Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Володимир Омелян провів зустрічі з представниками американських компаній Bunge, Cargill та General Electric В рамках робочого візиту до Сполучених Штатів Америки Міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів зустрічі з керівниками американських компаній, зокрема, Bunge, Cargill та General Electric. Під час спілкування з керівництвом Bunge та Cargill Міністр інфраструктури України надав позитивну оцінку діяльності зазначених компаній в українських портах. Так, за його словами, великі іноземні інвестори, які працюють в Україні, створюють нову філософію співпраці бізнесу та держави, вищі стандарти роботи для робітників та сприяють розвитку не тільки окремих секторів економіки, а й багатьом суміжним секторам. Володимир Омелян повідомив, що наразі Міністерство інфраструктури України готується до проведення концесійного конкурсу для двох великих інфраструктурних проектів: 1.Концесійний проект державного підприємства «Стивідорна компанія Ольвія» (У рамках проекту передбачається будівництво зернового терміналу потужністю 2 млн. тонн. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 49 мільйонів доларів) та Концесійний проект державного підприємства «Херсонський морський торговельний порт» (В рамках проекту планується інвестувати в існуючу інфраструктуру порту та модернізацію перевалочних потужностей. Загальний обсяг інвестицій складе не менше 8 мільйонів доларів). «Відзначу, що проекти в портах Ольвія та Херсон реалізуються за допомогою та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції та розвитку. Ми раді запросити Cargill та Bunge взяти участь у концесійних тендерах, які буде оголошено у наступному місяці»,— заявив Володимир Омелян. Що стосується співпраці України з General Electric, Володимир Омелян назвав її «зразковою» від моменту підписання контракту і до сьогодні, коли локомотиви GE успішно допомагають в транспортуванні вантажів українською залізницею. «Контракт з General Electric, певно, є найбільш знаковою угодою, яку уклала Україна за останні декілька років з провідною світовою компанією. Перший етап Угоди виконано успішно — Укрзалізниця отримала 30 локомотивів, які вже працюють на вантажних перевезеннях. Для виконання Другого етапу Угоди на 40 нових локомотивів важливе довгострокове фінансування на суму 150 млн доларів США, які будуть залучені від міжнародних фінансових інституцій»,— наголосив Міністр інфраструктури України. Представники американського бізнесу подякували українському урядовцю за чесний і відкритий діалог з інвесторами, а також за підтримку в реалізації великих українсько-американських інфраструктурних проектів.
Підприємства інфраструктурної галузі, в умовах відсутності серйозної держпідтримки, втрачають ресурс для розвитку. Міністр інфраструктури України просить уряд понизити норму відрахувань від чистого прибутку до бюджету для держпідприємств інфраструктурний галузі з 90% до 30%. Про це він повідомив в коментарі ЦТС. «Я крайне негативно оцениваю решение Кабинета министров увеличить отчисления чистой прибыли госкомпаний в бюджет до 90%. Мы это уже проходили в 2015 году и это был полный коллапс для деятельности этих компаний. Поэтому, мы обратились к Кабинету министров, Министерству финансов с просьбой пересмотреть эту норму в контексте морской отрасли и авиационной отраслей»,— сообщил министр. По его словам, министерство предлагает снизить уровень отчислений до 30%. Однако, в некоторых случаях допустимыми могут быть и 50%. «Но опять же, для Азовских портов точно нужно ставить максимум 30%, в случае аэропортов тоже»,— уточняет министр. Он также отметил, что у морской отрасли хорошие показатели роста: с начала этого года более 12% по общему грузообороту и 22% по контейнерам, а также хороший рост аэропортов. Но для того, чтобы этот рост продолжился, предприятия должны инвестировать средства в свою инфраструктуру. «В отличие от европейских стран, наше государство не дотирует эти направления. Они делают это за собственные ресурсы, поэтому давайте хотя бы не забирать их»,— говорит Владимир Омелян. «Мы понимаем общие трудности на государственном уровне, которые касаются обслуживания внешнего долга, но, если мы не будем инвестировать в инфраструктурную отрасль, мы снова закончим с разбитыми дорогами, мертвыми портами и закрытыми аэропортами»,— подытожил он. Напомним, Кабинет министров с 1 января 2019 года поднял с 75% до 90% долю прибыли, которую должны перечислять в бюджет государственные унитарные предприятия и их объединения. Также отменены льготы по уплате в бюджет части чистой прибыли и дивидендов для ряда субъектов, в том числе, для АМПУ и Международного аэропорта Борисполь. Ранее гендиректор аэропорта Борисполь Павел Рябикин заявил, что предприятие может свернуть инвестпланы из-за повышения налоговой нагрузки с 40% до 90%. И.о. главы АМПУ Райвис Вецкаганс отметил, что увеличение нормы по отчислению дивидендов влечет за собой снижение возможностей для инвестирования. И добавил, что АМПУ будет вынуждено пересмотреть инвестпрограммы, «чтобы определить те проекты, которые мы должны продолжить».
Міністр інфраструктури Володимир Омелян і генеральний секретар Міжнародної морської організації (IMO) Кітакамі Лім досягли принципової домовленості про поширення на Україну програми технічного співробітництва, яку реалізує Секретаріат IMO відповідно до Меморандуму про співпрацю між IMO і Європейським банком реконструкції та розвитку від 8 лютого 2018 року. Як повідомила прес-служба Міністерства інфраструктури, відповідної домовленості досягнуто в ході зустрічі українського міністра та генерального секретаря IMO в Лондоні у п'ятницю. Омелян висловив подяку за рішення включити Україну до переліку країн, що беруть участь у проектах Меморандуму. За його словами, участь у проектах в рамках Меморандуму матиме позитивний вплив на розвиток морських портів України. Як розповів Омелян, українські порти реалізують проект Ukrainian Ports are Going Green. «Реалізація проекту сприятиме збереженню і покращенню навколишнього середовища. Ця концепція матиме позитивний вплив не тільки на Чорноморський регіон, але буде служити прикладом успішної взаємодії українських портів з IMO. Всі кращі тенденції, які зараз обговорюються у світовій морській індустрії, були зібрані в концепції Ukrainian Ports are Going Green, зокрема, це моніторинг навколишнього середовища (повітря і води), очищення баластових вод, концепція Just in Time (JIT)», ― зазначив міністр. Омелян висловив сподівання на подальшу співпрацю і продовження консультацій з ІМО під час 101-ї сесії Комітету з питань морської безпеки щодо розробки більш детальної програми співпраці в рамках Меморандуму та проекту Ukrainian Ports are Going Green. Крім того, міністр обговорив можливість залучення інструментарію ІМО для безумовного виконання Російською Федерацією присуду Міжнародного трибуналу з морського права щодо повернення військових моряків і кораблів до України. IMO (штаб-квартира ― Лондон) ― міжурядова організація, спеціалізована установа ООН, головним завданням якої є забезпечення безпеки міжнародного торговельного судноплавства і запобігання забруднення морського середовища. Організація заснована 6 травня 1948 року. Зараз членами організації є 174 держави. Україна є членом IМО з 1994 року. До Ради IMO входять 40 держав. У червні 2018 року Україна успішно пройшла аудит IMO. Метою аудиту стала перевірка відповідності виконання Україною як державою порту, державою прапора і прибережною державою міжнародних зобов'язань у галузі безпеки судноплавства. Аудит організації є обов'язковою процедурою для всіх держав-членів IMO.
Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.

Новини АМПУ

“Рішення, прийняте Урядом на засіданні 17 липня 2019 року — це довгоочікуваний крок, що відповідає європейській практиці та буде сприяти запровадженню в портах України цивілізованих та прозорих правил контролю за станом екологічної безпеки акваторій морських портів України”,— відзначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Порядок взаємодії АМПУ та Державної екологічної інспекції у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту чітко розмежовує сферу відповідальності кожного з учасників і встановлює для них чіткий алгоритм дій. АМПУ, згідно з документом, здійснює моніторинг та контроль екологічного стану акваторій морських портів на предмет їх забруднення. У разі виявлення забруднення АМПУ з метою підтвердження цього факту здійснює відбір проб морської води у фонових точках для визначення концентрацій забруднюючих речовин у місці найменшого антропогенного навантаження та викликає екологічну інспекцію для відбору проб в місці забруднення. Лише після порівняння показників лабораторного дослідження обох проб і фіксації погіршення якості води в місці забруднення за наявності обґрунтованих підстав вважати, що це забруднення відбулося з судна, представники Державної екологічної інспекції України спільно з представниками Морської адміністрації мають право піднятися на борт судна з метою взяття проб на судні. Порядок прийнятий в редакції Міністерства інфраструктури України та раніше отримав підтримку бізнесу та профільних асоціацій. “АМПУ вдячна усім експертам, які разом з нашими фахівцями працювали над підготовкою цього Порядку, особливо Державній регуляторній службі та Європейській Бізнес Асоціації, Міністерству інфраструктури та Морській адміністрації. Ми також вдячні Президенту України Володимиру Зеленському та його Офісу за особливу увагу до цього питання. Рішення Кабінету міністрів дозволить нам нарешті запровадити в Україні прозорі правила проведення перевірок та забезпечити ефективну комунікацію між усіма зацікавленими сторонами – адміністраціями портів, екоінспекцією та судновласниками”,— вважає Райвіс Вецкаганс. АМПУ, як відповідальний водокористувач, що контролює стан акваторії портів і далі буде впроваджувати в Україні європейські підходи і стандарти у забезпеченні екологічної безпеки та взаємодії держави та бізнесу. Наступним етапом має стати затвердження Кабміном порядку забору проб і методики розрахунку збитків, завданих навколишньому природному середовищу в результаті виявлених забруднень.
16 липня 2019 року в адміністрації Миколаївського морського порту відбулась розширена зустріч спеціалістів та керівництва адміністрації з іноземною делегацією корейської компанії POSCO DAEWOO CORPORATION та керівництвом OREXIM GROUP. Перевіривши будівництво терміналу та хід реконструкції причалу № 10, представники компанії POSCO DAEWOO СORPORATION та OREXIM GROUP обговорили з керівництвом адміністрації Миколаївського морського порту можливу співпрацю на умовах державно-приватного партнерства на інших інвестиційних майданчиках порту, а саме на причалах № 14(А), 16, 17. Начальник Миколаївської філії ДП «АМПУ» Олег Проточенко ознайомив гостей з особливостями географічного розташування потужностей порту, виробничими характеристиками портових терміналів, вантажами на причалах, характеристиками автомобільних та залізничних підходів до порту Миколаїв та представив інвестиційні проекти порту. Сторони зазначили, що адміністрація Миколаївського морського порту – надійний партнер, а порт Миколаєва — цікавий та перспективний майданчик для інвестицій, з великим потенціалом подальшого розвитку, у якому компанії POSCO DAEWOO СORPORATION та OREXIM GROUP мають наміри брати активну участь.
Чорноморська філія ДП “Адміністрація морських портів України” (Адміністрація морського порту Чорноморськ) оголосила тендер з вибору підрядника на виконання реконструкція операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману у морському порту Чорноморськ (V черга будівництва). Інформація про закупівлю опублікована в системі  електронних  публічних закупівель ProZorro за цим посиланням. Проект передбачає збільшення глибини об’єкту до 15 м. Очікувана вартість робіт становить 161,4 млн грн, джерелом фінансування є кошти АМПУ. Заявки на участь у тендері приймаються до 20 серпня 2019 року. Нагадаємо, раніше АМПУ та China Harbour Engineering Company Ltd. (CHEC) завершили співробітництво в рамках реалізації проекту з капітального днопоглиблення операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману та підхідного каналу порту Чорноморськ. Менш, ніж за 11 місяців загальний обсяг виконаних днопоглиблювальних робіт перевищив 1,5 млн куб. м.
Будівництво альтернативної дороги, яка має з’єднати Об’їзну дорогу Одеси з магістральним шляхопроводом Одеського морського порту необхідне, аби розвантажити житлові квартали Одеси від вантажного автотранспорту, який прямує в/із порту. 17 липня було прийняте рішення про створення робочої групи за участі фахівців Адміністрації морських портів України та Одеської міської ради, які будуть займатися реалізацією цього проекту. АМПУ наполягає, що однією з головних умов проекту є наявність альтернативного в’їзду в порт поза межами житлових кварталів, який не буде належати приватній компанії. Проблема будівництва альтернативного в’їзду до Одеського порту знову була винесена на порядок денний, після наради з питань розвитку морських портів, яка відбулась минулої суботи за участю Президента України Володимира Зеленського в Одесі. Голова держави тоді підтримав ініціативу АМПУ і бізнесу та звернувся до мера Одеси Геннадія Труханова з проханням терміново вирішити питання надання земельної ділянки для облаштування альтернативного в'їзду на територію Одеського морського порту. «Необхідно знайти можливість вирішити проблему надання Одеському морському порту земельної ділянки для облаштування в'їзду на територію порту», ― процитувала заяву Володимира Зеленського прес-служба Офісу Президента, додавши, що на сьогодні функціонує тільки один в’їзд великовантажного транспорту на територію порту, який проходить через приватну територію. «Президент вважає таку ситуацію неприпустимою і наголошує, що це створює монополію, яка шкодить великій кількості підприємців»,— йдеться у повідомленні прес-служби. Пошуку вирішення ситуації що склалася була присвячена нарада, яка відбулася у Одеській міськраді 17.07.2019. Питання облаштування альтернативного в’їзду у порт обговорювалось безпосередньо Одеським міським головою Геннадієм Трухановим, керівником ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ) Райвісом Вецкаганасом, начальником Служби автомобільних доріг в Одеській області Олегом Вариводою, начальником адміністрації Одеського морського порту Ігорем Ткачуком, представниками Асоціації стивідорних компаній Одеського морського порту, головного управління Держгеокадастру в Одеській області, заступниками Одеського міського голови, депутатами Одеської міськради та ін. Під час дискусії зокрема відзначалось, що проблема відведення великовантажного транспорту з вулиць міста почала вирішуватись ще в середині 1990-х років шляхом будівництва автотранспортної естакади порту. Однак дорога, що сполучає естакаду з Об'їзною дорогою, до теперішнього часу не побудована. Тож сьогодні маршрути великовантажного транспорту, який заїжджає у порт, проходять, по-перше, через зону житлової забудови, від чого страждають жителі кількох вулиць, і, по-друге – сходяться на території приватного транспортно-логістичного комплексу у Сухому порту (ТОВ «Євротермінал»), за проїзд по якому потрібно платити. Наявні інші в’їзди до порту не можуть використовуватись через те, що під’їзди до них пролягають через житлові квартали. «Стаття 4 Закону України «Про морські порти» передбачає рівність прав усіх суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у доступі до об’єктів портової інфраструктури загального користування,— коментує проблему в.о. голови АМПУ Райвіс Вецкаганс.— Тому наша позиція однозначна і принципова: в Одеський порт має бути вільний альтернативний автомобільний в’їзд. Наші партнери по перемовинах у особі представників міської влади піднімають питання про фінансування будівництва альтернативної дороги. Ми готові розглянути питання про інвестування такого проекту зокрема й за рахунок дивідендів АМПУ, але за умови, що контроль за підтримкою дороги в експлуатаційному стані візьме на себе або міська влада, або АМПУ. Але ні в якому разі це не повинна бути приватна структура». Представники адміністрації Одеського порту відзначили, що питання виведення потоків великовантажного транспорту за межі житлової забудови повинно вирішуватись комплексно і включати три складові: будівництво альтернативної дороги, з’єднання транспортної магістралі Одеського морського порту з цією дорогою, а також будівництво спеціального накопичувального демпферного майданчика для відстою автотранспорту в очікуванні проїзду в порт. «Знайти компромісний варіант, який би влаштував АМПУ, міську владу, бізнес, спроектувати, знайти фінансування і побудувати в’їзд – на все це потрібен час,— висловлюється з цього приводу начальник адміністрації порту Ігор Ткачук. – А люди страждають вже сьогодні. У мешканців вулиці Хутірської і селища Усатове вантажівки їздять під вікнами, від чого тріскаються стіни їх будинків. Водії-дальнобійники, які везуть вантажі у порт за сотні кілометрів, не застраховані від того, що сьогодні чи завтра обурені одесити не перекриють дорогу. Я вже не кажу про бізнес – експедиторські та стивідорні компанії, які також повинні мати гарантії безперешкодного завозу вантажів на термінали і елеватори, щоб витримувати строки своїх зобов’язань за контрактами. Ми повинні знайти інструментарій, щоб вже сьогодні якось збалансувати інтереси усіх і зняти напруженість». На нараді в Одеській мерії сторонами створена робоча група, яка має розробити дорожню карту вирішення проблеми облаштування альтернативного в’їзду на територію порту та зняття соціальної напруги, викликаної його відсутністю. Найближче засідання комісії відбудеться наступного тижня.
Філія «Днопоглиблювальний флот», що входить до складу ДП «АМПУ», почала реалізацію проектів з днопоглиблення на двох водосховищах на річці Дніпро – Кременчуцькому та Кам’янському. Днопоглиблення на водосховищах передбачає забезпечення гарантованих габаритів та відновлення глибин до рівня 3,65 м. Станом на 17.07.2019 обсяг робіт склав 60,2 тис куб м. Роботи виконуються власним флотом Філії АМПУ «Днопоглиблювальний флот», судна якого вже виходять з відновлювального ремонту. А також потужностями підрядників, визначених на тендерах, проведених філією ДП «АМПУ» у системі електронних закупівель Prozorro. «Перед спеціалізованою філією ДП «АМПУ» стоїть масштабна задача відновити габарити судового ходу на внутрішніх водних шляхах, де системне днопоглиблення не проводилося останні 6 років. Україна має великий потенціал розвитку внутрішніх водних шляхів. Дніпро, Південний Буг і Десна – це абсолютно судноплавні річки, які можуть забезпечувати екологічне та економічне транспортування вантажів в межах України, розвантажити автомобільні шляхи, а також збільшити транзитний потенціал нашої держави»,— зазначив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. За словами керівника АМПУ Райвіса Вецкаганса, у першому півріччі 2019 року обсяг перевезень річкою Дніпро збільшився на понад 40%. Зростання триває вже другий рік поспіль. «Для забезпечення зростаючих потреб бізнесу у річкових перевезеннях необхідно підтримувати гарантовані габарити на внутрішніх водних шляхах. На водосховищах, де зараз тривають роботи, глибини місцями на півметра менші за потрібні габарити. Загалом по цих двох об’єктах днопоглиблення буде проведено на 57 км суднового ходу. Здійснення цих робіт на каскаді водосховищ по Дніпру вже давно чекали провідні українські компанії-користувачі ВВШ: АСК «Укррічфлот», СК «Нібулон», ТОВ «Грейн-Трансшипмент», ТОВ «Гермес-Трейдінг»,— прокоментував хід робіт керівник АМПУ. «Зниження осадки судна вантажопідйомністю 4000 тон на 5 см призводить до його недовантаження в середньому на 65 тонн, що дорівнює недовантаженню одного залізничного вагона. Ми щиро вітаємо початок відновлення судноплавної глибини на замулених ділянках Дніпра. Це дозволить не лише здешевити перевезення водним транспортом за рахунок максимального завантаження суден, але й беззаперечно забезпечить безпеку суден, екіпажів та вантажів», − додав комерційний директор ТОВ «Грейн-Трансшипмент» Євген Ігнатенко. Зараз триває експлуатаційне днопоглиблення суднового ходу Кременчуцького водосховища. Роботи виконує підрядна організація ТОВ «СОБІ» (Україна), яку система Prozorro визначила переможцем відкритих торгів. Загальний обсяг робіт, які необхідно виконати, складає 770 тис. куб. м. Також тривають роботи з відновлення глибин на перекатах Кам’янського водосховища. Тут задіяний власний флот філії АМПУ– земснаряд «Скіф». Потреба в днопоглибленні складає 30 тис. куб. м. Філія «Днопоглиблювальний флот» продовжує масштабні роботи з відновлення спеціалізованого флоту, отриманого у 2018 році від ДП «Укрводшлях». Наразі в системі Prozorro оголошено 11 тендерів на ремонт суден філії загальною вартістю понад 146 млн грн. По семи тендерах укладені договори з підрядними ремонтними компаніями загальною вартістю понад 35 млн грн. По мірі виходу з ремонту флот буде укомплектований екіпажами, ЗІПом, забункерований та направлений на проведення днопоглиблювальних робіт. Довідка: У 2017 році прийнято рішення про те, що навігаційне забезпечення на внутрішніх водних шляхах (ВВШ) переходить від ДП «Укрводшлях» до ДП «АМПУ». Зокрема, АМПУ забезпечує встановлені габарити і безпеку судноплавства, виконує на річках промірні, тральні, днопоглиблювальні і дноочисні роботи. Для виконання цих завдань в структурі АМПУ у 2018 році була створена спеціалізована філія «Днопоглиблювальний флот». Метою її діяльності є організація і виконання днопоглиблювальних робіт, забезпечення гарантованих габаритів на ВВШ, в акваторіях морських портів і на підходах до них. 

Аналітика

Ініціативи злиття та поглинання (від англ. Мergers and acquisitions — M & A) — звичайне явище в корпоративному секторі. Останніми роками в країнах ЄС все більш стійким є тренд на об'єднання та укрупнення адміністрацій портів. Чи можуть ефективно об'єднуватися інфраструктурні компанії, що перебувають у державній або муніципальній власності і які потенційно конкурують між собою? Досвід портів деяких країн ЄС свідчить, що так.
Ексклюзивне інтерв'ю голови Адміністрації морських портів України Райвіса Вецкаганса агентству «Інтерфакс-Україна».
Меморандум ESPO по портовій галузі визначає десять галузей, які на думку фахівців є найважливішими для розвитку портової галузі Європи на наступні п'ять років.

Оголошення

Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n