Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Поступове відкриття навігації на річці Дніпро в 2019 році почалося 6 березня на гідротехнічних спорудах нижнього каскаду — Каховському шлюзі і Запорізькому районі гідротехнічних споруд (РГС). Про це йдеться в наказі Державної служби морського та річкового транспорту (Морський адміністрації), який оприлюднено прес-службою відомства. «Затвердити дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах річки Дніпро в 2019 році, за умови плавання суден виключно в світлий час доби, при сприятливих метеорологічних умовах, до повного встановлення засобів навігаційного обладнання та завершення проведення регламентних робіт на ділянках внутрішніх водних шляхів, використовуваних для плавання. (…) Відкриття та закриття навігації здійснюється о 8:00 відповідної дати», — йдеться в документі. Наказом Морської адміністрації визначено дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах Дніпра. Зокрема, навігація на Каховському шлюзі буде здійснюватися з 6 березня по 5 грудня, Запорізькому РГС — з 6 березня по 4 грудня, Кременчуцькому шлюзі — з 12 березня по 21 листопада, Дніпродзержинському — з 19 березня по 21 листопада, Канівському — з 26 березня по 30 вересня і Київському шлюзі — з 2 квітня по 15 листопада. З урахуванням фактичних метеорологічних умов, дати відкриття та закриття навігації можуть бути змінені з відповідним оповіщенням. Навігація на Дніпрі в 2018 році відкрилася наприкінці березня і завершилася 15 листопада на Київському шлюзі, 20 грудня — на Канівському шлюзі, 25 грудня — на Кременчуцькому шлюзі, 28 грудня — на Дніпродзержинському шлюзі, 5 січня 2019 року — на Запорізькому РГС і 8 січня — на Каховському шлюзі. ports.com.ua
Президент України Петро Порошенко внесе до парламенту як першочерговий законопроект «Про концесію». Про це він заявив на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області. Головуючий на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області Президент Порошенкозаявив, що поділяє позицію бізнесменів щодо необхідності невідкладного прийняття законопроекту «Про концесії». «Верховна Рада навіть зараз, під час передвиборчих перегонів, демонструє робочий стан. Хоча й відбуваються бурхливі дискусії. Але, за результатом, депутати все ж ухвалюють актуальні закони, що є заслугою голови парламенту і коаліції. Я подам як невідкладний законопроект „Про концесії“ на розгляд парламенту. Бо це може дати потужний імпульс до залучення іноземних інвестицій у нашу економіку, а також визнання України як вигідного логістичного центру Європи», — наголосив Порошенко. Глава держави також висловив сподівання, що бізнес допоможе будувати в Україні логістичні хаби, в тому числі в портах Одеської області. Джерело: Укрінформ
Корейська Posco Daewoo у вівторок підписала угоду з українською логістичною компанією Orexim Group про покупку експортного зернового терміналу в Миколаєві. Про це повідомляє південнокорейське видання Pulse. За інформацією видання, після завершення угоди частка Posco Daewoo в зерновому терміналі складе 75%. Вартість угоди не розкривається. Завершення будівництва очікується в липні 2019 року. Потужність терміналу, який буде відвантажувати на експорт в основному кукурудзу і пшеницю, складе 2,5 млн тонн на рік. За заявою Posco Daewoo, таким чином компанія зможе контролювати весь ланцюжок постачання зерна, виробленого в Україні, і ефективно керувати запасами. Правочин також сприятиме продовольчій безпеці Кореї. Постачання зерна до цієї країни у значній мірі залежать від експорту, при цьому самозабезпеченість кукурудзою і пшеницею становить 1%. Тільки в 2017 році було імпортовано 10 млн тонн кукурудзи і 5 млн тонн пшениці. Posco Daewoo стала першою корейською компанією, що має в управлінні зерновий термінал за кордоном. Раніше стало відомо, що Posco Daewoo цікавиться також розвитком другого терміналу морського порту «Чорноморськ» із використанням причалів №№ 7–9. Компанія розглядає цю територію як перспективний майданчик для будівництва комплексу з перевалки зернових вантажів і продуктів їх переробки. Orexim Group в лютому 2018 року залучила кредит Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР) в розмірі €31 млн на реконструкцію і модернізацію ПрАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів». Планувалося, що після модернізації річна потужність перевалки на підприємстві складе 2 млн тонн, місткість складів збільшиться з 60 тис. nонн до 150 тис. nонн. Введення в дію модернізованого терміналу мало відбутися в 2018 році, але було перенесене на більш пізній термін. У лютому 2018 року Orexim Group ввела в експлуатацію шосту чергу морського перевантажувального терміналу «Евері» в Миколаївському морському порту, збільшивши сумарну ємність резервуарного парку терміналу до 175 тис. кубометрів (40 резервуарів, обсяг зберігання — до 160 тис. тонн). Річна перевантажувальна потужність резервуарного парку збільшилася до 1,6 млн тонн. Група Orexim займається експортом сільськогосподарської продукції, надає портові та логістичні послуги. Основними активами групи є морський перевантажувальний термінал «Евері» в Миколаївському морському порту і Миколаївський комбінат хлібопродуктів (придбаний в 2016 році). З початку діяльності в 2004 році група інвестувала в розвиток понад $100 млн. Posco Daewoo Corporation (штаб-квартира — Сеул), колишня Daewoo Corporation — одна з найбільших корейських торгових корпорацій, дочірня компанія Posco. Компанія розвиває бізнес у трьох основних сегментах: міжнародна торгівля, розвиток видобутку сировини, і менеджмент проектів.
Проект дозволить збільшити річну пропускну спроможність терміналу приблизно на 200 тис. TEU, до 850 тис. TEU. Компания Hamburger Hafen und Logistik AG (HHLA) на четверть увеличила производительность контейнерного терминала Burchardkai (СТВ) в порту Гамбург, который и до модернизации считался крупнейшим в Европе. Об этом пишет ЦТС со ссылкой на информацию компании. HHLA построила два дополнительных ж/д пути и поставила два новых козловых крана, расширив железнодорожный терминал. Теперь железнодорожный терминал имеет десять путей (раньше было восемь). На каждом пути терминал может обработать ж/д составы, длина которых составляет 740 метров. Обрабатывать грузы теперь будут четыре крана вместо двух. Оба новых крана разработаны и построены компанией Kocks Ardelt Kranbau с учетом пожеланий HHLA. Оборудование работает на электричестве и спроектировано таким образом, чтобы повысить безопасность труда рабочих. Федеральное управление железных дорог Германии внесло свой вклад в расходы по проекту, выделив 13 млн евро в рамках программы, направленной на стимулирование комбинированных перевозок. «Мы вновь расширили возможности железнодорожного терминала, чтобы предоставить клиентам больше дополнительных возможностей. Четыре рельсовых козловых крана, которые работают независимо друг от друга, обеспечивают более гибкий график обработки грузов и разгружают ж/д пути, увеличивая их пропускную способность»,— сказал управляющий директор CTB Андреас Холлманн. По его словам, благодаря модернизации, пропускная способность ж/д терминала увеличится на 25%. Проект позволит нарастить годовую пропускную способность терминала примерно на 200 тыс. TEU, до 850 тыс. TEU. С 2010 года годовая пропускная способность ж/д терминала CTB выросла почти на 50%. Одновременно доля железнодорожного транспорта в общем объеме контейнеров в порту Гамбурга также заметно увеличилась за семь лет — на 6,3%, до 42,8% в 2017 году. Рост этого показателя делает Гамбург крупнейшим железнодорожным портом в Европе. По словам члена исполнительного совета HHLA Йенса Хансена, расширение железнодорожных транспортных мощностей в CTB может еще больше увеличить долю ж/д перевозок. «Многочисленные высокоскоростные железнодорожные сообщения предоставляют порту Гамбург явное преимущество перед другими европейскими портами. Мы считаем, что железнодорожное сообщение значительно увеличится с 2020 года, но к этому мы уже отлично подготовимся»,— заявил он. После ввода в эксплуатацию новых автомобильных и железнодорожных мостов Вальтерсхофера, CTB хочет иметь два подъездных пути к железной дороге порта Гамбург, а также дополнительный фидер к ж/д терминалу. Проект для строительства дополнительных путей, который сейчас находится на рассмотрении в администрации порта Гамбурга, должен быть завершен в 2020 году. HHLA продолжит инвестировать в расширение своих терминальных мощностей и в развитие интермодальных перевозок. К 2022 году компания намерена вложить в подразделение Port Logistics 800 млн евро, из которых 450 млн евро предназначены для сегмента контейнеров, а 350 млн евро — для интермодального сегмента. Ранее ЦТС писал о том, что компания HHLA и компания Hyperloop Transportation Technologies объявили о создании совместного предприятия, цель которого состоит в разработке и выводе на рынок системы для высокоскоростной транспортировки морских контейнеров по суше в порты и из них. На первом этапе предусмотрено построить для испытаний перегрузочную станцию на одном из терминалов HHLA в Гамбурге и разработать транспортную капсулу для стандартных морских контейнеров. cfts.org.ua
Датская транспортно-логистическая компания A. P. Moller-Maersk продает китайской China Navigation Company балкерный бизнес Hamburg Süd, который включает Rudolf A. Oetker (RAO), Furness Withy Chartering и балкерные операции Alianca Navegacao e Logistica (Aliabulk). Об этом сообщает ТАСС. Балкерные операции Hamburg Süd координируются из центров в Гамбурге, Лондоне, Мельбурне и Рио-де-Жанейро и выполняются флотом из около 45 зафрахтованных судов классов Handysize, Supramax/Ultramax и Kamsarmax/Panamax. В сделку не вошли танкерные операции RAO Tankers. Параметры сделки не сообщаются. Стороны рассчитывают закрыть сделку в первом квартале 2019 года при условии получения необходимых согласований. «Hamburg Süd, как и планировалось, сосредотачивается на развитии линейного бизнеса под брендами Hamburg Süd и Alianca», — отметил генеральный директор Hamburg Süd Арнт Весперманн. Решение о продаже балкерного бизнеса принято в рамках текущей реорганизации Maersk, направленной на превращение группы в единую интегрированную контейнерную и логистическую компанию. Maersk приобрела Hamburg Süd в 2017 году. Сумма сделки составила €3,7 млрд. Помимо контейнерного бизнеса Hamburg Süd, сделка включала флот из 55 зафрахтованных танкеров и балкеров, которым управляли три дочерних предприятия. A. P. Moller-Maersk Group (штаб-квартира — Копенгаген) — интегрированный транспортно-логистический холдинг, в состав которого входят крупнейшая судоходная линия мира Maersk Line, оператор контейнерных терминалов APM Terminals, компании логистического и производственного секторов. Корпорация представлена в 130 странах. Штат — около 90 тыс. сотрудников. Компания в 2017 году сократила убыток по сравнению с 2016 годом на 39% — до $1,164 млрд. ports.com.ua

Новини АМПУ

Перший тренінг за темою «KPI як основа ефективного управління мотивацією та активністю персоналу» відбувся на цьому тижні у в Бердянській філії ДП «АМПУ». Департаментом по роботі з персоналом апарату управління АМПУ планує провести навчання за цією програмою в усіх філіях підприємства до 26 липня 2019 р. Головне завдання навчальної програми — вдосконалення системи мотивації праці та формуванні необхідних теоретичних знань і практичних навичок керівного складу філій та керівників структурних підрозділів. Під час тренінгу співробітники АМПУ отримали навички з використання KPI для матеріальної та нематеріальної мотивації персоналу. Навчальний процес був побудований на успішних прикладах ефективного застосування ключових показників ефективності, каскадування КРІ за рівнями управління підприємства та іншими напрямами управління мотивацією. За підсумками тренінгів  керівники філій мають навчитися управляти фінансовими результатами компанії за допомогою системи ключових показників ефективності.
Відповідне розпорядження про визначення межі території морського порту Білгород-Дністровський прийнято Кабінетом Міністрів України та підписано прем’єр міністром Володимиром Гройсманом. «Робота по визначенню меж територій морських портів України триває від початку реформи портової галузі у 2013 році. І лише зараз АМПУ вдалося зробити перший дуже важливий крок – затвердити межі території першого з тринадцяти портів. Прийняття відповідних рішень по усім портам створить умови для правової визначеності здійснення господарської діяльності компаній, що працюють у морських портах України, та матиме позитивний вплив на розвиток всієї морської галузі нашої держави», — відзначив керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. За його словами, цей крок має принципове значення для реалізації подальших етапів реформи портової галузі, зокрема впровадження у галузі європейської моделі порт-лендлорд. Відповідно до Закону «Про морські порти України» морські термінали та стивідорні компанії, що зареєстровані у портах, мають працювати з урахуванням чітко визначених меж територій та акваторій морських портів. Межі акваторій усіх портів були визначені ще у 2013 році. А ось робота з розмежування територій портів триває вже майже 6 років.
Бердянська філія Адміністрації морських портів України проведе ремонт причалів №№ 1 та 2 у Бердянському морському порту. Відповідні тендери вже розміщені у системі електронних закупівель Prozorro. «Роботи такого масштабу на цих об’єктах не здійснювались більше 10 років, – зазначив начальник Адміністрації морського порту Бердянськ Олександр Барчан.— Їх виконання дозволить привести стан причалів до належного рівня та підвищити швидкість та ефективність вантажних операцій. Розвиток портової інфраструктури – є одним з головних завдань Плану розвитку Бердянського морського порту. Ми сподіваємось, що силами АМПУ та інвесторів нам вдасться повністю відновити всю причальну територію порту вже в найближчі роки». Відповідно до тендерної документації двох причалах Бердянського порту буде здійснений повний ремонт залізобетонних плит, цементно-бетонного та асфальтного покриття, облаштовані нові колесовідбійні бруси, металеві кутки вздовж кордону причалів та інші роботи. Очікувана вартість робіт на двох об’єктах складає близько 9 млн грн (без ПДВ). З них 3,7 млн грн піде на ремонт першого причалу, і майже 5,3 млн грн – на причал № 2. Заявки учасників щодо першого причалу приймаються до 26 березня за цим посиланням. Подавати пропозиції щодо ремонту причалу № 2 Бердянського морпорту можна до 9 квітня поточного року тут.
За підсумками двох місяців 2019 року українські порти обробили більше 23 млн тонн вантажів, що на понад 2,5 млн тонн (або на 12,5%) перевищує показники за аналогічний період минулого року. Найбільше на позитивну динаміку збільшення перевалки впливають продукція АПК, металургійної промисловості, контейнерні вантажі, а також добрива. Так, протягом січня-лютого обсяг перевалки хлібних вантажів склав майже 8,5 млн тонн, що на 35,5% більше, ніж у 2018 р. На понад чверть (+25,8%) зросла перевалка руди (4,6 млн тонн проти 3,7 млн тонн за перші два місяці минулого року). Майже 16-відсоткове зростання продемонструвала олія — вже перевалено понад 1 млн тонн. Зберігається тенденція росту обробки контейнерних вантажів: +20,5 тис. TEUпорівняно з січнем-лютим 2018 року. Перед початком посівної кампанії спостерігався збільшення імпорту хімічних та мінеральних добрив, як фасованих, так і сипучих. Сукупний обсяг їх перевалки за перші два місяці року склав понад 350 тис. тонн, що більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник минулого року. Як і у січні, зростання перевалки відбулося в першу чергу за рахунок експорту, обсяг якого збільшився порівняно з минулорічним на понад 3,2 млн тонн (+21,5%), тоді як імпорт та транзит навпаки скоротилися на 5% та 24% відповідно. Серед портів за підсумками двох місяців абсолютним лідером з обсягу перевалки вантажів став порт Южний – 7,36 млн тонн, що майже на чверть (+24,9%) більше, ніж у січні-лютому 2018 року. Зовсім трохи «не дотягнув» до позначки у 5 млн тонн Миколаївський порт – 4,98 млн тонн. Майже по 4 млн тонн вантажів обробили за два місяці порти Чорноморська та Одеси: 3,99 млн тонн та 3,97 млн тонн відповідно. Протягом січня-лютого морські порти України обробили 1726 суден, що на 6,7% або 124 одиниці менше, ніж у минулому році. Лідери за зростанням кількості суден такі ж як у січні – Чорноморськ, Ольвія та Херсон. Послугами водного транспорту в портах Одеса та Чорноморськ за перші два місяці скористалось 3159 пасажирів. Сприятливі погодні умови дозволили здійснити з початку року 53 суднопроходи річкою Дніпро та перевезти 78,1 тис. тонн вантажів, переважно зернових (66,5 тис. тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-лютий 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Інформація щодо перевезення пасажирів розміщена за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.
Адміністрація морських портів України та ТОВ «Дельта Вілмар СНД» підписали зміни до меморандуму та визначили пріоритетні заходи спрямовані на реалізацію чергового проекту державно-приватного партнерства у порту Южний. Планується, що приватний інвестор збудує новий причал № 37, завод з переробки сої, складські та перевантажувальні потужності для перевалки наливних і насипних аграрних вантажів. Державне підприємство, в свою чергу, проведе днопоглиблювальні роботи для створення операційної акваторії та підхідного каналу до нового причалу. «Це вже четвертий проект державно-приватного партнерства у порту Южний. Ми вже маємо гарний досвід співробітництва з приватними інвесторами у такому форматі. У минулому році АМПУ закінчило днопоглиблювальні роботи біля нового причалу компанії MV Cargo у порту Южний. Цього року інвестори планують ввести в експлуатацію і сам термінал. Новий проект з «Дельта Вілмар СНД» дозволить створити у порту 200 нових робочих місць, та збільшити потужності з переробки сільськогосподарської продукції на 600 тис. тонн на рік»,— відзначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Наступним кроком реалізації проекту стане укладення угоди між АМПУ та «Дельта Вілмар СНД», в якому будуть зафіксовані зобов’язання кожної сторони, а також строки завершення робіт по кожному з етапів. Планується загальний обсяг перевалки з урахуванням всіх причалів морського порту «Южний» де буде працювати ТОВ «Дельта Вілмар СНД» має скласти не менше 1,2 млн тонн/рік. АМПУ має намір розглянути можливість реалізації проекту створення нової операційної акваторії із глибиною 15 метрів в межах акваторії Аджалицького лиману морського порту «Южний», необхідної для повноцінної експлуатації майбутнього причалу № 37, який планує збудувати ТОВ «Дельта Вілмар СНД». Зі свого боку, генеральний директор компанії-інвестора Євген Садовий зауважив, що важливою особливістю проектів «Дельта Вілмар СНД» у порту Южний є розвиток потужностей з переробки аграрної сировини в Україні та виробництво продукції з більшою доданою вартістю в межах країни. Новий завод з переробки сої буде мати потужність до 2 тис. тонн на добу, термінал для накопичення та одночасного зберігання зернових та шроту — 40 тис. тонн. «Створення потужностей з переробки сільгоспсировини в Україні, матиме позитивний вплив на ВВП країни. Очікуваний економічний ефект складає понад 500 млн грн на рік»,— додав Євген Садовий. Про це йдеться у змінах до меморандуму, які були підписані 11.03.2019 р. між Адміністрацією морських портів України та ТОВ «Дельта Вілмар СНД» у присутності Олександра Басюка, директора департаменту реформування та функціонування морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України.

Аналітика

До Інвестиційного плану TEN-T включено 9 перспективних інфраструктурних проектів портової галузі до 2030 року на загальну суму 844 млн євро
Якщо вдатися до умовної «інвентаризації» активів у розпорядженні Адміністрації морських портів України, роботою яких із них може пишатися морська держава Україна? Наша робота – це постійна «інвентаризація», постійний процес покращення та розвитку.  І в цьому немає нічого дивного, бо ми відповідаємо за  утримання та розвиток стратегічної інфраструктури в 13 портах України: 1) акваторії портів; 2) 263 причали загальною довжиною понад 40 кілометрів; 3) 120 одиниць рухомого складу: лоцманські катери, спеціалізований флот, криголам.
Динамика перевалки, основные грузы и статистика работы крупнейших портов Украины в 2018 году. Несмотря на серьезные ограничения работы портовых предприятий Азовского моря, в целом украинские порты уже второй год выходят на позитивную динамику переработки грузов. Так оценивает общий итог 2018-го для отрасли руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс. Действительно, если в 2017 году было +0,6% год к году, то в 2018 — уже +2%. По каким же направлениям и видам грузов удалось нарастить перевалку, какие порты оказались на лидирующих позициях, и какой фактор стал одним из определяющих для позитивной динамики перевалки по итогам 2018 года?

Оголошення

Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Центр професійного розвитку портових працівників Херсонської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня та галузевим навчальним центром з питань охорони праці на морському та річковому транспорті. Згідно ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.) здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за наступними професіями: - Слюсар-сантехнік - Електрогазозварник - Стропальник - Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин - Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування - Машиніст крану (кранівник) - Механізатор (докер-механізатор) комплексної бригади на навантажувально-розвантажувальних роботах - Водій навантажувача А також за професіями, що необхідні для забезпечення роботи філій ДП «АМПУ». Центр професійного розвитку портових працівників має досвід в соціальному партнерстві з Державною службою праці щодо організації навчання працівників з питань охорони праці та Державною службою зайнятості з питань професійного навчання безробітних, навчанні за ваучерами. Завдяки співпраці з управлінням праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Херсоні ради на базі центру професійного розвитку портових працівників проведено навчання учасника антитерористичноїоперації зпідвищення кваліфікації за професією «слюсар-сантехник». Детальнішу інформацію щодо умов зарахування на курси та вартості навчання можна отримати, звернувшись за тел. (0552) 48-14-50 або e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Будемо вдячні за звернення щодо професійного розвитку працівників вашого підприємства та Запрошуємо до співпраці!

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n