Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Володимир Омелян провів зустрічі з представниками американських компаній Bunge, Cargill та General Electric В рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів зустрічі з керівниками американських компаній, зокрема, Bunge, Cargill та General Electric. Під час спілкування з керівництвом Bunge та Cargill Міністр інфраструктури України надав позитивну оцінку діяльності зазначених компаній в українських портах. Так, за його словами, великі іноземні інвестори, які працюють в Україні, створюють нову філософію співпраці бізнесу та держави, вищі стандарти роботи для робітників та сприяють розвитку не тільки окремих секторів економіки, а й багатьом суміжним секторам. Володимир Омелян повідомив, що наразі Міністерство інфраструктури України готується до проведення концесійного конкурсу для двох великих інфраструктурних проектів: 1.Концесійний проект державного підприємства «Стивідорна компанія Ольвія» (У рамках проекту передбачається будівництво зернового терміналу потужністю 2 млн. тонн. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 49 мільйонів доларів) та Концесійний проект державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (В рамках проекту планується інвестувати в існуючу інфраструктуру порту та модернізацію перевалочних потужностей. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 8 мільйонів доларів). «Відзначу, що проекти в портах Ольвія та Херсон реалізуються за допомогою та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми раді запросити Cargill та Bunge взяти участь у концесійних тендерах, які буде оголошено у наступному місяці»,— заявив Володимир Омелян. Що стосується співпраці України з General Electric, Володимир Омелян назвав її «зразковою» від моменту підписання контракту і до сьогодні, коли локомотиви GE успішно допомагають в транспортуванні вантажів українською залізницею. «Контракт з General Electric, певно, є найбільш знаковою угодою, яку уклала Україна за останні декілька років з провідною світовою компанією. Перший етап Угоди виконано успішно — Укрзалізниця отримала 30 локомотивів, які вже працюють на вантажних перевезеннях. Для виконання Другого етапу Угоди на 40 нових локомотивів важливе довгострокове фінансування на суму 150 млн доларів США, які будуть залучені від міжнародних фінансових інституцій»,— наголосив Міністр інфраструктури України. Представники американського бізнесу подякували українському урядовцю за чесний і відкритий діалог з інвесторами, а також за підтримку в реалізації великих українсько-американських інфраструктурних проектів.
Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС. «Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.
Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Новини АМПУ

У першому півріччі 2019 року морські порти України обробили понад 72 млн тонн вантажів. Цього року перевалка у портах перевищила позначку 70 млн тонн вже у червні, тоді як минулого року цього вдалося досягти лише за підсумками липня. Уже традиційно понад третину перевалки – майже 25 млн тонн – склала перевалка хлібних вантажів. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року, обсяг перевалки хлібних збільшився майже на 35% (більш, ніж на 6 млн тонн). Слід відзначити значний приріст транзиту зернових у першому півріччі – понад 60%. В першу чергу — за рахунок перевалки таких вантажів з Молдови через порт Рені, який забезпечив майже 90% транзиту зернових. Також більше, ніж на чверть, або на 26,6%, зросла перевалка руди, яка склала близько 16,5 млн тонн. Тут теж відзначається збільшення транзитного вантажопотоку – понад 70%. Значним – на 392 тис. тонн – виявилося збільшення обробки хімічних та мінеральних добрив (сипучих – на 16,9%, фасованих – майже уп’ятеро). Зберігається тенденція зростання обробки контейнерів: + 72 тис. TEU (+ 18,4%) за перше півріччя 2019 року, порівняно з аналогічним періодом 2018-го. Як і раніше, основою позитивної динаміки обробки вантажів вітчизняними портами залишається експорт продукції українських підприємств за кордон. За звітний період він зріс більше, ніж на 20%, порівняно з аналогічним показником минулого року. Тоді як імпорт дав приріст лише в 0,4%, а транзит скоротився на 14,9%. Серед українських морських портів лідерами з перевалки є чотири порти, які забезпечили обробку понад 87% усього обсягу вантажів протягом останніх шести місяців. Південний перевалив майже 23,4 млн тонн (+20,3%, порівняно з першими шістьма місяцями минулого року). Миколаїв – майже 15,3 млн тонн (+19,5%), Чорноморськ – 12,3 млн тонн (+21,1%), Одеса – майже 12,1 млн тонн (+12,3%). За перші шість місяців року морські порти України обробили 5 694 суден, що на 2,6% або 154 одиниці менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше суден опрацювали в Ізмаїльському морському порту (1816), Миколаївському (876) та в порту Чорноморськ (809). Від початку року послугами водного транспорту в морських портах України скористалося вже майже 158 тисяч осіб, що на майже 60% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З них майже 155 тисяч скористалися внутрішніми перевезеннями – здебільшого круїзними та прогулянковими маршрутами – у портах Одеса та Усть-Дунайськ. Іноземні перевезення склали понад 3400 осіб у портах Усть-Дунайськ (круїзні річкові лайнери) та Одеса. Дніпром за перше півріччя пройшли 4453 суден (рейсів), що на 23% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Загальний обсяг перевезень вантажів склав 4,2 млн тонн, що на 1,2 млн тонн більше, ніж у першому півріччі 2018-го. Здебільшого це зернові (обсяги яких зросли у 2,2 рази і досягли понад 1,7 млн тонн) та будівельні вантажі (+7,5%, обсягом 1,8 млн тонн), а також металопродукція (+45%, 647 тис. тонн). З повним оглядом вантажообігу за січень-травень 2019 року за номенклатурами вантажів і по портах та в порівнянні з аналогічним періодом минулого року можна ознайомитися за посиланням.  Дані по суднопроходам та перевезенню вантажів річкою Дніпро дивіться тут.
Збереження ставки дивідендів для АМПУ на рівні 90% призведе до зниження інвестицій в розвиток портової інфраструктури у 2,6 рази. Про це керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс заявив під час робочої поїздки Президента України Володимира Зеленського до Одеси 13 липня 2019 р.
ДП «Науково-дослідницький проектно-конструкторський інститут морського флоту України» (ДП «УкрДНІМФ») на замовлення ДП «АМПУ» розробило проект Правил розробки та затвердження робочої технологічної документації в портах України. Найближчим часом документ буде представлено для громадського обговорення. Суб’єкти господарювання, що здійснюють надання послуг у морських портах України, у відповідності з національним законодавством та міжнародними нормами, повинні надавати послуги із забезпеченням вимог безпеки. Одним із документів, який регулює додержання норм безпеки при здійсненні вантажних операцій, є технологічна документація. На сьогодні питання розробки та затвердження технологічної документації в портах регулюється документом часів СРСР РД 31.40.22–86 «ЕСТПП МП. Правила разработки рабочей технологической документации в портах Минморфлота». Положення цих правил застаріли та потребують вдосконалення та приведення у відповідність з національним законодавством та міжнародними вимогами. Проект Правил розроблено для ДП «АМПУ», портових операторів, організацій та підприємств всіх форм власності, які відповідно до національного законодавства повинні розробляти робочу технологічну документацію на технологічні процеси перевантаження комерційних вантажів на територіях та акваторіях морських портів України. Правила створені з метою встановлення єдиного порядку розробки та затвердження такої документації. Проект Правил включає в себе загальні вимоги до розробки, внесення змін та затвердження робочої технологічної документації; вимоги до викладання змісту робочої технологічної документації та варіанти структур робочих технологічних карт. Також проектом Правил встановлюються норми щодо: — організації, проведення перевантажувальних процесів, регламентації їх оптимальних параметрів з використанням сучасного підйомно-транспортного устаткування та перевантажувальних машин; — обґрунтованої розстановки персоналу, підйомно-транспортного обладнання, перевантажувальних машин на всіх ланках технологічного процесу для досягнення рівномірного їх завантаження, раціонального споживання паливно-енергетичних ресурсів; — забезпечення умов зберігання гідротехнічних споруд, підйомно-транспортного обладнання та допоміжних технічних засобів; — дотримання вимог охорони праці, техногенної, екологічної безпеки, викладених в державних, галузевих нормативних документах, а також документах, що діють на підприємствах. Прийняття Правил забезпечить: — оптимізацію процесів поводження зі всіма видами комерційних вантажів на перевантажувальних комплексах; — удосконалення систем управління охороною праці, екологічною, техногенною безпекою при перевантаженні всіх видів комерційних вантажів у портах; — визначення порядку взаємодії адміністрацій морських портів, портових операторів, при поводженні останніх з комерційними вантажами з допустимим антропогенним навантаженням на довкілля та запобіганням штрафним санкціям з боку контролюючих органів. Прийняття зазначеного проекту Правил є органічним продовженням реформи портової галузі, що розпочалася з прийняттям Закону України «Про морські порти України».
Біля причалів Маріупольського морського порту почались роботи з днопоглиблення в рамках проекту АМПУ з відновлення паспортних глибин у порту обсягом майже 2 млн куб. м. Перше судно підрядника, обраного на відкритих торгах в електронній системі Prozorro,— самовідвізна шаланда з грейфером SEAL SANDS – прибуло до Маріупольського морського порту 1 липня та почало днопоглиблювальні роботи. Це перше судно з трьох, які повинні виконати експлуатаційне днопоглиблення в порту Маріуполь відповідно до укладеного договору між ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут». Ще два судна — землесоси GIGANTE I та JOSE DUARTE — прямують до Маріуполя, щоб приєднатися до шаланди. «Судно SEAL SANDS почало роботу біля причалу № 18. На сьогодні воно вже відчерпало та вивезло 1400 куб. м ґрунту. Початок робіт з днопоглиблення за допомогою підрядної організації – довгоочікувана подія для Маріупольського морського порту. Зменшення глибин негативно відбивається на конкурентоспроможності Маріупольського порту та призводить до значних економічних збитків як адміністрації порту, так і стивідорних компаній та вантажовласників. Днопоглиблення – життєво необхідний для нас крок. Ми сподіваємося якнайшвидше відновити паспортні глибини на підхідному каналі Вугільної гавані та біля причалів, а також збільшити прохідну осадку для суден, що обслуговуються в Маріупольському морському порту»,— зазначив заступник начальника Адміністрації Маріупольського морського порту з операційної діяльності Сергій Гусаков. Шаланда SEAL SANDS облаштована в такий спосіб, щоб очищувати дно від наносів в операційній зоні за допомогою грейфера. Відпрацьований ґрунт вантажать на шаланду, яка транспортує його на підводний морський відвал Маріупольського порту. Відповідно до технічного завдання, шаланда виконуватиме роботи уздовж всієї причальної лінії в акваторії порту. Загалом до кінця 2019 року підрядник повинен виконати днопоглиблення обсягом 1,98 млн кубометрів – 1,87 млн кубометрів на підхідному каналі та 115 тис. кубометрів — в акваторії порту. Нагадаємо, що 26 квітня 2019 року Адміністрація морських портів України підписала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення в порту Маріуполь з ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут». Роботи передбачають відновлення паспортних глибин на підхідному каналі та в акваторії порту.
Адміністрація морських портів України готова передати в оренду понад 180 об’єктів нерухомого майна, що наразі не використовуються державним підприємством та можуть бути залучені в підприємницьку діяльність. Усі вони знаходяться в містах розташування філій АМПУ – у Бердянську, Білгород-Дністровську, Миколаєві, Києві, Ізмаїлі, Чорноморську, Маріуполі, Одесі, Рені, Скадовську, Херсоні та Южному. Об’єкти нерухомості, що пропонуються в оренду умовно можна розподілити на дві категорії. Перша безпосередньо пов’язана з роботою портів. Зокрема, причали, складські приміщення, виробничо-завантажувальні комплекси та ін. Потенційні орендарі цього майна повинні будуть зберегти цільове призначення використання об’єктів. Друга категорія включає майно яке може бути використане для розвитку підприємницької діяльності. Наприклад, розміщення офісів комерційних та бюджетних підприємств, закладів харчування, автостоянок, магазинів, зокрема й формату д'юті фрі. Невеликі площі, що пропонуються потенційним орендарям можуть стати у нагоді для розміщення банкоматів або вендінгових автоматів, мережевого обладнання мобільних операторів, рекламних конструкцій. Передача в оренду майна має на меті підвищення ефективності використання майна ДП «АМПУ», яке не задіяно у виробничій діяльності підприємства. Прозорість вибору орендаря та розробки умов буде забезпечувати Фонд державного майна України. Детальну інформацію про доступні для оренди об’єкти нерухомості дивіться тут. За посиланням до вашої уваги дані щодо місцезнаходження, площі та характеристики об’єктів. Зокрема, наявність комунікацій, ремонту, кількість поверхів та встановлене обладнання. А також пропозиції щодо можливого використання запропонованих приміщень та об’єктів.

Аналітика

Ексклюзивне інтерв'ю голови Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса агентству «Інтерфакс-Україна».
Меморандум ESPO по портовій галузі визначає десять галузей, які на думку фахівців є найважливішими для розвитку портової галузі Європи на наступні п'ять років.
Другий рік поспіль в Одесі відбувся Український портовий форум, організований АМПУ і ЦТС. Про що говорили і які проблемні питання виділяли топ-менеджери і фахівці на ключовому галузевому заході.

Оголошення

Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n