під державні гарантії, 150 млн євро – очікувані кредитні кошти Європейського банку реконструкції та розвитку, залучені під державні гарантії. Міністр інфраструктури України наголосив, що модернізація національної транспортної системи є спільним завданням Уряду і парламенту: «Я дякую Верховній Раді України за ратифікацію Угоди, яка дозволить Україні залучити іноземне фінансування для модернізації залізниці. На жаль, проблем на Укрзалізниці багато. Про це чесно говорив і говорю я, про це сьогодні заявляли народні депутати в сесійній залі. Незадовільна якість пасажирських перевезень, численні скарги бізнесу на зрив вантажних перевезень,  відсутність реформ – це все поступово перетворює Укрзалізницю на якір економіки, в той час як вона має бути її локомотивом. Угода з ЄІБ дає можливість реалізації великого інфраструктурного проекту на Укрзалізниці, який дозволить значно підвищити якість та швидкість вантажних перевезень». Володимир Омелян також наголосив, що Міністерство інфраструктури реалізує політику із залучення іноземних інвестицій для модернізації інфраструктури, а Уряд і парламент надають свою підтримку: «Кабінет міністрів України і Верховна Рада підтримують реформу Укрзалізниці. Тепер завдання самої Укрзалізниці – ефективно використати цей інструментарій і вчасно та в повному обсязі реалізувати проект, що фінансується за підтримки європейських партнерів».
В начале сентября стало известно о том, что турецкие власти внесли изменения в правила морского судоходства, касающиеся прохода судов через проливы Дарданеллы и Босфор. Их введение в Анкаре объясняют возросшими рисками в вопросах безопасности страны. Технические ограничения Ряд введенных ограничений связан со строительством моста через пролив Дарданеллы. В частности, добавлено временное требование о том, что этот участок пути суда длиной от 200 метров должны проходить исключительно в дневное время с лоцманской проводкой — несмотря на то, что, согласно Конвенции Монтре, регулирующей проход судов через турецкие проливы, лоцманская проводка там необязательна. Также, в связи с требованиями безопасности мостов, судам, следующим через Чанаккале и/или Босфор, запрещено приближаться к опорам мостов ближе, чем на 100 метров. Судам с нефтепродуктами, сжиженным газом длиной от 150 метров необходимо проходить проливы в дневное время в сопровождении буксиров. Условия для судов, перевозящих ядерное топливо или отходы, будут устанавливаться индивидуально и в одностороннем порядке. Эти меры связаны с тем, что, ввиду небольшой площади и слабой циркуляции воды в Мраморном море, турецкие власти серьезно обеспокоены экологической ситуацией в нем, особенно учитывая тот факт, что в случае ЧП под угрозой может оказаться крупнейший мегаполис страны. Дело в том, что погода в районе проливов Босфор и Дарданеллы может стремительно меняться, особенно в осеннее и зимнее время. Вместе с этим, растущая интенсивность и характер перевозок опасных грузов через проливы увеличивают потенциальный риск аварий, которые могут иметь нежелательные экологические последствия. Внештатные ситуации Кстати, о чрезвычайных происшествиях. На этот случай власти страны также предусмотрели некоторые нововведения. Так, в случае возникновения внештатных ситуаций турецкая береговая охрана теперь уполномочена вмешиваться в ситуацию на борту без согласия капитана. Также меняются правила предоставления помощи судам, севшим на мель. Если раньше у таких судов было до 6 часов на самостоятельные спасательные мероприятия в Босфоре и до 2 суток — в Мраморном море, то теперь береговые службы имеют право вмешаться раньше. К тому же, государственное управление береговой охраны теперь должно составлять отчет об инциденте на основании выводов экспертной группы (в которую, среди прочих специалистов, должны входить операторы подводных съемок и водолазы). Службу спасения обязана предоставлять администрация ближайшего порта. После завершения спасательной операции должно быть проведено административное расследование, чтобы установить, кто должен возместить ущерб, нанесенный спасательному транспортному средству и прилегающей территории. Также теперь капитаны судов до 300 метров обязаны уведомлять администрации портов Стамбул и Чанаккале о списке средств и оборудования для обеспечения техники безопасности за 3,2 км до входа в проливы Дарданеллы и Босфор. О прохождении плавредств длиной более 300 метров власти Турции должны быть уведомлены за 10 дней. Суда с грузами военного назначения автоматически считаются военными Еще одна из важных новаций, вводимых турецкой стороной — квалификация судов, транспортирующих военные грузы, как военных. Внесение данной поправки было инициировано в связи с обстановкой в Черноморском регионе. Прецедентом, послужившим к инициированию такого шага, стала попытка США доставить военные товары через Босфор коммерческими судами в августе 2008 года во время вооруженного конфликта в Южной Осетии. Турецкая сторона выступила против квалификации таких судов как гражданских, ведь, по сути, это были суда, выполнявшие вспомогательную военную функцию. Как уже отмечалось, проход судов, как военных, так и гражданских, через проливы Дарданеллы и Босфор, регулируется принятой еще в 1936 году Конвенцией о режиме проливов (более известной как Конвенция Монтре). В отношении военных кораблей действует целый ряд ограничений. Так, нечерноморские государства могут направлять через Босфор исключительно легкие надводные корабли водоизмещением не более 45 тыс. тонн, которые могут находиться в Черном море не более трех недель. На флот государств Черноморского бассейна это правило не распространяется, однако кораблям этим стран необходимо по дипломатическим каналам предупреждать турецкое правительство о намерении пройти через проливы не менее, чем за 8 дней до предполагаемой даты прибытия. Нечерноморские государства обязаны направлять предупреждения не менее чем за 15 дней. Кроме того, военным кораблям запрещено находиться в Мраморном море и проливах больше того времени, которое им необходимо для их прохода — то есть остановка такого корабля не предусмотрена (за исключением экстренных ситуаций и наличия приглашения от турецкого правительства). Согласно документу, за Анкарой сохраняется право закрыть проливы для любых военных кораблей, исходя из собственных соображений безопасности. А если же в регионе начинается война без участия Турции, то государство обязано закрыть проливы для любых военных кораблей воюющих стран. Теперь же все указанные выше правила будут распространяться на коммерческие суда, груз которых будет сочтен военным. cfts.org.ua

Новини АМПУ

11 жовтня 2018 р. Українське дунайське пароплавство відзначило 74-ту річницю від дня свого заснування. Цього року підприємству, незважаючи на складні умови роботи, вдалося істотно поліпшити економічні показники. Оперативний фінансовий результат підприємства за три квартали 2018 р склав близько 35 млн. 490 тис. грн., тоді як в 2017 р — 22 млн. 856 тис. грн. Заступник глави Адміністрації морських портів України Сергій Гронський, привітав співробітників пароплавства зі святом. Та зазначив, що успішна робота підприємства — це, перш за все, заслуга колективу Дунайського пароплавства, якому вдається долати усі труднощі та впевненно рухатися вперед.
Єдиний в Україні криголам «Капітан Білоусов» поставлений в плавучий док для проходження планового класифікаційного ремонту і підготовки до роботи в умовах льодової кампанії в Азовському регіоні. За даними Маріупольської філії «Адміністрації морських портів України», ремонтні роботи планується закінчити до кінця листопада. Щорічно, під час зимової навігації криголам «Капітан Білоусов» забезпечує прохід караванів судів по каналу Вугільної гавані і Азовському морю. АМПУ забезпечує безпеку судноплавства і створює необхідні умови для повноцінної цілорічної роботи українських портів на Азовському морі. «Від цього залежить не тільки ефективність роботи портів, а й розвиток економічного потенціалу Сходу України. Підготовка нашого флоту до забезпечення судноплавства в умовах льодової кампанії йде відповідно до плану»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Зараз відповідно до договору між Маріупольською філією АМПУ та ТОВ «Судноремонтний завод» вже виконано 13% запланованих робіт. Під час ремонту на судні планується провести понад 100 ремонтних операцій. Зокрема – дефектацію корпусу судна, палуб, набору танків, заміну металоконструкцій (близько 40 т), ремонт котла, насосів, прожекторів, головних електродвигунів, роботи з очищення та фарбування корпусу, щогл, палуб, прокладку кабелів, а також трубопровідні роботи суднових систем. Попередня вартість робіт відповідно до договору складе 19,7 млн.грн. На жаль, за словами Райвіса Вецкаганса, АМПУ поки що не вдалося знайти рішення ще однієї найважливішої для портів Азовського моря проблеми — проведення днопоглиблювальних робіт в портах Маріуполь і Бердянськ. «Ми вже у четверте провели конкурс на майданчику електронної системи« Рrozorro», але жоден з них так і не завершився підписанням договору з компанією, яка змогла б провести днопоглиблення в наших портах на Азові. Зараз підтримка паспортних глибин там виконується силами одного нашого землевідсосу «Меотіда». Ми опрацьовуємо можливі варіанти збільшення власного днопоглиблювального флоту на Азовському морі»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Четвертий в цьому році конкурс на проведення днопоглиблювальних робіт в портах Маріуполь і Бердянськ був оголошений на майданчику електронної системи «Рrozorro» 1.08.2018 р. На сьогодні торги не можуть бути проведені через недостатню кількість учасників.
5 жовтня 2018 року в головному представництві ДП «АМПУ» в м. Одеса відбулося засідання Ради морського порту Рені. Під час засідання представники АМПУ, державної та приватних стивідорних компаній, що працюють в порту, обговорили основні напрямки розвитку порту, а також пропозиції щодо змін до законодавства про спеціалізовану економічну зону (СЕЗ) «Рені». Ініціатором проведення Ради порту цього разу стала Адміністрація морських портів України. «У стивідорних компаній, міської ради Рені та АМПУ накопичилось багато питань які, потребували конструктивного обговорення. Нам вдалося опрацювати спільну позицію щодо подальшого розвитку порту, як у частині реалізації інфраструктурних проектів з днопоглиблення, так і вкрай необхідного берегоукріплення. Крім того ми дійшли згоди щодо спільної позиції АМПУ, стивідорних компаній та місцевої влади стосовно змін до законодавства, які дозволять дати друге життя СЕЗ «Рені» та залучити інвесторів до розвитку порту»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецканганс. Зокрема Радою порту було рекомендовано не ініціювати внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільг для інвесторів по сплаті земельного податку. Це дозволить місцевим органам влади зберегти надходження до бюджетів від цього виду податку. Також було вирішено зберегти за місцевою владою повноваження щодо погодження інвестпроектів, які будуть реалізуватись у СЕЗ «Рені». Разом з цим учасники Ради погодились, що ДП «АМПУ» в особі адміністрації порту має стати органом господарського відання СЕЗ «Рені» рівновіддаленим від суб’єктів стивідорного бізнесу в порту. Голова Ради порту – начальник Ренійської філії ДП «АМПУ» Сергій Строя ознайомив членів Ради порту із станом виконання заходів, передбачених Планом розвитку морського порту Рені. Фінансовим планом Ренійської філії вперше за останні декілька років заплановане виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт на акваторії порту та у причалів з розрахунку мінімального об’єму 44 тис.м3 ґрунту. Станом на сьогодні укладено договір на надання послуг з експлуатаційного днопоглиблення у портах Ізмаїл та Рені. Загальний орієнтовний об’єм вилученого ґрунту 200 тис. м3 (136 тис. м3 – Ізмаїл, 44 тис. м3 — Рені). Загальна сума договору – 31,9 млн.грн. Строк виконання робіт на акваторії порту Рені – грудень 2018 р.-березень 2019 р. Також у 2018 році АМПУ проведе проектно-вишукувальні роботи з ремонту берегоукріплення, що знаходяться на балансі філії, довжиною 286 м. Безпосередньо роботи з берегоукріплення вартістю 4,2 млн.грн. планується виконати у 2019 році. Залишається не вирішеним питання берегоукріплення вздовж р. Дунай довжиною 605 м. Цей проект потребує значних капіталовкладень і за приблизними оцінками експертів вартість робіт може скласти біля 250 млн.грн. До того ж на сьогодні Ренійська філія не має правових підстав для фінансування цього будівництва, через відсутність права користування земельними ділянками. Це питання наразі вирішується у взаємодії з керівництвом державного стивідора ДП «РМТП». Очікується, що після вирішення земельних питань та розроблення проектно-кошторисної документації ДП «АМПУ спільно із Мініфраструктури будуть звертатися до Уряду України, Обласної державної адміністрації, Державного Фонду регіонального розвитку, проектів міжнародної технічної допомоги щодо співфінансування ремонтних робіт з метою забезпечення екологічної, технологічної та економічної безпеки регіону.
У четвер, 04.10.2018 р, у ДП «Морський торговельний порт «Южний» відбулася зустріч представників Міністерства інфраструктури України, Адміністрації морських портів України та Офісу підтримки реформ з трудовим колективом державної стивідорної компанії. Обговорювали питання підготовки держпідприємства до концесії, а також проекти днопоглиблення підхідного каналу до причалів держпідприємства до 20–21 м та доцільність поглиблення до 19 м внутрішнього каналу до приватних терміналів групи компаній ТІС за кошти АМПУ. Перш за все були розглянуті питання, пов'язані з реалізацією днопоглиблювальних робіт в рамках підписаного між АМПУ та групою компаній «ТІС» меморандуму, що зараз гостро турбують колектив ДП з огляду на можливість переходу вантажів до приватного оператора. Керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс зазначив, що головним завданням Адміністрації морських портів України є розвиток портової інфраструктури та забезпечення рівних можливостей для розвитку як державних, так і приватних стивідорних компаній. Сторони домовилися провести аналіз вантажопотоків в акваторії порту «Южний», діючих тарифів та ставок портових зборів з метою забезпечення рівних та конкурентних умов для усіх стивідорів, що працюють в порту. Зокрема й для держпідприємства, як невід'ємної та важливої складової комплексного розвитку акваторії. Керівник Департаменту реформування й функціонування морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України Олександр Басюк і головний менеджер проекту «Реформа морської галузі» Офісу підтримки реформ при міністерстві Анатолій Тіменко розповіли про хід підготовки пре-ТЕО проекту концесії державної стивідорної компанії «Морський торговельний порт «Южний» та відповіли на частину питань трудового колективу ДП. За словами представників міністерства, найближчим часом почнеться детальне обговорення проекту концесії в рамках розробки його техніко-економічного обґрунтування. При цьому, рішення про доцільність концесії майна держстивідора буде прийматися тільки в разі, якщо запропоновані міжнародними експертами сценарії будуть свідчити про те, що проект економічно вигідний для держави, сприяє розвитку держпідприємства і забезпечує дотримання соціальних гарантій для трудового колективу. «Ми розуміємо стурбованість трудового колективу у зв'язку з обговоренням можливості передачі його в концесію, подальшого майбутнього підприємства та збереження робочих місць. Для того, щоб процес роботи над проектом концесії був максимально прозорим, представники керівництва та профспілки порту включені і в обов'язковому порядку будуть брати участь у засіданнях робочої групи з підготовки ТЕО. Ваша активна позиція дозволить максимально врахувати інтереси працівників підприємства при аналізі ефективності проекту концесії. Необхідно налагодити постійний діалог і надавати людям інформацію з перших рук»,— впевнений Райвіс Вецкаганс. Також він додав, що механізм концесії держстивідорів у портах буде детально відпрацьований в рамках реалізації пілотних проектів у «Ольвії» та «Херсоні», зокрема що стосується соціальних гарантій. Так, відповідно до вже затвердженого та представленого потенційним інвесторам ТЕО пілотних проектів концесіонер бере на себе зобов'язання не допускати примусового скорочення чисельності працівників протягом 5 років. Протягом такого ж періоду норми колективного договору не можуть бути погіршені. Підсумком зустрічі також стали рішення підтримувати активний діалог між Міністерством інфраструктури, профспілками та трудовим колективом з підготовки проекту державно-приватного партнерства в ДП МТП «Южний». Ініціювати реалізацію проектів розвитку залізничної гілки Чорноморська-Берегова, розробки проекту реконструкції причалів держстивідора на підставі, запропонованої ДП МТП «Южний» технології.
У неділю, 7 жовтня, в Чорноморську завершився міжнародний турнір з великого тенісу ITF Women's PRO CIRCUIT, одним із спонсорів якого є Адміністрація морських портів України. Переможцем турніру стала українська тенісистка Анастсія Шошина. ITF Women's PRO CIRCUIT, який входить до календаря змагань Міжнародної федерації тенісу (ITF) і має призовий фонд $15000, пройшов в Чорноморську на кортах «Elite Tennis Club». Для участі в турнірі сюди прибули понад 50 спортсменок з 11 країн: України, Росії, Білорусі, Польщі, Молдови, Румунії, Словаччини, Сербії, Франції, Італії, Угорщини та Швейцарії. На старті фаворитами змагань вважалися Анастасія Шошина з України; Бояна Марінковіч з Сербії та Олександра Перпер з Молдови. Однак фінал ITF Women's PRO CIRCUIT виявився повністю українським. У боротьбі за перше місце на кортах Чорноморська зійшлися Анастасія Шошина і Любов Костенко. У підсумку перемога дісталася більш досвідченій Анастасії Шошиній. Вітаючи фіналісток турніру, заступник голови АМПУ Сергій Гронський відзначив, що Адміністрація морських портів України готова і далі підтримувати українських тенісисток. За його словами, проведення такого турніру саме в Чорноморську — це велика подія для міста та безцінний досвід для спортсменів на їх шляху до нових перемог. У церемонії нагородження переможниць турніру взяли участь директор і організатор турніру Іван Аніканов, президент тенісного клубу Чорноморська «Elite Tennis Club» Юрій Губанков, олімпійський чемпіон і голова Національного олімпійського комітету в Одеській області Микола Мільчев, заступник голови АМПУ Сергій Гронський та інші представники спонсорів.

Аналітика

В Киеве прошла конференция для потенциальных участников предстоящих конкурсов по выбору концессионеров портовых госпредприятий «Ольвия» и «Херсон».   Небольшой конференц-зал гостиницы «Интерконтиненталь» полностью заполнен людьми. Среди присутствующих Louis Dreyfus, Вunge, COFCO, «Портинвест», «Укрречфлот», Dnipro Cargo, Nectar Group, CEYGROUP и другие. Старший инвестиционный советник IFC Олег Кудашов презентует технико-экономическое обоснование концессионных проектов ГП «Херсонский морской торговый порт» и ГП СК «Ольвия». По словам министра инфраструктуры Владимира Омеляна, полный перечень потенциальных инвесторов станет известен уже на этапе тендера, который планируют объявить в декабре этого года. До этого ТЭО еще должно пройти согласование в МЭРТ и других заинтересованных ведомствах. "Один из потенциальных инвесторов сказал, что они разочарованы таким количеством заинтересованных компаний, поскольку надеялись, что никого не будет и тогда можно было бы заключить договор по минимальной цене, теперь ясно что будет конкуренция”,— рассказал министр.
Від компетентності та професіоналізму морських агентів безпосередньо залежить ефективність доставки вантажів морським транспортом. Однак, в Україні спостерігається неконтрольоване зростання кількості агентських компаній, багато з яких обробляють всього одне/два судна протягом року. Які ризики це несе для бізнесу і як вирішують цю проблему провідні порти? У цій статті мова піде про основні критерії, які застосовуються до агентських компаній, в Європі і світі.
31 травня Адміністрація морських портів України (АМПУ) офіційно приєдналася до Європейської організації морських портів (European Sea Ports Organization — ESPO) в якості члена-спостерігача. Ми подумали, що це слушна нагода для інтерв'ю з керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом, щоб представити український портовий сектор. АМПУ відповідає за 13 українських портів. Яка роль АМПУ щодо цих портів? Які основні характеристики та проблеми АМПУ?

Оголошення

Одеська філія ДП «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Одеського морського порту) пропонує до передачі на умовах бербоут-чартера пасажирське судно т/х «Савона» з такими технічними даними: 1. Тип судна: пасажирське 2. Рік та місце побудови: 1989р, Україна 3. Клас судна: КМ + {1} ІІІ пасажирське 4. Тип головних двигунів: ДВС 1*ДРАОБ (12ЧСП18/20);  2×3Д6С (6ЧСП 15/18) 5. Кількість головних двигунів: 3 6. Рушії: гвинти фіксованого кроку 7. Довжина найбільша: 34,03 м 8. Ширина: 6,9 м 9. Висота борту: 2,9 м 10. Дедвейт: 34,4 т 11. Пасажиромісткість: 160 персон 12. Мінімальна добова фрахтова ставка: 590,62 грн. без ПДВ Судно знаходиться у відстої, укомплектоване відповідно до вимог Регістру судноплавства України, термін дії класифікаційних документів закінчився у 2014 році. Усі витрати щодо поновлення класифікаційних документів та перегону судна з Одеського морського порту – за рахунок фрахтувальника. Пропонуємий термін дії договору фрахтування 10 років. Контактна особа: Глемязний Микола Іванович тел. (048) 729-47-69 з 08.30 до 17.30 факс (048) 729-47-73 електронна адреса: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
У морському порту Маріуполь, наказами Донецького прикордонного загону від 16.03.2018 № 38 та від 06.04.2018 № 42 затверджені Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті контролю «Азовський судноремонтний завод» та Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для морського сполучення «Маріупольський морський торговельний порт» (далі – Технологічні схеми). Звертаємо увагу, що розділом 3 зазначених Технологічних схем визначено: «3.1. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється відділом санітарної охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі — відділ санітарної охорони території), відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.05.2017 року № 604/30472 згідно з вимогами Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року, Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Правил санітарної охорони території України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893.». Просимо враховувати зазначені зміни під час здійснення своєї діяльності у морському порту Маріуполь.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направляє інформацію по об'єкту приватизації Спортивна база відпочинку «Портовик», яка пропонується до продажу на конкурсі з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. База розташована за адресою: с.Озерне, Ізмаїльського району, вул. Польова, 19. Конкурс призначено на 17 листопада 2017 року. Остання дата подання документів — 13 листопада 2017 року. Повна інформація щодо продажу вказаної бази опублікована в газетах «Відомості приватизації» від 31.05.2017р. № 42(1062), «Одесские известия», на сайтах Фонду державного майна України, Одеської обласної державної адміністрації, Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльської райради, балансоутримувача – Ізмаїльської філії Адміністраціїморських портів України. Регіональне відділення заздалегідь вдячно за порозуміння та співпрацю у приватизації Спортивної бази відпочинку «Портовик». База відпочинку «Портовик» знаходиться тут. З її фото можна ознайомитись за посиланням.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n