Оброблено суден: 45

Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філії «Дельта-Лоцман» та 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

21 квітня 2017 року указом 112/2017 Президента України Петра Порошенка прийнято рішення про приєднання України до Міжнародної конвенції про контроль над шкідливими протиобростаючими системами на суднах з метою забезпечення умов для зменшення забруднення морського середовища. Відповідно до статті 1 Міжнародної конвенції кожна сторона Конвенції зобов’язується цілком здійснювати її положення з метою зменшити або усунути негативний вплив на морське середовище й здоров’я людини, що спричиняється протиобростаючими системами. Конвенція від 2001 р. забороняє застосовувати на суднах протиобростаючі системи, що містять оловоорганічні сполуки, що діють як біоциди. AFS-Конвенція поширюється на судна під прапорами держав-сторін Конвенції і судна, що заходять у порти таких держав. Cудно, яке не задовольняє вимогам безпеки мореплавства та не має суднових документів, передбачених міжнародними договорами не може бути допущено до плавання, а у разі виявлення порушення таке судно може бути затримано до усунення порушень. Заступник міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктор Довгань наголосив на тому, що ратифікація Міжнародної конвенції про контроль над шкідливими протиобростаючими системами на суднах допоможе Україні в проходженні аудиту Міжнародної морської організації, який заплановано на 2018 рік. http://www.president.gov.ua/documents/1122017-21734 http://www.president.gov.ua/storage/j-files-storage/00/40/02/c15690f46c6664b567a4c57cfabf8d90_1493023995.pdf mtu.gov.ua
Міністерство інфраструктури України докладає всіх зусиль, аби найбільші світові портові оператори DP World та Hutchison Ports зайшли в Україну. Про це в ході ІІ Українського інфраструктурного форуму заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян. «Ми сконцентровані на залученні провідних портових операторів DP World та Hutchison Ports в українську економіку. І це не загроза, це не фіктивні компанії, а реальні інвестори, які готові вкладати в економіку України сотні мільйонів, а можливо – мільярди доларів інвестицій. І головне – вони змінять Україну, що надважливо». Володимир Омелян наголосив, що Міністерство інфраструктури ініціювало зміни в автодорожній, морській та авіаційній галузях: «Створено дорожній фонд, розпочато підготовку децентралізації Укравтодору, стартувала реформа Укрпошти, презентовано програму розвитку ринку електричного транспорту в Україні, включаючи електрокари. Вже з осені цього року найбільший і найдешевший лоукост-перевізник Ryanair буде літати з аеропортів Києва та Львова. Ми активно продовжуємо роботу з концесійної підготовки в портах, ми очікуємо, що цього року найбільші світові портові оператори DP World та Hutchison Ports зайдуть в два українські порти. Це чіткий сигнал бізнесу з усього світу, що в Україну можна безпечно інвестувати. Ми маємо всі можливості для того, щоб повернути вантажні перевезення на річку, це розвантажить дороги, поверне Дніпру його статус великої та величної транспортної артерії». Окремо Міністр інфраструктури України наголосив на важливості залучення лоукост-авіакомпаній до України: «Ми розуміємо, наскільки важливо залучити на ринок великі іноземні компанії, такі, як Ryanair. Тільки одне оголошення про те, що Ryanair виходить на український ринок, докорінно змінило політику вітчизняних авіакомпаній, вони повністю переглядають політику розвитку, як переглядають її і державні аеропорти. Ми маємо дати можливість нашим громадянам дешево і безпечно літати. Авіаперевезення демонструють чудовий ріст. І це підтверджує твердження, що вплив чиновників на бізнес має бути мінімізований». «Якісні автошляхи — це must для України, сучасна портова інфраструктура – це must для України, безпечна дешева авіація — must для України, залізниця зі швидкістю перевезень пасажирів 200–300 км/год, вантажу 120 км/год — must для України. Але це речі базові. Ми повинні випереджати майбутнє, ми повинні давати нові смисли, нові ідеї і нову промисловість. Саме такою є ініціатива Міністерства інфраструктури в контексті електрокарів. Ми підійшли до цього максимально комплексно. В Верховній Раді буде зареєстровано законопроект, і я сподіваюсь, профільний транспортний комітет, депутати, підтримають його. Бо цим ми створюємо не просто новий кластер економіки, ми створюємо виробництво електрокарів, даємо українським громадянам можливість бути передовою нацією»,— додав Володимир Омелян. mtu.gov.ua
Україна та Іран домовились про запуск тестового потягу з метою транспортування сільськогосподарської продукції, в першу чергу, зернових, з України до Ірану. Маршрут пролягатиме територією Грузії та Азербайджану. Про це заявив міністр інфраструктури України Володимир Омелян після зустрічі із делегацією Ісламської Республіки Іран. Зустріч відбулась 19 квітня 2017 року в Києві. Міністр інфраструктури України наголосив, що тестовий потяг сполученням Україна-Іран може піти вже влітку 2017 року: «Це надзвичайно перспективний напрямок співпраці для обох країн. Україна має розробляти нові міжнародні транспортні коридори з тим, аби стати надійним транзитним мостом між країнами Європи, Азії та сходу». Володимир Омелян закликав іранську сторону розглянути можливість транспортування іранської нафти до України, а також перспективи будівництва нафтопереробного заводу на території нашої держави. Сторони також обговорили співробітництво у галузі морського та автомобільного транспорту, окремо зупинились на питаннях посилення взаємодії в авіаційній сфері. mtu.gov.ua
Одеська митниця Державної фіскальної служби (ДФС) в березні перерахувала до державного бюджету 2,24 млрд гривень митних платежів. Як повідомили в головному управлінні ДФС в Одеській області, цей показник є рекордом — за всю історію Одеської митниці часів незалежності жодного разу сума щомісячних надходжень не досягала навіть 2 млрд гривень. «Рекордними є також середньодобові перерахування. Вони вдвічі більше, ніж в березні минулого року і становлять 102 млн гривень. В цілому протягом першого кварталу Одеська митниця ДФС стягнула понад 4,803 млрд гривень митних платежів. Це на 1,760 млрд гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року»,— розповіли в ГУ ДФС Одеської області. Нагадаємо, від рівня збору митних платежів залежить також сума коштів, які будуть виділені на ремонт доріг. Раніше глава Одеської облдержадміністрації Максим Степанов повідомляв, що за перший квартал 2017 року Одеський регіон отримав 595 млн гривень від перевиконання планів зі збору митних платежів. «Це та сума, яка буде спрямована на ремонт доріг за результатами першого кварталу за програмою перевиконання митних платежів»,— говорив він на початку квітня. cfts.org.ua
Делегація китайської компанії Sinohydro corporation відвідала ДП «МТП Чорноморськ» з метою вивчення можливих варіантів співпраці. На переговорах між регіональним керівником Sinohydro в Європі і на Кавказі та директором морського торгового порту Чорноморськ йшлося про оренду, концесію або спільну діяльність. Іноземних представників зацікавила саме концесія. Про це повідомляє ЦТС з посиланням на інформацію ДП МТПЧ. Потенційні інвестори відзначили, що цікавляться співпрацею саме з держпідприємством оскільки Sinohydro corporation LTD є також державною компанією, а саме найбільшим ДП в Китаї, і згідно закону зобов'язана мати справу тільки з державними структурами. «Україна в транспортному питанні ще не мала прецедентів, щоб якийсь об'єкт був зданий в концесію. Це експеримент. Закон „Про концесію“ є, але ще ніде його не застосовували. Тому в міністерстві сказали, ми пропонуємо пілотний проект — концесія п'ятого терміналу, хоча концесія може бути на будь-якій ділянці. Юридично дуже багато проектів співпраці. Коли до нас приходить інвестор і каже, я хочу побудувати елеватор, він має завжди відношення з нами, як підприємством, яке виділяє йому землю під будівництво елеватору і з філією АМПУ, яка до моменту запуску цього елеватора має підготувати причал»,— пояснив ситуацію китайській делегації директор ДП МТПЧ Сергій Крижановський. Він також зазначив, що зараз у порту є три основні проекти, які є для нього пріоритетними, тому що меморандуми про співпрацю вже підписані. Однак в порту залишається ще близько 60% вільних майданчиків, на які можуть заходити нові інвестори. Відзначимо, що серед проектів в транспортній сфері, зокрема в портах, до яких причетна корпорація Sinohydro — будівництво в порту Хамбантота на Шрі-Ланці (обсяг інвестицій 361 млн дол. США), Нуадібу в Мавританії (800-метрова бетонна естакада і причал), днопоглиблювальні роботи в порту Карачі в Пакистані тощо. cfts.org.ua

Новини АМПУ

Адміністрація морських портів України (АМПУ) прийняла рішення підписати договір з компанією China Harbour Engineering company Ltd. про проведення робіт з днопоглиблення в районі трьох причалів — № 23, 24 і 25 морського порту «Южний». Вартість контракту становить 1,065 млрд гривень. Інформація про це опублікована в системі публічних закупівель ProZorro 28 квітня 2017 року. «Таким чином, сьогодні ми підводимо підсумки одного з найбільших тендерів портової галузі. Здорова конкуренція провідних міжнародних компаній створила умови для отримання нами максимально привабливої цінової пропозиції. АМПУ фіксує результати аукціону, вважає його успішним і готується підписати договір з переможцем тендеру. Очікуємо, що контракт буде підписаний вже в травні, і незабаром ми приступимо до виконання зобов'язань за ним»,— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Він додав, що всі вимоги Закону «Про публічні закупівлі» виконані, що є підставою для укладання договору. Нагадаємо, 20 квітня 2017 року відбувся аукціон в рамках тендеру на проведення днопоглиблення акваторії трьох причалів порту «Южний». У ньому взяли участь п'ять провідних світових днопоглиблювальних компаній, серед яких «China Harbour Engineering Company LTD» (Китай), Private Limited Liability Company «Boskalis International BV» (Нідерланди), «Jan De Nul nv» (Бельгія), дочірнє підприємство «Ван Оорд Україна» компанії «Ван Оорд Дреджинг Енд Марін Контракторс Б. В.» (Нідерланди), «Novadeal LTD» (DEME Group) (Бельгія).
Адміністрація морських портів України (АМПУ) проведе роботи з експлуатаційного днопоглиблення в акваторіях і на підхідних каналах портів Маріуполя і Бердянська.Підрядник буде визначений в ході тендеру, який найближчим часом буде оголошено в системі державних закупівель ProZorro. «АМПУ сприяє розвитку і конкурентоспроможності кожного з українських портів, і днопоглиблювальні роботи в азовській акваторії — тому підтвердження. Завдяки таким проектам рівень вантажопотоків в українських портах буде рости, що є одним з ключових пріоритетів для нас. Розвиток портової інфраструктури Приазов'я і проведення тут днопоглиблення так само важливо як і в портах Великої Одеси, яке стартує з дня на день»,— сказав керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. У 2017 році в Приазовському регіоні заплановано проведення днопоглиблювальних робіт обсягом 853 тис. м куб. Це дозволить уникнути замулювання акваторій і підтримувати паспортні глибини на рівні 9 м. АМПУ здійснює днопоглиблення як силами власного флоту, так і залучаючи провідні компанії. Роботи в акваторіях портів Маріуполя і Бердянська будуть проведені підрядними організаціями; АМПУ очікує, що вони будуть реалізовані в стислі терміни. Нагадаємо, що для розвитку інфраструктури Маріупольського морського порту, АМПУ в поточному році розпочне реконструкцію гідротехнічної частини двох причалів — № 3 і № 4. Крім того, в кінці поточного року портовий оператор ДП «Маріупольський морський торговельний порт» почне будівництво терміналу з перевантаження зерна.
24 квітня в Одеському порту побувала проектна група Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР), у складі представників Світового банку та консультантів компанії «Integradted Transport Planing». За інформацією дирекції Світового банку у справах України, Молдови та Білорусі, візит здійснювався в рамках програми технічної допомоги, яку надає МБРР Україні за запитом Міністерства інфраструктури та Одеської міської ради.Заявленою метою відвідування групи консультантів на чолі з паном Пітером Бінгемом було ознайомлення з існуючими проблемами взаємодії порту і міста, а також збір необхідних для реалізації проекту даних. Експерти знайомилися з принципами роботи Одеського морського порту, технологією обслуговування транспортних потоків, їх періодичністю, обсягами вантажів і типами транспортних засобів.Гості порту побували на виробничих площах служби логістики і обробки автотранспорту ОФ ДП «Адміністрація морських портів України». Начальник служби В'ячеслав Лавренюк освітив посланцям Світового банку організацію руху вантажного автотранспорту в порт і з порту, розповів про проблеми, викликані особливістю дислокації порту всередині міста, про напрацювання фахівців порту в сфері вдосконалення логістики руху автотранспорту та митного контролю. Експертів цікавили перспективи зміни схеми митного огляду, можливості інвестування в створення альтернативного в'їзду до порту, підвищення ефективності взаємодії порту з експедиторами, перевізниками, власниками вантажу за рахунок більш широкого застосування IP-технологій.З метою вивчення перспектив розвитку Одеського порту гості відвідали майданчик накопичення компанії «Євротермінал», оглянули розташування всіх основних комплексів порту, в тому числі контейнерні термінали ДП «КТО» та «Бруклін — Київ порт», зернові комплекси підприємств «Бруклін — Київ», «Новотех-термінал»,«Олімпекс Купе».Прес-служба адміністрації Одеського морського порту
Компанія LTD Novadeal стала переможцем в аукціоні в рамках тендеру на проведення днопоглиблення на підхідному каналі порту і у глибоководних причалах ДП «МТП «Южний». Мова йде про проект «Реконструкція морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів морського порту «Южний» (будівельно-монтажні роботи)». LTD Novadeal оцінила свої послуги з днопоглиблення в 586 млн гривень. Найближчий конкурент — компанія China Harbour Engineering Company Ltd.  подала заявку з пропозицією на 586,045 млн гривень. «Сьогодні підведений підсумок під багатомісячним трудомістким процесом: визначена друга компанія, яка проведе днопоглиблення в порту «Южний». Ми довели, що тендери АМПУ прозорі, і задекларували перед нашими контрагентами репутацію надійного партнера. Тепер морська галузь України буде розвиватися разом з провідними міжнародними компаніями»,— зазначив керівник Адміністрації морських портів України (АМПУ) Райвіс Вецкаганс. Остаточні результати тендеру після перевірки всіх необхідних документів будуть оголошені пізніше. Нагадаємо, що до аукціону щодо вибору контрагента для проведення робіт за даним проектом були допущені п'ять провідних світових днопоглиблювальних компаній, серед яких «China Harbour Engineering Company Ltd.» (Китай), Private Limited Liability Company «Boskalis International BV» (Нідерланди), «Jan De Nul nv» (Бельгія), дочірнє підприємство «Ван Оорд Україна» компанії «Ван Оорд Дреджинг Енд Марін Контракторс Б. В.» (Нідерланди), «Novadeal LTD» (DEME Group) (Бельгія). У попередньому аукціоні 20 квітня 2017 року, на проведення днопоглиблення в районі трьох причалів — № 23, 24 і 25 морського порту «Южний», перемогла компанія China Harbour Engineering company Ltd. з пропозицією провести роботи за 1,065 млрд гривень.
Адміністрація морських портів України (АМПУ) в поточному році розпочне реконструкцію гідротехнічної частини причалів №№ 3 — 4 в Маріупольському морському порту. «Ремонт та будівництво об'єктів причальної інфраструктури — одне з ключових завдань для АМПУ на найближчий період. Серед локацій, в яких ми працюватимемо в цьому напрямку,— Чорноморський порт і порт «Южний» (по чотири причали), Одеський і Маріупольський порти (по два причали), а також Миколаївський порт (один об'єкт). Ми будемо рухатися планомірно й поступово, рівномірно розвиваючи усі гавані — в залежності від спеціалізації і потреб портів»,— зазначив Райвіс Вецкаганс, керівник АМПУ. Модернізація обох причалів в Маріупольському порту передбачає проектну глибину в 9,75 м. Планується, що підсумками реконструкції гідротехнічної частини причалу № 3 буде довжина причалу в 145 м, пропускна здатність — 1,0 млн тонн, розрахункове судно — СН — 25 (СН — 10 — для зерна). Вартість проекту складе 117,1 млн грн., термін реалізації — 19 місяців. Згідно з планом реконструкції гідротехнічної частини причалу № 4, його довжина становитиме 234,38 м, пропускна здатність — 1,3 млн тонн, розрахункове судно передбачено так само СН — 25 (СН — 10 — для зерна). Очікується, що проект буде завершений через 17 місяців після старту, його вартість — 166,1 млн грн. «До реалізації цих та інших робіт з будівництва та реконструкції об'єктів портової інфраструктури ми залучимо найкращих підрядників, які забезпечать оптимальну пропозицію — як за якістю реалізації, так і за ціною робіт. Ми вже змінили підхід до роботи з контрагентами, поставивши на чолі кута прозорість і публічність, чіткість і відповідність домовленостям, довіру і надійність»,— додав керівник АМПУ. За словами Райвіса Вецкаганса, розвиток причальної інфраструктури та днопоглиблення в Азовському регіоні так само актуально, як і в портах Великої Одеси. Нагадаємо, акваторія портів в Азовському морі постійно замулюється і вимагає підтримки паспортних глибин. Всього в 2017 році планується провести днопоглиблення в регіоні обсягом 853 тис. м куб. Прес-служба АМПУ

Аналітика

В 2016 году перевалка грузов в морских портах Украины упала на 9% относительно 2015 года. За год перевалка экспортных грузов снизилась на 3,3%, импортных – на 10,8%, а транзитных – и вовсе на 35%. НВ Бизнес опросило ключевых экспертов рынка о том, с чем связано значительное падение грузопотока в прошлом году и за счет чего сегодня компенсируют эту потерю. Сергей Вовк, директор Центра транспортных стратегий В прошлом году падение грузопотока было за счет потери транзитных грузов. Это тенденция, которую мы имеем уже не первый год. Но в прошлом году она проявила себя особенно ощутимо. Русский груз уходит и Украине нужно думать о том, за счет чего его замещать. Те проекты, которые были анонсированы как альтернативные – а именно каспийский маршрут и другие транзитные коридоры – они пока остаются больше на бумаге. И пока фактора замещения транзита нет. На этой волне интересно выглядят экспортные перспективы. В первую очередь стоит обратить внимание на рост грузопотока зерна. Хотя мы оцениваем, что прошлый год был последним годом жесткого дефицита портовых мощностей по перевалке зерна. После 2017 года мы будем постепенно переходить к модели профицита. То есть мощностей будет больше, чем грузопотока. И увидим, как на это отреагирует рынок. Владимир Шемаев, руководитель отдела стратегического планирования и развития АМПУ Последние несколько лет мы видим значительное снижение транзитных грузов, практически на треть каждый год. Это связано с потерей транзитного грузопотока из Российской Федерации, доля которой составляла 70-75% всех транзитных грузов. Причины разные – и геополитические, и экономические. Наша грузоперевалка немного компенсируется или практически полностью компенсируется ростом экспорта сельхозпродукции. Это и масло, и зерно, и подсолнечник, и кукуруза. Таким образом, и снижение транзитного грузопотока, и снижение экспортных грузов металлопроката, рудного сырья компенсируется сегодня аграрным сектором. И для этого государство и частные портовые операторы сегодня прилагают усилия в части строительства новых перегрузочных мощностей. Сегодня в порту Черноморск, в Николаеве, Одессе и в порту Южный в процессе строительства более 12 зерновых терминалов. То есть пропускную мощность в украинских портах в ближайшее время мы обеспечим и будем гарантировать доступ к инфраструктуре для роста экспорта зерновых. С другой стороны, нам нужно поработать с наземной инфраструктурой, каким образом этот сельхозпродукт доставить в порт железной дорогой, автомобильным транспортом или по реке. Юрий Вахель, сопредседатель логистического комитета Европейской бизнес ассоциации Для того, чтобы увеличились объемы перевалки, надо со стороны государства восстановить доверие. По большому счету, есть много проблем с теми ограничениями, с той неэффективностью, которую мы сегодня наблюдаем. Мы находимся в диалоге, пытаемся достучаться до государства. Однако не всегда это получается. Каждый доллар, который государство в силу неэффективности управления инфраструктурой вынимает из логистической цепочки, это доллар, который выпадает из кармана сельхозпроизводителя. А это избиратель, это человек, который приходит на выборы президентские, парламентские. И если государство хочет иметь приверженность избирателя, приверженность товаропроизводителя, то оно должно такие вещи делать. А бизнесу нужно быть более активным, более активно отстаивать свою точку зрения. Учитывая то, что сейчас есть нехватка профессионалов в исполнительной власти в инфраструктурной сфере. Надо помогать и указывать на ошибки. Ведь спасение бизнеса прежде всего в его собственных руках. m.biz.nv.ua
Економія за результатами закупівель Адміністрації морських портів України (АМПУ) у 2016 році склала 132,4 млн грн. з ПДВ або 6,41% від очікуваної вартості оголошених закупівель. В тому числі при використанні системи Prozorro економія склала 40,4 млн грн. з ПДВ або 12,45%. Таких результатів було досягнуто завдяки професійній роботі фахівців із проведення закупівель апарату управління та філій ДП «АМПУ». За результатами процедур закупівель у 2016 році укладено 997 договорів на загальну суму 1,93 млрд грн. з ПДВ. Лідерами за кількістю укладених договорів стали фахівці із закупівель Южненської (140 договорів), Іллічівської (127 договорів), Маріупольської (118 договорів) філій АМПУ та філії Дельта Лоцман (107 договорів). Разом з тим, Ренійська та Октябрьська філії уклали за результатами закупівель по 75 договорів. Протягом 2016 року фахівці із процедур закупівель АМПУ оприлюднили 2094 процедури по відкритих торгах на загальну суму 8,7 млрд грн. з ПДВ. У тому числі через систему закупівель Prozorro — 1177 процедур або 56,21%. Загальна сума оприлюднених закупівель через систему Prozorro склала 5,29 млрд грн. з ПДВ. В цей же час, кількість скасувань щодо відкритих торгів склала 58,41%. Левову частку скасованих торгів склали процедури з капітальних інвестицій в морському порту «Южний» та «Одеса». Це проекти з реконструкції морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів порту Южний в Южненській філії з очікуваною вартістю 1,007 млрд грн. з ПДВ (повторно оприлюднені через систему закупівель Prozorro 18.11.2016 за планом на 2016 рік) та з реконструкції причалу № 7 в Одеській філії з очікуваною вартістю 1,037 млрд грн. з ПДВ (повторно оприлюднені через систему закупівель Prozorro 29.03.2017 за планом на 2017 рік). Велика кількість скасувань відкритих торгів пов’язана з тим, що протягом перших місяців після введення у дію Закону «Про публічні закупівлі» учасники тендерів припускалися багатьох помилок. Серед найбільш розповсюджених: помилки у банківських гарантіях, низька кількість учасників тендерів, неподання до системи Prozorro всіх необхідних документів. В результаті, для запобігання подальшим помилкам фахівцями ДП «АМПУ» розроблений розділ на веб-сайті підприємства, де розташована інформація для учасників закупівель. В тому числі, інструкція з пошуку діючих тендерів, типові помилки, яких припускаються учасники при підготовці тендерних пропозицій та поради, що можуть бути використані учасниками. Також згідно річного плану закупівель на 2016 рік АМПУ було заплановано 140 переговорних процедур на загальну суму 94,85 млн грн. з ПДВ. В тому числі через систему закупівель Prozorro — 92 процедури або 65,72% (на загальну суму 33,19 млрд грн. з ПДВ або 35,0%).
АМПУ планирует реконструкцию 11 причалов и строительство одного нового. Модернизация коснется пяти портов. Общая стоимость работ составит 5,6 млрд грн. Автор: Ольга Быстрицкая, ЦТС Изношенность портовой инфраструктуры — это один из факторов, сдерживающих увеличение грузопотока через украинские морские гавани. На балансе Администрации морских портов содержатся 263 причала общей протяженностью 40 км, 16 причалов из этого числа полностью выведены из эксплуатации, 31 — непригодны к эксплуатации, а 48 требуют капитального ремонта. Чтобы изменить ситуацию, АМПУ намерена реализовать ряд инвестиционных проектов по созданию и реконструкции объектов причальной инфраструктуры в морских портах. С этой целью сегодня, 4 апреля, в Киеве Администрация морпортов совместно с Американской торговой палатой в Украине (АСС) провела «День развития портовой инфраструктуры», где соответствующие проекты были презентованы иностранным и украинским инженерно-строительным компаниям. В 2017–2018 гг. АМПУ планирует завершить тендеры и начать строительно-монтажные работы по 12 проектам реконструкции причалов, в том числе, будет построен один новый причал. Упор будет сделан на четыре порта, при этом Южному и Черноморску, как самым глубоководным, больше всего и достанется — по 4 причала. Общая стоимость работ составит 5,6 млрд грн. Однако, это не все планы АМПУ. В дальнейшем также планируется реконструкция причалов в № 6–10 в Бердянском порту, причалов № 14а и № 16 в Николаевском порту, а также реконструкции причалов № 9, 10, 11–17 в порту Черноморск, № 3 в порту Измаил, № 12–13 в порту Одесса и № 2, 14 в порту Мариуполь. По словам руководителя АМПУ Райвиса Вецкаганса, “наиболее качественную и оптимальную по цене работу подрядчика в портовой инфраструктуре мы получим, только значительно расширив конкуренцию на тендерах АМПУ и открыв этот рынок компаниям с мировым именем. Для этого мы уже максимально упрощаем проектную документацию в соответствии с международными стандартами FIDIC. Это обеспечит трехсторонний анализ проекта, максимальную прозрачность процесса и непременный гриф ''качество''. Кроме того, в АМПУ намерены упростить процедуры согласования и утверждения проектной документации по строительству объектов за бюджетные средства. Южный Порт Южный самый глубоководный и потому инвестиции в него наиболее перспективны. АМПУ намерена провести реконструкцию комплекса причалов № 5,6,7,8. Причалы № 5,6 относятся к специализированному угольно-рудному комплексу. Сейчас их пропускная способность составляет 7,8 млн т в год. На причалах № 7,8 переваливают генеральные и навалочные грузы (металл, уголь, ЖРК, тарно-штучные грузы и зерновые). Пропускная способность — 3,3 млн т в год. Реконструкция комплекса причалов в Южном обойдется АМПУ в 2 млрд грн. Срок реализации проекта составит 51 месяц. За это время необходимо будет модернизировать причальный фронт длиной 1381 м. Глубина у причалов № 5,6 увеличится с 18 м до 21 м, причала № 7  с 14 м.— до 19 м., причала № 8 с 14 м. до 17 м. Расчетное судно — балкер DWT 100 – 250 тыс. т. После реконструкции суммарная пропускная способность должна возрасти до 41,3 млн. «Все причалы после реконструкции должны быть выровнены в одну линию, чтобы не было проблем с постановкой судов разной длины»,— отметил Владимир Полухин, начальник инженерной службы АМПУ. Черноморск За два года в порту Черноморск планируют отремонтировать гидротехническую часть четырех причалов: № 1,2,7,8. Причал № 1 является универсальным, в данный момент на нем перегружают навалочные грузы экспортно-импортных направлений, в том числе транзит: ЖРК, окатыши, уголь, руду и т. д. Сейчас глубина у причала — 13 м. Причал № 2 более мелководный. Глубина — 11,5 м, DWT судов — до 50 тыс т. Общая мощность терминала № 1 (куда входят причалы № 1,2) — 4,8–5,4 млн т в год. (по данным официального сайта порта Черноморск.— ЦТС). Согласно планам АМПУ, на реконструкцию причала № 1 планируется потратить 88 млн грн, проектная глубина — 15 м., срок реализации — 14 месяцев. На причал № 2 АМПУ запланировано выделение 700 млн грн, проектная глубина — 15 м., срок реализации — 23 месяца. Для реконструкции причалов  № 7,8 объем инвестиций составит 678 млн грн, а срок реализации проекта — 24 месяца. Для реконструкции причалов  № 7,8 объем инвестиций составит 678 млн грн, а срок реализации проекта — 24 месяца. Причалы № 7,8 в перспективе могут быть углублены до 16 м. Одесса В порту Одесса запланирована реконструкция причала № 7 (для компании «Металзюкрейн»), а также строительство причала № 1-з, для компании «Бруклин-Киев». Причал № 7 планируют реконструировать за 28 месяцев, объем инвестиций — 1 млрд грн. Проектная глубина — 13,5 м, расчетное судно DWT — 70 тыс т. Как известно, по данному проекту Администрация морских портов Украины обновила тендерную документацию и уже объявила о старте конкурсных торгов в системе Prozorro. Что касается причала № 1, то на сегодня объем выполненных работ составляет 55%. Закончить проект планируют в течение года. Потратить на строительство намерены 332 млн грн. Длина причала – 254 м, проектная глубина – 12 м, расчетное судно – балкер DWT 32 – 50 тыс. т. Мариуполь Реконструкция гидротехнической части причалов № 3,4. Общая стоимость работ составит 283 млн грн. Осуществить реализацию проектов планируют за полтора года. Проектная глубина причалов — 9,75 м. Пропускная мощность — 2,3 млн т. Длина причала№ 3 – 145 м, причала№ 4 – 234 м.

Оголошення

Маріупольська філія ДП «АМПУ» (Адміністрація Маріупольського морського порту) пропонує до реалізації (на договірних умовах) партію брухту та відходів чорних металів   згідно ДСТУ 4121–2002, які знаходяться на території підприємства: № п/п Наименування Од. вим Кількість $11. Вид 500 (Відсоток засміченості 5% згідно ДСТУ 4121-2002) УКТ ЗЕД  7204 49 90 00 т 9,5 $12. Вид 501 (Відсоток засміченості 2% згідно ДСТУ 4121-2002) УКТ ЗЕД  7204 49 90 00 т 16,5 Договір на реалізацію брухту та відходів чорних металів укладається на весь асортимент металу, який вказаний в оголошенні. Особливі умови вивезення: — Вага кожного виду брухту визначається брутто; — Засмічення включається в вагу. — Cроки вивезення:після надання  письмової заявкипротягом 3 днів. — Перехід права власності на товар від продавця до покупця підтверджується актом прийому-передачі (який складається покупцем), який підписується уповноваженими представниками обох сторін у двох примірниках після зважування товару. За рахунок покупця здійснюється: — Надання вантажного транспорту; — Надання техніки і працівників для навантаження на транспорт; — Відвантаження та зважування кожного виду брухту здійснюється за рахунок  покупця;За необхідності надаються послуги з демонтажу. — Свої ціни просимо вказувати з кодами по УКТЗЕД та з відсотком засміченості(згідно ДСТУ 4121-2002) Умови оплати: 100% передоплата на всю партію брухту. Перерахування коштів здійснюється на розрахунковий рахунок продавця. Комерційні пропозиції направляти на ім'я начальника Адміністрації Маріупольського  морського порту Росінського О.К. за адресою: 87510 Донецька обл. м.Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, будинок 3; телефон: (0629) 40-82-61, (0629) 40-08-89,  e-mail:   \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Термін прийому комерційних пропозицій — до 11.04.2017 року.
В рамках процесу реформування та з метою формування кадрового резерву ДП «АМПУ» починає прийом резюме на заміщення посад капітанів морських портів. Відповідно до Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Мінінфраструктури 27.03.2013 № 190 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.04.2013 за № 632/23164, на посаду капітана морського порту призначається особа з повною вищою освітою відповідного напрямку підготовки, яка має диплом капітана судна валовою місткістю від 3000 тон і більше або капітана далекого плавання та стаж роботи на посаді капітана судна не менше 5 років або стаж роботи на посаді капітана судна не менше 3 років та 2 роки на посаді заступника капітана морського порту. Резюме надсилати у вільній формі на електрону адресу: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. та в паперовому вигляді на адресу м. Одеса, 65026, вул. Ланжеронівська 1. Обов’язковими є наступні відомості: 1. Назва документу.2. Прізвище, ім'я та по батькові.3. Дата народження.4. Постійне місце проживання.5. Контакти.6. Освіта.7. Досвід роботи.8. Які морські порти є пріоритетними за бажанням.9. Знання мов.10. Дата, підпис. В.о.Голови ДП «АМПУ» Р. Вецкаганс
В Департаменті реформування та функціонування морського та річкового транспорту Міністерства інфраструктури України наявні вакантні посади державної служби категорії «В»: — Головного спеціалісту відділу розвитку річкового транспорту – 3 од.— Головного спеціаліста відділу формування нормативно-правової бази у сфері морського та річкового транспорту – 4 од. (в тому числі одна – на період відпустки по догляду за дитиною)— Головного спеціаліста відділу реформування морського транспорту – 4 од.— Головного спеціаліста відділу економічної, інноваційної та інвестиційної політики у галузі морського та річкового транспорту – 1 од. З метою заміщення зазначених вакантних посад в Міністерстві інфраструктури України найближчим часом буде оголошено відповідний конкурс. Умови конкурсу та інформація щодо проведення конкурсу буде розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства інфраструктури в розділі «Оголошення» http://mtu.gov.ua/timeline/Ogoloshennya.html

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2017 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n