Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Кабінет міністрів України в четвер прийняв загальний перелік об'єктів, що підлягають приватизації в 2018–2020 роках, в який, крім 26 великих підприємств, входять в цілому більше 700 компаній. Серед них, згідно зі списком, опублікованим Міністерством економічного розвитку і торгівлі, і всі 13 державних портових стивідорів, інформує ЦТС. Варто відзначити, що МЕРТ доручено в двотижневий термін доопрацювати перелік з урахуванням фактичного стану об'єктів і опублікувати його на своєму сайті, а також вносити до нього зміни на підставі обґрунтованих пропозицій суб'єктів управління. Нагадаємо, раніше міністр інфраструктури України Володимир Омелян повідомив, що для державних стивідорних компаній концесія визначена кращим варіантом, ніж приватизація. У той же час, в. о. голови Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс висловився за приватизацію державних стивідорів. Це, за його словами, допоможе залучити інвестиції, зберегти робочі місця і зробити роботу стивідорних компаній більш ефективною. Як відомо, на початку липня минулого року уряд схвалили запропоновану Мінекономрозвитку концепцію управління держпідприємствами (Triage), згідно з якою держава планує з 3444 компаній і об'єктів зберегти у своїй власності лише 15 особливо важливих компаній і 363 об'єкта, що забезпечують виконання державою своїх функцій, а решту передати в концесію, продати або ліквідувати. Це було однією з умов програми співпраці з Міжнародним валютним фондом. ЦТС
7 травня 2018 року в  Міністерстві інфраструктури України під головуванням Міністра інфраструктури України Володимира Омеляна відбулась нарада щодо розгляду можливостей покращення фінансового стану державних підприємств «Херсонський морський торговельний порт», «Скадовський морський торговельний порт», «Ренійський морський торговельний порт». В нараді взяв участь в.о. голови Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс, керівник Проектного офісу з питань державно-приватного партнерства в інфраструктурі «SPILNO», керівники державних підприємств − морських торговельних портів. «Міністерство інфраструктури України продовжує роботу над покращенням фінансового стану Херсонського, Скадовського та Ренійського морських портів. І, як показує світова та європейська практика, розвиток державно-приватного партнерства і залучення приватних інвестицій – це єдиний шлях розвитку цих та інших підприємств морської галузі. І менеджмент портів має проявляти ініціативність, докладати всіх зусиль для пошуку стратегічних партнерів і інвесторів. З боку Міністерства вам гарантована повна підтримка», − зазначив Володимир Омелян. Також він наголосив, що необхідно оптимізувати всі виробничі процеси та позбутися непрофільних активів, зробити все, щоб об’єкти стали привабливими для інвесторів. «Необхідно максимально ефективно використати вікно малої приватизації і дати нове життя державним стивідорам. Збиткові порти, які десятиліття йшли дорогою вмирання, можуть врятувати лише інвестиції. А людям на місцях, щоб не було ніяких спекуляцій, потрібно пояснювати, що концесія – це захищені робочі місця, гідні зарплати, перспектива для працівника і підприємства. Тому якомога швидший успішний запуск пілотного проекту концесії Херсонського морського торговельного порту – це ключове завдання», − наголосив очільник Міністерства інфраструктури України. За даними АМПУ, останнім часом спостерігається тенденція скорочення частки державних стивідорних підприємств у загальному обсязі вантажопереробки. «АМПУ через свої філії у портах створює рівні умови для всіх портових операторів, проте державним стивідорам все важче конкурувати з приватним сектором через надмірне фіскальне навантаження та технологічні фактори.  Інвестиційні проекти на основі концесії майнових комплексів у морських портах за умови збереження контролю держави за майном – це один з найкращих інструментів з підвищення ефективності роботи державних підприємств. Тож запланований концесійний проект у Херсонському морському торговельному порту має стати дороговказом і для інших державних підприємств портової галузі», — зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.
В рамках робочої поїздки до Одеської області Міністр інфраструктури Володимир Омелян відвідав Чорноморський морський торговельний порт. За словами Володимира Омеляна, найбільший світовий портовий оператор компанія Hutchison Ports має намір створити сучасний контейнерний термінал в порту «Чорноморськ», а компанія DP World, яка входить до топ-3 найбільших світових портових операторів, планує реалізувати інвестиційний проект в порту «Южний». «Ми маємо великі сподівання, що Одеська область стане тим регіоном України, в який у цьому році зайдуть два світові інвестори. Це компанія Hutchison Ports і DP World. Обидві компанії вірять в Україну, хочуть бачити її на своїй мапі. Для нас це суттєвий крок вперед щодо якості, обсягу і нових світових бізнес-підходів, які будуть впроваджені в Україні», — зазначив Міністр інфраструктури. Міністерство інфраструктури України
20 квітня 2018 року завершилась робота інспекційної місії Європейського агентства з морської безпеки (EMSA). Інспектори здійснили в Україні чергову (планову) перевірку національної системи освіти, підготовки та дипломування моряків, медичних стандартів на предмет виконання вимог Міжнародної конвенції ІМО про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками (ПДНВ), та Директиви 2008/106/ЕС Європейського Парламенту та Ради від 19.11.08 про мінімальний рівень підготовки моряків. Головною метою аудиту є підтвердження відповідності національної системи освіти, підготовки, медичних стандартів та дипломування моряків в Україні вимогам ПДНВ. Європейське агентство з морської безпеки (EMSA) оцінює національні системи освіти від імені держав — членів ЄС навіть у країнах, які не входять до Європейського Союзу. До складу групи інспекторів увійшли Хевія Родрігес Антоніо (голова комісії) та Андржей Батицкі, які працювали у супроводі директора Департаменту реформування та функціонування морського та річкового транспорту Олександра Басюка та в. о. начальника Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків Сергія Кудлінського. До проведення аудиту в Україні долучалися фахівці Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я, Державної служби України з безпеки на транспорті. Згідно з програмою аудиту комісія перевірила низку морських навчальних закладів: Херсонську державну морську академію та Херсонський Морський спеціалізований тренажерний центр при ХДМА, Національний університет «Одеська морська академія», учбово-тренажерний комплекс «Адмірал» (м. Одеса), а також дипломно-паспортне бюро Адміністрації Херсонського морського порту (ДП «АМПУ»). Аудит розпочався й завершився в Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків. Чекаємо на висновки за результатами аудиту. Міністерство інфраструктури України
ECT Delta, ECT Euromax и ECT Delta Barge Feeder – о баржах, портовой автоматизации и отношении к персоналу в репортаже ЦТС из Нидерландов. ЦТС продолжает европейский блиц-тур по портовым контейнерным терминалам, которыми оперирует компания Hutchison Ports. Мы уже познакомили вас с особенностями работы и историей становления терминала BEST в Барселоне. Сегодня на очереди Роттердам. Какими активами в крупнейшем контейнерном порту Европы располагает Hutchison, каково соотношение речного, железнодорожного и автотранспорта, уходящего с контейнерных терминалов, и немного о беспилотной реальности — в репортаже корреспондентов Центра транспортных стратегий. Порт Роттердам уже давно закрепил за собой позицию лидера среди контейнерных портов Европы. В прошлом году порт вновь подтвердил свой статус, перевалив 13,7 млн TEU. 6,9 млн TEU или более половины этого объема обеспечили терминалы компании  Hutchison Ports — ECT Delta и ECT Euromax. Всего в порту Роттердам насчитывается 13 контейнерных терминалов. Большинство из них находится на природных и искусственных островах в устье реки Маас. Терминалы Hutchison Ports располагаются в районе Маасвлакте и наиболее приближены к открытому морю. История терминала ECT началась в 1966 году. В 1999 году компания Hutchison Ports стала основным владельцем терминала. Остальные акции принадлежат Администрации порта Роттердам (находится в совместном владении муниципалитета и государства) и одному из крупнейших банков Нидерландов — ABN AMRO. Терминал ECT Delta имеет следующие характеристики: площадь — 272 гектара, глубина у причалов — около 17 метров, длина причалов — 4 километра. «Глубина — это не проблема. Мы являемся глубоководным портом и в перспективе планируем проводить дноуглубление, потому что суда увеличиваются»,— отмечает пресс-секретарь терминалов ECT Роб Багкус. Терминал ECT Euromax был открыт в сентябре 2008 года. Он находится еще ближе к открытому морю и специализируется на обслуживании сверхбольших контейнеровозов емкостью более 18 тыс. TEU. Этому способствуют технические характеристики терминала: площадь — 84 гектара, глубина — около 19 метров, длина причалов — 1,5 километра. Структурной составляющей ECT Delta является терминал ECT Delta Barge Feeder. Он предназначен для перегрузки контейнеров с/на баржи. «Баржи очень важны для нас, они поддерживают эффективную связь с внутренними районами»,— рассказывает Роб Багкус. 40% грузов покидает терминал на баржах, 10% — по железной дороге, и 50% — на грузовом автотраснпорте. Помимо фидерного терминала в Роттердаме группа Hutchison Ports владеет еще несколькими внутренними терминалами: двумя в Нидерландах (в Венло и Мурдейке), одним в Бельгии (в Виллебруке) и одним в Германии (в Дуйсбурге). Все они обеспечивают развитие грузовой базы порта Роттердам. Схожую функцию выполняет и железная дорога, которая обеспечивает связь Роттердама с интермодальными терминалами стран Бенилюкса, Германии, Австрии. Отличительной чертой терминалов ECT является автоматизация. По всему периметру курсируют беспилотные грузовики, которые перевозят контейнеры между кранами. «Их контролирует специальная система, но в планировании их работы участвует очень много людей. Все детально просчитывается»,— поясняет Роб Багкус. Сейчас большинство беспилотных грузовиков являются дизельными, часть уже переведена на биодизель, в дальнейшем планируется перевести их на электропитание. Также автоматизированными являются краны, перемещающие контейнеры по терминалу и грузящие их на грузовики. Причальные краны управляются людьми. Общий штат терминалов ECT насчитывает более 1,8 тыс. сотрудников. При этом, многие из них могут выполнять несколько функций. «Почти все наши сотрудники подготовлены для выполнения еще одной работы, помимо основной. Например, один сотрудник может проработать четыре часа на кране, а затем четыре часа будет выполнять другую работу. Мы пытаемся использовать персонал с максимальной пользой, именно там, где работники нужны в данный момент»,— говорит Роб Багкус. cfts.org.ua

Новини АМПУ

Адміністрація морських портів України (АМПУ) повідомляє оперативну інформацію щодо роботи морських портів та каналів станом на 08:00 21 травня 2018 року. № Морський порт Обмеження Примітки 1. Б. – Дністровськ Обмежень немає   2. Бердянськ Обмежень немає   3. Ізмаїл Обмежень немає   4. Чорноморськ Обмежень немає   5. Маріуполь Обмежень немає   6. Миколаїв Обмежень немає   7. Одеса Обмежень немає   8. Ольвія Обмежень немає   9. Рені Обмежень немає   10. Скадовськ Обмежень немає   11. Херсон Обмежень немає   12. Усть – Дунайськ Обмежень немає   13. Южний Обмежень немає   14. Гирло «Бистре» Відкрито   15. БДЛК (Бузько – Дніпровсько – лиманський канал) Відкрито   16. ХМК (Херсонський морський канал) Відкрито  
Сьогодні, 18 травня 2018 року, у штаб квартирі Міжнародної морської організації (ІМО) у м. Лондоні відбулася знакова подія — Україна та ІМО підписали Меморандум про співпрацю між Україною і Міжнародною морською організацією щодо участі в Системі перевірки держав-членів ІМО. В урочистій церемонії, яка відбувалася у присутності Генерального Секретаря ІМО пана Кітак Ліма, Надзвичайного та Повноважного Посла України у Великій Британії Наталії Галібаренко, Державного секретаря Міністерства інфраструктури Андрія Галущака, також прийняли участь представники АМПУ на чолі з заступником Голови з операційної діяльності Володимиром Колосюком. АМПУ разом з Департаментом морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України приймало активну участь у підготовці та узгодженні Меморандуму, підписання якого визначає офіційну згоду України на проведення аудиту, який відбудеться з 9 по 18 червня 2018 року. Процедура проведення аудиту, а також типова проформа Меморандуму передбачені Резолюцією ІМО А.1067 (28), із якою можливо ознайомитися на веб-сайті АМПУ в розділі «Спецтема: Підготовка до аудиту ІМО».
Адміністрація морських портів України (АМПУ) повідомляє оперативну інформацію щодо роботи морських портів та каналів станом на 08:00 18 травня 2018 року. № Морський порт Обмеження Примітки 1. Б. – Дністровськ Обмежень немає   2. Бердянськ Обмежень немає   3. Ізмаїл Обмежень немає   4. Чорноморськ Обмежень немає   5. Маріуполь Обмежень немає   6. Миколаїв Обмежень немає   7. Одеса Обмежень немає   8. Ольвія Обмежень немає   9. Рені Обмежень немає   10. Скадовськ Обмежень немає   11. Херсон Обмежень немає   12. Усть – Дунайськ Обмежень немає   13. Южний Обмежень немає   14. Гирло «Бистре» Відкрито   15. БДЛК (Бузько – Дніпровсько – лиманський канал) Відкрито   16. ХМК (Херсонський морський канал) Відкрито  
ТОВ "Підприємство «Маст-Буд» 7 травня 2018 року, після 4-річної перерви, відновило роботи з будівництва огороджувального хвилерізу в рамках проекту «Будівництво першої черги (гідротехнічні споруди) контейнерного терміналу на Карантинному молу державного підприємства „Одеський морський торговельний порт“ за рахунок штучно створеної території». Починаючи з 2010 року Одеським портом (нині філія ДП «АМПУ») спільно з дочірнім підприємством «Контейнерний термінал Одеса» німецької компанії HHLA International GmbH («КТО»), в рамках укладеної генеральної інвестиційної угоди реалізується інвестиційний проект "Контейнерний термінал на Карантинному молу потужністю не менше 600 тис. TEU на рік «, метою якого є залучення додаткових інвестицій для подальшого розвитку інфраструктури порту, підвищення ефективності обробки вантажів і контейнерів, збільшення вантажообігу, поліпшення якості послуг, що надаються, та обслуговування клієнтів. При реалізації проекту будівництва частина робіт виконується інвестором („КТО“): комплекс робіт по створенню складської території, будівництво берегоукріплювальних споруд, які з'єднують нові причальні споруди на півночі з існуючим хвилерізом і на півдні з чинним терміналом, придбання перевантажувальної техніки, а частина робіт АМПУ — днопоглиблювальні роботи в районі Карантинної гавані, будівництво хвилерізу і гідротехнічних причальних споруд. Загальна кошторисна вартість реалізації об'єкта будівництва — 6,426 млрд грн, в тому числі, кошти АМПУ — 3,651 млрд грн, „КТО“ — 2,775 млрд грн. »Для нас було пріоритетним завданням «розморозити» цей довгобуд в портовій сфері. Питання залучення фінансування було одним з першочергових, що стояли переді мною з моменту приходу в АМПУ. Процес розпочато. Крім того, відбулася зустріч з представниками німецького банку KfW, метою якої було підтвердження зацікавленості сторін у виділенні фінансування для завершення проекту. Йдеться про 60 млн євро, необхідних для завершення будівництва хвилерізу і проведення робіт з днопоглиблення акваторії порту в районі нового Контейнерного терміналу",— повідомив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Як зазначив в свою чергу генеральний директор ДП «КТО» Анастас Коккін, Федеральне міністерство транспорту і цифровий інфраструктури Німеччини розглядає можливість надання Федеральним урядом фінансування будівництва хвилерізу шляхом виділення кредитних коштів німецького державного банку KfW (Франкфурт-на-Майні). «Майже 17 років німецький холдинг HHLA оперує контейнерним терміналом в Одеському порту. Це приклад найуспішнішої співпраці української та німецької сторін. Яскравим доказом цього є будівництво нового контейнерного терміналу на Карантинному молу», — сказав він. Коккін висловив подяку керівництву АМПУ і її Одеській філії за зусилля щодо продовження будівництва огороджувального хвилерізу і зазначив, що зі свого боку, «КТО» планує найближчим часом продовжити освоєння тилових територій Карантинного молу за рахунок німецьких інвестицій, а також успішно працює над розширенням вантажної бази терміналу і залученням нових клієнтів. У свою чергу начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук зазначив, що після завершення будівництва терміналу Карантинний мол, порт зміцнить свої позиції в Чорноморському басейні. «На об'єкт будівництва завезена вся необхідна техніка: бульдозер, екскаватор, автокран, 250 м труб для виготовлення паль. Також зібрана плавуча платформа і виготовляються опори. Як українська сторона, так і наші партнери — німецька сторона зацікавлені в тому, щоб цей інвестиційний проект був завершений в намічений термін», — резюмував він. ДП «Контейнерний термінал Одеса» є дочірнім підприємством HHLA International GmbH, входить в групу одного з провідних в Європі логістичних холдингів — німецької компанії HHLA AG (Гамбург).
16 травня 2018 року уповноважені представники Адміністрації морських портів України (АМПУ), у складі офіційної делегації України, прийняли участь у урочистому відкритті 99-ої сесії Комітету з безпеки на морі Міжнародної морської організації (ІМО). Участь у відкритті сесії приймав Генеральний секретар ІМО пан Кітак Лім, який привітав всіх присутніх та окреслив основні моменти, які мають бути вирішені у ході ії роботи. Також Генеральний Секретар повідомив, що до ІМО приєдналася ще одна країна – Республіка Науру. Отже загалом на цей час кількість членів ІМО вже складає 174 держави. Також він нагадав, що у цьому році ІМО святкує 70 років з моменту створення, що є знаковою подією для всіх, хто має відношення до морського судноплавства. 99-та сесія триватиме з 16-го по 25 травня включно. Представники АМПУ прийматимуть також участь у обговоренні в робочих групах Комітету з безпеки на морі з питань поправок до обов’язкових інструментів ІМО, Міжнародного кодексу для суден, що експлуатуються в полярних водах, Кодексу морського перевезення небезпечних вантажів та ін.

Аналітика

Обычно подводка под интервью идет с цифрами и фактами. Но мне всегда хотелось описывать интервьюируемого спикера, полагаясь на вое собственное впечатление. В этом интервью я так и сделаю, хотя и есть риск, что меня забросают камнями за непрофессионализм. Итак, Delo.ua пообщалось с и.о. главы Администрации морских портов Украины Райвисом Вецкагансом. К слову, министр инфраструктуры Владимир Омелян, говоря о скором объявлении конкурса на должность главы АМПУ, высказывал надежду, что Вецкаганс займет эту должность.
В украинских портах сегодня десятки перспективных проектов, которые имеют все шансы заинтересовать инвесторов международного уровня и принести выгоду всем сторонам – государству, бизнесу и обществу. Морская отрасль Украины заметно меняется и АМПУ сегодня сфокусирована на нескольких векторах. Во-первых, это внедрение высоких стандартов и лучших практик в портовой сфере по всем направлениям – от развития персонала до привлечения инвестиций. Во-вторых, реализация стратегии развития портов с построением эффективной модели управления отраслью. В-третьих, поиск инвесторов для перспективных проектов, которые принесут прибыль государству.
Для эффективного развития портов в Украине, грамотного управления госимуществом и привлечения инвестиций в отрасль в 2013 году было создано государственное предприятие «Администрация морских портов Украины» (ГП «АМПУ»). Сегодня АМПУ входит в число крупнейших государственных предприятий, имеющих стратегическое значение для экономики страны. О результатах работы предприятия, его роли в развитии и перспективах портовой отрасли Украины в интервью ИА «АПК-Информ» рассказалРайвис Вецкаганс , руководитель ГП «АМПУ».

Оголошення

У морському порту Маріуполь, наказами Донецького прикордонного загону від 16.03.2018 № 38 та від 06.04.2018 № 42 затверджені Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у пункті контролю «Азовський судноремонтний завод» та Технологічна схема пропуску осіб, транспортних засобів та вантажів у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для морського сполучення «Маріупольський морський торговельний порт» (далі – Технологічні схеми). Звертаємо увагу, що розділом 3 зазначених Технологічних схем визначено: «3.1. Санітарно-епідеміологічний контроль здійснюється відділом санітарної охорони території Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області (далі — відділ санітарної охорони території), відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.04.2017 року № 209, зареєстрованого Міністерством юстиції України від 13.05.2017 року № 604/30472 згідно з вимогами Міжнародних медико-санітарних правил 2005 року, Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» та Правил санітарної охорони території України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893.». Просимо враховувати зазначені зміни під час здійснення своєї діяльності у морському порту Маріуполь.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області направляє інформацію по об'єкту приватизації Спортивна база відпочинку «Портовик», яка пропонується до продажу на конкурсі з відкритою пропозицією ціни за принципом аукціону. База розташована за адресою: с.Озерне, Ізмаїльського району, вул. Польова, 19. Конкурс призначено на 17 листопада 2017 року. Остання дата подання документів — 13 листопада 2017 року. Повна інформація щодо продажу вказаної бази опублікована в газетах «Відомості приватизації» від 31.05.2017р. № 42(1062), «Одесские известия», на сайтах Фонду державного майна України, Одеської обласної державної адміністрації, Ізмаїльської райдержадміністрації, Ізмаїльської райради, балансоутримувача – Ізмаїльської філії Адміністраціїморських портів України. Регіональне відділення заздалегідь вдячно за порозуміння та співпрацю у приватизації Спортивної бази відпочинку «Портовик». База відпочинку «Портовик» знаходиться тут. З її фото можна ознайомитись за посиланням.
Державне підприємство «Адміністрація морських  портів України» розглядає можливість укладання договору фрахтування самовідвізного землесосу «Меотида»  в період до 31.12.2017р. терміном до 30 діб. Основні характеристики судна: - самовідвізний землесос; - місткість трюму – 750 куб. м; - дедвейт – 1030 т; - довжина габаритна – 55,25 м; - ширина габаритна – 11,00 м; - висота борту – 4 м; - осадка – 3,18 м; - глибина грунтозабору – від 4 до 15м.; - продуктивність грунтонасосу – 2100 куб/год; - рік та місце побудови – м. Галац, Румунія, 2012р.; - райони плавання – А1+А2; - мінімальна тайм-чартерна ставка – 8166,3 дол. США на добу без ПДВ. Судно знаходиться у придатному робочому та мореходному стані та має діючі документи Регістру судноплавства України до 28 лютого 2018 року. Процедура реалізації намірів укладання договору фрахтування здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством та Методичними рекомендаціями щодо порядку розгляду матеріалів, надання згоди та укладання договорів фрахтування (бербоут-чартеру, тайм-чартеру) суден та інших плавзасобів підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України, затверджених наказом МІУ № 244  від 23.04.2013 (далі – Методичні рекомендації). Заяви про намір укласти договір фрахтування з визначенням предмета та умов договору, у тому числі пропонованого розміру фрахтової ставки, напрямків використання судна, подаються протягом 10 (десяти) календарних днів з дня розміщення оголошення на адресу ДП «АМПУ» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14), а також у сканованому вигляді на електронну адресу:

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2018 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n