Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Володимир Омелян провів зустрічі з представниками американських компаній Bunge, Cargill та General Electric В рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів зустрічі з керівниками американських компаній, зокрема, Bunge, Cargill та General Electric. Під час спілкування з керівництвом Bunge та Cargill Міністр інфраструктури України надав позитивну оцінку діяльності зазначених компаній в українських портах. Так, за його словами, великі іноземні інвестори, які працюють в Україні, створюють нову філософію співпраці бізнесу та держави, вищі стандарти роботи для робітників та сприяють розвитку не тільки окремих секторів економіки, а й багатьом суміжним секторам. Володимир Омелян повідомив, що наразі Міністерство інфраструктури України готується до проведення концесійного конкурсу для двох великих інфраструктурних проектів: 1.Концесійний проект державного підприємства «Стивідорна компанія Ольвія» (У рамках проекту передбачається будівництво зернового терміналу потужністю 2 млн. тонн. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 49 мільйонів доларів) та Концесійний проект державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (В рамках проекту планується інвестувати в існуючу інфраструктуру порту та модернізацію перевалочних потужностей. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 8 мільйонів доларів). «Відзначу, що проекти в портах Ольвія та Херсон реалізуються за допомогою та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми раді запросити Cargill та Bunge взяти участь у концесійних тендерах, які буде оголошено у наступному місяці»,— заявив Володимир Омелян. Що стосується співпраці України з General Electric, Володимир Омелян назвав її «зразковою» від моменту підписання контракту і до сьогодні, коли локомотиви GE успішно допомагають в транспортуванні вантажів українською залізницею. «Контракт з General Electric, певно, є найбільш знаковою угодою, яку уклала Україна за останні декілька років з провідною світовою компанією. Перший етап Угоди виконано успішно — Укрзалізниця отримала 30 локомотивів, які вже працюють на вантажних перевезеннях. Для виконання Другого етапу Угоди на 40 нових локомотивів важливе довгострокове фінансування на суму 150 млн доларів США, які будуть залучені від міжнародних фінансових інституцій»,— наголосив Міністр інфраструктури України. Представники американського бізнесу подякували українському урядовцю за чесний і відкритий діалог з інвесторами, а також за підтримку в реалізації великих українсько-американських інфраструктурних проектів.
Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС. «Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.
Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Новини АМПУ

Адміністрація морських портів України збільшує частоту проведення лабораторних досліджень стану морської води в акваторіях портів. Відтепер моніторинг буде здійснюватися один раз на тиждень. Це сприятиме системному аналізу стану акваторії портів та нівелюватиме вплив людського фактору при виявленні забруднень. Дані моніторингу будуть публічними — регулярно оновлюватимуться на сайті підприємства.
У середу, 14.08.2019 р. на засіданні Кабінету міністрів України було ухвалено рішення про проведення конкурсу з пілотних проектів концесії в портовій галузі. Рішення Кабміну дає «зелене світло» оголошенню концесійних конкурсів, переможці яких можуть бути визначені ще до кінця поточного року. «Рішення Кабінету міністрів ставить крапку в тривалому і напруженому процесі підготовки пілотних концесійних проектів. З цього моменту для портової галузі України стає доступним новий для нас, але такий, що добре зарекомендував себе в Європі і світі інструмент залучення інвестицій в інфраструктурні проекти,— концесія. З моменту офіційного оголошення конкурсів у потенційних інвесторів, а їх зараз налічується більше 20, буде 60 днів для подачі заявок. Протягом 45 днів конкурсна комісія має визначити переможців»,— розповів про подальший перебіг реалізації проектів керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. За його словами, пілотні концесійні проекти дозволять залучити в розвиток перевалочних потужностей в портах Ольвія і Херсон близько 65 млн дол. Паралельно з узгодженням конкурсних умов, консорціум міжнародних консультантів, сформований ЄБРР і IFC, провів велику роботу з інвесторами в Україні та за кордоном. Потенційні учасники конкурсів отримали вичерпну інформацію про об'єкти концесії, умови проведення конкурсів. Це дозволить їм своєчасно підготувати необхідну документацію та подати заявки на участь у конкурсі.
У морському порту Маріуполь триває реалізація масштабного проекту днопоглиблення, мета якого – відновлення паспортних глибин на підходах до порту та біля причалів для збільшення прохідної осадки суден, а отже, і обсягів вантажопереробки. Наразі прохідну осадку по каналу Вугільної гавані вже збільшено з 7,7 до 7,8 м, у перспективі її планується довести до 8 метрів. «Підтримання паспортних глибин у портах – це одне з головних завдань АМПУ, згідно з Законом «Про морські порти». Збільшення прохідної осадки в Маріуполі цього року — це результат ефективної роботи власного флоту АМПУ та підрядника, якого нам вдалося залучити до реалізації проекту в системі електронних торгів «Prozorro». З початку року обсяг днопоглиблення у Маріуполі вже склав понад 425 тис. куб м. З яких наш землесос «Меотида» відпрацював понад 175 тис. куб. м, а флот підрядника, що розпочав роботу на початку липня поточного року,— понад 250 тис. куб. м. Це дозволило вже з 03 серпня гарантувати безпечне проходження підхідного каналу Вугільної гавані для суден з осадкою 7,80 м. В перспективі осадка має досягти 8 метрів»,— прокоментував хід робіт керівник ДП «АМПУ» Райвіс Вецкаганс. Загальний обсяг робіт за проектом АМПУ з експлуатаційного днопоглиблення у порту Маріуполь складає 1,98 млн куб. м – 1,87 млн кубометрів на підхідному каналі та 115 тис. кубометрів — в акваторії порту. Роботи виконує флот підрядника ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут» у складі самовідвізної шаланди з грейфером SEAL SANDS та трьох землесосів — JOSE DUARTE, GIGANTE I та UMD HERCULES, паралельно з якими працював власний землесос АМПУ «Меотида», який зараз здійснює днопоглиблення у порту Бердянськ. Днопоглиблення у порту Маріуполь – один з пріоритетів для АМПУ, адже від стабільної роботи цього порту залежить експорт промислової та аграрної продукції вітчизняних виробників на південному сході держави. Загальний обсяг інвестицій «Адміністрації морських портів України в розвиток інфраструктури в портах Маріуполь і Бердянськ протягом 2018–2020 рр. складає близько 1 млрд грн. Окрім масштабних проектів з днопоглиблення в обох портах, мова йде, зокрема, про реконструкцію причалу № 4 для роботи нового зернового терміналу, що будує у Маріуполі держстивідор «ММТП». Довідково: Маріупольський морський порт може приймати судна з осадкою 8 м. Довжина підхідного каналу Маріупольського порту складає 18 км, ширина – 100 м, щорічна заносимість каналу та акваторії – 874 тис. куб. м на рік. Проектна глибина біля причалів порту – від 8 до 9,75 м, підхідного каналу – 9,15 м, акваторії – 9,75 м. Нагадаємо, у листопаді 2017 року, через суттєве обміління, задля безпеки судноплавства прохідну осадку по каналу Вугільної гавані порту Маріуполь було зменшено до 7,5 м. З 14 травня 2018 року вона була відновлена до позначки 7,7 м, а з 03 серпня 2019 року – до 7,8 м. Кінцевим результатом проекту днопоглиблення, який реалізує ДП «АМПУ» у Маріупольському морському порту, має стати відновлення його можливості приймати судна з осадкою 8 м.
За сім місяців 2019 року морські порти України обробили 85,5 млн тонн вантажів, що майже на 16% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Позитивна динаміка, що спостерігається у морських портах протягом семи місяців вже дозволила на 700 тис. тонн випередити показники перевалки за вісім місяців минулого року.  «Збільшення обсягів перевалки в українських морських портах відбувається протягом усіх семи місяців з початку 2019 року. Основою цього зростання є хлібні вантажі та руда, які разом забезпечують понад 55% загальної перевалки та понад 60% експорту через морські порти України. Також важливою тенденцією є двозначний приріст перевалки контейнерів, який продовжується вже другий рік поспіль. За даними АМПУ, обробка контейнерних вантажів у наших портах збільшилася вже на 20%»,— прокоментував результати роботи морських портів України керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Лідерами за темпами зростання обсягів перевалки за підсумками семи місяців 2019 р. стали хлібні вантажі та руда.  Хлібні склали третину від загального обсягу вантажі у портах  – 28,3 млн тонн. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяг їх перевалки збільшився майже на 35% (на 7,3 млн тонн). Слід відзначити значний приріст транзиту зернових у перші сім місяців року – понад 53%. В першу чергу — за рахунок перевалки таких вантажів з Молдови через порт Рені, який забезпечив понад 90% транзиту зернових. Збільшення перевалки руди також майже сягнуло позначки у 30% — її обсяг склав близько 20,2 млн тонн. Значним – майже на 430 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 14,5%, фасованих – більше, ніж уп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 91 тис. TEU (+ 20%) за перші сім місяців 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки збільшення перевалки вантажів у морських портах України залишається експорт продукції українських підприємств за кордон. За звітний період він зріс більше, ніж на 22%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст в 4,4%, а транзит скоротився на 11,2%. Серед українських морських портів лідерами з перевалки є чотири порти, які забезпечили обробку понад 87% усього обсягу вантажів протягом останніх семи місяців. Південний перевалив понад 28,1 млн тонн (+24,3%, порівняно з першими сімома місяцями минулого року). Миколаїв – майже 18,2 млн тонн (+23,3%), Чорноморськ – майже 14,2 млн тонн (+18,8%), Одеса – майже 14 млн тонн (+14,1%). За перші сім місяців року морські порти України обробили 6 709 суден, що на 0,9% або 62 одиниці менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (2144), Миколаївському (1011) та в порту Чорноморськ (943). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже понад 322 тисячі осіб, що на 82% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 317,5 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями – здебільшого круїзними та прогулянковими маршрутами – у портах Одеса та Усть-Дунайськ. Іноземні перевезення склали понад 4680 осіб у портах Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за перші сім місяців 2019 року пройшли 5775 суден (рейсів), що на 31% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав майже 5,5 млн тонн, що на 1,3 млн тонн більше, ніж у першому півріччі 2018-го. Здебільшого це зернові (обсяги яких зросли у 2,3 рази і досягли 2,2 млн тонн) та будівельні вантажі (-5,7%, обсягом майже 2,4 млн тонн), а також металопродукція (+34%, 835 тис. тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-липень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням. Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут
07 серпня до морського порту Скадовськ зайшло судно «OCEANIC» з вантажем комплектуючих для майбутньої Мирненської ВЕС, які були доставлені в Україну з Іспанії. Освоєння цього нового для порту великогабаритного вантажу зробить Скадовськ важливим транспортним вузлом транспортування обладнання для розвитку альтернативної енергетики на Херсонщині. Судно доставило до Скадовська 15 лопатей, кожна з них завдовжки майже з 25-поверховий будинок (74 метри) та важить 17 тонн. Окрім лопатей на судні до Скадовська прибуло ще 90 тонн інших комплектуючих. Задля безпечного розвантаження та транспортування великогабаритного вантажу у порту та місті було проведено роботи з підготовки автошляхів та габаритів для проїзду спеціальних автопричепів довжиною 80 метрів. Очкується, що найближчим часом порт Скадовськ прийме ще декілька суден з вантажем для вітроелектростанцій. Якщо обробка перших партій пройде вдало, розглядається можливість співробітництва на найближчі декілька років. Будівництво Мирненської ВЕС потужністю 163 МВт у Каланчацькому районі Херсонської області  здійснює  компанія «Віндкрафт-Каланчак». Вітроелектростанція налічуватиме 39 вітротурбін Vestas V150 потужністю 4,2 МВт кожна. Це перші вітряки такого типу в Україні. «Мирненська» стане однією з найпотужніших вітроелектростанцій в Україні та відіграватиме значну роль в енергозабезпеченні Каланчацького району Херсонщини, який раніше отримував електроенергію з розташованої в окупованому Криму підстанції «Титан».

Аналітика

Друга частина ексклюзивного інтерв'ю глави Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса агентству «Інтерфакс-Україна»
На старті кожного сезону увага експертів прикута до прогнозів обсягів виробництва зерна та оцінки його якості. При цьому в умовах активного розвитку сільського господарства України треба говорити не тільки про перспективи валового збору та нарощування експортного потенціалу, а й низку проблем, з якими живе і працює український агробізнес. Злободенним в останні роки є питання логістики зернових вантажів, яка явно не встигає ані за розвитком аграрної галузі, ані за нарощуванням портових потужностей.Щорічно вводяться в експлуатацію нові сучасні і все більш потужні термінали, що свідчить про підготовку портів до подальшого зростання валового збору зернових та олійних культур, в тому числі до досягнення довгоочікуваної позначки в 100 млн тонн. Про стан справ в портовій галузі ІА «АПК-Інформ» розповів Райвіс Вецкаганс, керівник Адміністрації морських портів України
Ініціативи злиття та поглинання (від англ. Мergers and acquisitions — M & A) — звичайне явище в корпоративному секторі. Останніми роками в країнах ЄС все більш стійким є тренд на об'єднання та укрупнення адміністрацій портів. Чи можуть ефективно об'єднуватися інфраструктурні компанії, що перебувають у державній або муніципальній власності і які потенційно конкурують між собою? Досвід портів деяких країн ЄС свідчить, що так.

Оголошення

3 01 серпня номер «телефону довіри» ДП «Адміністрація морських портів України» змінено на +380 48 775-94-60. Дзвінки приймаються цілодобово. Тарифікація — згідно з тарифами Вашого оператора зв'язку.
Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-nLinkedIn_logo-nslideshare-n