Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.
Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility — CEF). Про заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під участі у Конференції “TEN-T & CEF Conference”, яка проводиться Європейською Комісією в м.Бухарест (Румунія). Європейський комісар з питань транспорту Віолета Бульц та керівництво Європейського інвестиційного банку позитивно оцінили розширення співпраці між Україною та ЄС та запросили Україну брати участь у проектах в рамках механізму CEF. «Так, від сьогодні Україна може брати участь у спільних з державами-членами ЄС проектах, що стосуються транскордонної інфраструктури. Наприклад, спорудження або удосконалення залізничних маршрутів, які пролягають територією України, з’єднуючи з європейською залізничною мережею через сусідні Польщу, Румунію, Словаччину або Угорщину. Можливим є також започаткування спільних проектів удосконалення портової інфраструктури, у тому числі, у регіонах Приазов’я»,— наголосив Міністр інфраструктури України,— «Співробітництво Україна — ЄС ніколи не було таким інтенсивним і продуктивним, як протягом останніх п’яти років. Сьогодні Україна приєдналася до Європейського механізму взаємодії Connecting Europe Facility. Це стало ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції транспортної інфраструктури до ЄС». Бюджет  CEF у транспортній сфері складає близько 23,5 млрд євро, але у 2020 році його може бути збільшено. В рамках конференції Міністр інфраструктури України провів зустріч з Європейським комісаром з питань транспорту Віолетою Бульц. Сторони обговорили важливі питання співпраці Україна − ЄС у сфері транспорту та інфраструктури, зокрема, приєднання України до Європейського механізму взаємодії CEF, допомогу ЄС у відновленні інфраструктури Приазов’я, розвиток транспортних коридорів Рейн – Дунай та Східно-середземноморського, що відносяться до Європейської базової транспортної мережі TEN-T, розширення авіаційного та залізничного сполучення  з ЄС. «Угода високого рівня щодо розширення мап TEN-T з країнами Східного партнерства та затвердження Індикативного плану дій TEN-T ЄС та Світового банку разом із інструментом CEF дають унікальні можливості для залучення інвестицій в цифрову інфраструктуру України, її безпеку та екологічність», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що важливим є відкриття нових інвестиційних можливостей щодо запуску інструмента CEF Transport Blending Facility та платформи для інвестицій у безпечний транспорт. Водночас вона зазначила, що Україна має посилити роботу щодо прийняття Верховною Радою України пакету транспортних євроінтеграційних законів. Також Єврокомісар з питань транспорту підтвердила, що здійснить візит в Україну влітку цього року.
Поступове відкриття навігації на річці Дніпро в 2019 році почалося 6 березня на гідротехнічних спорудах нижнього каскаду — Каховському шлюзі і Запорізькому районі гідротехнічних споруд (РГС). Про це йдеться в наказі Державної служби морського та річкового транспорту (Морський адміністрації), який оприлюднено прес-службою відомства. «Затвердити дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах річки Дніпро в 2019 році, за умови плавання суден виключно в світлий час доби, при сприятливих метеорологічних умовах, до повного встановлення засобів навігаційного обладнання та завершення проведення регламентних робіт на ділянках внутрішніх водних шляхів, використовуваних для плавання. (…) Відкриття та закриття навігації здійснюється о 8:00 відповідної дати», — йдеться в документі. Наказом Морської адміністрації визначено дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах Дніпра. Зокрема, навігація на Каховському шлюзі буде здійснюватися з 6 березня по 5 грудня, Запорізькому РГС — з 6 березня по 4 грудня, Кременчуцькому шлюзі — з 12 березня по 21 листопада, Дніпродзержинському — з 19 березня по 21 листопада, Канівському — з 26 березня по 30 вересня і Київському шлюзі — з 2 квітня по 15 листопада. З урахуванням фактичних метеорологічних умов, дати відкриття та закриття навігації можуть бути змінені з відповідним оповіщенням. Навігація на Дніпрі в 2018 році відкрилася наприкінці березня і завершилася 15 листопада на Київському шлюзі, 20 грудня — на Канівському шлюзі, 25 грудня — на Кременчуцькому шлюзі, 28 грудня — на Дніпродзержинському шлюзі, 5 січня 2019 року — на Запорізькому РГС і 8 січня — на Каховському шлюзі. ports.com.ua
Президент України Петро Порошенко внесе до парламенту як першочерговий законопроект «Про концесію». Про це він заявив на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області. Головуючий на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області Президент Порошенкозаявив, що поділяє позицію бізнесменів щодо необхідності невідкладного прийняття законопроекту «Про концесії». «Верховна Рада навіть зараз, під час передвиборчих перегонів, демонструє робочий стан. Хоча й відбуваються бурхливі дискусії. Але, за результатом, депутати все ж ухвалюють актуальні закони, що є заслугою голови парламенту і коаліції. Я подам як невідкладний законопроект „Про концесії“ на розгляд парламенту. Бо це може дати потужний імпульс до залучення іноземних інвестицій у нашу економіку, а також визнання України як вигідного логістичного центру Європи», — наголосив Порошенко. Глава держави також висловив сподівання, що бізнес допоможе будувати в Україні логістичні хаби, в тому числі в портах Одеської області. Джерело: Укрінформ

Новини АМПУ

За останні п’ять років обсяги перевалки зернових в українських портах збільшилися майже на чверть. А за неповні п’ять місяців 2019 р. темпи зростання сягнули вже понад 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щоб визначитись з найбільш ефективними напрямами розвитку потужностей та запровадження новітніх технологій перевалки зернових в українських портах представники влади, трейдерів, стивідорів, вітчизняних та іноземних інвесторів зберуться 30 травня в Одесі в рамках однієї з ключових сесій Ukrainian Ports Forum 2019. «Наразі в українських портах найбільш активно розвиваються саме потужності з перевалки зернових вантажів. За останні два роки нові зернові термінали вже побудовані в портах Бердянськ, Ольвія та Південний. На підході створення нового аграрного кластеру на українському Азові в Маріуполі та старт нового масштабного проекту у Миколаєві», — коментує останні здобутки галузі керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.  За його словами, усі найбільші вантажовласники та зернотрейдери, що експортують зерно з України (Kernel, COFCO, Нібулон, Glencore, Bunge, ADM, Cargil, LDC) так чи інакше вже забезпечені потужностями з перевалки зерна у портах. Але вітчизняні та іноземні інвестори анонсують реалізацію нових проектів та збільшення вже існуючих потужностей. «Зважаючи на постійний інтерес інвесторів до експорту зернових через українські порти, ми запросили до обговорення розвитку цього сектору провідних експертів, керівників та власників бізнесів з різних країн. Фахова дискусія відбудеться в рамках Ukrainian Ports Forum 2019 в Одесі 30 травня на сесії «Актуальні питання експорту зернових і олійних через порти України», — підкреслив керівник АМПУ. В заході візьмуть участь в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, голова Cofco International Джонні Чі Джингтао, індустріальний директор по країнах Європи і Азії Louis Dreyfus Company B. V. Рахман Даніель, віце-президент Posco International Corporation Хо Сонгхйонг, генеральний директор Kernel Trade Євген Осіпов та генеральний директор ТОВ «Нібулон» Олексій Вадатурський. Модератором агарної сесії виступить співголова логістичного комітету Європейської бізнес асоціації Ольга Копійка. Нагадаємо, цього року Ukrainian Ports Forum буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейні. З повною програмою Форуму можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) підбила фінансові підсумки роботи державного підприємства за перший квартал 2019 року. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року капітальні інвестиції АМПУ збільшилися в 3 рази. «У першому кварталі 2019 року АМПУ інвестувало в розвиток портової інфраструктури 229,3 млн грн, що в 3 рази більше, ніж в перші три місяці минулого року. Зараз ми реалізуємо вісім великих інвестпроектів в портах. П'ять з них мають бути завершені цього року», — підкреслив керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. У Одеському порту це причал 1-з через який працюватиме новий зерноперевантажувальний комплекс компаній Бруклін-Київ і Louis Dreyfus. У Маріупольському — причал № 4 під новий зерновий термінал ДП «ММТП». У Миколаївському — причал № 8 під потужності з перевалки зернових вантажів і олії. У портах Чорноморськ та Південний завершуються чергові етапи капітального днопоглиблення, які сприятимуть істотному підвищенню конкурентоспроможності як портів в цілому, так і державних та приватних стивідорних компаній, що працюють там. Чистий прибуток підприємства склав 605 811 тис. грн, що на 14,4% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли чистий прибуток склав 707 994 тис. грн. Зниження прибутку обумовлене збільшенням операційних витрат, зокрема на проведення експлуатаційного днопоглиблення, яке проводилося в 1 кварталі 2019 р. в портах Херсон, Ізмаїл, Маріуполь, а також на каналах. За підсумками перших трьох місяців 2019 року АМПУ перерахувало на користь держави 708,46 млн. грн. У порівнянні з аналогічним періодом попереднього року кількість відрахувань до бюджету скоротилася на 43,6%. Це обумовлено тим, що в І кварталі виплачуються дивіденди державі за 4 квартал попереднього року. У 2017 році в цьому періоді діяла норма відрахувань 75%, а в 2018 році, відповідно до рішення Кабміну, вона була скорочена до 50%, крім того на 20% були знижені портові збори. Дохід АМПУ за звітний період склав 1 792 321 тис. грн, що на 137 млн грн або на 8,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Детально з фінансовим звітом АМПУ за перший квартал 2019 року можна ознайомитись за посиланням.
Після завершення планового докового ремонту, земснаряд «Меотида» відновив виконання робіт з експлуатаційного днопоглиблення в Маріупольському морському порту. Судно розпочало роботи на підхідному каналі Вугільної гавані Маріупольського морського порту з метою підтримки його паспортних глибин. Згідно з технічним завданням, загальний обсяг днопоглиблення складає 145 тис. куб. м. Задля стабільної й ефективної роботи «Меотиди» в українських портах Азовського моря філія «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ» забезпечила проведення планового докового ремонту судна на потужностях підрядника, обраного на відкритому тендері. Було проведено комплекс робіт з ремонту гвинторульового комплексу, палубних механізмів, насосів, систем гідравліки і автоматики, капітальний ремонт головних двигунів, виконаний значний обсяг фарбувальних робіт. Після ремонту, у рамках огляду Реєстром судноплавства України, судно успішно пройшло ходові і швартові випробування з перевіркою працездатності усіх систем і механізмів, і отримало класифікаційне свідоцтво з терміном дії до 2024 року. Нагадаємо, наприкінці квітня Адміністрація морських портів України уклала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення в порту Маріуполь з ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут», яке перемогло у відкритому тендері філії Днопоглиблювальний флот ДП «АМПУ» в системі Рrozorro. Підрядник має виконати днопоглиблення в порту Маріуполь в обсязі 1,98 млн куб. м. Основні роботи (1,87 млн куб. м) необхідно буде провести на підхідному каналі Вугільної гавані і 115 тис. куб. м – в акваторії порту. Перебазування днопоглиблювального флоту підрядника в Маріупольський порт заплановано на середину червня. Довідково. Самовідвізний трюмний землесос «Меотида» призначений для виконання експлуатаційних і будівельних днопоглиблювальних робіт. Судно побудоване в 2010–2012 рр. компанією «Damen Shipyards Gorinchem» (Нідерланди). Розвантаження може виконуватися: на підводні звалища через донні люки, на берегові гідровідвали через пульпопровід, методом рефулірування «Rainbow» через носове сопло.
31 травня в Одесі відбудеться круглий стіл, під час якого інвестори та представники бізнесу, що зацікавлені в участі у пілотних проектах концесії держстивідорів у портах Ольвія та Херсон, матимуть можливість отримати актуальну інформацію та відповіді на свої запитання від консультантів та залучених сторін проектів. Також в рамках форуму буде проведена серія індивідуальних зустрічей і консультацій з представниками інвесторів. В рамках круглого столу «Пілотні проекти державно-приватного партнерства в морських портах України» представники АМПУ, IFC, ЄБРР, офісу «PPP SPILNO», WorldBank та EuropeanInvestmentBankобговорять важливі моменти проведення конкурсів концесії та умови участі в них зацікавлених інвесторів. Надання інвесторам актуальної інформації щодо проектів концесії безпосередньо від розробників проектів сприятиме забезпеченню максимальної прозорості проведення конкурсів та залученню до їх проведення максимальної кількості учасників. «Я переконаний, що напередодні оголошення перших концесійних конкурсів, важливо ще раз детально обговорити з потенційними інвесторами та представниками галузі пілотні проекти та майбутні плани концесії в морських портах України, – говорить Олег Кудашов, старший спеціаліст з інвестицій Міжнародної фінансової корпорації (IFC). – Важливо проаналізувати нормативну базу у сфері регулювання ДПП, а також детально зупинитися на практичних питаннях концесійних тендерів, які можуть виникнути у зацікавлених сторін». «З нашого боку, ми бачимо готовність Уряду України, зокрема, Міністерства інфраструктури, та Адміністрації морських портів України до конструктивного діалогу з бізнесом щодо знаходження оптимальної моделі концесії на основі балансу інтересів всіх стейкхолдерів, тому запрошуємо зацікавлених інвесторів до відкритої дискусії» — додає Марк Магалецький, керівник сектору інфраструктури в Україні Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (EBRD). Круглий стіл відбудеться 31 травня 2019 року в готелі Бристоль, м. Одеса в рамках проведення однієї з найбільш визначних подій морської галузі України — UkrainianPortsForum 2019, що відбудеться в Одесі. Організаторами форуму виступають ДП «Адміністрація морських портів України» та Центр транспортних стратегій.
За перші чотири місяці 2019 року морські порти України вже обробили 48,8 млн тонн вантажів, що на 5 млн тонн (або 12%) перевищує аналогічний показник минулого року. Понад третину цього обсягу — трохи менше 18 млн тонн — складає перевалка хлібних вантажів, яка, в свою чергу, зросла майже на третину (+ 4,4 млн тонн) порівняно з січнем-квітнем 2018 року. Більш, ніж на чверть – понад 10,5 млн тонн — зросла перевалка руди, Досить суттєвим – на 385 тис. тонн — виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на чверть, фасованих – більш, ніж вп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 47,8 тис. TEU (+ 18,6%) за перші чотири місяці 2019 року порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, драйвером позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт, який за звітний період зріс на 20% порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт та транзит скоротилися на 5% та 18,5% відповідно. Серед українських морських портів лідерами є чотири порти, які забезпечили понад 87% усього обсягу перевалки протягом останніх чотирьох місяців. Південний перевалив трохи менше 15,5 млн тонн (+19,6%) порівняно з першими чотирма місяцями минулого року. Миколаїв — майже 10,7 млн тонн (+20,3%), Чорноморськ — 8,4 млн тонн (+20,9%), Одеса — понад 8 млн тонн (+5,5%). За перші чотири місяці року морські порти України обробили 3787 суден, що лише на 42 одиниці (1,1%) менше, ніж за такий самий період минулого року. З початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже понад 55 тисяч пасажирів, на 19% більше, ніж торік. Три чверті від загальної кількості пасажирів (42149 осіб) — це внутрішні перевезення водним транспортом у порту Херсон та на прогулянкових катерах в Одесі. Іноземні перевезення з січня по квітень склали майже 13 тис. пасажирів. Переважно це поромна переправа у Чорноморську та круїзні річкові лайнери в Усть-Дунайську. Дніпром з початку року пройшли вже 1934 судна (рейси), що на понад 60% перевищує минулорічну статистику за цей період. Загальний обсяг перевезень вантажів вже склав майже 2 млн. тонн. Здебільшого це зернові та будівельні вантажі, обсяги яких зросли відповідно у 2,8 та 2,3 рази, а також металопродукція. При цьому зернові сягнули позначки у 1 млн тонн. З повним оглядом вантажообігу за січень-квітень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Інформація щодо перевезення пасажирів розміщена за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.

Аналітика

До Інвестиційного плану TEN-T включено 9 перспективних інфраструктурних проектів портової галузі до 2030 року на загальну суму 844 млн євро
Якщо вдатися до умовної «інвентаризації» активів у розпорядженні Адміністрації морських портів України, роботою яких із них може пишатися морська держава Україна? Наша робота – це постійна «інвентаризація», постійний процес покращення та розвитку.  І в цьому немає нічого дивного, бо ми відповідаємо за  утримання та розвиток стратегічної інфраструктури в 13 портах України: 1) акваторії портів; 2) 263 причали загальною довжиною понад 40 кілометрів; 3) 120 одиниць рухомого складу: лоцманські катери, спеціалізований флот, криголам.
Динамика перевалки, основные грузы и статистика работы крупнейших портов Украины в 2018 году. Несмотря на серьезные ограничения работы портовых предприятий Азовского моря, в целом украинские порты уже второй год выходят на позитивную динамику переработки грузов. Так оценивает общий итог 2018-го для отрасли руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс. Действительно, если в 2017 году было +0,6% год к году, то в 2018 — уже +2%. По каким же направлениям и видам грузов удалось нарастить перевалку, какие порты оказались на лидирующих позициях, и какой фактор стал одним из определяющих для позитивной динамики перевалки по итогам 2018 года?

Оголошення

Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n