Про підприємство

kiev 109

Адміністрація морських портів України (АМПУ) — одне з найбільших державних підприємств, що має стратегічне значення для економіки і безпеки України.

АМПУ створена в 2013 році в результаті реформи морської галузі України для управління державним майном в морських портах країни і його ефективного використання, створення механізмів для залучення інвестицій в портову інфраструктуру для її розвитку і стабільної роботи бізнесу. Серед інших завдань Адміністрації — підтримка паспортних глибин акваторій портів, забезпечення безпеки мореплавства та ін.

АМПУ входить в сферу управління Міністерства інфраструктури України і об'єднує українські морські порти та інші інфраструктурні елементи, одночасно сприяючи розвитку і конкурентоспроможності кожного з них. Структура підприємства складається з центрального офісу в Києві і головного представництва в Одесі, філій «Дельта-Лоцман» та «Днопоглиблювальний флот», а також 13 філій в морських портах України:

Новини галузі

Транспортна галузь є однією з базових галузей економіки України. Транспортна інфраструктура має розгалужену залізничну мережу, розвинуту мережу автомобільних шляхів, морські та річкові порти (термінали), аеропорти та широку мережу авіаційних сполучень, вантажних і митних терміналів. Від ефективності роботи та розвитку цього господарства залежить майбутнє Української держави та добробут її громадян. Детальніше
Урядовці розглянули основи Авіаційної транспортної стратегії України на період до 2030 року та Стратегії розвитку морських портів України на період до 2038 року. Реалізація цих документів забезпечить не тільки розвиток безпосередньо портів, а й забезпечить нові робочі місця, оновлення технологій обробки вантажів та зростання пасажиропотоку. Україна якісно поєднана із світом, і ми маємо всі можливості, аби розвивати інфраструктуру і конкурувати із сусідами по логістиці та якості транспортних послуг. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час чергового засідання Стратегічного комітету Уряду. Серед іншого воно було присвячене питанням довгострокового розвитку транспорту – зокрема, портової інфраструктури та авіаційної галузі. «Це надзвичайно важливо, аби економіка зростала і ми могли пропонувати якісні транспортні послуги. Це обслуговування національної економіки. Важливо, аби стратегії були передбачувані і довготермінові. Потрібна чітка відповідь, як будемо розвивати аеропорти, порти і домінувати як держава, яка якісно поєднана зі світом – з точки зору логістики та послуг, – сказав Володимир Гройсман. – Ми реально почали зростати, і треба це пришвидшувати». Глава Уряду звернув увагу й на те, що запроваджена Урядом реформа Митної служби так само може зіграти на користь розвитку інфраструктури. Якщо будуть можливості максимально швидкого оформлення вантажів, це стане беззаперечною конкурентною перевагою держави, впевнений Глава Уряду. Так само позитивним може бути й залучення місцевої влади до проектів розвитку портів, у тому числі аеропортів. «Нам треба поєднувати країну і внутрішньою авіацією», – зазначив Володимир Гройсман.
Україна приєдналася до проектів у рамках механізму «З’єднання Європи» (Connecting Europe Facility — CEF). Про заявив Міністр інфраструктури України Володимир Омелян під участі у Конференції “TEN-T & CEF Conference”, яка проводиться Європейською Комісією в м.Бухарест (Румунія). Європейський комісар з питань транспорту Віолета Бульц та керівництво Європейського інвестиційного банку позитивно оцінили розширення співпраці між Україною та ЄС та запросили Україну брати участь у проектах в рамках механізму CEF. «Так, від сьогодні Україна може брати участь у спільних з державами-членами ЄС проектах, що стосуються транскордонної інфраструктури. Наприклад, спорудження або удосконалення залізничних маршрутів, які пролягають територією України, з’єднуючи з європейською залізничною мережею через сусідні Польщу, Румунію, Словаччину або Угорщину. Можливим є також започаткування спільних проектів удосконалення портової інфраструктури, у тому числі, у регіонах Приазов’я»,— наголосив Міністр інфраструктури України,— «Співробітництво Україна — ЄС ніколи не було таким інтенсивним і продуктивним, як протягом останніх п’яти років. Сьогодні Україна приєдналася до Європейського механізму взаємодії Connecting Europe Facility. Це стало ще одним важливим кроком на шляху до повної інтеграції транспортної інфраструктури до ЄС». Бюджет  CEF у транспортній сфері складає близько 23,5 млрд євро, але у 2020 році його може бути збільшено. В рамках конференції Міністр інфраструктури України провів зустріч з Європейським комісаром з питань транспорту Віолетою Бульц. Сторони обговорили важливі питання співпраці Україна − ЄС у сфері транспорту та інфраструктури, зокрема, приєднання України до Європейського механізму взаємодії CEF, допомогу ЄС у відновленні інфраструктури Приазов’я, розвиток транспортних коридорів Рейн – Дунай та Східно-середземноморського, що відносяться до Європейської базової транспортної мережі TEN-T, розширення авіаційного та залізничного сполучення  з ЄС. «Угода високого рівня щодо розширення мап TEN-T з країнами Східного партнерства та затвердження Індикативного плану дій TEN-T ЄС та Світового банку разом із інструментом CEF дають унікальні можливості для залучення інвестицій в цифрову інфраструктуру України, її безпеку та екологічність», − заявив Володимир Омелян. Очільник Міністерства наголосив, що важливим є відкриття нових інвестиційних можливостей щодо запуску інструмента CEF Transport Blending Facility та платформи для інвестицій у безпечний транспорт. Водночас вона зазначила, що Україна має посилити роботу щодо прийняття Верховною Радою України пакету транспортних євроінтеграційних законів. Також Єврокомісар з питань транспорту підтвердила, що здійснить візит в Україну влітку цього року.
Поступове відкриття навігації на річці Дніпро в 2019 році почалося 6 березня на гідротехнічних спорудах нижнього каскаду — Каховському шлюзі і Запорізькому районі гідротехнічних споруд (РГС). Про це йдеться в наказі Державної служби морського та річкового транспорту (Морський адміністрації), який оприлюднено прес-службою відомства. «Затвердити дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах річки Дніпро в 2019 році, за умови плавання суден виключно в світлий час доби, при сприятливих метеорологічних умовах, до повного встановлення засобів навігаційного обладнання та завершення проведення регламентних робіт на ділянках внутрішніх водних шляхів, використовуваних для плавання. (…) Відкриття та закриття навігації здійснюється о 8:00 відповідної дати», — йдеться в документі. Наказом Морської адміністрації визначено дати відкриття та закриття навігації на судноплавних гідротехнічних спорудах Дніпра. Зокрема, навігація на Каховському шлюзі буде здійснюватися з 6 березня по 5 грудня, Запорізькому РГС — з 6 березня по 4 грудня, Кременчуцькому шлюзі — з 12 березня по 21 листопада, Дніпродзержинському — з 19 березня по 21 листопада, Канівському — з 26 березня по 30 вересня і Київському шлюзі — з 2 квітня по 15 листопада. З урахуванням фактичних метеорологічних умов, дати відкриття та закриття навігації можуть бути змінені з відповідним оповіщенням. Навігація на Дніпрі в 2018 році відкрилася наприкінці березня і завершилася 15 листопада на Київському шлюзі, 20 грудня — на Канівському шлюзі, 25 грудня — на Кременчуцькому шлюзі, 28 грудня — на Дніпродзержинському шлюзі, 5 січня 2019 року — на Запорізькому РГС і 8 січня — на Каховському шлюзі. ports.com.ua
Президент України Петро Порошенко внесе до парламенту як першочерговий законопроект «Про концесію». Про це він заявив на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області. Головуючий на засіданні Ради регіонального розвитку Одеської області Президент Порошенкозаявив, що поділяє позицію бізнесменів щодо необхідності невідкладного прийняття законопроекту «Про концесії». «Верховна Рада навіть зараз, під час передвиборчих перегонів, демонструє робочий стан. Хоча й відбуваються бурхливі дискусії. Але, за результатом, депутати все ж ухвалюють актуальні закони, що є заслугою голови парламенту і коаліції. Я подам як невідкладний законопроект „Про концесії“ на розгляд парламенту. Бо це може дати потужний імпульс до залучення іноземних інвестицій у нашу економіку, а також визнання України як вигідного логістичного центру Європи», — наголосив Порошенко. Глава держави також висловив сподівання, що бізнес допоможе будувати в Україні логістичні хаби, в тому числі в портах Одеської області. Джерело: Укрінформ

Новини АМПУ

За підсумками минулого року обсяг перевалки контейнерних вантажів у морських портах України сягнув найвищої позначки за останні 10 років. У 2019 році позитивна динаміка продовжується: за 4 місяці темпи зростання становили 19%. В рамках Ukrainian Ports Forum 2019, який відбудеться в Одесі 30 травня, представники галузі проаналізують ключові тренди та дадуть свої оцінки факторів і прогнози зростання ринку. Сьогодні інвестори в українських портах найбільш активно вкладають кошти саме у розвиток контейнерних та зернових терміналів. «Наразі водночас два стивідори у порту Одеса ведуть підготовку до розширення власних потужностей — дочірнє підприємство німецької компанії ННLА «Контейнерний термінал Одеса» (ДП «КТО») на Карантинному молі та третя за обсягами контейнерна лінія у світі СMA CGM разом з українською компанією «Бруклін Київ». Адміністрація морських портів України зі свого боку долучається до цих проектів власними інвестиціями у днопоглиблення та модернізацію і ремонт причальної інфраструктури»,— коментує розвиток галузі керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс. Подальший розвиток контейнерного напрямку в морських портах України представники АМПУ, стивідорних компаній та міжнародних контейнерних ліній планують обговорити в межах однієї з ключових сесій Ukrainian Ports Forum 2019: «Контейнерні вантажопотоки – умови стабільного зростання», що відбудеться 30 травня Одесі. Своєю експертизою з цих питань поділяться учасники дискусії, серед яких представники компаній COSCOShippingLines,CMACGM, MaerskтаHHLAInternationalGmbH. Шукати відповіді та конструктивні для української портової галузі логістичні та технологічні рішення допомагатиме учасникам сесії модератор, яким цього разу буде директор WSP Рой ван Ейджсден. Серед питань, на яких зосередяться учасники,— ті, що допоможуть стимулювати розвиток контейнерних перевезень, виявити слабкі місця та визначити конкурентні переваги. Сучасні ринкові тенденції та їхній вплив на Україну, можливість створення в Чорному морі контейнерного вузла та вигоди від географічного положення України, сильні сторони українського ринку та потенційні перешкоди для розвитку, можливості збільшення транзиту і зв’язків з державами Каспію та Балтики – ось лише частина питань, включених у порядок денний контейнерної сесії. Серед інших – не менш важливі: оцінка конкурентної позиції українських портів і ринку судноплавства, роль зв’язків між внутрішніми територіями та перспективи модернізації, а також прискорення та оптимізація розвитку галузі. Сесія пройде у форматі відкритої дискусії. Запрошуємо учасників та гостей форуму взяти участь в обговоренні. Нагадаємо, що цього року Ukrainian Ports Forum в Одесі, буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейну. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.
24.05.2019 Адміністрація морських портів України підписала договір на проведення експлуатаційного днопоглиблення у порту Бердянськ з товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване технічне бюро Азимут». Роботи передбачають відновлення паспортних глибин на підхідному каналі та акваторії порту. «Це довгоочікувана і дуже необхідна подія, адже від стабільної роботи Бердянського порту залежить експорт підприємств регіону, який минулоріч склав майже 2 млн тонн. Відновлення паспортних глибин дозволить повністю використовувати можливості порту з обробки суден та зробить вантажоперевалку через Бердянськ більш рентабельною»,— підкреслив керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс. ТОВ «СТБ «Азімут» запропонувало найнижчу ціну (354,9 млн грн без ПДВ) за передбачений умовами конкурсу обсяг робіт та стало переможцем відкритого тендеру, який філія «Днопоглиблювальний флот ДП «АМПУ» провела в електронній системі державних закупівель Рrozorro. Всього до аукціону були допущені чотири з семи компаній, які подали заявки на участь у тендері. Ними стали ТОВ «Укрстройсервіс» (Україна), Consal S. R.L. (Румунія), ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут» (Україна) та ТОВ «СМД ІНВЕСТ» (Україна). Економія за підсумками відкритих торгів склала 17,5% від стартової ціни, яка була встановлена на рівні 430 млн грн (без ПДВ). Згідно з договором, загальний обсяг робіт, який має виконати підрядник в порту Бердянськ складає 1,85 млн куб. м. Основні роботи (1,39 млн куб. м) необхідно буде провести на підхідному каналі, 466 тис. куб. м — в акваторії порту. В 2017–2018 рр. Адміністрація морських портів України для відновлення паспортних глибин та підвищення конкурентоспроможності портів Азова п'ять разів оголошувала тендери на днопоглиблення в Маріуполі та Бердянську. Але визначити переможців не вдавалося через недостатню кількість учасників аукціонів. Тому роботи на найбільш проблемних ділянках у цих портах виконувало власне судно ДП «АМПУ» — землесос «Меотида». За минулий рік він виконав найбільші обсяги роботи серед днопоглиблювальних суден державного підприємства. Але його потужностей було недостатньо для відновлення паспортних глибин у двох портах України на Азовському морі. Тому залучення флоту підрядної організації було першочерговим завданням для АМПУ. Довідково: Бердянський морський порт може приймати судна з осадкою 7,9 м. Довжина підхідного каналу Бердянського порту складає 20 км, ширина – 90 м, щорічна заносимість каналу 720 тис. куб. м на рік та акваторії – 300 тис. куб. м на рік. Проектна глибина біля причалів порту — 8,4 м, підхідного каналу — 8,55 м, акваторії — 8,4 м. Зараз прохідна осадка суден що обслуговуються в Бердянському морському порту зменшена з 7,9 м до 7,7 м. Зменшення глибин на підхідних каналах порту призводить до недовантаження суден, що спричиняє значні економічні збитки для адміністрації порту, стивідорних компаній, вантажовласників. Це призводить до зменшення рівня вантажопереробки та відображається на рівні отриманих доходів від портових зборів та спеціалізованих послуг (доступу портового оператора до причалу). Недовантаження через зменшення прохідної осадки на 20 см складає від 1 до 5 тис. тонн на судно. У 2018 році вантажопереробка по Бердянському морському порту при глибинах у 7,7 м склала 1,8 млн. тонн. При глибині у 7,9 м вантажопереробка могла б бути близько 2,3 млн тонн.
Адміністрація морських портів України та компанія Deloitte в Україні проводять перше дослідження кадрового потенціалу портової галузі. Його мета – отримати деталізовані дані про актуальні проблеми розвитку співробітників та на їх основі визначити ключові кроки для вдосконалення цього процесу. Результати дослідження будуть представлені та обговорені на HR-конференції UKRAINIAN PORTS: PEOPLE DEVELOPMENT, що відбудеться 30 травня в Одесі. В основі дослідження – спеціально розроблені запитання анонімного опитувальника «Критичні компетенції та ефективні методи навчання персоналу». Його учасники – представники провідних підприємств портової галузі. Запитання – детальні, розроблені з урахуванням специфіки галузі та тих стратегічних цілей з розвитку, які вона перед собою ставить. Отримана за підсумками дослідження інформація дозволить фахівцям компанії Deloitte в Україні детально проаналізувати можливі зони росту кадрового потенціалу портової галузі та підготувати найбільш відповідні до ситуації рекомендації. Серед цілей дослідження – вимірювання ступеню актуальності проблеми розвитку співробітників портової галузі, визначення найбільш критичних компетенцій – тобто тих, що найбільше потребують розвитку, визначення найбільш поширених підходів до розвитку критичних компетенцій, а також формування рекомендацій з покращення розвитку співробітників портової галузі. Узагальнені результати компанія Deloitte в Україні представить 30 травня на початку HR-конференції, що відбудеться в межах другого Ukrainian Ports Forum в Одесі. Кожен з учасників форуму, вже зараз, відповідаючи на запитання анкети, бере участь у формуванні майбутніх найбільш проривних рішень та ефективних інструментів розвитку персоналу. Що більше учасників конференції максимально повно відповість на запитання опитувальника, тим об’єктивніший зріз та чіткіші рекомендації отримає галузь в цілому та кожен її гравець зокрема. Другий рік поспіль Адміністрація морських портів України проводить в Одесі Ukrainian Ports Forum – найпотужніший галузевий майданчик, що об’єднує гравців портової галузі та дає можливість знайти найбільш проривні рішення з різних питань. Досі ключовим із них лишається кадрове. Цьогорічна HR-конференція – подія особлива для всіх HR-фахівців портової галузі, що прагнуть дізнатися про світові фахові тренди, почути корисні кейси та напрацювати новітні інструменти роботи з персоналом. Саме цей досвід потрібен HR-фахівцям більшості українських портів, які досі користується застарілими HR-інструментами та спираються на неактуальні управлінські практики. Нагадаємо, цього року Ukrainian Ports Forum буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейні. З повною програмою Форуму, яка постійно оновлюється новими заходами та цікавими спікерами, можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.
Сьогодні, 20 травня, в електронній системі Prozorro відбулися аукціони в тендері на проведення поточного ремонтного черпання судноплавних річкових внутрішніх водних шляхів загального користування. Закупівля складалася з двох лотів. Перший лот – відновлення глибин на перекатах Кам’янського водосховища. До торгів були допущені дві компанії. У підсумку найнижчу цінову пропозицію зробило ТОВ «Спеціалізоване технічне бюро Азімут» (Україна) — 2,91 млн грн без ПДВ, що на 90 тис. грн менше очікуваної вартості. Після підписання договору підряднику необхідно буде виконати роботи в обсязі 30 тис. куб. м. Другий лот – експлуатаційне днопоглиблення суднового ходу Кременчуцького водосховища. До аукціону, після тривалої процедури оскарження результатів попередньої кваліфікації учасників, допущено три компанії. Перемогу здобуло ТОВ «СОБІ» (Україна), запропонувавши ціну 43,89 млн грн без ПДВ. При цьому економія коштів може скласти 33,11 млн грн (або 43%) від очікуваної вартості закупівлі. Загальний обсяг робіт складає 770 тис. куб. м. ґрунту. Переглянути деталі аукціону та лотів можна за цим посиланням. Філія «Днопоглиблювальний флот» ДП «АМПУ» — відокремлений структурний підрозділ, що спеціалізується на організації і виконанні днопоглиблювальних робіт, забезпеченні гарантованих габаритів на внутрішніх водних шляхах України та в акваторіях морських портів.
За останні п’ять років обсяги перевалки зернових в українських портах збільшилися майже на чверть. А за неповні п’ять місяців 2019 р. темпи зростання сягнули вже понад 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щоб визначитись з найбільш ефективними напрямами розвитку потужностей та запровадження новітніх технологій перевалки зернових в українських портах представники влади, трейдерів, стивідорів, вітчизняних та іноземних інвесторів зберуться 30 травня в Одесі в рамках однієї з ключових сесій Ukrainian Ports Forum 2019. «Наразі в українських портах найбільш активно розвиваються саме потужності з перевалки зернових вантажів. За останні два роки нові зернові термінали вже побудовані в портах Бердянськ, Ольвія та Південний. На підході створення нового аграрного кластеру на українському Азові в Маріуполі та старт нового масштабного проекту у Миколаєві», — коментує останні здобутки галузі керівник Адміністрації морських портів України Райвіс Вецкаганс.  За його словами, усі найбільші вантажовласники та зернотрейдери, що експортують зерно з України (Kernel, COFCO, Нібулон, Glencore, Bunge, ADM, Cargil, LDC, Risoil) так чи інакше вже забезпечені потужностями з перевалки зерна у портах. Але вітчизняні та іноземні інвестори анонсують реалізацію нових проектів та збільшення вже існуючих потужностей. «Зважаючи на постійний інтерес інвесторів до експорту зернових через українські порти, ми запросили до обговорення розвитку цього сектору провідних експертів, керівників та власників бізнесів з різних країн. Фахова дискусія відбудеться в рамках Ukrainian Ports Forum 2019 в Одесі 30 травня на сесії «Актуальні питання експорту зернових і олійних через порти України», — підкреслив керівник АМПУ. В заході візьмуть участь в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, голова Cofco International Джонні Чі Джингтао, індустріальний директор по країнах Європи і Азії Louis Dreyfus Company B. V. Рахман Даніель, віце-президент Posco International Corporation Хо Сонгхйонг, генеральний директор Kernel Trade Євген Осіпов та генеральний директор ТОВ «Нібулон» Олексій Вадатурський. Модератором агарної сесії виступить співголова логістичного комітету Європейської бізнес асоціації Ольга Копійка. Нагадаємо, цього року Ukrainian Ports Forum буде тривати два дні — 30–31 травня. В рамках пленарної сесії Форуму відбудеться дискусія з представниками Єврокомісії, МФО, уряду і бізнесу щодо забезпечення сталого розвитку та вільного судноплавства в Азово-Чорноморського басейні. З повною програмою Форуму можна ознайомитись на офіційній сторінці події —  https://upf.com.ua. Організаторами Ukrainian Ports Forum 2019 традиційно виступають Адміністрація морських портів України та Центр транспортних стратегій.

Аналітика

До Інвестиційного плану TEN-T включено 9 перспективних інфраструктурних проектів портової галузі до 2030 року на загальну суму 844 млн євро
Якщо вдатися до умовної «інвентаризації» активів у розпорядженні Адміністрації морських портів України, роботою яких із них може пишатися морська держава Україна? Наша робота – це постійна «інвентаризація», постійний процес покращення та розвитку.  І в цьому немає нічого дивного, бо ми відповідаємо за  утримання та розвиток стратегічної інфраструктури в 13 портах України: 1) акваторії портів; 2) 263 причали загальною довжиною понад 40 кілометрів; 3) 120 одиниць рухомого складу: лоцманські катери, спеціалізований флот, криголам.
Динамика перевалки, основные грузы и статистика работы крупнейших портов Украины в 2018 году. Несмотря на серьезные ограничения работы портовых предприятий Азовского моря, в целом украинские порты уже второй год выходят на позитивную динамику переработки грузов. Так оценивает общий итог 2018-го для отрасли руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс. Действительно, если в 2017 году было +0,6% год к году, то в 2018 — уже +2%. По каким же направлениям и видам грузов удалось нарастить перевалку, какие порты оказались на лидирующих позициях, и какой фактор стал одним из определяющих для позитивной динамики перевалки по итогам 2018 года?

Оголошення

Портофлот ДП «Одеського порту» інформує про наміри надавати буксирні послуги на акваторії портів Південний та Черноморськ починаючи з травня 2019 року.Конт. т. (048) 729-33-60
Конкурс розроблено для фахівців, які мають досвід роботи з кадрами і працюють на території України, а також студентів, що вивчають трудове право і управління персоналом. Конкурс «КАДРОВИК РОКУ2018» — це можливість перевірити свій професіоналізм і здобути нові знання, адже у процесі підготовки відповідей учасники оперативно стежать за змінами у трудовому законодавстві та новітніми тенденціями в управлінні персоналом. Конкурс немає жодних обмежень щодо вікової категорії, місця проживання та досвіду роботи, а участь є БЕЗКОШТОВНОЮ! Усе що потрібно — це зареєструватися та вчасно виконувати запропоновані завдання! Конкурс — це можливість: — для молодих спеціалістів та новачків кадрової справи заявити про себе на ринку праці та підтвердити свою фахову підготовку; — для досвідчених інспекторів із кадрів спробувати свої сили та перевірити свої професійні знання у всіх номінаціях конкурсу; — для начальників кадрових служб протестувати себе та своїх підлеглих; — для роботодавця переконатися, що він працює з командою професіоналів, які захистять його бізнес від фінансових санкцій шляхом дотримання законодавства про працю. За результатами конкурсу номінанти минулих років змогли не тільки удосконалити свої професійні знання, а й просунутися кар’єрними сходами та отримати посади своєї мрії! Звісно, організатори конкурсу не залишать переможців та номінантів конкурсу без цінних і пам’ятних призів та подарунків, які буде вручено під час проведення «Х Всеукраїнських кадрових зборів» у м. Києві. Терміни проведення конкурсу: • І тур 1 грудня 2018 року — 31 січня 2019 року; • ІІ тур 1лютого 2019 року — 31 березня 2019 року; • нагородження переможців — 19 квітня 2019 року. Деталі конкурсу:  http://media-pro.com.ua/kadrovikroky2018/
До уваги агентуючих компаній, судновласників, фрахтователів та всіх зацікавлених осіб! Відповідно до наказу начальника Адміністрації Маріупольського морського порту від 14.11.2018 № 211/17 «Про створення оперативного штабу з питань забезпечення безпечного проведення льодової кампанії 2018 – 2019 років» в Маріупольському морському порту створено штаб льодових операцій. У разі оголошення льодової кампанії в акваторії Маріупольського морського порту та в Азовському морі, штабом льодових операцій будуть проводитися наради двічі на добу о 8.30 та 16.00. Місце збору штабу – м. Маріуполь, проспект Адмірала Луніна, 99, територія Маріупольського морського порту, будівля ЦРРС, другий поверх, зал засідань. Контакти: Голова штабу – заступник начальника Адміністрації порту з операційної діяльності — Гусаков Сергій Володимирович, тел: +38(0629) 40 08 21. Заступник капітана Маріупольського морського порту – Шестерик Юрій Андрійович, тел: +38(0629) 40 08 46, тел/факс: +38(0629) 40 08 45. Головна диспетчерська тел: +38(0629) 40 82 02, факс: +38(0629) 40 82 00, моб.тел: +38(067) 625 25 11, e-mail: \n Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Підписатися

АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ

© 2013 — 2019 | PRIVACY POLICY. POWERED BY ASA&NNV

Ми в соціальних мережах

n-ayt-n